Взаємодія класичного й некласичного вірша у творчості В. Голобородька

1) монометричні композиції:

- класичні розміри;

– некласичні розміри;

– імітації народного вірша.

2) поліметричні композиції.

Збірка "Ми йдемо" становить інтерес не тільки для шанувальників поезії В. Голобородька, а й для дослідників його творчості. Хронологічне розміщення творів дає змогу простежити динаміку внутрішнього світу митця. Еволюція поетового мислення не могла не вплинути і на форму віршів, їх метрику та строфіку, що розглянуто в ході дослідження. За допомогою статистичного аналізу віршів було розставлено домінанти у творчості В. Голобородька. 822 опрацьованих творів зі збірки "Ми йдемо" дають підставу показати новаторство поета в царині форми.

Класичні вірші трапляються переважно в ранній період творчості. Використання рими, як і метра, у творчості В. Голобородька не є системним. Він вільно переходить із одного ритму на інший і частіше взагалі відмовляється від класичного канону. Так само й риму поет використовує з особливою авторською свободою. Однак йому тісно в певних рамках, а тому цілком зрозумілим є втручання некласичних рядків у класичні розміри, періодичне зникнення рим, поєднання різних розмірів у межах одного метра. В. Голобородько свідомо комбінує класичний і некласичний вірш, доводячи цим плідність експерименту. Адже елементи класичного вірша можуть органічно вплітатися в некласичну структуру і - навпаки.

Правильна повнозвучна рима та строфічність - неодмінні супутники класичного вірша. І саме вони часом заганяють силабо-тонічний вірш у глухий кут. Рима і строфа за всієї їхньої різноманітності підкреслюють монотонність вірша своїм повторенням. Кількість повних рим у будь-якій мові вичерпана, і рано чи пізно вони всі ввійдуть у ті чи інші сполучення. Від частого використання будь-яка рима стирається, вона стає нецікавою, зношеною. А чим більше рима незвичайна та витончена, тим швидше вона вичерпується.

На всіх етапах віршової еволюції поета домінують верлібри. Повністю верлібровими є цикли "Понеділок", "Синя радість", "Стежка солодких півників", "Калина об Різдві", "Слова у вишиваних сорочках". В. Голобородько пише і "чисті" верлібри, і верлібри з метричною орієнтацією, які нагадують класичне віршування. Серед них можна виділити вільні вірші з окремими силабо-тонічними рядками, поезії, у яких таких рядків багато, і вірші, котрі можна трактувати як поліметричні, оскільки поряд зі строфами, написаними верлібром, є класичні строфи.

Існувала думка, що для вільного вірша характерна астрофічність, або бідна строфіка. Натомість сьогодні більшість літературознавців сходиться на тому, що строфіка верлібру потенціально складніша, ніж строфіка класичного вірша. Сучасний стан поезії говорить про великі потенціальні можливості строфічного поділу неримованого поетичного тексту.

Верлібри В. Голобородька доводять, що вільний вірш усе ж має строфічну будову, незважаючи на відсутність основних строфоутворювальних елементів. Аналіз збірки "Ми йдемо" показує, що 80 % її творів чітко розділені на частини. У класичних віршах поет є традиційним, катрени домінують у побудові строф (близько 5 %). Для некласичного вірша панівною є полістрофоїдна будова і різна кількість рядків у строфах (52,5 %). Загалом полістрофоїди становлять 62,1 % від усіх творів збірки "Ми йдемо". Кількість строфоїдів у різнострофних віршах коливається від 2-х до 16-ти ("Катерина"). Майже 20 % припадає на астрофічні вірші й 13 % - на однострофні. Зв'язок верлібрів В. Голобородька із класичним віршем особливо простежується на строфічному рівні. За прикладом традиційної строфіки, а саме із рівних за обсягом строф складається 9,6 % неримованих творів.

Велику роль у строфічній побудові творів В. Голобородька відіграє анафора, яка трапляється чи не в кожному тексті. А вірші, які повністю побудовані на анафоричному початку строф, охоплюють 4,9 % від усього масиву творів.

Творчості В. Голобородька властивий високий рівень свободи: широке використання некласичних розмірів, велика кількість поліметричних композицій, різкі перепади ритму в монометричних творах, домінування полістрофоїдних текстів.

Слід відзначити тісний зв'язок між віршами в прозі В. Голобородька і його ж верлібрами. Відмінність між ними досить часто полягає лише у графічному чиннику. Для прикладу, одні і ті ж твори ("Сенс розмови", "Пісенька вночі", "Готуємося до свята", "Це - скарби", "Біла квітка", "Досконалими стаємо") у збірках різних років видання "Летюче віконце " і "Ми йдемо" мають різний запис і різну строфічну будову.

Характерні ознаки класичного у верлібрах В. Голобородька:

- будова вільного вірша за принципом традиційної строфіки;

- спорадична рима;

- вкраплення силабо-тонічних і силабічних рядків;

- використання розділових знаків;

- звертання до силабо-тонічних епіграфів, а також до ремінісценцій із фольклору;

- виведення у заголовок верлібрів класичних жанрових означень;

- використання рефренів.

В. Голобородько зумів примирити у своїй творчості класичне й некласичне. Ще зовсім нещодавно ознакою непрофесійності вважалася нездатність витримати обраний метр, заримувати всі рядки. Некласичний вірш, зокрема верлібр, був вигнанцем в українській літературі. Натомість для сучасної поезії будь-яке відхилення від канону стало не тільки звичним, а й сприймається як крок уперед. Збірка "Ми йдемо" є яскравим прикладом великої майстерності поета. Поетична манера автора - це симбіоз традиційного й новаторського, класичного та некласичного.

Список публікацій за темою дисертації

1. Пашук О. Особливості стилю Василя Голобородька / О. Пашук // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки / Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки; голов. ред. І.Д. Олексеюк. - Луцьк: РВВ "Вежа" ВДУ ім. Лесі Українки. - 2004. - № 6. - С. 225-229.

2. Кицан О. Особливості строфічної будови поезій Василя Голобородька / О. Кицан // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки / Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки. - Луцьк: РВВ "Вежа" ВДУ ім. Лесі Українки. - 2006. - № 6. - С. 150-158.

3. Кицан О. Особливості віршів у прозі Василя Голобородька / О. Кицан // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. № 17. Філологічні науки / Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки; [редкол.: М.В. Моклиця та ін.]. - Луцьк: РВВ ВНУ ім. Лесі Українки, 2008. - С. 64-70.

4. Кицан О. Класичний і некласичний вірш в історії європейської поезії / О. Кицан // Наукові записки. Серія "Філологічна" / Національний університет "Острозька академія". - Острог: Вид-во Нац. ун-ту "Острозька академія". - Вип. 15. - 2010. - С. 125-130.

5. Кицан О. Інтертекстуальність поезії Василя Голобородька / О. Кицан // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство / Терноп. нац. педаг. ун-т ім. Володимира Гнатюка; за ред. проф. М. Ткачука. - Т. : ТНПУ, 2010. - Вип. 29. - С. 98-110.

6. Кицан О. Внутрішньо-текстова комунікація: "автор-читач" у поезії В. Голобородька / О. Кицан // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. № 25. Філол. науки / Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки; [редкол.: М.В. Моклиця та ін.]. - Луцьк: РВВ ВНУ ім. Лесі Українки, 2009. - С. 3-7.

7. Кицан О. Строфіка верлібрів Василя Голобородька (на прикладі збірки "Ми йдемо") / О. Кицан // Віршознавчі студії : зб. наук. пр. конф. "Українське віршознавство ХХ - початку ХХІ століть. Здобутки і перспективи розвитку", 21 вересня 2009 року / упоряд. Н.В. Костенко, Я.В. Ходаківська. - К., 2010. - С. 205-211.

8. Кицан О. Сучасні концепції верлібру / О. Кицан // Наукові записки. Серія "Філологічна" / Національний університет "Острозька академія". - Острог: Вид-во Нац. ун-ту "Острозька академія". - Вип. 18. - 2010. - С. 125-132.

9. Кицан О. Поетика версе у творчості Василя Голобородька / О. Кицан // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Філол. науки. / Луган. нац. ун-т ім. Т. Шевченка; гол. ред. В.С. Курило. - 2011. - № 3 (214), ч. ІІ. - С. 81-87.

10. Кицан О. Вірші в прозі як маргінальна форма (на прикладі поезій В. Голобородька) / О. Кицан // Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє : матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф. асп. і студ., (12-13 трав. 2010 р.). Т. 1 / М-во освіти і науки України, Волин. нац. ун-т імені Лесі Українки, Наук. т-во студ. і асп. - Луцьк: РВВ ВНУ ім. Лесі Українки, 2010. - С. 231-233.

Список умовних позначень

Я - ямб;

Я 6цн 1 - шестистопний ямб із цезурним нарощенням на один склад;

Я 6цу 1- шестистопний ямб із цезурним усіченням на один склад;

Х - хорей;

Д - дактиль;

Ам - амфібрахій;

Ан - анапест;

Дк - дольник;

Тк - тактовик;

Акц - акцентний вірш;

ПК - поліметрична конструкція;

КЛ - класичний розмір;

НКЛ - некласичний розмір;

ПМФ - перехідна метрична форма;

В.в. - вільний вірш, верлібр;

ВуП - вірш у прозі.

Размещено на Allbest.ru