"Джейн Ейр" Ш. Бронте як соціально-психологічний роман виховання

3. Юридична та економічна залежність жінки

«- Як ви посміли підняти руку на джентльмена, сина своєї благодійниці! На свого панича!

- Панича? Мого панича? Що я - служниця?

- Ні, ви гірше, ніж служниця. Ви живете за чужий кошт» (Розділ ІІ) [5, c. 10].

« - То якщо ти тепер багата, Джейн, у тебе, напевно, з'явилися нові друзі, які дбають про тебе і не дозволять тобі приносити себе в жертву заради сліпого каліки, еге ж?

- Я ж сказала вам, що я незалежна, сер, і багата: тепер я сама собі господиня» (Розділ XXXVII) [5, с. 505].

4. Морально облагороджуюча сила

« - Ну, - сказала я нетерпляче. - Невже місіс Рід не жорстока, не погана жінка?

- Певна річ, вона не була доброю до тебе. Розумієш, вона ненавиділа твою вдачу так само, як міс Скетчерд ненавидить мою. Але як детально ти пам'ятаєш усе, що вона зробила і сказала тобі! Здається її несправедливість так глибоко запала тобі в серце! Я не така злопам'ятна, як ти. Невже тобі б не стало легше, якби ти просто забула її суворість, разом зі всіма негативними почуттями, які вона в тебе викликає?Життя здається мені занадто коротким, аби марнувати його на те, щоб розпалювати в собі злість і згадувати всі образи, яких тобі заподіяли» (Розділ VI) [5, c. 63].

5. Суворі вимоги до зовнішнього вигляду

«Я встала. Одяглася я дуже дбайливо: змушена одягатися дуже просто - вся моя одежа була скромна, - я від природи мала схильність до витонченості. Нехтувати своїм зовнішнім виглядом і враженням, яке я справляю, не було моєю звичкою; навпаки, я намагалася виглядати якомога краще і здаватися якомога привабливішою... Коли я гладенько зачесала волосся назад, одягнула свою чорну сукню, дуже скромну, чимось схожу на ті, що носили квакери, проте добре скроєну, і причепила чистенький білий комірець, мені здалося, що вигляд у мене досить пристойний, щоб моя нова вихованка з жахом не відсахнулася від мене» (Розділ XI) [5, c. 110].

6. Особливе уявлення про красу

«І тепер, Джейн, слухай свій вирок: завтра ти сядеш перед дзеркалом, візьмеш олівці і намалюєш власний портрет, на якому ти будеш такою, як насправді, не пом'якшуючи жодного дефекту... і підпишеш його так: «Портрет бідної та непоказної гувернантки-сироти.... Невже схоже на те, що йому може сподобатися ця бідна і некрасива плебейка?» (Розділ XVII).

«- ... Мені слід було сказати, що досить складно відповісти на запитання, яке стосується чиєїсь зовнішності, що смаки різняться, що краса дуже мало значить і таке інше.

- Вам не слід було так відповідати. Краса не має ваги - та не вже?» (Розділ XІV).

Результати проведеного мною дослідження повністю підтвердили висунуті мною гіпотези. Позитивними результатами своєї діяльності вважаю збагачення моїх знань про вікторіанську епоху.

Таким чином, «зв'язавши» сюжетну канву роману типовими характерами представників різних соціальних прошарків, Бронте зуміла на такому малому просторі Йоркширу відтворити в динаміці соціальну структуру англійського суспільства в цілому, що звичайно ж придає роману своєрідну епічність.

Зіткнення Джейн з іншими персонажами не просто розкривають її характер, а й дозволяють проявлятися характеру епохи, часу, що знаходяться у постійному русі, зміні. Проте, такі зміни не так легко ідентифікувати, оскільки ніщо в романі не дається поза межами життєвого досвіду героїні. А він досить невеликий, хоч і глибокий. Міра внутрішньо усвідомлених змін, психологічно переживаючи зрушень стають мірою читацького сприйняття руху життя: Ш. Бронте дуже добре використала можливість розповіді від першої особи.

ВИСНОВОК

Отже, аналізований мною роман Ш. Бронте «Джейн Ейр» - твір складний та багатоплановий. Навряд чи можна потрактувати його як класичний реалістичний твір - він не вкладається в ці параметри, адже в ньому сильно відчутно відлуння Просвітництва, він насичений діалогами, перегуками, переспівами романтичних парадигм і являє собою за всієї своєї зовнішньої простоти складний філософсько-психологічний твір. Можна констатувати, що глибокі спостереження й роздуми талановитої письменниці над долями людськими завжди будуть цікавими кожному новому поколінню пересічних читачів.

Нетривала за своїми часовими рамками творчість Шарлотти Бронте різноманітна: у ній проглядається лінія, що з'єднує романтичне мистецтво початку XIX століття (Байрон, Шеллі) з критичним реалізмом 30 - 40-х рр. (Діккенс, Теккерей) і з художніми відкриттями реалізму на новому етапі його розвитку в другій половині XIX століття (Дж. Еліот, Дж. Мередіт). «Джейн Ейр» - по своїй художній структурі і проблематиці - складний і багатогранний твір. Це соціально-психологічний роман XIX століття, в якому відбилися риси готичного роману й роману виживання XVIII століття.

«Джейн Ейр» - традиційний роман виховання, до того ж класичний Bildungsroman, в якому автор розповідає власну історію життя від народження до моменту, в якому життя це стабілізується, набуває остаточної форми, тобто до заміжжя. Є ще й традиційний епілог, в якому засвідчено, що «стабілізаційний» момент вибрано вірно і доля героїні дійсно набрала свого остаточного виразу: вона вже десять років щаслива у своєму заміжжі.

Отже, на перший погляд, перед нами трохи модифікована історія з народної казки - з нещасного убогого дитинства до статусу поважної, досить багатої заміжньої дами - такий зовнішній сюжет цієї історії. Її принадливість в тому, що цей банальний сюжет має кілька рівнів прочитання, кожен з яких збагачує його внутрішнє наповнення і надає глибшої значущості.

Роман структуровано так, що в нього є прекрасно виписана поверхня - мелодраматична розповідь про драматичні пригоди життя бідної дівчини в недобрих родичів, у нелюдських умовах сирітського притулку, про її непросту долю гувернантки й, нарешті про романтичне, майже трагічне кохання, яке пройшовши низку випробувань, завершується щасливим «happy end-ом», про її самостійне життя та самовіддане служіння в сільській школі, про її глибокі роздуми про сутність життя і свою долю. Героїня цього сюжету скромна, невибаглива, морально досконала трудівниця, здатна виносити будь-які труднощі. На рівні цього сюжету поетично відтворено природу серединної Англії, її вересові пустища, пагорби, чисте повітря в різні пори року.

Другий рівень роману - соціальний. В ньому описане нещасне становище нелюбої нерідної дитини в багатій егоїстичній сім'ї; голодне і убоге існування в сирітському притулку з різними типами покровителів і вихователів; провінційне світське товариство і непрості звичаї англійської аристократії; побут і діяльність збіднілої, але благородної родини. Тобто сюжет містить великий пласт інформації про життя англійського суспільства першої половини ХІХ ст., плинність суспільного статусу героїні, дає можливість відтворити, показати її очима - очима стороннього учасника - різні прошарки й версти англійського суспільства, їхній побут, звичаї, мораль.

Мораль можна відрізнити і як окремий зображувальний пласт «Джейн Ейр». Десять років дівчинка, яка не пам'ятала своїх батьків, прожила в домі своєї багатої родички місіс Рід, де її навчали зневажати бідність. Діти, які зросли в достатку, «не розуміють, що може бути бідність дбайлива, працьовита, чесна - в їхній уяві це слово поєднується тільки з лахміттям, убогим харчем, холодним коминком, грубими звичаями і огидними вадами.» (1, с. 24). Отже, бідність здавалася і Джейн принизливою.

Не надто гуманно спрацьовує суспільна мораль й у вихованні дітей у багатих родинах: не знають щастя й гармонії діти самої місіс Рід, на все життя зробив глибоко нещасним свого молодшого сина батько Едварда Рочестера, аристократ і джентльмен, «зажерливий скнара … він твердо вирішив не ділити свого маєтку», тому молодшого сина Едварда «оженили на грошах», навіть не попередивши, що його дружина приречена на неминуче божевілля.

У Тернфілді Джейн спостерігає блискуче світське товариство, що з'їжджається до маєтку її господаря. Але й тут за зовнішнім блиском ховається холодний розрахунок, спустошеність і бездушність.

Слідуючи своєму характерологічному правилу, Бронте ніби залишає характер один на один з вкрай загостреними обставинами. Саме при зображення нелегких, а то і жорстоких випробувань і розкривається характер у Бронте. Читачу показується процес дорослішання героїні, перетворення її із дитини в дівчину і молоду жінку. Етапи життя Джейн відтворюються, звичайно, для демонстрації саме цих змін людини, що творить свою долю. При чому, і душевні здвиги, і обставини, що їх породжують, дані вкрай загострено і концентровано, ніби автор експериментує із характером своєї героїні: вона постійно знаходиться в стані боротьби. Досить важливо для всієї концепції роману, що героїня сприймає життя, як боротьбу, і як труд і таким чином розуміє свою значимість і самостійність. Подібний акцент у відомій степені взятий у Жорж Санд, але що перш за все знаменує походження соціально-моральних змін. Це, безумовно, виводить роман із ряду чисто психологічних творів, надає йому соціально-аналітичний характер, що суттєво відрізняє Ш. Бронте від Д. Остін.

А ось акцент на постійній боротьбі героїні Ш. Бронте важливий з двох позицій. По-перше, це дозволить вписати роман і його героїню в англійську традицію духовної подорожі і знаходження себе через боротьбу з випробуваннями, виниклою ще в XVIII ст. (роман Дж. Беньяна «Шлях паломника»). Не випадково, один із самих тонких знавців творчості Ш. Бронте, Б. Харді, вважає, що внутрішня боротьба, яка складає суть характеру героїні, отримує своє видиме втілення в низці всіх її життєвих випробуваннях, так же справедливо бачачи в цьому біблійсько-пуританський вплив [27, 113].

Проблеми, поставлені у творі, актуальні і продовжують хвилювати сучасного читача. Соціально-психологічний роман «Джейн Ейр», одночасно поетичний і нещадний, став новим словом в англійській літературі XIX століття, він відкриває психологічний світ почуття людини. Він став символом переходу від нової літературної традиції до іншої і свідченням становлення нової і значної школи і нового етапу в розвитку суспільства.

Сучасники Бронте дослідники і літературознавці наступних поколінь знаходили специфіку роману в синтезі соціального та психологічного начал, при чому поданих і осмислених з небаченою в ті часи інтенсивністю.

Як і раніше роман Ш. Бронте є одним з популярних творів зарубіжної літератури XIX століття. Видима правдивість сюжету, орієнтація на широку аудиторію, "вічне" питання вічної любові, втілення архетипу Попелюшки є проявами швидше не елітарної, а масової культури. Твори подібного типу є практично єдиними джерелами отримання інформації про епоху, її соціокультурних компонентів.

При всій конкретності соціально-побутового окреслення Джейн Ейр, ця «романтична героїня в неромантичних шарах суспільства» (Е. Генієва), являє собою чергову, настільки популярну в англійській літературі XIX ст. модифікацію образу Попелюшки. Поряд з позитивними героїнями Д. Остін, Ч. Діккенса, У.М. Теккерея Джейн Ейр уособлює думку про те, що душевне благородство, скромність, працьовитість і віра в кінцевому рахунку обов'язково будуть винагородженні. І хоча наприкінці роману героїню не очікують палац і кришталеві туфельки, сімейний мир, душевний спокій і щасливе материнство їй гарантовані.

У романі Ш. Бронте "Джейн Ейр" відбився дуалізм жіночого світосприйняття. Окрім традиційних жіночих образів для вікторіанського літературного канону в її творі з'являється і принципово новий образ - головна героїня Джейн Ейр - духовно витончена, благородна, незалежна жінка з яскраво вираженим почуттям власної гідності, переконана, з одного боку, що реалізація жінки не обмежується вузькими рамками сім'ї, що наполягає на право власного вибору і самостійності судження, а з іншого, не позбавлена деяких традиційних уявлень про стосунки між статями, - готова прийняти заміжжя як союз рівноправних людей, ґрунтований на взаємній довірі і повазі. Окрім суто "жіночого" погляду на проблему місця і ролі жінки в соціумі, в романі "Джейн Ейр" представлена і традиційна чоловіча точка зору, яка частіше утілює антипатичну картину шлюбу, ґрунтованого на гордовитому відношенні до жінки і підпорядкуванні її чоловікові (Рочестер).

«Наш захват не вичерпується протягом всієї книги, він не дозволяє ні на мить перевести дух, подумати, відірвати погляд від сторінки. Ми так поглинені, що всякий рух в кімнаті здається нам тим, що відбувається там, в Йоркширі. Письменниця бере нас за руку і веде по своїй дорозі, змушуючи бачити те, що бачить вона, і ні на мить не відпускаючи, не даючи забути про свою присутність. До фіналу талант Шарлотти Бронте вже повністю опановують над нами. В дорозі нам траплялися різні дивовижні обличчя і фігури, чіткі контури і вузлуваті риси, але бачили ми їх її очима» [13, c. 489].

Можна зробити такі висновки, що моральний світ Бронте заперечував і зараз існуючий порядок речей, при якому моральне зубожіння людини, агресивне користолюбство, духовна експлуатація особистості, психологічне та матеріальне закабалення суспільством вважаються нормою і закономірністю. Це заперечення - заповіт майбутнього Ш. Бронте. В «Джен Ейр» особисте щастя героїнь Бронте більшою чи меншою мірою вже пов'язується з соціальними проблемами, активною позицією людини в житті, з необхідністю боротися з обставинами, що сковують розвиток її духовних сил. Що цікаво, погляди Шарлоти Бронте у час її життя виглядали більш радикальними і революційними, ніж сьогодні, але, в якійсь мірі сприяли становленню феміністичних позицій не тільки в Англії, але і по всій Європі.

Результати проведеного мною дослідження повністю підтвердили висунуті мною гіпотези. Позитивними результатами своєї діяльності вважаю збагачення моїх знань про вікторіанську епоху, поглиблення знань в області літератури ХІХ - ХХ ст., біографічних даних письменниці та її родини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аникин Г. В. История англ. литературы: [учеб. пособ.] / Г. В. Аникин, Н. П. Михальская; 2-е изд., перераб. и испр. -- М.: Высш. шк., 1985. -- 431 с.

2. Базилевич В. М. Обличительный характер призведений Шарлотты Бронте: автореф. дисс. на соискан. науч. степени канд. филол. наук / В. М. Базилевич. -- Львов, 1954. -- 15 с.

3. Будагян А. А. Творческий путь Шарлотты Бронте: автореф. дисс. На соискание науч. степени канд. филол. наук А. А. Будагян. М., 1950. -- 19 с.

4. Бронте Ш. Джейн Ейр: Роман. - К.: КМ Publishing, 2009. - 528 с. - (Фієста).

5. Гениева Е. Неукротимый дух / Е. Гениева // Бронте Ш. Джейн Эйр. Роман; стихотворения / Шарлотта Бронте. -- М.: Худ. л-ра, 1990 -- С. 5--14.

6. Гражданская З. Т. Предисловие к роману «Джейн Эйр» / З. Т. Гражданская // Бронте Ш. Джейн Эйр / Ш. Бронте. -- М. : Правда, 1988. -- 512 с.

7. Гражданская З. Т. Роман Ш. Бронте «Шерли» / З. Т. Гражданская // Бронте Ш. Шерли. Роман. -- М. : Худ. л-ра, 1963. -- С. 3--14

8. Денисова Т. Шарлотта Бронте: Погляд із сучасності // Бронте Ш. Джен Ейр. Харків: Фоліо, 2004. С.3-18

9. Дружинина Н. А. Сестры Бронте / Н. А. Дружинина // История заруб. л-ры ХІХ века: [учебн. для вузов]. -- М. : Высш. шк., 2000. -- С. 197--227.

10. Дружинин А. В. Письма об английской литературе //ДружининА.В.Собр.соч.: В 8 т. Спб.: 1865. Т.5. С.333-349.

11. Энциклопедия литературных героїв - М.: Аграф, 1999 - с. 496.

12. Эти загадочные англичанки / [составитель и автор предисловия к. ф. н. Е. Ю. Гениева]: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1992. - 505 с., 16 с. ил. - (Мемуры и библиографии)

13. Зарубежная литература: ХІХ в. Романтизм. Критицизм. Реализм / Учеб. Пособие для студентов пединститутов по специальности № 2101, 1979. - 639 с., ил.

14. Зарубіжні письменники енциклопедичний довідник, Т. 1. А - К. / За ред. Н. Михайловської та Б. Щавурського, Тернопіль: Бргдан, 1944 - с. 188.

15. Левидова И.М. Шарлотта Бронте : биобиблиогр. указ. к столетию со дня смерти / И.М. Левидова ; Всесоюз. гос. б-ка иностр. лит. - М. : Изд-во Всесоюз. кн. палаты, 1956. - 25 с

16. Петерсон О. М. Семейство Бронте: (Керрер, Эллис и Актон Белль) / О. М. Петерсон. -- Спб. : Тип. И.Н.Скороходова, 1895. -- 232 с.

17. Проскурнин Б.М. Новый человек и новое время в романе Шарлотты Бронте «Джен Эйр» // Вестн. Перм. ун-та. Рос. и заруб. филология. - 2009. - № 4. - С. 51-62. ;

18. Соколова Н. И. Романы Шарлотты Бронте (проблема личности) / Н. И. Соколова // Проблемы метода и жанра в зарубежной литературе : межвуз. сб. науч. тр. -- М., 1988. -- С. 86--96.

19. Соколова Е. А. Романтический мир юношеских произведений Ш. Бронте / Е. А. Соколова // Художественная литература, критика и публицистика в системе духовной культуры. -- Тюмень, 2001. -- Вып. 5. -- С. 234--238.

20. Соколова Н. И. Шарлотта Бронте : Эстетика. Концепция личности в творчестве : автореф. дисс. на соискан. степени канд. филол. наук / Н. И. Соколова. -- М., 1990. -- 16 с.

21. Шайтанов И. «Джен Эйр» - роман классической эпохи // Джен Эйр : роман / Ш. Бронте. - Улан-Удэ, 1994. - С. 490-493.

22. Bronte Ch. «Jane Eyre» and «Villette»: A Casebook. London, 1982 - 63 с.

23. Bentley P. The Bronte Sisters. - London, 1950.

24. Gaskell E. Life of Charlotte Bronte. - London, 1982.

25. Hardy B. Forms of Feeling in Victorian Fiction. London, 1985 ст.113.

26. Williams R. The English Novel from Dickens to Lawrence. London 1970 c. 61.

Размещено на Allbest.ur