Обґрунтування гігієнічного нормативу магнітного поля (50 Гц), що створюється кабельними лініями електропередачі в населених місцях (експериментальні дослідження)

Таблиця 4.18.

Вміст холінестерази в сироватці крові щурів при дії МП (мМоль/л)

Діючі рівні, мкТл	Період дії фактора, дні
	30	60	90	120	післядія
Контроль	0,34±0,04	0,28±0,04	0,24±0,05	0,28±0,03	0,28±0,04
10 мкТл	0,26±0,04	0,24±0,02	0,26±0,03	0,20±0,04	0,24±0,02
30 мкТл	0,26±0,04	0,24±0,04	0,19±0,03	0,18±0,04	0,22±0,02
90 мкТл	0,20±0,04*	0,16±0,02*	0,12±0,02*	0,16±0,02*	0,16±0,02*

Примітка: * - р<0,05

Вплив МП на прооксидатні та антиоксидатні процеси в організмі піддослідних тварин визначали за показниками ТБК - активних продуктів (вміст малонового діальдегіду) перекисного окислення ліпідів та ферментативної активності каталази та церулоплазміну. Накопичення ТБК - активних продуктів в гомогенатах печінки щурів спостерігалась на протязі всього періоду дії МП (табл. 4.19). Слід зазначити, що при дії МП 10 мкТл було збільшення вмісту малонового діальдегіду в середньому в 3 рази відносно контрольної групи, і зберігалось з 30 до 120 доби. В групі щурів, які піддавались дії МП 30 мкТл відмічено поступове збільшення накопичення ТБК - активних продуктів від 30 до 120 доби. При дії МП 90 мкТл - суттєве і стійке збільшення вмісту малонового діальдегіду в гомогенетах печінки щурів відбувалось на протязі всього експерименту.

Таблиця 4.19.

Вміст ТБК - активних продуктів в гомогенатах печінки при дії МП, (нмоль МДА /мг білка)

Діючі рівні, мкТл	Період дії фактора, дні
	30	90	120
Контроль	1,89 ± 0,14	1,94 ± 0,27	2,01±0,15
10 мкТл	6,52 ± 0,36*	6,06 ± 0,73*	5,83±0,58*
30 мкТл	4,47 ± 0,39*	7,72 ± 0,65*	8,22±0,81*
90 мкТл	8,87 ± 0,65*	10,21 ± 0,82*	10,35±0,87*

Примітка* - р < 0,05

Досліджувався також вміст ТБК - активних продуктів в гомогенатах тканин головного мозку щурів. Отримані результати показали накопичення малонового діальдегіду в головному мозку тварин всіх піддослідних груп в усі періоди спостережень і це було статистично достовірно підтверджено (табл. 4.20).

Таблиця 4.20.

Вміст ТБК - активних продуктів в гомогенатах тканин головного мозку при дії МП, (нмоль МДА /мг білка)

Діючі рівні, мкТл	Період дії фактора, дні
	30	90	120
Контроль	2,35±0,16	2,28±0,28	2,38±0,19
10 мкТл	3,84±0,26*	3,64±0,41*	3,39±0,33*
30 мкТл	3,64±0,34*	4,12±0,35*	3,86±0,26*
90 мкТл	3,73±0,35*	4,36±0,44*	4,62±0,28*

Примітка* - р < 0,05

В сироватці крові накопичення ТБК - активних продуктів відбувалося при достроковій дії МП (табл.4.21). В перший місяць впливу МП рівень МДА в сироватці крові всіх дослідних щурів коливався в межах контрольної групи тварин. В більш пізні терміни опромінення МП 10 мкТл вміст ТБК - активних продуктів не відрізнявся від контролю. Достовірне підвищення МДА на 20% зафіксовано при дії МП 30 мкТл. Майже в 1,5 рази збільшилось накопичення МДА в групі тварин з МП 90 мкТл.

Таблиця 4.21.

Вміст ТБК - активних продуктів в сироватці крові при дії МП, (нмоль МДА /мг білка)

Діючі рівні, мкТл	Період дії фактора, дні
	30	90	120
Контроль	2,28 ± 0,15	2,32 ± 0,17	2,35±0,20
10 мкТл	2,33 ± 0,18	2,49 ± 0,16	2,81±0,34
30 мкТл	2,19 ± 0,14	2,88 ± 0,12*	3,11±0,26*
90 мкТл	2,56 ± 0,15	3,46 ± 0,22*	3,76±0,21*

Примітка* - р < 0,05

Дослідження активності антиоксидантного ферменту каталази показало, що інтенсифікація перекисного окислення ліпідів в гомогенатах печінки щурів під впливом магнітного поля супроводжується активізацією антиоксидантної системи в печінці тварин. Так, найбільш суттєве підвищення активності каталази в печінці щурів при хронічній дії МП 30 мкТл і 90 мкТл. Невелика, але достовірна активація каталази мала місце і при 10 мкТл (табл. 4.22).

Таблиця 4.22.

Динаміка активності каталази в гомогенатах печінки при дії МП, (мМ Н₂О₂ /хв /г білка)

Діючі рівні, мкТл	Період дії фактора, дні
	30	90	120
Контроль	168,1 ± 14,67	158,64 ± 9,69	162,18±8,40
10 мкТл	208,62 ± 15,74	216,87 ± 18,02*	304,09±26,55*
30 мкТл	230,09 ± 18,46*	274,92 ± 14,24*	347,48±24,32*
90 мкТл	217,08 ± 17,62	304,22 ± 16,50*	221,39±20,06*

Примітка* - р < 0,05

В гомогенатах тканин головного мозку щурів також підвищувалась активність каталази при дії МП 10 мкТл (табл. 4.23). Активність каталази в гомогенатах тканин головного мозку щурів, що піддавались дії МП 30 мкТл не відрізнялась від контрольної групи. В групі з МП 90 мкТл в перші три місяці спостерігалось деяке зниження активності каталази, яке на четвертому місяці мало достовірне значення.

Таблиця 4.23.

Динаміка активності каталази в гомогенатах тканин головного мозку при дії МП, (мМ Н₂О₂ /хв /г білка)

Діючі рівні, мкТл	Період дії фактора, дні
	30	90	120
Контроль	4,03±0,28	3,86±0,23	4,01±0,29
10 мкТл	6,17±0,33*	4,84±0,27*	5,67±0,28*
30 мкТл	3,12±0,27	4,62±0,32	4,72±0,31
90 мкТл	3,32±0,22	3,38±0,25	2,92±0,26*

Примітка* - р < 0,05

В сироватці крові активність каталази знижувалась в групах щурів, що піддавались дії МП 30 та 90 мкТл. У щурів під дією МП 10 мкТл рівень каталази в крові достовірно не відрізнявся від контрольної групи (табл. 4.24).

Таблиця 4.24.

Динаміка активності каталази в сироватці крові при дії МП, (мМ Н₂О₂ /хв /г білка)

Діючі рівні, мкТл	Період дії фактора, дні
	30	90	120
Контроль	58,3 ± 3,92	61,36 ± 3,56	57,75±2,86
10 мкТл	51,75 ± 4,03	50,23 ± 4,19	52,66±2,69
30 мкТл	28,17 ± 2,50*	35,10 ± 3,49*	43,22±3,52*
90 мкТл	34,39 ± 2,96*	30,22 ± 2,98*	37,06±3,66*

Примітка* - р < 0,05

Також у тварин цієї групи не відмічено змін активності цирулоплазміна в сироватці крові. В усіх групах активність церулоплазміну була підвищеною протягом всього експерименту та період післядії. Це підвищення було статистично достовірно підтверджено для груп з навантаженням 30 та 90 мкТл на 60, 90, та 120 добу впливу МП (табл. 4.25).

Таблиця 4.25.

Активність церулоплазміну в сироватці крові при дії МП, (ум. од.)

Діючі рівні, мкТл	Період дії фактора, дні
	30	60	90	120	післядія
Контроль	19,8 ± 1,72	20,4 ± 1,50	18,2 ± 1,29	20,6 ± 1,29	20,67±1,50
10 мкТл	21,0 ± 1,50	19,4 ± 1,29	21,0± 1,50	18,4 ± 0.86	21,60±1,29
30 мкТл	21,0 ± 1,29	26,2±1,29*	25,2 ± 1,07*	25,2±1,07*	23,40±1,29
90 мкТл	25,8 ± 1,50*	29,8 ± 1,72*	28,4 ± 2,15*	28,4±1,29*	23,60±1,72

Примітка* - р < 0,05

При визначенні вмісту глутатіона у гомогенатах печінки було встановлено зниження його вмісту під на 30 добу при навантаженні 30 та 90 мкТл, на 60 добу - при 90 мкТл та в період післядії при 30 мкТл. Підвищення показників вмісту глутатіону було встановлено при 30 мкТл (окрім 90 доби) та при 30 мкТл на 60 добу. Достовірне зниження показника було показано на 30 добу дослідження при опроміненні 90 мкТл. (табл. 4.26).

Таблиця 4.26.

Вміст відновленого глутатіону в гомогенатах печінки щурів при дії МП, (мМоль/л)

Діючі рівні, мкТл	Період дії фактора, дні
	30	60	90	післядія
Контроль	0,15±0,01	0,177±0,01	0,21±0,03	0,173±0,03
10 мкТл	0,163±0,01	0,181±0,01	0,176±0,02	0,224±0,02
30 мкТл	0,101±0,02	0,182±0,003	0,211±0,02	0,164±0,02
90 мкТл	0,09±0,01*	0,174±0,01	0,175±0,02	0,175±0,02

Примітка* - р < 0,05

При визначенні вмісту глутатіону в гомогенатах тканин головного мозку під дією МП, було відмічено незначне зростання протягом всього експерименту. Достовірність отриманих результатів не було підтверджено статистично. (табл. 4.27).

Таблиця 4.27

Вміст відновленого глутатіону в гомогенатах тканин головного мозку при дії МП, (мМоль/л)

Діючі рівні, мкТл	Період дії фактора, дні
	30	60	90	післядія
Контроль	0,130±0,02	0,151±0,02	0,116±0,01	0,124±0,04
10 мкТл	0,146±0,003	0,169±0,01	0,144±0,02	0,144±0,01
30 мкТл	0,137±0,01	0,203±0,02	0,178±0,05	0,160±0,02
90 мкТл	0,166±0,03	0,185±0,01	0,111±0,02	0,135±0,004

Таким чином, за результатами експериментального визначення ефектів дії магнітного поля встановлено, що виразність змін залежить від часу дії та рівнів МП - зі збільшенням рівня МП та збільшенням часу його впливу, зміни досліджених показників стають більш вираженими. Рівень глюкози в крові та органах залишався в межах фізіологічної норми протягом експерименту. Разом з тим відмічено зниження вмісту глікогену в гомогенатах печінки та головного мозку (р<0,05). Незначні зміни вмісту загального білку спостерігались і в тканинах печінки та мозку. Протягом всіх місяців була відмічена тенденція до зростання аспартатамінотрансферази (АСАТ) в усіх дослідних групах відносно показників контролю. При дослідженні аланінамінотрансферази (АЛАТ) в плазмі крові було відмічено коливання в межах показників контрольної групи. Вплив високих рівнів (90 мкТл) викликає зростання рівня альбуміну в сироватці крові протягом всього експерименту. Зниження рівня альбуміну в тканинах печінки протягом 90 діб був на 99%, з подальшим його підвищенням у 2 рази (р<0,05) та зниження рівня альбуміну в тканинах мозку протягом 120 діб впливу фактору з поступовим його зростанням у період післядії (р<0,05). Спостерігається різнонаправлений характер змін концентрації холестерину, а саме, підвищення його рівня в сироватці крові протягом експерименту в групі тварин з навантаженням МП на рівні 90 мкТл (р<0,05) та зниження у гомогенатах тканин печінки та головного мозку, особливо в групах тварин, з навантаженням МП на рівні 30 та 90 мкТл (р<0,05). Результати з вивчення дії МП на обмінні процеси показали, що вплив високих рівнів (90 мкТл) викликає коливання вмісту сечовини в сироватці крові, а саме, зростання показника (р<0,05) на 30 добу з поступовим його зниженням (р<0,05). Аналіз отриманих результатів з огляду на стан прооксидатно-антиоксидатних процесів показав, що під впливом МП відбувається інтенсифікація процесів перекисного окислення ліпідів в печінці та крові щурів, що супроводжується активацією антиоксидантного захисту в печінці та деяким розбалансуванням в антиоксидантній системі в крові тварин. Про останнє свідчить різноспрямований характер змін активності антиоксидантних ферментів - каталази і церулоплазміна в сироватці крові щурів. За умов дії МП (30 та 90 мкТл) в хронічному досліді відбувається поступове підвищення інтенсивності (ТБК) - активних продуктів в гомогенатах тканин печінки та головного мозку щурів (р<0,05). У той же час спостерігається поступове підвищення (р<0,05) активності антиоксидантної системи (АОС) з подальшим зниженням в гомогенатах тканин печінки відновленого глутатіону через 90 діб. Така реакція організму відображує функціональну напругу в антиоксидантній системі, що не сприяє інактивації вільних радикалів та збереженню прооксидантно - антиоксидантної рівноваги.

Зі збільшенням діючого рівня МП до 30 та 90 мкТл підвищується інтенсивність перекисного окислення ліпідів в гомогенатах печінки та підвищується активність каталази майже в 2 рази і навпаки, знижується активність фермента в сироватці крові майже в 1,5. Особливості визначених порушень ПОЛ/АОС рівноваги показали залежність реалізації несприятливого впливу МП на організм від діючого рівня ЕМВ та часу дії фактора. Разом з тим в метаболічному ланцюзі реалізації реакцій відповіді організма на вплив МП дисбаланс процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) і системи антиоксидантного захисту (АОС) може бути певним біомаркером несприятливої дії МП, оскільки оксидативний статус організму є однією з ключових позицій в механізмах дії МП. Розвиток вищезазначених зрушень біохімічних показників може бути проявом зниження функціональних резервів організму, формуванням адаптаційно-пристосувальних реакцій, спрямованих на підтримку сталості гомеостазу організму в умовах дії досліджуваного фактора та початком розвитку перед патологічних станів.

4.1.2 Вплив МП на гематологічні показники піддослідних тварин

Загальний аналіз крові та підрахунок лейкоцитарної формули у щурів контрольної групи та щурів піддослідних груп був проведений на всіх етапах експериментальних досліджень.

30 діб. Через 30 діб впливу досліджуваного фактора з різними рівнями навантаження, абсолютна кількість лейкоцитів, лімфоцитів, моноцитів та гранулоцитів у всіх дослідних групах тварин істотно не відрізнялась від показників контрольної групи.

60 діб. Після 60 діб впливу фактора абсолютна кількість лейкоцитів зазнала достовірного підвищення у всіх дослідних групах тварин, але у групі тварин з максимальним навантаження МП на рівні 90 мкТл ця різниця з показниками контрольної групи була найвиразнішою(табл. 4.28).

Абсолютна кількість лімфоцитів та моноцитів після 60 діб впливу фактора була достовірно підвищеною у всіх дослідних групах тварин. У групі тварин з навантаженням на рівні 90 мкТл майже у 2 рази були підвищені значення цих показників, по відношенню до контрольної групи.

Мала тенденцію до підвищення абсолютна кількість гранулоцитів у всіх дослідних групах тварин, але достовірними значення виявились лише в групі тварин з навантаженням МП на рівні 90 мкТл.

120 діб. Після 120 діб впливу досліджуваного фактора зберігалась та сама ж тенденція, що і після 90 діб впливу, тобто, при дослідженні абсолютної кількості лейкоцитів та абсолютної кількості лімфоцитів у тварин всіх дослідних груп можна було спостерігати деяке підвищення їх рівня по відношенню до показників контрольної групи.

Абсолютна кількість моноцитів та абсолютна кількість гранулоцитів у всіх групах піддослідних тварин знаходились в межах коливань їх фізіологічної норми.

Період післядії. По закінченню періоду післядії, який тривав 30 діб, абсолютна кількість лейкоцитів, лімфоцитів, моноцитів та гранулоцитів у всіх дослідних групах тварин знаходились в межах коливань їх фізіологічної норми. Слід зазначити, що абсолютна кількість лейкоцитів та абсолютна кількість лімфоцитів у групах тварин, які піддавались впливу фактора на рівні 10 та 30 мкТл залишалась дещо підвищеною відносно показників контрольної групи, але достовірними ці зміни не виявились.

Таблиця 4.28

Абсолютна кількість клітин периферичної крові щурів в динаміці експерименту при дії МП (M ± m)

Діючі рівні, мкТл	Період дії фактора, дні
	30	60	90	120	післядія
Абсолютна кількість лейкоцитів, n·109/л
Контроль	15,62±2,64	11,24±0,77	11,04±1,22	14,96±4,18	13,48±2,98
10 мкТл	15,82±4,66	15,06±1,20*	12,02±1,52	13,94±0,84	15,58±2,32
30 мкТл	15,86±2,12	16,32±1,52*	15,16±1,63	18,24±2,34	17,06±1,09
90 мкТл	14,00±1,95	18,10±1,01*	12,24±1,31	18,26±1,46	13,86±2,12
Абсолютна кількість лімфоцитів, n·109/л
Контроль	12,52±2,00	7,50±0,58	7,18±0,73	9,68±2,34	8,14±1,69
10 мкТл	11,34±3,65	10,20±0,94*	8,58±1,63	8,52±0,56	9,68±1,42
30 мкТл	11,76±1,67	11,64±1,14*	10,60±1,74	12,74±2,45	11,00±0,77
90 мкТл	10,14±1,39	12,42±0,58*	8,12±0,64	12,08±1,39	7,60±1,37
Абсолютна кількість моноцитів, n·109/л
Контроль	0,40±0,32	0,28±0,05	0,36±0,06	0,84±0,58	0,34±0,09
10 мкТл	0,56±0,11	0,46±0,05*	0,30±0,13	0,38±0,04	0,46±0,06
30 мкТл	0,52±0,08	0,52±0,06*	0,56±0,11	0,56±0,08	0,56±0,06
90 мкТл	0,50±0,10	0,56±0,06*	0,40±0,08	0,60±0,07	0,34±0,06
Абсолютна кількість гранулоцитів, n·109/л
Контроль	2,70±0,54	2,46±0,47	3,30±0,64	4,44±1,27	5,00±1,20
10 мкТл	3,92±0,90	5,00±1,29	3,14±0,86	5,04±0,36	5,44±0,84
30 мкТл	3,58±0,32	4,16±0,62	4,00±0,45	4,94±0,47	5,50±0,28
90 мкТл	3,36±0,32	5,02±0,64*	3,72±0,60	5,58±0,38	5,92±1,39

Примітка. * - р<0,05

30 діб. При визначенні вмісту гемоглобіну в крові можна спостерігати його зниження відносно контрольної групи у всіх дослідних групах тварин, але достовірне його зменшення виявилось в групах з навантаженням МП на рівні 30 та 90 мкТл.

Абсолютна кількість еритроцитів була дещо зниженою у всіх дослідних групах тварин.

60 діб. Вміст гемоглобіну в крові через 60 діб дії досліджуваного фактора продовжував достовірно зменшуватись в групі тварин з рівнем МП - 30 мкТл. В інших дослідних групах тварин вміст гемоглобіну в крові також був зниженим, але достовірності ці значення не набули.

Через 60 діб дії фактора можна було спостерігати незначне коливання абсолютної кількості еритроцитів в крові тварин всіх дослідних груп. Значення цього показника суттєво не відрізнялись від показника контрольної групи.

90 діб. Абсолютна кількість еритроцитів та вміст гемоглобіну в крові тварин зберігали попередню тенденцію до зниження. Після 90 діб дії досліджуваного фактору мало місце достовірне зниження цих показників відносно показників контролю в групі тварин з рівнем МП - 10 мкТл.

Вміст гемоглобіну в крові серед всіх дослідних груп тварин був найбільш зниженим в групі тварин з рівнем МП - 90 мкТл, але це зниження не досягло достовірного значення(табл. 4.29).

Період післядії. Відмічено незначне коливання значень абсолютної кількості еритроцитів в крові тварин у всіх дослідних групах відносно показника контролю.

Вміст гемоглобіну в крові тварин після періоду післядії достовірно знижувався відносно показника контрольної групи в групі тварин з рівнем МП - 30 мкТл. В інших дослідних групах тварин зміни виявились не достовірними.

Таблиця 4.29

Абсолютна кількість еритроцитів та гемоглобіну в периферичній крові щурів в динаміці експерименту при дії МП (M ± m)

Діючі рівні, мкТл	Період дії фактора, дні
	30	60	90	120	післядія
Абсолютна кількість еритроцитів, n·1012/л
Контроль	9,24±0,16	8,88±0,22	8,80±0,32	8,68±0,23	8,69±0,18
10 мкТл	8,94±0,83	9,12±0,29	7,94±0,19*	9,13±0,23	8,95±0,05
30 мкТл	8,62±0,37	8,35±0,24	8,86±0,39	9,16±0,56	8,46±0,16
90 мкТл	8,80±0,25	8,91±0,10	8,38±0,21	8,78±0,30	8,56±0,06
Гемоглобін, г/л
Контроль	180,40±3,00	172,60±4,94	170,20±3,22	173,00±7,30	183,00±1,93
10 мкТл	164,40±16,95	170,80±4,29	155,00±5,15*	181,60±4,51	183,80±4,50
30 мкТл	160,60±5,15*	155,80±4,72*	172,80±5,58	178,80±7,29	172,80±1,07*
90 мкТл	164,40±4,07*	160,80±3,21	160,60±4,72	165,80±5,58	176,40±4,29

Примітка. * - р<0,05.

30 діб. При дослідженні абсолютної кількості тромбоцитів після 30 діб впливу досліджуваного фактора виявлено значне зниження їх кількості в групі тварин з максимальним рівнем навантаження МП на рівні 90 мкТл та в групі з рівнем МП - 30 мкТл, але ці зміни не набули достовірних значень.

Середній об'єм тромбоцитів не мав суттєвих відхилень від контрольного значення у всіх дослідних групах тварин. Коливання значень ширини розподілення тромбоцитів та ширини розподілення тромбокриту у всіх групах тварин відбувалось навколо контрольних показників і суттєво від них не відрізнялись (табл. 4.30).

Таблиця 4.30.

Абсолютна кількість тромбоцитів та показники його розподілу в периферичній крові щурів в динаміці експерименту при дії МП (M ± m)

Діючі рівні,мкТл	Період дії фактора, дні
	30	60	90	120	Післядія
1	2	3	4	5	6
Абсолютна кількість тромбоцитів, n·109/л
Контроль	247,40±62,45	324,20±74,68	322,40±92,49	369,20±89,91	379,40±56,01
10 мкТл	344,40±106,87	450,80±48,07	322,40±16,52	344,00±52,58	463,20±46,35
30 мкТл	241,00±87,12	366,20±89,06	332,80±42,70	322,40±53,43	463,20±18,88
90 мкТл	136,60±89,48	355,20±43,56	412,80±25,75	334,20±40,99	278,60±74,03
Середній об'єм тромбоцитів, фемтолітр
Контроль	7,28±0,21	7,60±0,36	7,62±0,41	7,62±0,22	7,34±0,45
10 мкТл	8,28±0,96	7,16±0,26	8,14±0,15	7,88±0,11	7,24±0,22
30 мкТл	7,52±0,45	7,18±0,30	7,26±0,24	7,38±0,62	7,34±0,06
90 мкТл	8,20±0,32	7,22±0,26	7,08±0,17	7,24±0,24	7,54±0,32
Ширина розподілення тромбоцитів, %
Контроль	16,06±0,19	15,98±0,24	15,90±0,32	16,04±0,19	15,76±0,24
10 мкТл	16,24±0,21	15,72±0,21	16,26±0,11	16,08±0,11	15,74±0,15
30 мкТл	15,96±0,21	15,66±0,15	15,82±0,11	15,78±0,28	15,64±0,09
90 мкТл	16,14±0,23	15,70±0,10	15,76±0,11	15,72±0,15	15,92±0,28
Ширина розподілення тромбокриту, %
Контроль	0,177±0,04	0,241±0,05	0,236±0,05	0,276±0,06	0,271±0,03
10 мкТл	0,267±0,07	0,320±0,03	0,262±0,02	0,271±0,04	0,333±0,04
30 мкТл	0,175±0,06	0,260±0,06	0,283±0,03	0,230±0,02	0,340±0,02
90 мкТл	0,098±0,06	0,268±0,02	0,291±0,01	0,242±0,03	0,204±0,05

Як видно з таблиці 4.30, після 60, 90 та 120 діб впливу досліджуваного фактора не відмічалось значних змін в значеннях абсолютної кількості тромбоцитів, середньому об'ємі тромбоцитів, ширині розподілення тромбоцитів та ширині розподілення тромб окриту у всіх групах дослідних тварин, та не виходило за межі коливань фізіологічної норми.

Через 30 діб після припинення дії досліджуваного фактора відмічено значно менший діапазон коливань значень цих показників відносно показників контрольної групи у всіх групах тварин.

Таким чином, можна відмітити підвищення абсолютної кількості лейкоцитів та абсолютної кількості лімфоцитів протягом всього терміну експерименту в групах тварин з навантаженням МП на рівні 30 мкТл та 90 мкТл, особливо після 60 діб дії досліджуваного фактора. Абсолютна кількість моноцитів зазнала достовірного підвищення після 60 діб дії фактора у всіх дослідних групах тварин, але коливання значень цього показника відбувалось впродовж всього терміну дослідження.

Рівень гемоглобіну в крові тварин зазнавав суттєвого зниження протягом всього експерименту у всіх дослідних групах, але особливо це стосується груп з рівнем навантаження МП - 10 та 30 мкТл на 30, 60 та 90 добу впливу фактора.

Після періоду післядії, який тривав 30 діб, суттєвих відхилень від показників контрольної групи не спостерігалось у всіх дослідних групах тварин.

4.1.3 Вплив МП на імунологічні показники піддослідних тварин

Імунологічні дослідження за показником РСАЛ (реакція специфічної агломерації лейкоцитів) проводились в динаміці спостереження через 30, 60, 90, 120 днів з початку експерименту на білих безпородних щурах, які були розподілені на 3 дослідні групи. За контроль брали інтактних тварин. Отримані результати представлені в таблиці 4.31. В жодній групі експериментальних тварин показники РСАЛ (реакція специфічної агломерації лейкоцитів) суттєво не відрізнялися від таких в контрольній групі (табл. 4.31).

Таблиця 4.31.

Показники агломерації лейкоцитів в периферичній крові щурів в динаміці експерименту при дії МП (%)

Строки дії, дні	Група	% агломерації в дослідних тварин	Різниця між контрольним (к) та дослідним (д) показником
1	2	3	4
30	10 мкТл	2,12	0,36
	30 мкТл	2,24	0,48
	90 мкТл	1,92	0,16
	Контроль	1,76	-
60	10 мкТл	2,44	0,46
	30 мкТл	2,54	0,56
	90 мкТл	2,12	0,04
	Контроль	1,98	-
90	10 мкТл	2,44	0,32
	30 мкТл	2,68	0,76
	90 мкТл	2,62	0,4
	Контроль	1,92	-
120	10 мкТл	2,32	0, 47
	30 мкТл	2,64	0,79
	90 мкТл	2,56	0,71
	Контроль	1,85	-

Як видно з таблиці через 30 діб впливу МП різниця в показниках агломерації лейкоцитів дослідних тварин і контролю складала менше 1/3. Реакція була негативною. Через 60 діб впливу МП показники були дещо вищими порівняно з 30 діб впливу, хоча вірогідного збільшення різниці показників між контрольною і дослідними групами не спостерігалось.

Після 90 діб впливу показники РСАЛ (реакція специфічної агломерації лейкоцитів) дослідних груп залишались майже на тому самому рівні та достовірно не відрізнялись від контролю. Після 120 діб впливу досліджуваного фактора не відмічалось значних змін в значеннях агломерованих лейкоцитів дослідних та контрольної груп.

Це вказує на негативну реакцію, тобто відсутність сенсибілізації тварин до досліджуваного фактора.

4.1.4 Вплив МП на поведінкові реакції піддослідних тварин

У проведених дослідженнях були використані 3 часових інтервали: 0-2; 2-4 та 0-4 хв тесту. Тестування проводилось у темноті у світло звукоізолюючому боксі на білих щурах лінії Wistar. Тривалість хронічного експерименту складала 5 міс. (4 міс. - вплив фактору; 1 міс. - період післядії).

Тварини піддавались впливу магнітного поля промислової частоти. Білі безпородні щурі були розподілені наступним чином: 1 гр. - 90 мкТл/8 год; 2 гр. - 30 мкТл/8 год; 3 гр. - 10 мкТл/8 год; 4 гр. - контроль. Визначення достовірності результатів дослідження проводилось у порівнянні даних опромінених тварин з контролем.

Вивчення динаміки рухової активності тварин, які відображають уроджену поведінку показало, що достовірні зміни у руховій активності білих щурів мали місце вже на першому місяці впливу магнітного поля 50 Гц.

За цей термін було зафіксовано збільшення ЗГА у першій групі тварин за усі інтервали тесту та НГА за 0-2 та 0-4 хв тесту. У другій групі тварин на першому місяці впливу фактору відмічався ріст ЗГА лише за 0-4 хв тесту (табл. 4.32).

Таблиця 4.32.

Вплив магнітного поля промислової частоти 50 Гц на поведінкові реакції білих щурів на першому місяці експозиції фактору, М±m, n=10

Групи	Тривалість тесту, хв	Вивчені показники
		ЗГА	НГА	ВА	ІПА
1	2	3	4	5	6
Фон	0-2 2-4 0-4	21,25±1,87 16,85±1,46 38,10±2,08	7,70±1,09 7,70±1,34 15,40±1,67	17,55±1,53 13,60±1,44 31,15±2,13	21,60±0,50 19,00±0,92 40,60±0,93
Контроль	0-2 2-4 0-4	17,22±1,25 16,17±1,98 33,39±2,71	5,89±0,95 6,33±1,00 12,22±1,44	18,72±1,72 14,33±1,95 33,06±2,47	21,11±0,56 19,67±1,30 40,78±1,55
90 мкТл	0-2 2-4 0-4	47,10±2,85х 23,05±2,32+ 24,05±1,09 х	16,90±1,36+ 7,50±1,12 9,40±0,60 х	41,05±4,42 17,90±2,95 23,15±2,46	43,10±1,23 20,50±1,17 22,60±0,52
30 мкТл	0-2 2-4 0-4	21,95±1,96о 21,90±2,15о 43,85±3,46+	9,40±1,77о 8,65±0,93 18,05±1,99о	15,10±1,09 15,00±2,13 30,10±2,63	22,50±0,40 21,30±0,80 43,80±1,10
10 мкТл	0-2 2-4 0-4	22,45±2,48о 15,35±1,90 37,80±3,73	7,30±1,39 4,40±1,05 11,70±1,81	16,70±2,98 11,35±2,43 28,05±5,17	21,00±1,55 16,90±2,04 37,90±3,10

Примітки:

1. ^ор<0,1;

2. ⁺р<0,05;

3. ^хр<0,01.

На другому місяці впливу магнітного поля реєструється більш істотні зміни у поведінці тварин. Так за цей час у першій групі щурів збільшення рухової активності фіксується в усіх її складових по усім інтервалам тесту.

Друга група тварин характеризувалась також ростом локомоторної активності, але менш істотним. За цей термін фіксується активація ВА за 0-2; 0-4 хв, та ІПА за 0-2 хв тесту (табл. 4.33).

Таблиця 4.33.

Вплив магнітного поля промислової частоти 50 Гц, на поведінкові реакції білих щурів на другому місяці експозиції фактору, М±m, n=9

Групи	Тривалість тесту, хв	Вивчені показники
		ЗГА	НГА	ВА	ІПА
Контроль	0-2 2-4 0-4	13,44±3,00 12,89±2,93 26,33±5,56	5,11±1,34 3,67±1,01 8,78±2,20	6,89±2,86 7,06±1,86 13,94±4,61	14,00±2,64 14,22±3,23 28,22±5,63
90 мкТл	0-2 2-4 0-4	23,44±2,12+ 23,56±1,86х 47,00±3,78х	9,78±0,85х 8,72±1,16х 18,50±1,71х	18,44±1,71х 16,50±1,92х 34,94±3,19х	23,00±0,37х 22,00±0,50+ 45,00±0,69х
30 мкТл	0-2 2-4 0-4	19,67±0,84о 16,72±3,01 36,39±3,09	6,78±0,80 5,89±1,44 12,67±1,36	15,83±1,21+ 12,44±2,50 28,28±2,24+	2,22±0,43 18,33±2,29 40,56±2,53о
10 мкТл	0-2 2-4 0-4	20,33±2,48о 17,06±4,04 37,39±5,24	7,56±1,25 6,00±1,62 13,56±1,98	8,79±1,88 7,72±2,45 16,50±3,79	19,44±1,13о 15,22±2,97 34,67±3,39

Примітки:

1. ^ор<0,1;

2. ⁺р<0,05;

3. ^хр<0,01.

Показники третьої групи тварин знаходились в межах даних контрольної групи. Дослідження 3-х місячного впливу магнітного поля 50 Гц показало, що даний термін характеризується станом активації у першій групі щурів усіх видів локомоторної активації за усі інтервали тестування.

У другій групі тварин фіксується ріст ЗГА та ІПА за усі інтервали тесту, та ВА за 0-2 та 0-4 хв тесту.

У третій групі тварин також спостерігається активація рухової активності тварин, а саме, ЗГА і ІПА за 2-4; 0-4 хв тесту, та ВА за 0-2 та 0-4 хв спостереження (табл. 4.34).

Таблиця 4.34.

Вплив магнітного поля промислової частоти 50 Гц на поведінкові реакції білих щурів на третьому місяці експозиції фактору, М±m, n=8

Групи	Тривалість тесту, хв	Вивчені показники
		ЗГА	НГА	ВА	ІПА
Контроль	0-2 2-4 0-4	18,25±2,52 10,56±2,88 28,81±5,24	6,75±1,21 3,38±1,16 10,13±2,06	5,68±1,64 5,56±2,46 11,44±3,98	18,25±1,28 10,75±2,72 29,00±3,92
90 мкТл	0-2 2-4 0-4	29,56±1,60+ 19,50±1,00+ 45,06±1,96 +	9,25±1,54 7,25±0,59+ 16,50±1,77+	21,00±1,51х 16,19±2,51х 37,19±3,12х	23,38±0,26х 19,88±0,67х 43,25±0,70х
30 мкТл	0-2 2-4 0-4	26,31±2,10 + 20,56±3,18 + 46,88±5,21 +	9,38±1,51 5,88±1,11 15,25±2,46	17,94±2,99 х 12,19±3,63 30,13±6,55+	22,00±0,63+ 17,75±1,45+ 39,75±1,92+
10 мкТл	0-2 2-4 0-4	21,69±2,32 22,31±2,81 + 44,00±4,47 +	7,63±1,38 6,26±1,08о 13,88±2,39	16,06±3,00+ 12,56±2,43о 28,63±4,76+	21,25±0,60о 20,50±0,60х 41,75±1,10х

Примітки:

1. ^ор<0,1;

2. ⁺р<0,05;

3. ^хр<0,01.

Дослідження 4-го місяця впливу МП 50 Гц засвідчили, що у цей термін усі складові рухової активності білих щурів у першій та другій групах знаходились на рівні показників контрольної групи. Лише у третій групі тварин фіксується епізодичне зниження НГА за 0-4 хв тесту (табл. 4.35).

Таблиця 4.35.

Вплив магнітного поля промислової частоти 50 Гц, на поведінкові реакції білих щурів на четвертому місяці експозиції фактору, М±m, n=8

Групи	Тривалість тесту, хв	Вивчені показники
		ЗГА	НГА	ВА	ІПА
Контроль	0-2 2-4 0-4	15,75±1,89 15,88±1,20 31,63±2,29	7,75±0,80 5,88±0,83 13,63±0,98	11,56±2,33 9,25±2,46 20,81±4,56	19,13±1,52 18,38±1,15 37,50±2,25
90 мкТл	0-2 2-4 0-4	18,60±2,31 17,44±2,02 36,06±3,70	8,75±1,56 5,88±1,14 14,63±2,49	14,75±2,74 11,19±1,61 25,94±3,73	20,38±1,43 18,88±1,01 39,25±2,19
30 мкТл	0-2 2-4 0-4	19,31±2,73 14,06±3,36 33,38±4,75	9,25±1,94 5,75±1,70 15,00±2,63	7,56±1,85 5,88±1,80 13,44±3,14	19,00±1,64 14,75±2,89 33,75±3,27
10 мкТл	0-2 2-4 0-4	13,94±2,42 12,06±2,49 26,00±4,56	4,00±1,89о 3,13±0,01о 7,13±2,81+	9,81±2,48 10,19±2,93 20,00±5,26	16,25±2,02 14,88±2,25 31,13±3,77

Примітки:

1. ^ор<0,1;

2. ⁺р<0,05;

3. ^хр<0,01.

Таким чином, МП промислової частоти 50 Гц при вивчених умовах його впливу викликають неспецифічні адаптаційні реакції у організмі тварин, які виявляються, принаймні, у безусловнорефлекторній сфері поведінки, і, можливо, засвідчують про зниження чи зростанняі тонусу мотиваційних центрів лімбічної системи, які несуть відповідальність за певні форми поведінки. У цьому зв'язку стає питання щодо класифікації та оцінки функціонального стану центральної нервової системи. Які вказують на загальні неспецифічні реакції тренування та активації [187, 188].

Висновки

1. Ефект впливу магнітного поля (МП) при рівнях 10, 30 та 90 мкТл на метаболічний гомеостаз в організмі піддослідних тварин обумовлюється порушенням обмінних процесів у організмі піддослідних тварин в крові та органах. При вивченні інтегральних показників функціонального стану печінки були виявлені зміни в паренхімі печінки на протязі всього терміну експерименту в усіх дослідних групах. Також було встановлено порушення білкового та вуглеводного обмінів. Під дією МП відбуваються порушення глікогенолізу і відповідне зниження енергетичних ресурсів в організмі, що призводить до напруження механізмів адаптації під впливом магнітного поля.

Особливості визначених порушень метаболічних систем показали залежність реалізації несприятливого впливу МП на організм від діючого рівня та часу дії фактора.

2. За результатами досліджень встановлено вплив МП різних рівнів навантаження на кількісний склад периферичної крові. У порівнянні з інтактним контролем, виявлено підвищення абсолютної кількості лейкоцитів та абсолютної кількості лімфоцитів протягом всього терміну експерименту в групах тварин з навантаженням МП на рівні 30 та 90 мкТл, особливо після 60 діб дії досліджуваного фактора. Рівень гемоглобіну в крові тварин та середня концентрація гемоглобіну в еритроцитах зазнавали суттєвого зниження протягом всього експерименту у всіх дослідних групах.

Виявлені зміни здебільшого посилюються при підвищенні рівня МП, які можуть свідчити про формування адаптаційних процесів у крові та кровотворній тканині.

3. За результатами імунологічних досліджень встановлено, що у тварин, які піддавались дії магнітного поля промислової частоти різних рівнів, показники агломерації лейкоцитів тварин дослідних груп суттєво не відрізнялись від показників контролю. Це вказує на відсутність сенсибілізації тварин до досліджуваного фактора.

4. Встановлено, що магнітне поле промислової частоти 50 Гц викликає зміни у поведінкових реакціях тварин. Встановлено два різних стани центральної нервової системи організму тварин на вплив досліджуваного магнітного поля 50 Гц - активація (збудження) та гальмування (пригнічення).

5. Зафіксовані зміни у поведінкових параметрах, які характеризують реакції центральної нервової системи на вплив магнітного фактору, дозволили класифікувати відповідні реакції як загальні неспецифічні адаптаційні реакції організму.

6. За результатами біолого-гігієнічного експерименту з вивчення функціонального стану організму тварин під впливом МП промислової частоти при різних рівнях навантаження встановлені особливості реагування різних систем організму в залежності від часу дії та діючого рівня фактора, які можуть бути покладені в основу наукового обґрунтування гігієнічного нормативу для населення магнітного поля промислової частоти (50 Гц).

7. На основі біолого-гігієнічних, фізичних, математичних досліджень з урахуванням технічних параметрів КЛ, функціонального призначення місцевості (житлова забудова; поза житловою забудовою; ненаселена місцевість) обґрунтовано для населення гігієнічні нормативи магнітного поля змінного струму (50 Гц), при виконанні яких забезпечується захист здоров'я населення від впливу даного фактору.

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

Останні роки в системі громадського здоров`я тенденції розвитку характеризуються формуванням оновлених концепцій та принципів. Здоров`я нації є джерелом успіху і процвітання держави, основою життєдіяльності і перспектив розвитку. За визначення ВООЗ приорітетом стає збереження та покращення здоров'я людей [1]. Безперервно зростає увага до охорони здоров`я населення від впливу чинників антропогенного походження. Одними із таких пріоритетних напрямків екологічної медицини є розробка критеріїв безпеки і удосконалення методології гігієнічних досліджень для здоров'я населення факторів різної природи, в тому числі фізичних [2, 3].

Однак інтенсивна господарська та інша діяльність людини призводить до забруднення навколишнього середовища, в якому поряд з хімічним електромагнітне випромінювання стало масштабним видом забруднення [2 - 6]. Дослідженнями останніх років підтверджена наявність кількісних взаємозв'язків забруднення навколишнього середовища та здоров'я населення [7- 17]. Дослідженнями ряду вчених [18 - 22] доведено, що електромагнітне випромінювання впливає на здоров'я людини. Це привело до виправданої стурбованості вчених та населення багатьох країн світу. У зв'язку з цим ВООЗ включила проблему електромагнітного забруднення навколишнього середовища в перелік пріоритетних проблем людства. Аналіз опублікованих даних з цієї проблеми показав, що вплив цього фактору у населених місцях, з кожним роком стає все більш відчутним для здоров'я людини [11, 22 - 23]. Водночас з цим необхідно звернути увагу на те, що у діючих в Україні нормативно-методичних документах, на сьогодні не існує чітких вимог до обґрунтування гігієнічних критеріїв безпечності магнітного поля, що створюється повітряними та кабельними лініями електропередачі змінного струму (50 Гц). Цей фактор має особливе гігієнічне, екологічне, біологічне значення, так як він є найпоширенішим на території великих міст і може впливати на багаточисельні версти населення, що проживає, працює, вчиться, відпочиває в місцях проходження високовольтних ліній електропередачі (50 Гц). Це питання в аспекті охорони здоров`я населення ні в Україні, ні в інших країнах світу майже не розглядалось, не дивлячись на те, що повітряні та кабельні лінії є джерелами потужного магнітного поля, яке може впливати на стан здоров`я. До останнього часу не існувало для населення наукового обґрунтованого нормативу на магнітне поле промислової частоти 50 Гц. На даний час в світі є тільки рекомендації [35] щодо регламентування цього фактору, згідно з якими рекомендовані наступні допустимі рівні магнітного поля (50-60 Гц): Нідерланди - 0,4 мкТл (в місцях знаходження дітей); Швеція - 1 мкТл (в місцях довготривалого перебування людей); Ізраїль - 1 мкТл (для загального населення); Ірландія - 16 мкТл (для житлової забудови); Росія - 50 мкТл (для житлової забудови). Зазначені допустимі рівні не мають біолого-гігієнічного обґрунтування, а також вони не ураховують умови розміщення і експлуатації ліній електропередачі в залежності від функціонального призначення територій. Тому їх не можна використовувати як нормативні значення для умов населених місць [7]. При підготовці нової редакції Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань, в зв'язку з негайними потребами народного господарства, в тому числі електроенергетика, спеціалістами «Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України» запропоновано для населення тимчасові гігієнічні нормативи на магнітне поле змінного струму (50 Гц), на територіях різного функціонального призначення, які потребували обґрунтування на основі біологічних та гігієнічних досліджень.

Це і стало об'єктивною причиною для постановки таких досліджень, направлених на встановлення залежності біоефектів від рівня та часу дії фактору на організм, і тим самим була визначена актуальність даної роботи та визначені основні її завдання і шляхи їх вирішення.

Головні питання, що вирішені:

- визначено просторово-територіальний розподіл МП в населених місцях і поза ними;

- встановлено особливості розподілу рівнів магнітного поля 50 Гц, що створюється кабельними лініями електропередачі на територіях різного функціонального призначення;

- визначено залежність біологічних ефектів від рівня та часу дії фактору на організм піддослідних тварин;

- встановлено закономірності впливу на функціональний стан організму магнітного поля - 50 Гц;

- обґрунтувано для населення гігієнічні нормативи магнітного поля - 50 Гц на територіях різного функціонального призначення.

Вивчення розподілу електричного та магнітного поля у навколишньому середовищі були використані проекти будівництва підземних кабельних ліній електропередачі та діючі КЛ, що розташовані в міській забудові м. Києва, Дніпра.

На основі проектних матеріалів виконані розрахункові дослідження з розподілу електричного та магнітного поля. В місцях діючих КЛ були виконані натурні дослідження з розподілу зазначених чинників.

Результати досліджень територіального просторового розподілу рівнів електричного і магнітного поля, що створюється підземними КЛ - 110 кВ, що

кабельна лінія 110 кВ в залежності від місця її проходження прокладається в залізобетонних лотках з залізобетонним перекриттям на глибині 1,5 м під землею, кабелі розміщуються у вигляді трикутника. При такому розміщенні, зазвичай, очікуються низькі рівні магнітного поля.

Результати розрахунку показали, що максимальні рівні магнітного поля від кабельної лінії 110 кВ на висоті 0,5 м від поверхні землі становлять:

Розрахункові значення рівнів магнітного поля повністю відповідають вимогам санітарних норм і правил, згідно яких гранично допустимий рівень магнітного поля промислової частоти на висоті 0,5 м від поверхні землі на території житлової забудови не повинен перевищувати - 10 мкТл. При горизонтальному віддалені від КЛ 110 кВ рівень магнітного поля різко знижується і на відстані 5 м від КЛ 110 кВ становить порядку 0,5 - 1,0 мкТл.

Кабельна лінія електропередавання є потенційним джерелом індукції магнітного поля промислової частоти, яка при певних умовах негативно впливає на стан здоров'я людини, тобто кабельна лінія-110 кВ є об'єктом підвищеної небезпеки. Приймаючи це до уваги виконані розрахунки очікуваних рівнів індукції магнітного поля були перевірені. Результати показали, що КЛ-110 кВ на висоті 0,5 м від поверхні землі при нормальному режимі її роботи створює магнітне поле на рівні 2,403 мкТл, а в аварійному режимі роботи обох КЛ-110 кВ - 6,259 мкТл при нормативному 10 мкТл.

Результати вимірів рівнів магнітного поля 50 Гц, яке створюється діючого КЛ 110 кВ свідчать, що найбільший рівень магнітного поля (3.75 мкТл) реєструється на висоті безпосередньо над поверхнею землі, по мірі підвищення над землею він суттєво знижується і на висоті 0,5 м становить 2,6 мкТл, а на висоті 1,0 м - 2,0 мкТл. Така ж закономірність визначається і при віддаленні від КЛ в перпендикулярному напрямку. Так, якщо на дільниці по вул. Мельникова безпосередньо над КЛ рівень магнітного поля становить 3,75 мкТл то на віддалі 1 м від КЛ він вже знизився до 3,37 мкТл на віддалі 2-х метрів до 2,4 мкТл, на віддалі 5 м - 2,12 мкТл, а на віддалі 7 м вже не перевищував 0,9 мкТл. Ці рівні значно нижче за нормативні значення для житлової забудови - 10 мкТл. Отже отримані дані, по-перше, показали, що між розрахунковими даними та результатами вимірів різниця не перевищує 15-20 %, що допустимо в гігієнічній практиці; по-друге, отримані дані свідчать, що кабельні лінії напруги 110 кВ при дотриманні вимог ПУЕ та гігієнічних нормативів щодо рівнів магнітного та електричного поля при нормальному режимі їх роботи не представляють загрози для здоров'я населення, але при аварійних ситуаціях вони можуть представляти життєву загрозу. В зв'язку з цим для таких КЛ необхідно розробити захисні міри щодо просторового розподілу магнітного поля 50 Гц, що створюється обладнанням вбудованої електропідстанції.

Слід звернути увагу на те, що найбільші рівні реєструвались на висоті 0,5 м від підлоги, а найменші на висоті 1,8 м над підлогою. За межами електричної підстанції рівень електричного і магнітного поля не перевищував гранично допустимих значень для умов населених місць - 1 мкТл. Отже дана підстанція по рівню зазначених чинників є безпечна для здоров'я населення.

Дослідження в житлових приміщеннях, що знаходяться поруч з електричними кабельними лініями та їх обладнанням показали, що в квартирі напруженість електричного поля (50 Гц) на висоті 0,5; 1,0 м над рівнем підлоги становила - 9 В/м при нормативному 500 В/м, а рівень індукції магнітного поля на висоті 0,5 м над рівнем підлоги становить 0,63 мкТл при нормативному 0,5 мкТл для житлових приміщень. Рівень індукції магнітного поля на висоті 0,5; 1,8 м над підлогою був в межах 0,37-4,1 мкТл, що вказує на перевищення тимчасового гігієнічного нормативу 0,5 мкТл для житлових приміщень.

При обстеженні житлових умов використовувалась наступна нормативна документація: ДБН В.2.2-15-2005. Житлові будинки. Основні положення; ДБН В.2.5-23-2003. Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення. К.: Держбуд України, 2004; Правила устройства электроустановок (ПУЭ). М.: Энергоатомиздат, 1985 (Наказ №258 від 25.07.2006 р. Мінпаливенерго України); Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів. К.: Наказ №258 від 25.07.2006 р. Мінпаливенерго України; ДСНіП №239-96. Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань;Тимчасові гранично допустимі рівні магнітного поля промислової частоти для населення запропоновані Державною установою «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва Національної академії медичних наук України», 2008.

Кабельна лінія 330 кВ «Придніпровська ТЕС - ПС 330/35/10 кВ Пічна» є унікальною спорудою в Україні, яка заслуговує пристальної уваги як енергетиків, екологів, так і профілактичної медицини.

Результати розрахункових досліджень просторового розподілу рівнів магнітного поля у навколишньому середовищі свідчать, що кабельна лінія 330 кВ на висоті 0,5 від поверхні землі створює магнітну індукцію, рівень якої в залежності від способу прокладання жил кабелю, становить - 1,6; 9,9 мкТл. Максимальні значення відмічаються при прокладанні жил кабелю в одній площині. При збільшенні глибини прокладання КЛ відносно поверхні землі рівень магнітної індукції суттєво зменшується і при глибині 3,4 м він становить 0,52 мкТл. По мірі віддалення від вісі кабельної лінії рівень магнітної індукції зменшується.

Результати вимірів рівнів електричного поля та магнітної індукції, що створюються підземною кабельної лінії 330 кВ «Придніпровська ТЕС - ПС 330/35/10 кВ Пічна» при заляганні КЛ в ґрунті на глибині 1,5-1,7 м, показали, що електричне поле на всіх точках вимірів, крім точки №1, на висоті 0,5 -1,7 м від поверхні землі не перевищує рівня 0,5 кВ/м при гранично допустимому рівні 1 кВ/м для території житлової забудови.

Рівень магнітної індукції при цьому коливався від 0,1 до 5,3 мкТл при тимчасовому гранично допустимому 1 мкТл для відкритої території житлової забудови.

За результатами досліджень розподілу напруженості електричного поля та рівня індукції магнітного поля на території ПС 330/35/10 кВ, встановлено навантаження на лінії в залежності від часу cуток.

Для забезпечення біологічних досліджень впливу МП 50 Гц, що створюється кабельними лініями електропередачі, науково обґрунтована фізична модель МП та розроблено інженерно-технічну опромінюючу систему.

У наш час оптимальна стратегія гігієнічної оцінки факторів довкілля може базуватися лише на поясненні процесів, які виникають на молекулярному, клітинному, системному, організменному рівнях. При цьому ключове значення має встановлення межі адаптивних реакцій, напруженість яких сигналізує про порушення гомеостазу. Використанню показників адаптації як критерію оцінки небезпечності приділяється велика увага. [190]. Враховуючи, що механізм первинної взаємодії МП з біологічними об'єктами пов'язаний з субклітинними та клітинними структурами, встановлення порогів фізіологічних зрушень адаптації та пошкодження в умовах навантаження можливе при вивченні структурно - функціональних змін окремих клітин та клітинних популяцій, які сигналізують про розлад життєво важливих для організму функцій і віддзеркалюють наявність стресорних реакцій [191] Первинні фізико-хімічні та біофізичні процеси на субклітинному та клітинному рівнях під впливом небезпечних факторів стимулюють неспецифічні захисні реакції імунної системи і системи мононуклеарних фагоцитів [187], а також процеси регенерації, забезпечуючи відносну стабільність функцій системи крові. Класифікацію неспецифічних ефектів прийнято здійснювати на основі морфологічних показників системи крові [171, 187, 188], та певного стійкого співвідношення лімфоцитів і гранулоцитів у периферичній крові та кістковому мозку залежно від типу реакцій.

В проблемі взаємодії організм - навколишнє середовище значна роль відводиться дослідженню метаболічних механізмів дії чинників. Головне при цьому є встановлення біохімічних критеріїв оцінки і прогнозу функціональних проявів несприятливих біоефектів дії. Одним з первинних біологічних механізмів дії МП є порушення цілісності біомембран, що супроводжується інтенсивною генерацією вільних радикалів в процесах прекисного окислення ліпідів.

При вивченні біохімічних механізмів реакцій відповіді різних систем організму, показано, що формування адаптивно-компенсаторних процесів під впливом Мп 50 Гц характеризується розвитком неспецифічного симптомокомплексу, що проявляється змінами ряду показників. Аналіз отриманих результатів з огляду на стан прооксидатно-антиоксидатних процесів показав, що під впливом МП відбувається інтенсифікація процесів перекисного окислення ліпідів в печінці та крові щурів, що супроводжується активацією антиоксидантного захисту в печінці та деяким розбалансуванням в антиоксидантній системі в крові тварин. Про останнє свідчить різноспрямований характер змін активності антиоксидантних ферментів - каталази і церулоплазміна в сироватці крові щурів.

Швидкість вільнорадикального окислення в органах і тканинах підтримується на певному рівні. При стресі та різних пошкоджуючи впливах порушення ПОЛ є ранньою, універсальною неспецифічною ланкою реакції відповіді організму. Варто особливо підкреслити, що зміна вільнорадикального окислення звичайно передує появі клінічних симптомів ушкодження. Продукти ПОЛ порушують структурно-функціональну організацію біомембран, що є одним із провідних універсальних механізмів ушкодження клітини. Тому нами було досліджено стан процесів вільнорадикального окислення і функціонування системи антиоксидантного захисту в клітинах печінки, мозку та сироватці крові за умов дії магнітного поля промислової частоти.

За результатами експерименту встановлено посилення процесів вільнорадикального окислення, що обумовлюють посилену продукцію активних форм кисню. Це проявляється в підвищенні вмісту ТБК-активних продуктів на етапах розвитку реакції організму щурів на вплив фактора.

Основним компонентом АОС клітин є спеціалізовані ферменти, а також неферментативні хімічні буферні системи, які здатні підтримувати прооксидно-антиоксидантний гомеостаз у внутрішньоклітинних і міжклітинних рідинах та ліпідних структурах мембран. Співвідношення інтенсивності вільнорадикального окислення і антиоксидантної активності визначає так званий антиоксидантний статус клітини та організму в цілому.

Механізм дії антиоксидантної системи направлено на гальмування кисень залежних вільно радикальних реакцій. Антиоксидантна активність системи захисту пов'язана зі специфікою ферментативних реакцій, що певною мірою інактивують розвиток оксидативного стресу. Треба відмітити також, що зміни активності антиоксидантних ферментів залежать від інтенсивності утворення активних форм кисню: у випадку помірного підвищення АФК відбувається, як правило, активація ферментативної ланки антиоксидантної системи, а за умов надмірного підвищення вільних радикалів нерідко відбувається пригнічення ферментативної ланки радикального захисту клітин.

Каталаза - основний фермент антиоксидантного захисту клітини. Існує думка, що активність саме цих ферментів визначає резистентність клітин до окисного стресу. Зміни активності каталази є показником кількості утвореного первинного продукту реакції іонно-радикального окиснення супероксиду та продуктів його подальшого перетворення.

Регуляція внутрішньоклітинного вмісту Н₂О₂ здійснюється каталазою та глутатіонпероксидазою. Каталаза є гемоглобін-вмісним ферментом, що переважно локалізований в пероксисомах або мікропероксисомах, каталізує розклад пероксиду водню на воду та молекулярний кисень, таким чином захищаючи клітину від оксидативних пошкоджень.

Виявлені зміни каталазної активності за умов дії МП на щурів є наслідком підвищення внутрішньоклітинного вмісту пероксиду водню.

Таким чином, для захисту клітин від вільних радикалів організм має добре розвинуту антиоксидантну систему, яка є важливою ланкою в загальному колі адаптаційно-компенсаторних механізмів формування реакцій відповіді на вплив МП.

В питаннях розробки методичних підходів оцінки функціонального стану організму при гігієнічній регламентації чинників довкілля поява тих чи інших несприятливих ефектів в фізіологічних чи біологічних системах можуть бути лімітуючим критерієм прояву небезпечної дії МП для здоров`я населення.