Інтертекстуальність ліричного циклу М. Волошина

8. У результаті поліфункціональності інтертекстуальних форм та елементів у ліричних текстах М. Волошина асоціації, що виникають у кожної інтертекстуальної одиниці, формують додаткові прирощування смислів, що базуються на культурній пам'яті й особливостях особистості поета, до яких у процесі сприйняття неодмінно підключається й культурна пам'ять читача.

9. У метатексті в результаті взаємодії всіх інтертекстуальних систем, які формуються в просторі ліричного циклу, відбувається їхнє сполучення, накладання, що дозволяє, на нашу думку, говорити про створення власної художньої картини світу поета, яка відрізняється явною індивідуальною своєрідністю.

10. У творчості Максиміліана Волошина нами відзначено низку інтертекстуальних елементів - ВІ і ключових слів, культурологічний обсяг яких значно ширше їхнього традиційного змісту. Вони формують наскрізні образи в результаті використання різних типів повторів (лексичних, морфологічних і композиційних). Використані в текстах одного циклу або у творах різних періодів творчості інтертекстуальні сигнали стають елементами, що втілюють автоінтертекстуальність, здобуваючи концептуальну значущість, перетворюючись при цьому в категорії, що потребують не тільки лінгвоестетичного, але й концептуального аналізу. Це, зокрема, концепт Лик і концептуальний комплекс, умовно названий нами Рідна земля/Батьківщина, у який входять концепти Земля, Кіммерія й Русь/Росія.

11. Проведене дослідження підтвердило принципову значущість для інтелектуальної поезії, яскравим представником якої є М. Волошин, особливого структурування ліричного тексту, при якому мовні форми, що втілюють найбільш важливі для автора змісти, містяться в сильні позиції: назва, епіграф, початок і кінець тексту або формально виділені частини (глави, строфи й т. п.).

12. Особливої значущості інтертекстуальні прийоми набувають в умовах циклічних ліричних структур М. Волошина (а також метатексту в цілому), де сама композиційна побудова стає додатковим способом актуалізації позицій “висування” на всьому текстовому просторі. Циклічна структура вже своєю формою забезпечує когнітивно-філософське осмислення тексту, на яке, як ми можемо стверджувати, при створенні своїх творів розраховував автор.

13. Інтертекстуальні елементи тексту, за допомогою яких здійснюється загальна інтертекстуальна стратегія автора, у процесі реалізації своїх функцій у творчості М. Волошина трансформують свій семантичний обсяг. Однак ця трансформація виражається, як правило, не в явному переосмисленні значення (це нерідко спостерігається в сучасних поетів), а, скоріше, у своєрідному співвіднесенні, проекції (“примірюванні”) великого за обсягом символічного змісту інтертекстуальних елементів (різноманітних за формами представленості) з різними культурними контекстами, традиціями й звичаями різних (іноді дуже несхожих) культур.

14. Для поета надзвичайно важливим завданням було встановлення контакту з читачем, що знаходить прояв у розміщенні акцентів, який стимулюють сприйняття адресата за допомогою актуалізації певних ділянок читацького тезауруса. За допомогою всіх форм й елементів інтертекстуальності успішно досягається “втягування” читача в ліричні розмірковування, що виражається в реалізації багаторівневого “дізнавання” і сприйняття інтертекстуальних знаків, утілюючи діалогічний принцип сполучення культурної пам'яті автора й читача. Це, безумовно, надає процесу сприйняття словесної художньої творчості більшу багатомірність та естетичну значущість.

волошин поет інтертекстуальний ліричний

Основні положення й висновки дослідження викладені в таких публікаціях

1. О поэтике миницикла Максимилиана Волошина “Два демона” // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка: Філол. науки. - 2003. - № 2 (58). - С. 107-114.

2. Взаимодействие интертекстуальных приемов в художественной структуре метацикла Максимилиана Волошина// Східнослов'янська філологія: Зб. наук. пр. - Вип. 4. - Горлівка: Вид-во ГДПІІМ, 2004. - С. 94-108.

3. Посвящение в системе интертекстуальных приемов Максимилиана Волошина // Наук. зап. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка: Зб. наук. пр. Сер. “Філол. науки”. - Вип. 5. - Т. 2. - Луганськ: Альма-матер, 2004. - С. 248-257.

4. Интертекстуальное воплощение языковой личности автора в лирическом цикле // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка: Філол. науки. - 2004. - № 12 (80). - С. 160-168.

5. Человек и машина: осмысление проблемы в лирическом цикле Максимилиана Волошина // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка: Філол. науки. - 2005. - № 2 (82). - С. 162-171.

6. К вопросу о языковой личности переводчика (на материале переводов с французского М. Волошина) // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка: Філол. науки. - 2005. - № 15 (95). - С. 163-170.

7. Топоним Кара-Даг в системе поэтического мировосприятия Максимилиана Волошина (опыть анализа элемента в структуре лирического миницикла) // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка: Філол. науки. - 2006. - № 5 (100). - С. 106-115.

8. Славянская мифология в индивидуально-культурной модели мировосприятия Максимилиана Волошина // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка: Філол. науки. - 2006. - № 11 (106). - С. 197-202.

9. Концептуализация понятий как интертекстуальный прием в лирике М. Волошина // Проблеми загальної, германської, романської та слов'янської стилістики: Матеріали ІІ міжнарод. наук.-практ. конф.: У 2 т. - Горлівка: Вид-во ГДПІІМ, 2005. - Т. 2. - С. 270-273.

10. Об одной особенности поэтического мировосприятия Максимилиана Волошина // Науковий пошук майбутніх дослідників: Зб. наук. пр. студентів. - Луганськ: Альма-матер, 2001. - С. 190-195.

Размещено на Allbest.ru