Психоаналітична інтерпретація прози Т. Осьмачки

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Піскун О. Ю. “Шлях рятунку і боротьби” (проблема екзистенціального вибору у повісті Т. Осьмачки “Ротонда душогубців”) / О. Ю. Піскун // Наукові записки. - Випуск 19. - Кіровоград, 1999. - С. 144 - 149.

2. Піскун О. Ю. Проблема самотності людини та її художнє втілення у прозі Т. Осьмачки, І. Багряного, В. Барки / О. Ю. Піскун // Вісник Черкаського університету. Серія: філологічні науки. - Випуск 28. - Черкаси, 2001. - С.101 - 106.

3. Піскун О. Ю. Система характеротворчих засобів у прозі Т. Осьмачки, І. Багряного, В. Барки / О. Ю. Піскун // Вісник Черкаського університету. Серія: філологічні науки. - Випуск 31. - Черкаси, 2002. - С. 27 - 34.

4. Піскун О. Ю. Психічні травми Т. Осьмачки: витоки і наслідки / О. Ю. Піскун // Вісник Черкаського університету. Серія: філологічні науки. - Випуск 36. - Черкаси, 2002. -- С. 74 - 79.

5. Піскун О. Ю. Біографічний дискурс Т. Осьмачки: психологія страху / О. Ю. Піскун // Вісник Черкаського університету. Серія: філологічні науки. - Випуск 47. - Черкаси, 2003. - С. 43 - 50.

6. Піскун О. Ю. Т. Осьмачка і Д. Байрон: психоаналітичний аспект впливу / О. Ю. Піскун // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. - Випуск 5. - К.: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2004. - С. 104 - 110.

7. Піскун О. Ю. Вплив материнського образу на психологію Т. Осьмачки / О. Ю. Піскун // Вісник Черкаського університету. Серія: філологічні науки. - Випуск 49. - Черкаси, 2003. - С. 44 - 52.

8. Піскун О. Ю. Проблема вивчення творчої особистості: історичний аспект / О. Ю. Піскун // Вісник Черкаського університету. Серія: філологічні науки. - Випуск 57. - Черкаси, 2004. - С.5 - 12.

9. Піскун О. Ю. Проблема вивчення творчої особистості: психіатрична і психоаналітична концепції / О. Ю. Піскун // Вісник Черкаського університету. Серія: філологічні науки. - Випуск 58. - Черкаси, 2004. - С. 25 - 33.

10. Піскун О. Ю. Українське письменство 20 - 30-х років: феномен «людей зі страху» / О. Ю. Піскун // Вісник Черкаського університету. Серія: філологічні науки. - Випуск 67. - Черкаси, 2005. - С. 36 - 45.

11. Піскун О. Ю. Українська ментальність і соціальний перелом: наслідки руйнування національної душі / О. Ю. Піскун // Вісник Черкаського університету. Серія: філологічні науки. - Випуск 107. - Черкаси, 2007. - С. 129 - 138 .

Додаткові публікації:

1. Мірошник О. Ю. “Не дають жити й не розстрілюють”: (Творчість і доля Теодосія Осьмачки) / О. Ю. Мірошник // Холодний Яр. - 1997. - № 6. - С. 56 - 63.

2. Піскун О. Ю. Мистецька реалізація Т. Осьмачкою, І. Багряним, В. Баркою екзистенціальних проблем свободи та вибору / О. Ю. Піскун // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія. Наукові записки кафедри української літератури. - Випуск перший. - Черкаси, 2000. - С.103 - 111.

3. Піскун О. Ю. Психологія творчої особистості Т. Осьмачки / О. Ю. Піскун // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія. Наукові записки кафедри української літератури та компаративістики. - Випуск другий. - Черкаси, 2003. - С. 62 - 71.

4. Піскун О. Ю. “І людям роти замкнув жах...”(Художнє осмислення трагедії українського села періоду колективізації у повісті Т. Осьмачки “План до двору”) / О. Ю. Піскун // Історико-літературні, теоретико-літературні й мовно-стилістичні аспекти творчості Тодося Осьмачки: матеріали Всеукраїнської наукової конференції з нагоди 105-ї річниці з дня народження Т. С. Осьмачки (Черкаси, 11-12 травня 2000 року) / [редкол.: Волошина Н. Й., Дончик В. Г., Клочек Г. Д. та ін.] - Черкаси, 2000. - С. 49 - 52.

5. Піскун О. Ю. Українське письменство початку ХХ століття: роздвоєння душі і соціальний перелом / О. Ю. Піскун // Збірник праць наукової конференції «Українське літературно-мистецьке відродження 20-х рр. ХХ ст.: питання стилю, проблематики, мови». - Черкаси, 2005. - С. 140 - 148.

АНОТАЦІЯ

Піскун О. Ю. Психоаналітична інтерпретація прози Т. Осьмачки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 - українська література. - Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка. - Кіровоград, 2008.

У дисертації подано психоаналітичне тлумачення творчої особистості Т. Осьмачки на тлі епохи більшовицького загарбання України, проаналізовано психобіографічні проекції творчості письменника. Більшовизм, відкидаючи націотворчу традицію і насаджуючи модерний космополітичний світ, залишив унікальний психологічний матеріал для розуміння феномену національної творчості в умовах тотальних репресій. Для Т. Осьмачки українська соціальна катастрофа стала головною проекцією для творчості як виходу з катастрофічного пригнічення. Його твори виразили глибинне українське бажання подолати знецінення націотворчого процесу. Проза Т. Осьмачки тісно пов'язала суб'єктивну психіку і соціум, повною мірою виразила ситуацію, в якій соціальна несвобода викликає захисну агресію у формі правдивого слова. Наскрізними у його творчості стали танатичні і демонічні мотиви для відображення людської деструктивності. Травматичний більшовицький соціум негативно позначився на психології творчості українського письменника. Провідною установкою його прози стала психологія жертви, вербалізована бунтівною образністю.

Ключові слова: психобіографічні проекції, пригнічення, глибинне бажання, соціум, захисна агресія, правдиве слово, танатичні і демонічні мотиви, деструктивність, психологія жертви, бунтівна образність.

АННОТАЦИЯ

Пискун О. Ю. Психоаналитическая интерпретация прозы Т. Осьмачки. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.01 - украинская литература. - Кировоградский государственный педагогический университет имени Владимира Винниченко. - Кировоград, 2008.

В диссертации дано психоаналитическое толкование творческой личности Т. Осьмачки на фоне эпохи большевистской оккупации Украины, проанализированы психобиографические проекции творчества писателя. Совпадение мировых процессов технизации, урбанизации, социальной нивеляции с установками большевистской некрофилии было чрезвычайно благоприятным фактором для разрушения творческой личности путём насильственного изменения мировоззренческих ориентиров. Для целого ряда украинских писателей такая общественная ситуация стала роковой. Большевизм, отбрасывая нациотворческую традицию и насаждая новый космополитический мир, оставил уникальный психологический материал для понимания феномена национального творчества в условиях тотальных репрессий. Для Т. Осьмачки украинская социальная катастрофа стала главной проекцией для творчества как выхода из катастрофического подавления. Его произведения выразили глубинное украинское желание преодолеть трагическое обесценивание нациотворческого процесса. Проза писателя тесно связала субъективную психику и социум, в полной мере выразила ситуацию, в которой социальная несвобода вызывает защитную агрессию в форме правдивого слова. Согласно концепции Э. Фромма, человек, переходя из пассивного состояния страха к нападению, избавляется от чувства страха. Такую психологическую мужественность демонстрирует Т. Осьмачка, отвечая на угрозу лишения свободы защитной агрессией. Свобода, как утверждает гуманистический психоанализ, есть предпосылкой для развития творческого таланта личности, её психического равновесия. Напротив, человек, лишенный свободы, теряет внутреннюю целостность. С этой проблемой мы встречаемся в творчестве Т. Осьмачки, где насильственное лишение свободы приводит к раздвоению личности. В диссертации акцентированы три аспекта безумия Т. Осьмачки: безумие как психическая реакция на утрату свободы, безумие как имитация ради выживания, безумие как правдивое слово. Однако в творчестве писателя наблюдается амбивалентная правдивость, которую мы обозначили «садизмом правдивости», обусловленным объективной деструктивностью. Такая садистская, или революционная, агрессивная активность, вызванная потребностью защиты собственной жизни и жизни нации, свидетельствует не только об активизации витальных механизмов функционирования личности, но и об опасности, которую они несут в условиях насилия. С точки зрения психоанализа, защитная агрессия имеет свойство переходить в незащитную деструктивность и садистское желание господствовать вместо того, чтобы покоряться. То есть, большевистская некрофилия, обозначенная Т. Осьмачкой как оппозиция «палачи - жертвы», носит взаимонаправленный характер. Ведущей установкой его прозы стала психология жертвы, вербализированная бунтарской образностью. Имеем все основания считать три повести Т. Осьмачки - «Старший боярин», «План до двору» и «Ротонда душегубцев» - трилогией, объединённой психологической проблематикой, в которой тесно взаимосвязаны танатические и демонические мотивы, через которые происходит познание деструктивных инстинктов и рождённой ими социальной патологии. Общая проблематика на основе осуществлённого анализа выглядит так. В повести «Старший боярин» закодирована история героя в его мистической борьбе с человеком-сатаной Маркурой Пупанём. Речь идёт об очищении психики от демонических инстинктивных сил. В целом, психически структурированный мир еще не захвачен тёмным инстинктом смерти, но это - мир утраченного равновесия, ослабленного контроля. Раздвоение психологического мира масштабно разворачивается в художественно-временном пространстве следующей повести «План до двору». Собственно, художественное время этого произведения - исторически-мифологическое, это время конца старого национального мира. Опять активизирована творческая тенденция мифологизировать события и художественное пространство. Глубокое погружение в мир мифологических представлений и собственных фантазий есть наивным свидетельством очевидца, которое напоминает сказки и мифы о спуске в демоническое бессознательное. Поэтому в повести «Ротонда душегубцев» мифический Маркура Пупань обретает историческое имя Сталина. Проблематика общественной некрофилии тут тесно взаимосвязана с поисками свободы и выхода из невыносимой ситуации подавления. Характер сюжетосложения у Т. Осьмачки напоминает героический миф, в котором украинский герой, пройдя кругами символического ада, видит своё предназначение в том, чтобы оставить правдивое свидетельство о невыносимой для свободолюбивого украинского человека эпохе тоталитаризма, которая ведёт к раздвоению нациотворческого субъекта и национального мира в целом. Психоаналитическая интерпретация творческой личности Т. Осьмачки на фоне эпохи большевистской оккупации Украины, изучение творческой проекции психобиографии писателя даёт основания считать, что его творчество представляет собой процесс формирования оппозиционной к большевистскому социальному характеру бунтарской национальной личности, которая ищет способы выживания в катастрофическом мире.

Ключевые слова: психобиографические проекции, подавление, глубинное желание, защитная агрессия, правдивое слово, танатические и демонические мотивы, деструктивность, психология жертвы, бунтарская образность.

Summary

Piskun O. Y. Psycho-analytical interpretation of T. Osmachka's fiction. Manuscript.

Thesis for a Candidate's Degree of Philology Speciality 10.01.01 - Ukrainian literature. Volodymyr Vynnychenko State Pedagogical University of Kirovograd, Kirovograd, 2008.

The dissertation deals with the psycho-analytical interpretation of T. Osmachka's personality during the period of Bolsheviks occupation of Ukraine. The work also analyses the correlation of the writer's psychobiography and his literary activity. Bolshevism rejecting national creative tradition and promoting modern cosmopolitical ideas proposes unique psychological material which can be used for the correct estimation of the phenomenon of creative activity in the conditions of total repression. The Ukrainian social catastrophe for T. Osmachka became a main projection for his literary activity as way out of the catastrophic oppression. His literary works expressed the Ukrainian profound desire to overcome depreciation of national creative process. T. Osmachka's fiction associated subjective psychics and social character, also expressed the situation in which absence of social freedom causes protective aggression in the form of an honest word. Tanatic and demonic ideas for reflection of human's destructivity are central in Osmachka's works. Traumatic Bolsheviks social character had a negative influence on psychology of the Ukrainian writer's literary activity. The main object of his fiction is psychology of sacrifice verbalized with rebellious images.

Key words: psychobiographic projection, oppression, profound desire, social character, protective aggression, an honest word, tanatic and demonic ideas, destructivity, psychology of sacrifice, rebellious images.

Підписано до друку 27.06.2008. Формат 60х90/16. Друк ризографічний.

Умов. друк. арк. 0,9. Наклад 100 прим. Зам. № 121

Віддруковано у видавництві ФОП Чабаненко Ю. А. з оригіналів автора.

Свідоцтво Серія В02 № 368443 від 30. 08. 2000 р.

вул. Толстого, 22, м. Черкаси, 18005, тел. 8 (0472) 45-70-32

Размещено на Allbest.ru