Філософсько-естетична проблематика та поетика прози Петера Гандке

Етап «нової суб'єктивності» (70-і рр). Наприкінці 60-х років Петер Гандке відмовляється від своїх епатажних виступів та радикальних експериментів із текстом і заявляє про те, що є прихильником підкреслено суб'єктивістського сприйняття світу. Відтак він стає провісником та одним із найяскравіших представників літератури «нової суб'єктивності», котра сприймалася її творцями, критиками та читацьким загалом як своєрідна реакція на популярну в ті роки публіцистичну, політично ангажовану літературу. Саме тому твори П.Гандке 70-х рр. розглядаються в дисертації у загальному контексті німецькомовної літератури з урахуванням специфіки літератури «нової суб'єктивності». На підставі результатів аналізу стверджується, що творчість австрійського письменника якнайяскравіше ілюструє найбільш типові ознаки цього своєрідного явища в німецькомовній літературі вказаного періоду.

3. Етап відкриття Іншого (80-і рр.). Це -- якісно новий етап творчості П.Гандке, який відрізняється від попереднього як у плані проблематики (відмова від суб'єктивної спрямованості творів та зображення протагоніста, нездатного подолати власне відчуження, на користь пошуку нових аспектів взаємодії «Я»-суб'єкта з навколишнім світом), так і в плані поетики. Головним гандкевським твором цього періоду є тетралогія «Повільне повернення додому», котра найбільш повно репрезентує новий вектор художнього пошуку письменника. В ході її аналізу було виявлено певну динаміку розвитку стосунків «Я»-суб'єкта із зовнішнім світом, що дозволяє говорити про нові аспекти взаємозв'язків у чотирикутнику «автор -- наратор -- текст -- читач». У тетралогії «Я»-суб'єкт уперше сприймає навколишній світ не з позиції відстороненого спостерігача, а з позиції власного «буття-в-світі», себто помічаючи й глибоко переживаючи всю повноту й суперечливість емпіричної реальності. Це дає підстави для виділення нового типу протагоніста. Головний герой тетралогії «Повільне повернення додому» -- людина, яка втомилася від роздвоєння між своїм суб'єктивним «Я» й об'єктивним зовнішнім світом. Вона розуміє, що лише через примирення із зовнішнім світом та подолання власного відчуження вона може досягти внутрішнього спокою. Тепер у полі зору протагоніста з'являється Інший (спочатку лише спорадично, здебільшого випадково), котрий, змушуючи головного персонажа розкривати власне «Я», приносить у його існування бажані позитивні зміни.

Здійснений у дисертації діахронічний аналіз філософсько-естетичної проблематики та поетики прозових творів П.Гандке 60-80-х років ХХ століття, а також співвіднесення пошуків письменника із сучасними йому літературними тенденціями (неоавангард, «нова суб'єктивність») дозволяє чіткіше окреслити закономірність еволюції його художньої системи, пояснити часті самозаперечення та автокоректури, характерні передусім для гандкевських творів зазначеного періоду, вказати на історико-літературну зумовленість його розвитку, котрий значною мірою співпадає з вектором літературного процесу тих років. Запропонована дисертанткою періодизація прози П.Гандке узагальнює та розвиває відповідні спроби західних учених і схематично відображає логіку трансформації цього адепта неоавангарду в послідовника класичної традиції й майстра психологічної прози. Зроблені у дисертаційній роботі висновки щодо закономірностей розвитку художньої системи прозових творів П.Гандке можуть послужити поштовхом для подальшого комплексного вивчення творчості (і не лише прозової) цього знакового представника німецькомовної літератури, а крізь її призму -- й для глибшого осягнення загальних закономірностей поступу світової літератури та культури минулого століття.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ

1. Орлова М.О. Мотив дзеркала як літературний адекват теми двійника в повісті Петера Гандке «Жінка-шульга» // Література в контексті культури: Зб. наук. праць. -- Вип. 16. -- Т. 1. -- Донецьк: Видавництво ДНУ, 2006. -- С. 204-210 (0,51 друк. арк.).

2. Орлова М.О. Експериментальні пошуки Петера Гандке: епатаж і розрив з традицією // Новітня філологія. -- Миколаїв: Видавництво МДГУ ім. П.Могили, 2007. -- Вип. 6. -- С. 45-51 (0,5 друк. арк.).

3. Орлова М.О. Форми і засоби вираження «нової суб'єктивності» в автобіографічному романі Петера Гандке «Дитяча історія» // Питання літературознавства. Збірник наукових праць. -- Чернівці: Рута, 2007. -- Вип. 74. -- С. 55-68 (0,9 друк. арк.).

4. Орлова М.О. Повість Петера Гандке «Страх воротаря перед одинадцятиметровим». Проблема відчуження суб'єкта у світі // Сучасний погляд на літературу: Зб. наук. праць. -- К.: ДП «Інформаційно-аналітичне aгентство», 2007. -- Вип. 11. -- С. 157-164 (0,4 друк. арк.).

5. Орлова М.О. Роман Петера Гандке «Повільне повернення додому»: нові аспекти взаємодії «Я»-суб'єкта і зовнішнього світу // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. -- К.: Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка, 2008. -- Вип. 13. -- С. 117-123 (0,74 друк. арк.).

6. Орлова М.О. Особливості проблематики та поетика ранньої прози австрійського письменника Петера Гандке // Гуманітарний вісник. Серія «Іноземна філологія»: Зб. наук. праць. -- Черкаси: ЧДТУ, 2005. -- № 9. -- С. 76-79 (0,4 друк. арк.).

7. Орлова М.О. Художні особливості роману П.Гандке «Короткий лист перед довгим прощанням» // Гуманітарний вісник. Серія «Іноземна філологія»: Зб. наук. праць. -- Черкаси: ЧДТУ, 2006. -- № 10. -- С. 103-107 (0,5 друк. арк.).

8. Шпак В.К., Орлова М.О. «Нова суб'єктивність» в контексті німецькомовної літератури кінця 60-х -- початку 80-х років // Гуманітарний вісник. Серія «Іноземна філологія»: Зб. наук. праць. -- Черкаси: ЧДТУ, 2007. -- № 11. -- С. 187-193 (0,5 друк. арк.) .

Размещено на Allbest.ru