Жанрові особливості англійської жіночої літератури мандрів кінця XVIII – першої половини XIX століття (на матеріалі творів про Крим)

На авторський вибір і авторську оцінку, безумовно, впливали творчі принципи пануючих тоді літературних напрямків, тобто рухливість жанру в історико-літературному процесі позначалася на еволюції травелогу з точки зору його тематики, проблематики, і особливо - манери оповіді. У дисертації показано, що, незважаючи на безумовну типологічну спільність, у межах “Кримського тексту” функціонують дві різні моделі жіночого травелогу: та, що сформувалася наприкінці XVIII століття й існувала до першої чверті XIX століття, і та, що склалася до середини XIX сторіччя. Саме їх існування свідчить, що для зазначених періодів були актуальні різні наративні підходи до відображення “вторинної” реальності.

Ранньому травелогу властива документально-сентименталістська модель оповіді, що поєднувала об'єктивність зображення навколишнього світу й суб'єктивність його виміру, фікціональну оповідну стратегію, вільну, однак, від художнього вимислу й засновану лише на домислі. Мандрівні нотатки цієї пори характеризуються темпоральною ретроспекцією й особливо густо забарвлені “місцевим колоритом”, що на межі XVIII - XIX століть був невід'ємною частиною зображення “чужого” простору. Завдяки цьому у творах перших мандрівниць також акцентується часткова руйнація піднесених романтичних мрій. Адже вони приходять у зіткнення з реальністю, часом непривабливою й убогою.

Із середини XIX століття превалює фактографічне сприйняття дійсності, і тому формується інша модель травелогу, що, переживши певні жанрові й тематичні трансформації, закріплюється й стереотипізується до початку XX сторіччя. Для неї характерна документально-просвітительська установка на об'єктивність і достовірність зображення, майже повна відсутність елементів автобіографізму в коментуванні побаченого, перевага дескриптивно-інформативної форми викладу. Перевага віддається точним фактам, цифрам, обставинам, які й несуть явні елементи авторської оцінки, а ліричне “я” поступово приймає на себе лише граматичну функцію.

Як бачимо, травелоги англійських мандрівниць належать до сфери документально-художньої прози з особливим типом сюжету, композиції, стилю й наочно демонструють чималий діапазон творчих можливостей цього продуктивного жанроутворення в межах багатої й багатовекторної літератури подорожі.

У Додатку А наводяться біографічні дані про англійських письменниць, що відвідали Крим у зазначений період. У Додатку Б представлено авторський переклад розділу “Російська Рив'єра” з книги А. Мікін “Росія: подорожі й дослідження”. Ці матеріали можуть бути використані при укладанні біобібліографічних словників “Англійські письменники в Криму і в Україні”, антологій “Кримський текст у прозі Великобританії”, “Жанр травелогу в зарубіжній літературі подорожі”, а також при роботі над книгами про російсько-англійські літературні зв'язки кінця XVIII - початку XX століття.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Деремедведь Е. Н. Крым глазами английского путешественника Р. Лайелла // Культура народов Причерноморья. - 2003. - №43. - С. 163 - 169.

2.Деремедведь Е. Н. Образ послевоенного Крыма в дневниковых записях английской путешественницы миссис Вильям Грей (1869) // Культура народов Причерноморья. - 2004. - № 47. - С. 12 - 17.

3. Деремедведь Е. Н. Жанр путешествия в английской женской литературе // Культура народов Причерноморья. - 2004. - № 48. - С. 105 - 108.

4. Деремедведь Е. Н. Рецепция образа Крыма в путевых заметках английских путешественниц конца XVIII - начала XX века // Вопросы литературы. - 2004. - № 10 (67). - С. 142 - 151.

5. Деремедведь Е. Н. Английская литература путешествий XVIII - XX вв. о Крыме: реализация процесса коммуникации // Культура народов Причерноморья. - 2004. - № 49. - С. 112 - 115.

6. Деремедведь Е. Н. Крымские травелоги англичанок конца XVIII - первой четверти XIX века в контексте жанра путешествия // Культура народов Причерноморья. - 2005. - № 61. - С. 101 - 106.

7. Деремедведь Е. Н. Культура народов Крыма в зеркале английской литературы путешествия конца XVIII - первой четверти XIX века // Література в контексті культури: Збірник наукових праць. - Д.: Вид-во ДНУ, 2005. - Вип.15. - С. 110 - 120.

8. Деремедведь Е. Н. Крымские картины из военной жизни Балаклавы, представленные в дневнике Изабеллы Дуберли // Восточная (Крымская) война 1853 - 1856 годов: новые материалы и новое осмысление. - Симферополь: Крымский Архив, 2005.- С. 91 - 98.

9. Деремедведь Е. Н. Крымское виноделие в путевых заметках английских путешественников XVIII - XX вв. // Дионис - Вакх - Бахус в культуре народов мира (научный сборник). - Вып.2. - Симферополь: Крымский Архив, 2005. - С. 3 - 10.

10. Деремедведь Е. Н. Литературная рецепция Крымской войны: героика военного дискурса в дневнике Изабеллы Дуберли // VI Таврические научные чтения (сборник научных статей). - Симферополь: Еврострой, 2006. - С. 74 - 79.

11. Деремедведь Е. Н. Путешествие Мери Сикоул (1855): мировосприятие крымского пространства // VII Таврические научные чтения (сборник научных статей). - Ч. 1. - Симферополь: Еврострой, 2006. - С. 90 - 95.

12. Деремедведь Е. Н. Дневник Изабеллы Дуберли периода Крымской войны (1854 -1856 гг.) // Историческое наследие. - Симферополь: Антиква, 2007 - №18. - С. 199 - 223.

АНОТАЦІЯ

Деремедведь О.М. “Жанрові особливості англійської жіночої літератури мандрів кінця XVIII - першої половини XIX століття (на матеріалі творів про Крим)”. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.04 - література зарубіжних країн, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, Сімферополь, 2008.

У дисертації представлено самостійне вирішення важливої наукової проблеми, пов'язаної з виявленням своєрідності англійського жіночого травелогу про Крим як одного з провідних жанрових різновидів літератури мандрів Великобританії кінця XVIII - першої половини XIX століття. Ця проблема осмислена на основі апробованих наукових концепцій, що стосуються епічних, ліричних, публіцистичних жанрів, а також сучасних підходів до явищ художньої культури: гендерного, рецептивного, типологічного.

На історико-літературному рівні дослідження визначено тенденції й закономірності функціонування британської оповідної прози, зокрема жіночої літератури подорожі; реконструйовано основні етапи її розвитку в Англії, встановлено її спрямованість на освоєння кримської тематики; розглянуто участь у цьому процесі письменників-чоловіків і авторів-жінок; простежено подібність і розходження у висвітленні ними нового життєвого матеріалу.

На теоретико-літературному рівні дослідження диференційовано поняття “література подорожі” і “жанр подорожі”; уточнено поняття “травелог”, запропоновано класифікацію його різновидів.

На принципово нових текстуальних джерелах досліджено генезис, конститутивні ознаки, спрямованість еволюції, типологію, поетику жіночих травелогів про Крим, і таким чином заповнено значну лакуну в історії англійської документально-художньої “подорожі”.

Ключові слова: література подорожі, “Кримський текст”, рецепція, гендер, жанр, травелог, документальність, міфологізм, хронотоп, типологія.

SUMMARY

Deremedved E. N. Genre features of English women travel literature at the end of XVIII - first half XIX century (on material of works about the Crimea). - Manuscript.

Thesis for a candidate degree of philological science on speciality 10.01.04 - History of Foreign literature - Tavrida National V. I. Vernadsky University, Simferopol, 2008.

In the dissertation the decision of the important scientific problem connected with revealing of genre peculiarities of “Crimean” women travelogue within the English travel literature at the end of XVIII - first half XIX century is submitted.

At the historical literary level of research the tendencies of English narrative prose functioning, in particular women travel literature, are determined. The specific and role of “The Crimean text” in the English travel literature are considered including its gender differentiation in the ways of reconstructing the Crimean reality. At the theoretic literary level the concept of “travel literature” and “genre of travel” are concretized, the term “travelogue” and the classification of its modifications are offered.

On the basis of essentially new text sources are investigated genesis, constant attributes, evolution direction, typology and poetics of travelogues. It is stated that “Crimean” travelogues demonstrate a documentary artistic structure within which are synthesized different genre modifications of “travel”. Documental and mythology are major principles of its typology.

Key words: travel literature, “The Crimean text”, reception, gender, genre, travelogue, documentation, mythology, chronotop, typology.

АННОТАЦИЯ

Деремедведь Е.Н. “Жанровые особенности английской женской литературы путешествия конца XVIII - первой половины XIX века (на материале произведений о Крыме)”. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.04 - литература зарубежных стран, Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского, Симферополь, 2008.

В диссертации представлено самостоятельное решение важной научной проблемы, связанной с выявлением своеобразия английского женского травелога о Крыме как одной из ведущих жанровых разновидностей литературы путешествия Великобритании конца XVIII - первой половины XIX столетия. Эта проблема осмыслена на основе апробированных научных концепций, касающихся эпических, лирических, публицистических жанров, а также современных подходов к явлениям художественной культуры: гендерного, рецептивного, типологического.

Устанавливается, что “путешествие” - древний и популярный жанр мировой литературы - достигает своего расцвета в искусстве Англии в силу ряда объективных социально-исторических и культурологических обстоятельств. Здесь более двухсот лет назад формируется особый художественно-документальный феномен - “Крымский текст”, воплощенный в разных формах жанра путешествия, выбор которых обусловлен существующей литературной традицией и гендерными различиями. На принципиально новом литературном материале показано, что авторы-мужчины отдают предпочтение таким видам “путешествия”, как очерк (проблемный, нравоописательный, в особенности - социально-политический). Женщины же выбирают более “интимные” варианты жанра - дневник, письмо, записки - и гораздо реже обращаются к путевому очерку.

В современном литературоведении для совокупного обозначения подобного типа произведений все чаще употребляется понятие “травелог”, которому намеренно придается обобщающий и потому несколько расплывчатый смысл. Вместе с тем травелог нередко характеризуется и как отдельный подвид жанра путешествия, “аккумулятор” разнообразных качеств многих его разновидностей. В диссертации данное понятие также использовано в “широком” и “узком” значениях. Однако в первом случае травелог квалифицируется как отдельный вид “путешествия”, который противопоставлен другому его виду - очерку. Во втором случае показано, что оба эти вида делятся на целый ряд собственных разновидностей, к числу которых относится и травелог в “узком” смысле слова.

Аналитически доказано: будучи самостоятельной разновидностью жанра путешествия, травелог родствен, но не тождествен другим его структурам. Во-первых, лишь в тексте травелога как повествовательной единицы могут комбинироваться (в самых произвольных сочетаниях) элементы письма “с дороги”, путевого дневника, путеводителя, мемуаров, автобиографии и т. п. Во-вторых, документальность как важнейший принцип типизации изображаемой действительности сочетается здесь с ее мифологизацией. Взаимодействие документализма и мифологизма рассматривается диссертантом в качестве дифференцирующего свойства травелога - одной из оригинальных разновидностей одноименного вида жанра путешествия.

Установлено, что в границах травелога документальность реализуется посредством реконструкции этноисторических реалий; насыщения повествовательной ткани достоверными цифрами, ситуациями, фактами, голосами и портретами реальных лиц; точного их жизнеописания. Мифологизация же осуществляется то на базе оппозиции “своего” - “чужому”, то на почве противопоставления мира первозданной природы миру человеческому, то за счет поляризации прошлого и современности внутри крымского социума.

Сказанное предопределяет поэтико-стилевые качества женских “заметок о путешествии”. Обнаруживается, что для жанра травелога характерны разные текстопорождающие стратегии. Они обусловливают интересный синтез строго объективированной фактографии и эмоционально окрашенного “живописания”; элементов публицистического стиля и стиля исповедально-лирического; сухой констатирующей интонации и возвышенного тона; богатой тропики и сдержанной образности. Все это превращает травелог в весьма емкую и удобную синтетическую форму для художественно адекватного изображения конкретного географического пространства, целостной, но “редуцированной” картины мира.

Ключевые слова: литература путешествия, “Крымский текст”, рецепция, гендер, жанр, травелог, документальность, мифологизм, хронотоп, типология.

Размещено на Allbest.ru