Мала проза Володимира Винниченка: від метафізичного до естетичного

Головний герой оповідання Олаф Стефензон - це художник, що обґрунтовує бунт проти чуттєвого мистецтва, а його твір виникає завдяки свідомому наміру вирішити конкретну художню проблему: дати нове мистецтво, змістом якого є "високий людський матеріал". Нова мистецька проблема знаходить своє вирішення за допомогою свідомо-доцільного мислення, тому художня творчість перетворюється на зусилля художника усвідомити межі здійснення свого натхнення, на боротьбу з матеріалом та його обробкою. Мистецтво - це з'явище істини, тому правдивий зміст картин ототожнюється зі свідомістю та намірами художника, а відтак - з ідеєю "обстоювати людське". Ідеалістична концепція такої ідеї зводить картини художника до прикладів ідеї як чогось "завжди-того-самого" (Т. Адорно). Герой В. Винниченка переоцінює тематичний зміст художнього твору поза межами його діалектики з формою. Оскільки художній твір завжди звертається до інтерпретаційного розуму, то він гине, коли з нього "витягнути" те, що вклав художник. Це вирок пануванню ідеї в художньому творі, що постає правдивим, як "експресія свідомості, що сама по собі фальшива" (Т. Адорно)11 Адорно Т. Теорія естетики. - К.: Основи. - 2002. - С. 178..

Проте герой розуміє, що головний мотив художньої діяльності - мотив твору, а він містить у собі мотив форми. Олаф свідомо розрізняє в мистецтві теоретичний і практичний аспект. Мистецтво - це практична здатність, заснована на певних навичках, а майстерність - це вправність, вміння наслідувати зразки. Герой вбачає необхідною умовою художньої творчості оволодіння художником певною школою і технікою зображення. Тому форма знову ж таки відокремлюється від змісту, бо школа, традиція можуть вплинути тільки на форму, тобто на спосіб вияву змісту, що дається художником. Вона не є вільним виявом творчих сил, а тільки результатом правок, щоб зробити її пропорційною задуму. Проте, будучи художнім ремісником, Олаф інстинктивно прагне не тільки доцільної, а й художньої форми. На відміну від художньо-ремісничої, форма мистецтва повна естетичного значення і виникає із бажання максимально виразити переживання, що захоплює художника. Нестримне прагнення до підвищення вираження повинно привести до розпаду всіх законів стилю, до чого, по суті, і закликає Олаф Стефензон. Це мистецтво, що зрікається єдності стилю і висуває концепцію хаотичного, а, за Адорно, саме відкидання стилю править за критерій радикального модерну.

Перехід від зв'язаності традиційною формою до підвищення вираження характерний для творчості самого В. Винниченка: дослідники вказували, що письменник не відчував опору форми (В. Панченко, С. Михида).

Виражальна активність перетворює зміст мистецтва. Щоб стати естетичним, тобто перетворитись у форму, він не повинен володіти якимись визначеними якостями: естетичний факт зводиться тільки до сили вираження. Тому зміст є не щось зайве, а вихідний пункт для вираження і тим самим стирається перехід від якості змісту до якості форми (Б. Кроче). Це робить можливим допущення у сферу мистецтва потворного. Воно постає як багатозначне: безпосередньо огидне, таке, що спирається на насильство і на скалічене насильством. Мистецтво стає на бік огидного не з метою інтегрувати його як стимул для естетичного задоволення (Б. Кроче), а щоб викрити в огидному світ, що створює огидне за своєю подобою, тому мотив допуску огидного має соціальний аспект.

Мистецтво вираження, або живе мистецтво, походить від загальнолюдського базису діяльності - інстинкту вираження: його треба виводити із прагнення до вираження почуттів. Окрім того, на думку В. Винниченка, художник є художником, коли володіє інтуїцією, а інтуїтивне пізнання є пізнання виражальне. Якщо мистецтво завжди вираження, цим знімається проблема художньої правди та ідейності, бо вираження завжди істинне.

У "Висновках" синтезовано результати дослідження. Констатується, що творчості В. Винниченка властивий нігілістичний імпульс, який виявляє його причетність до критики традиції культури. Остання тотожна для нього з поняттям "метафізика" в його Ніцшеансько-Гайдеґґерівському розумінні. Письменник долає як раціоналізм Просвітництва, так і раціональну модель дискурсу в цілому та переорієнтовується на "філософію життя", тому картина світу в малій прозі позначена еволюцією. Нове світовідчуття героя В. Винниченка пов'язане насамперед з кризою "ідеї Бога" як сталого для української літератури та культури архетипу, а його мислення звільнене від метафізичних передсудів і користується моральною свободою, щоб набути реального знання: екзистенційний аналіз починає оперувати до розмежування добра і зла. Принцип реальності визначається у малій прозі В. Винниченка владою суспільства, що є головною силою девіталізації: картина світу традиційно соціально контрастна, проте базовими для її моделювання є головні ідеї Ф. Ніцше, З. Фройда, М. Гайдеґґера та Г. Маркузе.

Розпад традиційної культури в малій прозі письменника пов'язується з категоріями, що визначали ідеальну природу людини: "віра", "совість", "праця", "добро" і "зло", а її перекодування (адже поняття цінності залишається для письменника визначальним) - з категоріями "тіло", "задоволення", "життя", "приємне", "потворне", "сила". Категорія "краса", що була базовою для метафізичної картини світу, втрачає трансцендентну ідею і постає як втілення вітальності. Ключовою для рефлексивної свідомості героя В. Винниченка є категорія "життя-як-задоволення" - він сповідує таку формулу щастя.

Гайдеґґерівська мета - онтологічно мислячи, "розчистити" структуру екзистенції та бунт проти культури і цивілізації в їх Маркузівському розумінні - через синтез фройдівського психоаналізу, витлумаченого в руслі "філософії життя" і соціологічних конструкцій, є визначальними для картини світу, змодельованої оповіданням "Момент". Страх смерті тіла дає героєві можливість дозволити собі кінічну форму поводження з культурними та цивілізаційними цінностями.

Естетичний вимір існування дає можливість В. Винниченку трансформувати основоположний з часів Канта принцип естетики: прекрасне принципово відрізняється від приємного. Тепер естетичним фактом стає безпосередньо чуттєве. Згідно з концепцією живого мистецтва на зміну "волі до істини" приходить мотив свободи вираження, що пов'язується насамперед з категорією огидного, яка традиційно була вилучена художньою практикою.

Основні результати дослідження висвітлено в таких публікаціях

Михальчук Н.І. Криза християнської традиції в малій прозі В. Винниченка // Слово і час. - 2000. - №7. - С.37-45.

Михальчук Н.І. Тілоцентричність у моделі художнього світу (оповідання "Момент") // Слово і час. - 2002. - №2. - С.39-43.

Михальчук Н.І. Семантика і функціональна роль архетипів дороги і хати в малій прозі В.К. Винниченка // Сіверянський літопис. - 2000. -№6. - С. 90 - 92.

Михальчук Н.І. Творчість В.Винниченка в контексті метафізичного пошуку // Наукові записки НДПУ. Філологічні науки. - Ніжин. - 2003. - С. 61-76.

Додаткова публікація:

Михальчук Н.І. Духовні пошуки Олексія Плюща // Поетичні голоси Чернігівщини. - Чернігів. - 2003. - С. 77-81.

АНОТАЦІЯ

винниченко проза метафізика естетичний

Михальчук Н.І. Мала проза В. Винниченка: від метафізичного до естетичного. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 - українська література. - Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Ніжин, 2005.

У дисертації досліджується характер структурування метафізичного та естетичного в малій прозі В. Винниченка в контексті модерністського перелому в літературі к. ХІХ - поч. ХХ ст. На основі аналізу оповідань В. Винниченка з'ясовується специфіка і новаторство його художнього мислення, простежується еволюція картини світу та свідомості героя: від кризи метафізичної моделі культури письменник рухається до естетизованих практик буття.

Аналіз західноєвропейських філософсько-естетичних концепцій - З. Фройда, Ф. Ніцше, М. Гайдеґґера, Г. Маркузе та ін. - та спроби В. Винниченка перекодувати культуру в руслі "філософії життя" дозволяє стверджувати, що поняття метафізики було для письменника основним у традиції культури, що свідчить про його переорієнтацію на західноєвропейську модель модернізму. Тим самим дослідження долучається до розв'язання проблеми своєрідності національного літературного розвитку в к. ХІХ на п. ХХ ст.

Ключові слова: метафізика, естетичне, краса, потворне, гра, задоволення, тіло, сила, приємне, життя.

АННОТАЦИЯ

Михальчук Н.И. Малая проза В. Винниченко: от метафизического к эстетическому. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.01 - украинская литература. - Нежинский государственный университет имени Мыколы Гоголя, Нежин, 2005.

Во вступительной части исследования отмечены его актуальность, новизна и общее направление. В диссертации исследуется характер структурирования метафизического и эстетического в малой прозе В. Винниченко в контексте идеологии модернистского перелома в литературе к. ХІХ - нач. ХХ века. На основании анализа рассказов писателя определяется специфика и новаторство его художественного мышления, прослеживается эволюция картины мира и сознания героя: от кризиса метафизической модели культуры - к эстетизированным практикам бытия. Анализ влияния на творчество писателя западноевропейских философских и эстетических концепций - З. Фройда, Ф. Ницше, Г. Маркузе, М. Хайдеггера и др. - и его попытки перекодировать культуру в направлении "философии жизни" позволяет утверждать, что понятие метафизики было для В. Винниченко ключевым в традиции, что свидетельствует о переориентации писателя на западноевропейскую модель модернизма. Тем самым исследование приобщается к разрешению проблемы своеобразия национального литературного развития в к. ХІХ - нач. ХХ века.

В первом разделе "Мир художественных идей В. Винниченко в контексте метафизического поиска" раскрывается идеология модернистского перелома в литературе к. ХІХ - нач. ХХ века. В работе анализируются два подхода: концепция модерна, предложенная Ю. Габермасом, и принцип деконструкции традиции культуры, впервые в к. ХІХ - нач. ХХ века предложенный Ф. Ницше, определяется суть терминов "цинизм" и "кинизм" и дается общая характеристика моделей "цинического разума" в малой прозе В. Винниченко.

В первой главе второго раздела "Цинический разум как средство трансформации бытийной сферы в малой прозе В. Винниченко" анализируется кризис христианизированной картины мира в творчестве писателя, прослеживается распад традиционного духовно-этического мышления и переориентация героя писателя на "философию жизни". Категория жизни определяется в рассказах В. Винниченко базовой категорией З. Фройда - удовольствием. Поскольку общество является главной силой девитализации, герой писателя имеет две цели, определяющиеся киническим и циническим импульсом, - выжить и насладиться жизнью. Отсюда его аморальная рефлексия, вызванная сопротивлением самой жизни метафизическому идеализму теории, которая не может быть воплощена в реальности. Гносеология "философии жизни" героя В. Винниченко определяется прагматизмом, теория истины и блага стает релятивистской, понимание - способом ориентации в мире. Таким образом актуализируется необходимость в новой герменевтике - "герменевтике человеческого бытия" (Г.-Г. Гадамер).

Во второй главе второго раздела "Метафизика телесного в структуре бытия" прослеживается перекодирование культуры через категорию "тело". Интенция эмпиризма, облеченного в киническую, витальную форму ориентирует разум на чувственность. Для героя писателя принцип удовольствия - это разумная основа освобожденной субъективности, разум - средство для удовлетворения инстинктов. Поэтому бунту против культуры и цивилизации сопутствует попытка смоделировать "либидозную рациональность" (Г. Маркузе).

В третьем разделе "Эстетизированные проекты бытия: актуализация гедонистического" эстетическое измерения существования героя В. Винниченко анализируется на инстинктивном, рефлексивном, идеологическом уровнях. Термин "эстетическое" определяется в рассказах писателя чувственно приятным, что принципиально меняет основоположные со времен Канта принципы эстетики. На идеологическом уровне искусство перестает служить истине и определяется категорией силы выражения, которая делает возможным допуск гадкого в сферу искусства и снимает противоречия между формальной эстетикой и эстетикой содержания.

В выводах диссертационного исследования акцентируется мысль о кризисе метафизической модели культуры и ее перекодировании в творчестве В. Винниченко в направлении "философии жизни".

Ключевые слова: метафизика, жизнь, тело, сила, красота, приятное, гадкое, удовольствие, эстетическое, игра.

ANNOTATION

Mykhalchuk N.I. Vynnychenko's stories: from the metaphysical to the aesthetic. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philology, speciality 10.01.01 - Ukrainian literature. - Gogol State University of Nizhyn, Nizhyn, 2005.

The thesis focuses on the Vynnychenko's stories in the context of the modernist ideology break in the literature of the 19th and 20th centuries. The analysis of Vynnychenko's stories shows the specifity and innovative character of his artistic thinking as well as the movement of his world picture from the crisis of the metaphysic worldview to the aesthesised practices of existence.

The influence of the Western philosophical and aesthetic conceptions of Z. Freud, F. Nietzsche, H. Marcuse, M. Heidegger on Vynnychenko's creative work as well as his attempts to encode culture in the vein of "life philosophy" give grounds to state that for Vynnychenko the main cultural concept was that of metaphysics. It testifies to his acceptence of the West European understanding of modernism.

The dissertation contributes to the solution of the problems of the specifity of the national literary development in the late 19th and early 20th centuries as well as determines Vynnychenko's place in it.

Key words: metaphysics, life, body, force, beauty, pleasant, ugly, aesthetic, game.

Підписано до друку 14.02.05 Формат 60х84/16 Папір офсетний

Гарнітура Times Ум.друк.арк. 1,1 Тираж 100

Замовлення №

Видавництво

Ніжинського державного університету

імені Миколи Гоголя.

м. Ніжин, вул.Кропив'янського, 2, к. 217.

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру

суб'єкта видавничої справи ДК №1804 від 25.05.04 р.

8(04631) 2-22-37

E-mail: vidavn@ndpu.net

Размещено на Allbest.ru