Історична проза Юрія Косача 30-х – початку 40-х років ХХ століття

На персонажному рівні прозаїк теж керувався своєю концепцією, ставлячи у центр оповіді, як правило, реальну (хоча і маловідому) постать, зокрема представника вищого суспільного класу. Структурувати типологію героїв допомогла класифікація староукраїнського соціуму філософа М. Шлемкевича. Як і науковець, письменник теж розглядає нащадків козацької старшини у її відносинах із Російською імперією як деструктивною силою, “опозицією” до України. А під цим кутом зору виокремлюється особлива світоглядна ієрархія (і, власне, еволюція): від національно бездіяльної, пасивної або замкнутої у собі особистості (“старосвітський поміщик” - “гоголівська” - “сковородянська людина”) до активної, національно свідомої “шевченківської людини”. Водночас кожен із зазначених типів має у Косача свої закономірності характеризації. Автор у тих випадках, де вважав за потрібне чи володів докладною інформацією, міг запропонувати власне обґрунтоване потрактування історичної постаті, концепція якої визначалася співвіднесеністю протагоніста й прототипу.

На формальному рівні саморух письменника відбувався в руслі західноукраїнської історичної прози міжвоєння: від застарілої, в дефініціях тогочасної критики - “романтичної” традиції з настановою на умовність (фантазія і вимисел) до модернішої “реалістичної” моделі твору, в якому б домінували фактографія, обґрунтована гіпотеза та зважений домисел. Власне, цей раціональний підхід до мистецької праці визначався авторською концепцією, зокрема скерованістю до “автентичного” (об'єктивного) зображення історичних реалій. А от пряме введення в структуру оповіді документального матеріалу - один із провідних у Косача засобів досягнення “автентичності” - не завжди є необхідним і доречним. Але усе ж його пошуки і випробування можливостей формозмістової будови історичного оповідання та повісті були оригінальними і змістовними. Найцікавішими є жанрові й сюжетно-композиційні експерименти: синтез структур новели та оповідання; психологічне портретування героя; гнучка сюжетотворча стратегія; варіативність співвіднесення історичного тла і вигаданих епізодів.

Здобутки Ю. Косача - історичного прозаїка стали віхою в розвитку цього жанру української літератури. Успішна реалізація авторської концепції історичного твору, яка зумовлювала й новизну ідейно-тематичного рівня, оригінальність персонажної сфери й сміливість вирішення завдань формальної організації тексту - усе це увиразнює доробок Косача 1930-х - початку 1940-х рр. як цілісне художнє явище. Досвід Ю. Косача і людей його покоління в осмисленні історії свого народу як самобутньої, але й невід'ємної частини історії європейської, уміння об'єктивної самооцінки й оцінки реальності, а головне - здатність відстежити й зафіксувати рух нації у часі, вибудовуючи світоглядну вісь “минуле - теперішнє - майбутнє”, вимагає від сучасної науки якнайретельнішого вивчення. Пропоноване дисертаційне дослідження - один із етапів цього процесу.

Основний зміст роботи викладено в публікаціях

1. Романов С. Юрій Косач - письменник у третьому поколінні славетної родини / С. М. Романов // Наук. вісн. ВДУ. Філологічні науки. - 1999. - № 15. - С. 62-65 (0, 2 др. а.).

2. Романов С. Концепція історичної прози Ю. Косача в західноукраїнському критичному дискурсі 1930-х рр. / С. М. Романов // Літературознавчі обрії. - 2004. - № 6. - С. 145-150 (0, 3 др. а.).

3. Романов С. Самореалізація української людини в контексті епохи (художній образ Настасії Скоропадської в історичній повісті Ю. Косача “Глухівська пані”) / С. М. Романов // Проблеми славістики. - 2004. - № 3-4. - С. 144-150 (0, 2 др. а.).

4. Романов С. Людина в історії : художня інтерпретація Ю. Косача та М. Алданова / С. М. Романов // Проблеми славістики. - 2003. - № 3. - С. 34-42 (0, 3 др. а.).

5. Романов С. Історична проза Ю. Косача 30-х років ХХ століття у контексті основних метатем жанру / С. М. Романов // Літературознавчі обрії. - 2005. - № 9. - С. 120-127 (0, 3 др. а.).

6. Романов С. Історичні оповідання Ю. Косача: жанрова і сюжетно-композиційна типологія / С. М. Романов // Наук. вісн. ВДУ. Філологічні науки. - 2007. - № 9. - С. 115-121 (0, 4 др. а.).

7. Романов С. Жанрові та сюжетно-композиційні особливості історичних повістей Ю. Косача / С. М. Романов // Леся Українка і сучасність : зб. наук. пр. - Луцьк : РВВ “Вежа”, 2007. - Т. 4. Кн. 2. - С. 479-489 (0, 4 др. а.).

Додаткові публікації:

1. Романов С. “Європейський цикл” історичної прози Юрія Косача / С. М. Романов // Волинь філологічна: текст і контекст. Польська, українська, білоруська та російська літератури в європейському контексті: зб. наук. пр. - Луцьк : РВВ “Вежа”, 2008. - Вип. 6 : У 2 ч. Ч. ІІ. - С. 239 -251 (0, 4 др. а.).

2. Романов С. Ранні твори Юрія Косача на сторінках “Літературно-наукового вістника” / С. М. Романов // Волинь у житті та творчості письменників : зб. наук. пр. - Луцьк : РВВ “Вежа”, ВД “Твердиня”, 2007. - С. 86-88 (0, 2 др. а.).

Анотація

Романов С. М. Історична проза Юрія Косача 30-х - початку 40-х років ХХ століття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 - українська література. - Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. - Київ, 2008.

Дисертація є першим комплексним дослідженням історичної прози Юрія Косача. У роботі на тлі громадсько-політичного та культурного життя Західної України та еміграції доби міжвоєння показано процес формування і розвитку письменника. Крізь призму авторської концепції історичної прози і в контексті українського літературного процесу художні твори Ю. Косача вивчаються на трьох визначальних рівнях: ідейно-тематичному, персонажному та поетикальному (жанр, сюжет, композиція).

У дисертації доробок Юрія Косача розглянуто як цілісне художнє явище. Водночас системний підхід до проблеми дозволив виявити співвіднесеність традиції та новаторства у творчості письменника, а також характерні особливості його індивідуального стилю. У дослідженні увиразнено роль і місце Косача-прозаїка в історії української літератури.

Ключові слова: історична проза, тема, ідея, жанр, сюжет, композиція, герой, джерело, концепція, аналіз, тип, факт.

Summary

Romanov S. M. Yuriy Kossach's historical prose of 30 - beginning 40's of the XX-th century. - Manuscript.

A thesis for the Candidate Degree in Philology, Speciality 10.01.01 - Ukrainian Literature. - Shevchenko institute of literature. - Kyiv, 2008.

The thesis is the first comprehensive overview Yuriy Kossach's historical prose. In the research on the background of social, political and cultural life of West Ukraine and emigration of inter-war period showed the process of formation and development of the writer. In the light of author's conception of historical prose and in the context of ukrainian literature process of the Kossach's literary works are studied on three fundamental levels: high-principled and theme-based, characteral and poetical (genre, plot, composition).

In the thesis Yuriy Kossach's creation studied how intergraded artistic phenomenon. At the same time, the complex approach to the problem allowed to show the correlation of tradition and innovation in the writer's creation and specific peculiarities his individual style. In the investigation the role and place of Kossach-prosaist in the history of ukrainian literature can be defined.

Key words : historical prose; subject; idea; genre; plot; composition; character; source; conception; analysis; prototype; fact.

Аннотация

Романов С. М. Историческая проза Юрия Косача 30-х - начала 40-х годов ХХ столетия. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.01 - украинская литература. - Институт литературы им. Т. Г. Шевченко НАН Украины. - Киев, 2008.

Диссертация является первым комплексным исследованием исторической прозы Юрия Косача. Сложный процесс формирования писателя определялся общественно-политической и культурной жизнью Западной Украины и диаспоры междувоенного периода. Вначале на его творчество влияли националистическая и коммунистическая идеологии, но после вынужденной эмиграции в Западную Европу это влияние прекращается. С независимых позиций были тогда написаны его лучшие произведения, большая часть которых - на исторические темы.

Успех Ю. Косачу обеспечила авторская концепция исторической прозы. Отследив эволюцию жанра в европейской литературе, он выделяет две основные (но в ХХ в. уже устаревшие) модели-практики: “вальтерскоттовскую” и “беллетристическую”. Объединив элементы этих концепций и собственные наработки, Косач структурировал ряд требований, следуя которым, можно, как он думал, написать модерное, а главное - интересное современному читателю произведение. С учётом особенностей авторской концепции прозы и в контексте междувоенной украинской литературы и были изучены произведения Косача. Идейно-тематический уровень и проблематика исследовались посредством наиболее характерных метатем жанра: “борьбы/взаимодействия двух народов, культур”; “противоречия нового и старого”; “самореализации человека в истории”. В рассказах “европейского цикла” определяющим стало изображение дружественных отношений украинца и западного европейца, а также разработка проблем мировоззренческих исканий украинца. В произведениях антиимперского направления актуализирован уже не второй, а первый компонент метатемы “борьбы/взаимодействия двух народов, культур”, в данном случае - Украины (колонии) / России (империи). Писатель четко демонстрирует приверженность эволюционной модели исторического процесса: понимание необходимости замены отжившего общественно-политического строя новым, прогрессивным.

Персонажная сфера изучена с помощью типологии староукраинского общества философа М. Шлемкевича. В среде казацкой старшины периода Руины он выделял четыре социальных типа: “старосветский помещик” - “гоголевский” - “сковородянский” - “шевченковский человек”. А в прозе Ю. Косача эти типы имеют яркое художественное определение - психологическое, бытовое, нравственное. Также тщательно анализируются закономерности характеризации персонажей: реакция героя на важные события действительности и его вовлечённость в исторический процесс; раскрытие автором особенностей национального характера; соответствие исторического лица (героя) своему прототипу.

Жанровая и сюжетно-композиционная типология были подданы комплексному филологическому анализу. Наличие в тексте структурных доминант рассказа, новеллы или повести позволило выделить три группы произведений: рассказ с элементами новеллы, рассказ с вымышленным и реальным протагонистом, повесть. Сквозь призму жанровой природы и рассматривались особенности сюжетного и композиционного построения каждого текста.

Ключевые слова: историческая проза, тема, идея, жанр, сюжет, композиция, герой, источник, концепция, анализ, тип, факт.

Размещено на Allbest.ru