Міфологічний оніризм у творчості Жерара де Нерваля

Проте центральним є другий міфологічний мотив - блукання. Він наявний у п'яти сонетах, які разом утворюють поему “Христос на Оливній горі”: змістовою серцевиною твору стало намагання митця осмислити історію розп'яття Месії. В цих віршах поет ідентифікує себе з Христом, занурюючись у мало розвинену в Євангеліях тему сумнівів Спасителя перед Розп'яттям. Як і слід було очікувати, Ісус у Нерваля вийшов далеким від канонічного образу, письменник зазвичай робить хід Його думок неканонічним з погляду офіційної доктрини. (Хоча використовує при цьому в якості текстово-інформаційних джерел цілком канонічні Євангелія від Матвія та від Івана; меншою мірою відчувається вплив Євангелія від Марка та майже зовсім не присутнє третє синоптичне Євангеліє від Луки.)

Жерар де Нерваль звертається до давньої єретичної концепції християнства, суть якої у розумінні запрограмованості зради апостола Юди: цей учень виявляється особливим серед Дванадцятьох, адже саме з ним Усевишній уклав певний “договір”, у відповідності з яким Юда зраджує Ісуса Христа первосвященикам. Нервалеві взагалі була властива здатність до, так би мовити, “неортодоксального” погляду на, здавалося б, очевидні й однозначні явища - напевно, це було зумовлено його неспроможністю сприймати патріархальну структуру людської культури як даність. Митець, ставлячи себе в нові умови (релігійні, наприклад), ніби проводив межу, де, з одного боку, знаходилися поняття, котрі він міг сприйняти та прийняти, а з другого боку - поняття, засвоєння котрих було для нього неможливим за визначенням. Це й спричиняло появу “неординарних” інтерпретацій окремих моментів Святого Письма. Нерваль блукає у міфологічному й теологічному просторі католицизму, досліджує структуру його доктрини, прагнучи знайти в ній нове духовне опертя. Він хоче осягнути роль Христа в еволюції людського духу, а також те, наскільки виправданими були ті випробування, що їх Месія, згідно з Новим Заповітом, змушений був перенести, приходячи до розуміння власної нездатності збагнути глибину головного міфологічного мотиву християнства.

Заключним мотивом, що функціонує в циклі сонетів “Химери” Жерара де Нерваля, є мотив релігійного синкретизму, котрий проявляється в активному функціонуванні численних елементів різноманітних міфологічно-релігійний систем і символізує тут повторне самоусвідомлення митця в контексті політеїзму, що приймається ним як найбільш виважений. Прагнення знайти нові світоглядні орієнтири привело його до пункту, з якого алегоричне блукання почалося. Поет осягає, що будь-яка монотеїстична, патріархальна церковна доктрина не може бути прийнята ним повною мірою; його внутрішньою стихією є еклектична релігійність, поєднання (хаотичне, зазвичай) великої кількості релігій і вірувань. У цьому моменті він наближається до стану, коли визначальним духовним орієнтиром виступає культура, іншими словами - це стан безвір'я. Проте остаточне впадання в нього не відбувається внаслідок того, що згадана множинність набуває в поета принципово сакралізованого забарвлення: старогрецькі й староєгипетські божества зостаються по-справжньому живими для Нерваля. Це розуміння постає у формі кількох візіонерських сонетів циклу “Химери”, в яких феномен релігійного синкретизму проявлений у розмаїтті міфологічних персонажів, топонімів і лейтмотивів. Наприкінці життя Нерваль ніби віднаходить омріяну гармонію, він почуває себе, як згодом висловиться в одній із поезій П. Целан, “вільним од усіх молитов”, усвідомлюючи непотрібність штучних прив'язаностей до будь-яких релігійних систем. Кульмінацією цього є думка із сонета “Золоті рядки” щодо поєднання “матерії з глаголом”, себто речового й одухотвореного, реального й оніричного, “видимого” та “невидимого” компонентів дійсності. Ці слова слід потрактовувати як вихід свідомості поета з-під упливу світогляду, своєрідним підґрунтям якого був феномен “двосвіття”.

Отож, у циклі з 12 сонетів під назвою “Химери” автор, переглядаючи численні міфологічні мотиви із християнської, древньогрецької та древньоєгипетської (а також деяких інших) релігійних доктрин, осмислює власний життєвий шлях, формуючи позицію щодо низки світоглядних питань. Головною особливістю цього осмислення є те, що воно відбувається на основі видінь і це й зумовило назву циклу: обравши даний термін для означення власних текстів, поет керувався наміром передати їхню смислову та символічну сутність як прояв функціонування оніричної частини його свідомості. У дисертації простежено хід думки автора при озаглавлені ним своєї книги як “Доньки Вогню”: назвавши всі її твори (повісті, новели й цикл віршів) жіночими іменами, поет прагнув подати їх у вигляді художніх наслідків функціонуючого в його свідомості фемінного образу. Його прояви, в уявленні Жерара де Нерваля, є реальними істотами, які належать до нащадків Каїна, котрих митець називав “Дітьми Вогню”.

У висновках узагальнюються результати дисертаційного дослідження.

Реферована робота присвячена розгляду прозового і поетичного спадку французького письменника-візіонера доби романтизму Жерара де Нерваля. Митець, твори якого аналізуються в дослідженні, не досяг прижиттєвого визнання, будучи “відкритим” сюрреалістами у ХХ ст. Нерозуміння його текстів сучасниками пояснюється головним чином художнім новаторством Нерваля, у творчості котрого сьогодні вбачають риси модерністської світоглядно-культурної доби. Центральний мотив його прози та поезії конструюється шляхом актуалізації романтичних, міфологічних та оніричних елементів, які їх утворюють.

Серед усіх засадничих моментів творчості Нерваля найвиразнішим є його звернення до міфологічного спадку людства. Письменник, окремі риси художності якого стали предметом дисертаційного розгляду, належить до т. зв. “дослідників культури” (термін С. Зенкіна), тобто митців, для яких саме вона слугує основним джерелом ідей, сюжетів і натхнення. Найбільш яскраво вираженим у текстах Нерваля є використання біблійних, єгипетських, а також грецьких міфологічних мотивів, персонажів і топонімів. Другим символіко-семантичним осереддям і прозових, і віршованих текстів Нерваля є його сни, марення та візії, котрі у нього перетворюються в індивідуальний спосіб осягнення навколишньої дійсності, а разом із тим - складних процесів, функціонуючих у його свідомості. В дослідженні не використовувалася медична оцінка терміну “оніризм” (або “онейризм”), під яким розуміють рідкісний психопатологічний синдром, натомість застосоване більш узагальнене, “культурологічне” бачення, згідно з яким оніризм - це комплекс сновидних елементів (марень, видінь, галюцинацій і власне сновидінь), а також низка теорій про їхню сутність.

Обидві вищезазначені складові художнього доробку Нерваля перебувають у постійному синтезі, результатом якого є активна присутність у творах письменника ряду повторюваних міфологічних архетипних мотивів, унаслідок чого всі тексти автора книги “Доньки Вогню” являють собою різноманітні варіації кількох константних тем. Саме це провокувало те, що всі прижиттєві книги Нерваля (себто видання, укладанням яких він займався), були нічим іншим як збірниками прозових і поетичних фрагментів. Зрештою, в літературознавстві побутує думка про те, що кожен митець постійно пише єдиний текст, - відносно творчості Жерара де Нерваля дана теза виглядає беззаперечною. Між його невеликими і більш ранніми творами - новелами “Сильвія”, “Октавія”, “Ізида”, а також художніми текстами зрілого періоду - повістю “Аврелія” та циклом сонетів “Химери” існує виразний зв'язок. Простежити його дозволяє один із аспектів тематології, згідно з яким тема (ключове поняття в цьому різновиді літературної герменевтики) - це певна надважлива подія з особистого життя митця, котра стає провідною для його внутрішнього й творчого світу. Цими подіями-темами у Нерваля є, передусім, рання смерть матері та тяжке психологічне захворювання. Завдяки концепту т. зв. інтенційного автобіографізму тематичне акцентування творів письменника стає особливо доцільним.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ ВІДБИТО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Баняс В. В. / Міфологічний простір циклу віршів “Химери” Жерара де Нерваля / В. В. Баняс // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Серія Літературознавство. - Вип. 4(48). - Ч. 1. - Х. : ППВ “Нове слово”. - 2006. - С. 56-60 (0,25 др. арк.).

2. Баняс В. В. / Поетика сновидінь у повісті “Аврелія” Жерара де Нерваля / В. В. Баняс // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Серія Літературознавство. - Вип. 4(52). - Ч. 1. - Х. : ППВ “Нове слово”. - 2007. - С. 35-44 (1 др. арк.).

3. Баняс В. В. / Міфологічні мотиви у малій прозі Жерара де Нерваля / В. В. Баняс // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Серія Літературознавство. - Вип. 1(53). - Ч. 1. - Х. : ППВ “Нове слово”. - 2008. - С. 50-60 (1,1 др. арк.).

4. Баняс В. В. / Осмислення історії розп'яття Ісуса Христа в поемі “Христос на Оливній горі” Жерара де Нерваля / В. В. Баняс // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Серія Літературознавство. - Вип. 3(55). - Ч. 2. - Х. : ППВ “Нове слово”. - 2008. - С. 109-118. (0,9 др. арк.).

5. Баняс В. В. / Авторська інтерпретація давньоєгипетського міфу в новелі “Ізида” Жерара де Нерваля / В. В. Баняс // Сучасні літературознавчі студії. - Вип. 5. Схід на заході, захід на сході: діалог світоглядних та художніх парадигм. Збірник наукових праць. - К. : Вид. центр КНЛУ. - 2008. - С. 24

Додаткові публікації:

1. Баняс В. В. / Міфологічні мотиви у поетичному циклі “Химери” Жерара де Нерваля. Тези доповіді / В. В. Баняс // Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми сталого природокористування у Карпатському регіоні (екологія, освіта, бізнес)”. - Хуст-Рахів : ЗАТ “Надвірнянська друкарня”. - 2006. - С. 258-259. (0,25 др. арк.).

Размещено на Allbest.ru