"Історія Русів" як метатекст

В аналітичній частині дослідження ми розглядаємо “Історію Русів” - текст давньої української літератури - як словесний мистецький текст, тобто, досліджуючи її як метатекст, розглядаємо “Історію Русів” саме як варіант естетичного об'єкта. Такий підхід до предмета дослідження, на наш погляд, є передумовою металінгвістичного аналізу, який визначає методологію металінгвістики, науки, що почав розробляти М.М.Бахтін і яку ми вважаємо однією з галузей літературознавства.

В нашому дослідженні “Історія Русів” осмислюється та описується відповідно до змісту визначених в першому розділі понять: як текст, метаоповідь, метатекст. Визначається також її домінантний код. Авторська позиція й завдання гармонійно поєднуються з бароковою поетикою, яка є передумовою для побудови нової системи бачення та оцінки дійсності, а також показником національного відродження русів. Києво-могилянська поетико-риторична традиція детермінує і визначає ціннісні критерії створюваного автором світу дійсності і пізнання, який, відповідно, закономірно будується за принципом антитези.

Металінгвістичний аналіз тексту “Історія Русів” доводить, що в ситуації кількарівневого інтер- та інтратекстуального діалогу, який відбувається одночасно між реципієнтом і автором через текст, а також між текстовими та метатекстовими частинами “Історії Русів”, постає віртуальний текст - метатекст, зміст якого не дорівнює сумі змістів складових частин мистецького тексту.

Антитетична побудова часопростору “Історії Русів”, яка базується на протиставленні двох шарів світового порядку - міфологічного та історичного, - а також на розподібненні простору на свій і чужий з подальшим аналогічним його розчленовуванням, спричинює енантіоморфізм,через який співвідносяться структурні частини тексту, що призводить до породження нових смислів, певних інтонацій та тональностей, які збагачують мистецький текст додатковими значеннями.

Відповідно до барокового світосприймання автор дивиться на світ як на театр, на сцені якого люди приречені обирати між Добром і Злом, між Честю та Безчестям, між Людяністю й Жорстокістю, тому в “Історії Русів” навколишній світ театралізовано, події сприймаються як театральне дійство, видовище, часом трагічне, часом трагікомічне, переважно жахливе, жорстоке.

Металінгвістичний аналіз, який передбачає дослідження діалогічних відношень в межах словесного мистецького тексту як цілого завершеного висловлювання, доводить, що “Історія Русів” є мистецьким цілісним текстом.

Дисертація є доказом перспективності дослідження металінгвістики як галузі літературознавства. Запропоноване нами тлумачення поняття “метатекст” є дійовою категорією металінгвістики. Наше визначення поняття “метатекст” є результатом синтезу трьох методологій: рецептивної естетики, структуралізму та герменевтики, складовою якої є металінгвістика. Аналітична частина дисертації дозволяє вважати перспективною запропоновану методологію дослідження словесних мистецьких текстів, оскільки свідчить про її дієвість стосовно давнього вербального мистецького тексту, масштабність художності якого було доведено, завдячуючи саме цій методології.

ПУБЛІКАЦІЇ

Буянкіна О.С. Інтерпретація “Історії Русів” під кутом зору літературно-критичної думки ХХ ст. // Актуальні проблеми української літератури і фольклору: Наук.зб. - Вип.3. - Донецьк: Кассіопея, 1999. - С. 51-59.

Бердник (Буянкіна) О.С. Барокова поетика “Історії Русів” // Філологічні дослідження: збірник наукових праць. - Випуск 1. - Донецьк: Юго-Восток, 2000. - С.17-27.

Бердник О.С. “Історія Русів” як поліструктурне текстове утворення // Литературоведческий сборник, - Вып.2. - Донецк: Дон ГУ, 2000. - С. 45-54.

Буянкіна О.С. “Історія Русів” під проекцією культурологічних поглядів Євгена Маланюка // Євген Маланюк: література, історіософія, культурологія. Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження Євгена Маланюка 14-15 травня 1997 р.: У 2-х ч. - Кіровоград, 1997. - Ч. ІІ. - С. 3-6.

Буянкина Е.С. Влияние “Истории Русов” на развитие украинской и других славянских литератур // Изучение славянских языков, литератур и культур. - Белград, 1998. - С. 25.

Размещено на Allbest.ru