Ґендерний дискурс у літературі non-fiction (на матеріалі щоденників письменників першої половини ХХ століття)

Аналіз ґендерної ідентичності суб'єкта художньо-документального дискурсу в щоденниках засвідчив появу queer-суб'єктивності як реакцію окремих індивідів на надмірне пропагування стереотипних ідеалів фемінності й маскулінності. Дискурсивне закріплення стереотипу маскулінного чоловіка продукує одночасно такі явища, як гомосексуальність і гомофобію. З огляду на це queer-суб'єкт змушений розігрувати в суспільстві ґендерну роль, котрій він сам не відповідає. В аналізі щоденника В. Ґомбровича продемонстровано, як дискурсивно самовикривається гомоеротична ідентичність. Схильність я-персонажа щоденника до об'єкт-гомоеротичності приховується наратором, котрий виступає перед читачами прибічником традиційної сексуальної орієнтації, репрезентує маскулінну суб'єктивність і демонструє гомофобний дискурс, домінантний у суспільстві. Щоденник Ф. Кафки засвідчує наявність фемінних рис і в я-персонажа, і в наратора, котрі доповнюють один одного, що зумовлено самоадресованістю тексту; окрім того, фемінністю позначений і сам стиль діаріуша. Актуалізація ґендерного чинника, виявленого у щоденниках, дає змогу глибше проникнути в образний світ їх авторів і проаналізувати форми вираження ґендерної ідентичності в художніх творах письменників.

Ґендерна ідентичність автора особливо виразно проявляється в текстах літератури non-fiction. Аналіз конструювання ґендерної ідентичності в художньо-документальному дискурсі засвідчив її парадигматичний характер, оскільки ґендерний компонент простежується і на мікро-, і на макро- структурі щоденників. На рівні мікроструктури ґендерні позиції найбільшою мірою представлені в особливостях використання лексичних та синтаксичних мовних одиниць (метафори сексуальності, риси маскулінного / фемінного письма); на рівні макроструктури щоденників ґендерні позиції відображаються в тематиці, проблематиці та образах персонажів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ ВИКЛАДЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Варикаша М. Трагічне світовідношення як тематика жіночої есеїстики початку ХХ століття / М. М. Варикаша // Актуальні проблеми слов'янської філології : Міжвуз. зб. наук. ст. - Ніжин : ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. - Вип. ХІV : Лінгвістика і літературознавство. - С. 282-285.

2. Варикаша М. М. Щоденник як жанр літератури non-fiction / М. М. Варикаша // Актуальні проблеми слов'янської філології : Міжвуз. зб. наук. ст. - Ніжин : ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2008. - Вип. ХVII : Лінгвістика і літературознавство. - 496 c. - С. 216-223. (0,5 др. арк.).

3. Варикаша М. Ґендерний дискурс : семіотичні аспекти / Марта Варикаша // Слово і Час. - 2008. - № 7. - С. 83-89. (0,6 др. арк.).

4. Варикаша М. Критерий чувства любви в становлении личности / М. М. Варикаша // Русский язык и литература в учебных заведениях. - 2001. - №6. - С. 21-26. (0,25 др. арк.).

5. Варикаша М. Деформація категорії моральності у романі «Чесність із собою В.Винниченка» / М. М. Варикаша // Мова і культура. (Науковий щорічний журнал). - К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. - Вип. 7. - Т. VII. - Ч. 2. : Художня література в контексті культури. - С. 55-60. (0, 3 др. арк.).

6. Варикаша М. Прийоми психологічного зображення у романі В.Винниченка «Чесність із собою» / М. М. Варикаша // Актуальні проблеми слов'янської філології : Міжвуз. зб. наук. ст. - К. : Знання України. - Вип. 10 : Лінгвістика і літературознавство. - 2005. - С. 302-306. (0, 3 др. арк.).

7. Варикаша М. Фемини-тематика в женских эссе первой половины ХХ ст. / М. М. Варикаша // Таленавітыя жанчыны Беларусі у культурнай, навуковай і мастацкай прасторы свету : зборнік матэрыялау Міжнароднай навукова-практычнай конферэнцыі, Мазыр, 24-25 мая 2007 г. - Мазыр : УА МДПУ ім. Шамякіна, 2007. - С. 232-235. (0,25 др. арк.).

АНОТАЦІЯ

Варикаша М. М. Ґендерний дискурс у літературі non-fiction (на матеріалі щоденників письменників першої половини ХХ століття). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.06 - теорія літератури. - Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. - Київ, 2009.

У дисертації вперше в українському літературознавстві здійснено огляд основних теоретико-літературних аспектів ґендерного дискурсу (культурно-екзистенціальний, психоаналітичний, семіотичний).

З'ясовано, що література non-fiction становить різновид письменства на межі художності й документальності, розуміння якого залежить від компетенції реципієнта. Запропоновано класифікацію художньої літератури як такої, що відтворює історичну та автобіографічну правду, та літератури non-fiction, спрямованої до читача. На матеріалі щоденників і псевдощоденників визначені ознаки, що дають змогу розрізняти художні тексти і тексти літератури non-fiction. Виокремлено функції щоденника стосовно автора (самопізнання, самовираження, самоспоглядання, самоувічнення, фіксаційна, розважальна, компенсаторна та літературно-творча) і щодо умовного адресата (пізнавальна, дешифрувальна, естетична, ігрова, катарсична).

Осмислено ґендерну ідентичність суб'єкта як складову частину психологічної і мовної індивідуальності автора щоденника. На основі конкретних текстів літератури non-fiction досліджено особливості проявлення queer-суб'єктивності, а також фемінної і маскулінної суб'єктивностей; з'ясовано ґендерні стереотипи та їх роль у ґендерній самоідентифікації письменників, репрезентованій у щоденниках.

Ключові слова: ґендерний дискурс, фемінність, маскулінність, queer-ідентичність, гомоеротичність, автобіографізм, література non-fiction, щоденник.

Varykasha M. M. Gender discourse in non-fiction literature (writers' diaries of first half of the XX century). - Manuscript.

Thesis for the Degree of Candidate in Philology. Specialty 10.01.06 - Theory of Literature. - Shevchenko Institute of Literature of the National Academy of Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2009.

Existential, psychoanalytic and semiotic aspects of gender analysis are studied in the thesis.

The non-fiction literature is considered as a variety of literary texts that exists on the border of fiction and documentary, depends on the competence of a recipient and represents a coexistence of historical and autobiographic truths. On the material of diary and pseudodiary the author distinguishes the fictitious texts and texts of the non-fiction literature.

The functions of the diary, relative to author (self-cognition, self-expression, self-contemplate, compensation, recreational, literary-creative) and to conditional addressee (cognitive, decoding, aesthetical playing, defogging) are studied in the thesis. Gender discourse is comprehended as a component of the diary author's identity. The manifestation of queer, feminine and masculine subjectivities is investigated in the diaries by V.Gombrowicz, F.Kafka, V.Vynnychenko, O.Kobylianska, V.Woolf.

Key words: gender discourse, queer-identity, homoerotic subjectivity, autobiography, non-fiction literature, diary.

Варикаша М. Н. Гендерный дискурс в литературе non-fiction (на материале дневников писателей первой половины ХХ столетия). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.06 - теория литературы. - Институт литературы им. Т. Г. Шевченко НАН Украины. - Киев, 2009.

В диссертации впервые в украинском литературоведении систематизировано основные теоретико-литературные аспекты гендерного дискурса: культурно-экзистенциальный, психоаналитический, семиотический. Отмечено, что гендерное литературоведение является междисциплинарным полем, объединяющим исследования по феминологии, андрологии и queer-идентичности, опирается на дискурс-анализ, психоанализ, теории деконструкции гендера и включает анализ специфики мужского и женского письма. Отмечено, что в гендерной теории акцентируется на том, что именно в телесности следует искать объяснения гендерной идентичности субъекта или перехода границ пола. Телесность рассматривается в таких формах как сексуальность, перверсии, аффект и смерть. Гендерная идентичность автора особенно выразительно проявляется в текстах літератури non-fiction.

Отталкиваясь от работ В. Шмида, Дж. Серля, Дж. Остина, Ж. Женетта, Г. Винокура и Я. Мукаржовского, автор исследования анализирует особенности эстетической и рецептивной функций в литературе non-fiction и доказывает, что последняя является разновидностью литературы, которая находится на границе художественности и документальности и зависит от компетенции реципиента. Предложено классификацию художественной литературы по наличию в ее произведениях исторической и автобиографической правды (художественная, частично автобиографическая, историческая) и литературы non-fiction по направленности к адресату (самоадресованная, диалогизированная, полилогизированная), а также выделена граничная литература (псевдо-художественная и псевдо-non-fiction).

На материале дневников (Ф. Кафки, В. Вулф, В. Гомбровича, О. Кобылянской, А. Любченко, В. Винниченко) и псевдодневников («Крещеный китаец» А. Белого, «Царевна» О. Кобылянской) установлено признаки, позволяющие различать художественные тексты и тексты литературы non-fiction: контекстуальные и метакоммуникативные сигналы, следы абстрактного автора, представление об абстрактном читателе, специфика гомодиегетического нарратора, главная идея и функции текстов, причины отбора элементов событий. Осуществлен сравнительный анализ наррататоров в дневниках, написанных женщинами и мужчинами.

Представлено определение жанра дневника, исследовано его специфику в аспектах проблемы адресата и автора, хронотопа, классификации и места в системе жанров. Выделено функции дневника по отношению к автору (самопознание, самовыражение, самосозерцание, самоувековечивание, фиксационная, развлекательная, компенсаторная, литературно-творческая) и к условному адресату (познавательная, дешифрующая, эстетическая, игровая, катарсическая).

Основываясь на анализе теоретико-литературных, философских трудов (З. Фрейд, Ш. Ференци, Ж. Лакан, С. де Бовуар, Л. Иригарей, Э. Сиксу, Ю. Батлер, Ю. Кристева, Дж.Проссер, Т. Гундорова, С. Павличко, Н. Зборовская) и текстов дневников писателей первой половины ХХ столетия, автор исследования осмысляет гендерную идентичность субъекта как составляющую часть языковой индивидуальности автора дневника; анализирует особенности проявления queer-субъективности, а также феминной и маскулинной субъективностей; гендерные стереотипы изучаемого культурно-исторического периода и их роль в гендерной самоидентификации писателей первой половины ХХ века.

Анализ гендерной идентичности субъекта художественно-документального дискурса в дневниках свидетельствует о появлении queer-субъективности как реакции отдельных индивидуумов на чрезмерное пропагандирование стереотипных идеалов феминности и маскулинности. Дискурсивная фиксация стереотипа маскулинного мужчины порождает одновременно такие явления, как гомосексуальность и гомофобия. Queer-субъект вынужден разыгрывать в обществе гендерную роль, которой он не соответствует. В анализе дневника В. Гомбровича продемонстрировано, как дискурсивно самообличается гомоэротическая идентичность. Склонность я-персонажа дневника к объект-гомоэротичности скрывается нарратором, который выступает перед читателями сторонником традиционной сексуальной ориентации, представляет маскулинную субъективность и демонстрирует гомофобный дискурс, доминантный в обществе. Доказано, что дневник Ф. Кафки свидетельствует о наличии феминных черт и у я-персонажа, и у нарратора, которые дополняют друг друга, что обусловлено самоадресованностью текста; кроме того, феминностью отмечен и сам стиль диариуша. Актуализация гендерного показателя, обнаруженного в дневниках, дает возможность глубже проникнуть в образный мир их авторов. На материале конкретных произведений Ф. Кафки, В. Гомбровича и О. Кобылянской проанализировано влияние гендерной идентичности автора на его творчество.

Ключевые слова: гендерный дискурс, queer-идентичность, гомоэротичность, автобиографизм, литература non-fiction, дневник.

Размещено на Allbest.ru