В короткий період існування (1946-1949рр.) театрика поет встигнув змалювати основні історичні й ідейні зміни, що відбулися в Польщі.

В “п'єсках“ автор ідентифікує перебіг історії досить виразно - як процес становлення нової влади і нової системи суспільно-політичних, естетичних і морально-етичних цінностей. Його виразом є конфронтовані світ і культура до-війни (вже утопічно-ірреальні, ідеалізовані, наївно-недосяжні), імпліковані у підсвідомості героїв/читачів та світ сучасності - буденний, схематичний, обмежений новими рамками соціалістично-бюрократичної, бездуховної ідеї. Тривіалізувння фактів історії, культових постатей (з площини культури і політики), апофеоз нонсенсу в творах “Зеленої Гуски“ набуває, таким чином, не просто гумористичного забарвлення. Приймаючи висновок В.Моренця про те, що, попри великий вплив художніх експериментів С.Віткевича і формалістів, К.І.Галчинський далекий від наслідування їх філософських концепцій, водночас, ми схиляємося до думки, що К.І.Галчинський, зробивши перші спроби адаптації гротескно-абсурдного, деформованого відображення світу в творах довоєнного періоду, повернувся до цієї моделі в “Зелених Гусках”, заклавши підвалини польського постмодернізму.

У Висновках узагальнюються результати дослідження. Робиться висновок про унікальність самого явища та його природи у контексті польської культури на тлі європейської. ЛМК постає продуктом переломної доби, наслідком перерваності суто національної традиції та адаптації традиції європейської.

Проведений аналіз текстів, осмислення національно-традиційних витоків та специфіки поетики сатиричних текстів польського ЛМК, спроби реконструкції соціокультурного поля доби Молодої Польщі, дає змогу дисертанту окреслити процес формування сатиричного дискурсу з урахуванням різноманітних літературно-стильових парадигм різних епох, жанрово-тематичних структур та недискурсивних практик. Розпад естетико-художньої системи на зламі ХІХ та ХХ століть створив умови для ситуації культурного вибуху, після якого суттєво змінюється мистецька, філософська та естетичні парадигми.

Вивчення текстів та їх типологічний аналіз засвідчив онтологічні зв'язки літературних жанрів кабаре з традиціями народної та авторської польської літератури.

У мистецтві кабаре також істотно трансформується традиційний сатиричний дискурс: морально-філософський імператив заключено в межах змін морально-етичних та естетико-філософських поцінувань.

Сам процес становлення дискурсу ЛМК являє процес інтеграції та синтезу як дискурсивних практик модернізму (поезія Молодої Польщі, літературна критика та публіцистика тощо), так і недискурсивних, а також дискурсу політичних дебатів, “демократизованої” культури, інформаційно-рекламного дискурсу преси та “неформальних” дискурсивних зразків міського просторіччя (дискурсу вулиці) доби Міжвоєнного двадцятиліття, являючи собою безперервний процес мутацій та трансформацій. Основними рисами дискурсу ЛМК ми визначаємо інтертекстуальність та інтерсеміотичність. Тому модус дискурсу ЛМК визначається цими позатекстовими рядами (психологічно-емоційний, літературний, екзистенційний контексти тощо), а також такими складовими позатекстових структур, як жанрові, стильові та інші конвенції. В основу принципу текстобудування покладено взаємодію, взаємопроникнення та гру тих значень, концептів і суджень, які через осмислення та семантизацію набули стійких ознак нової норми у системі поцінування соціуму.

Відзначені дисертантом у реферованій роботі особливості сатиричного дискурсу, дають змогу стверджувати, що кабаретне мистецтво, таким чином, не просто відтворювало і віддзеркалювало в кривих дзеркалах сміху й сатири глибоко кризові періоди, стимулюючи активність суспільства до пошуку вирішення проблем, але й містило в собі елементи цього пошуку, експерементуючи з новими формами художнього вираження, модифікуючи традиційні прийоми. Зайнявши гідне місце у культурі Польщі ЛМК може бути свідченням своєрідного інтегрування національної польської культури та європейської.

Висока соціально-психологічна активність, залучення до процесів формування суспільної думки, вплив на літературні моделі картин світу, внесок до розвитку традицій сатири і гумору національної літератури відкрили ЛМК та його похідним формам можливість понад столітнього існування й дають перспективу подальшого розвитку.

жанр поетика кабаре мініатюра

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях

1. До питання походження та особливостей жанру сатиричного вертепу (szopki) в польському літературно-мистецькому кабаре // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. Пам'яті академіка Л.Булаховського. - К.: ВЦ “Київський університет”. -2000р. - С.102-108.

2. “Кабаретна” творчість Тадеуша Боя-Желенського // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. Пам'яті академіка Л.Булаховського. - К.: ВЦ “Київський університет”. - 2001р. - С.120-136.

3. “Краківська Шопка” Т.Боя-Желенського // Література. Фольклор. Проблеми поетики.- К.: ВЦ “Київський Університет”. - 2001. - Вип. 11. - С.145-159.

4. “Театрик К.І.Галчинського “Zielona Geњ” та традиції польського літературно-мистецького кабаре // Вісник Київського Лінгвістичного університету. Серія Філологія. -- К.: ВЦ КНЛУ. - 2001р. - Т.4 , №2. - С.175-184.

5. Юліан Тувім та літературно-мистецьке кабаре “Qui pro Quo” // Література. Фольклор. Проблеми поетики.- К.: ВЦ “Київський університет”. - 2002р. - Вип.12. - С.58-63.

6. Поема Юліана Тувіма “Бал в опері” та її “кабаретний” характер // Культура народов Причерноморья.. - МЦ “Крым”, Таврический национальный университет им. В.И.Вернадского. - 2002р. - № 32. - С.365-367.

7. Еволюція кабаретної сатиричної картини світу (на матеріалі творчості В.Млинарського) // Літературознавчі студії. Збірник наукових праць. - К.: Видавничий ім. Дмитра Бураго. - 2004. - Вип. 7. - С.309-312.

АНОТАЦІЯ

Хайдер Т.В. Сатиричний дискурс польського літературно-мистецького кабаре (на матеріалі текстів Т. Боя-Желенського, Ю. Тувіма та К.І. Галчинського). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.03. - Література слов'янських народів. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено дослідженню художніх текстів польських літературно-мистецьких кабаре першої половини ХХ століття. Дисертант аналізує обраний літературний матеріал як серію оригінальних стилістичних моментів, виокремлюючи ті елементи поетики, які дозволяють визначити спорідненість із національними та європейськими традиціями сатири та гумору, а також визначити приналежність творів до тієї чи іншої парадигматичної структури.

У дисертаційному дослідженні розглядаються деякі елементи національної літературної традиції польської гумористики, окреслюються тенденції подальших жанрових трансформацій. Форми та способи вираження іронічної постави стосовно світу також зазанали трансформаційних та модифікаційних змін у текстах кабаре. Перехідним і ключовим моментом вважається поема Ю.Тувіма “Бал в опері”, яка стала своєрідним підсумком синтезу форм “високої” поезії та “низької” - кабаретної. Як жанрова інновація кабаретного мистецтва розглядається “сатирична (політична) шопка” та її інваріант - повоєнний “найменший в світі театрик “Зелена Гуска”” К.І Галчинського.

Проведений аналіз дає дисертанту підставу стверджувати, що європейська традиція літературно-мистецького кабаре була перейнята польською культурою в переломний період на зламі ХІХ та ХХ ст., коли наступив розрив (перерваність) національних традицій. Утім, польські модерністи модифікували національну гумористичну традицію, достосувавши елементи художньо-естетичних парадигм народної культури до потреб нових форм художнього вираження початку ХХ століття, заклали підвалини формування специфічного сатиричного дискурсу польського кабаре.

Ключові слова: перехідна доба, сатиричний дискурс, літературно-мистецьке кабаре, художній текст, жанр, сатира, іронія, стилізація, пародія, “сатирична (політична) шопка”, малі театральні форми.

АННОТАЦИЯ

Хайдер Т.В. Сатиричесий дискурс польского литературно-художественного кабаре (на материале текстов Т.Боя-Желенского, Ю. Тувима и К.И.Галчинского). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.03. - Литература славянских народов. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2004.

Диссертация посвящена исследованию на текстовом уровне польских литературно-художественных кабаре (ЛХК) первой половины ХХ века. Анализируются поэтический сборник Т.Боя-Желенского “Словечки” из репертуара кабаре “Зеленый Шарик”, “Краковская шопка 1911” и “Краковская шопка 1912”, отдельные тексты кабаре “Момус”, сборник текстов для кабаре Ю.Тувима “Кабаретиана” из репертуара ЛХК “Qui pro Quo”, поэма “Бал в опере”, а также тексты К.И.Галчинского из сборника “Зеленый Гусь”. Творчество этих писателей рассматривается на широком историко-литературном фоне. Диссертант видит избранный литературный материал как серию оригинальных стилистических моментов, выделяя те элементы поэтики, которые позволяют выявить их родство с национальными и европейскими традициями сатиры и юмора, а также определить степень принадлежности произведений к той или иной парадигматической структуре.

В диссертационном исследовании рассматриваются элементы национальной литературной традиции польской юмористики, комментируются истоки польской сатиры, жанрово-тематическая организация народной рыбалтовско-совизжальской и придворной литератур, определяются тенденции дальнейших жанровых трансформаций. Реконструкция социокультурного поля на стыке ХІХ и ХХ вв. с целью характеристики эстетико-философских и историко-литературных тенденций, которые сформировали условия для смены парадигмы эпохи, помогает определить место и роль краковской культурно-художественной элиты в процессе становления литературно-художественного кабаре в Польше.

Исследование жанрово-композиционных и тематических компонентов дало возможность определить специфику стилизаций и пародий, проявления иронии. Формы и способы выражения иронической позиции относительно окружающего мира также претерпели трансформационные и модификационные изменения в текстах кабаре: от благодушного иронизирования Боя-Желенского в кабаре “Зеленый Шарик” прослеживается тенденция к саркастической и неумолимой политической инвективе в текстах кабаре “Qui pro Quo”. Переходным и ключевым моментом в эволюции литературных форм ЛХК считается поэма Ю.Тувима “Бал в опере”, которая стала своеобразным синтезом форм “высокой” поэзии и “низкой” - кабаретной. Как жанровая инновация искусства ЛХК рассматривается “сатирическая (политическая) шопка” (вертеп) и ее инвариант - послевоенный “наименьший в мире театрик “Зеленый Гусь”” К.И. Галчинского. О синктретизме и синтетическом соединении литературных форм в искусстве кабаре свидетельствует возникновение нового кабаретного жанра сатирической (политической) шопки, в основе которой присутствует природа кукольного театра. В формировании сатирического дискурса кабаре именно шопки занимают ведущее место, возрождая традиции персональной сатиры с политической окраской. Инвариантность “театрика” Галчинского диссертант мотивирует структурно-композиционными и тематическими параллелями с шопками кабаре.

Проведенный анализ дает диссертанту основания утверждать, что европейская традиция литературно-художественного кабаре была заимствована польской культурой в переломный период на стыке ХІХ и ХХ вв., когда наступил разрыв национальных традиций.

Однако, польские модернисты, ища, путем литературно-художественных экспериментов, проявления своей бунтарской позиции, модифицировали национальную юмористическую традицию, применив элементы художественно-эстетических парадигм национальных (рыбалтовско-совизжальской и придворно-дворянской) форм культуры к потребностям художественного выражения нового типа начала ХХ века, заложив тем самым фундамент для формирования специфического сатирического дискурса польского кабаре.

Ключевые слова: переходный период, сатирический дискурс, литературно-художественное кабаре, художественный текст, жанр, сатира, ирония, стилизация, пародия, “сатирическая (политическая) шопка”, малые театральные формы.

RESUME

Haider T.V. Satirical Discourse of Polish Literary-Artistic Cabaret (A Study of the Texts by T. Boy-Zhelensky, Yu. Tuvim and K.I. Galchinsky). - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philology by speciality 10.01.03 - Literature of Slavic peoples. - Kyiv National University named after T. Shevchenko, Kyiv, 2004.

The thesis focuses on literary texts of Polish literary-artistic cabaret of the first half of the 19-th century. It presents the analysis of T. Boy-Zhelensky”s collection “Words”, “Krakiv Shopka 1911”, “Krakiv Shopka 1912”, Yu. Tuvim”s collection of cabaret texts “Cabaretiana” from the repertoire of the “Qui pro Quo” cabaret, the poem “The Ball in the Opera” as well as K.I. Galchinsky”s texts “The Green Goose”. Their works are studied against the extensive historical-literary background of the given period. The author analyses the selected literary material as a series of original stylistic points, singling out those elements of poetics which allow to determine the kinship with the national and European traditions of humour and satire, as well as to determine the belonging of the works to a certain paradigmatic structure.

The analysis conducted gives the author grounds for affirming that the European tradition of literary-artistic cabaret was adopted by the Polish culture in the crucial period at the turn of the 20-th century, when a break (discontinuity) of national traditions took place. Nevertheless, while seeking to display their rebellious attitude by way of literary-artistic experiments Polish modernists modified the national humouristic tradition, adapting the elements of literary-artistic paradigms of folk culture to the requirements of new forms of literary expression at the beginning of the 20-th century, and laid the foundation for the formation of the Polish cabaret satirical discourse.

Key words: critical period, satirical discourse, literary-artistic cabaret, text , genre, satire, irony, stylization, parody, “satirical (political) shopka”, variety entertainments.

Размещено на Allbest.ru