Профілактика наслідків гострих інтоксикацій у постраждалих в техногенних аваріях гірників із застосуванням гіпербаричної оксигенації
Особливості техногенних аварій на вугільний шахтах Донбасу, пов'язаних з гострою інтоксикацією постраждалих гірників. Клінічні прояви наслідків токсичного отруєння. Реабілітаційні заходи для пацієнтів. Доцільність використання гіпербаричної оксигенації.
| Рубрика | Безопасность жизнедеятельности и охрана труда |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.08.2014 |
| Размер файла | 150,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
6. Мирна О.В., Ладарія О.Г. Ефективність гіпербаричної оксигенації в реабілітації гірників з віддаленими наслідками промислових інтоксикацій // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. - 2005. - Т.6, №1. - С. 84-90. Автором проаналізовано ефективність ГБО у гірників з ВНГІ на підставі дослідження кардіореспираторної системи, психофізіологічного та біохімічного обстеження.
В інших наукових виданнях:
7. Острые производственные отравления оксидом углерода (клиника, диагностика, лечение, экспертиза): Метод. рекомендации / Николенко В.Ю., Бондаренко Г.А., Соболева Н.П., Мирная Е.В. и др. - Донецк, 1998. - 14 с. Автором обґрунтовано диференційований підхід до призначення ГБО в залежності від ступеня тяжкості інтоксикації.
8. Терапевтическая эффективность гипербарической оксигенации в реабилитации горнорабочих с отдаленными последствиями тепловых поражений и промышленных интоксикаций / Ладария Е.Г., Мирная Е.В., Токарев Г.Н., Волошина Л.Т., Николенко В.Ю., Цвирко И.В. // Аналіз варіабельності ритму серця в клінічній практиці: Мат. 1-ї міжнар. конф. - Київ, 2002. - С. 70-72. Автором обґрунтовано диференційоване призначення ГБО у пацієнтів з ВНГІ за даними ВРС.
9. Реабилитация горнорабочих с синдромом отдаленных последствий промышленных интоксикаций / Мирная Е.В., Ладария Е. Г, Валуцина В.М., Волошина Л.Т., Молжанинова Н.Е., Симонова Е.И. // Сучасні проблеми медико-соціальної експертизи і реабілітації хворих та інвалідів внаслідок серцево-судинних захворювань: Мат. міжнар. наук.-практ. конф. - Дніпропетровськ, 2002. - С. 205-208. Автором проведено аналіз вікової структури та визначено етапи формування ВНГІ, проаналізовано тривалість клінічного ефекту ГБО.
10. Мирна О.В. Гіпербарична оксигенація в лікуванні гірників з гострими промисловими отруєннями // Мат. ІХ міжнар. конгресу СФУЛТ. - Луганськ, 2002. - С. 47.
11. Мирная Е.В. Гипербарическая оксигенация как метод лечения и реабилитации горнорабочих с синдромом отдаленных последствий острых производственных отравлений // Організація токсикологічної допомоги в Україні: Тези доп. наук.-практ. конф. - Київ, 2002р. - С. 28-29.
12. Гіпербарична оксигенація в реабілітації гірників з наслідками теплових уражень і промислових інтоксикацій / Ладарія О.Г., Мирна О.В., Гладчук Є.О., Волошина Л.Т., Токарєв Г.М. // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: Зб. тез доп. наук.-практ. конф. - Київ, 2003. - Вип.5. - С. 225-226. Автором обґрунтовано використання ГБО як універсального адаптогену у пацієнтів з наслідками промислових інтоксикацій.
13. Мирна О.В., Мухін В.В., Ладарія О.Г. Профілактика віддалених наслідків гострих інтоксикацій у гірників вугільних шахт Донбасу // Проблеми діагностики, профілактики та лікування екзогенних та ендогенних інтоксикацій: Мат. всеукр. наук.-практ. конф. - Чернівці, 2004. - С. 57-59. Автором вперше визначені фактори ризику розвитку ВНГІ - психоемоційний стрес та відстрочений початок лікування, проаналізовано розподіл постраждалих в аваріях гірників за ступенем тяжкості отриманих уражень.
14. Мирна О.В., Мухін В.В., Ладарія О.Г. Гіпербарична оксигенація в реабілітації гірників, що постраждали в техногенних аваріях на шахтах // Актуальні проблеми медично-психологічної реабілітації рятувальників, дитячого та дорослого населення, яке постраждало внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Мат. наук.-практ. конф. - Євпаторія, 2005. - С. 58-61. Автором проведено аналіз змін психоемоційних та атенційних характеристик, що відбуваються під час розвитку віддалених наслідків інтоксикацій.
15. Мирна О.В., Ладарія О.Г., Каратаєва К.О. Особливості диспансерного спостереження за гірниками, що постраждали в техногенних аваріях на шахтах // Українські медичні вісті. Науково-практичний часопис ВУЛТ. - 2005. - Т.6, №1-2 (64-65). - С. 371. Автором запропоновано використання блоку скринінгових методик для визначення груп ризику розвитку віддалених наслідків інтоксикацій.
16. Гігієнічні аспекти техногенних аварій на вугільних шахтах Донбасу / О.В. Мирна, О.Г. Ладарія, М.М. Величко, В.М. Валуцина // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: Зб. тез наук.-практ. конф. - Київ, 2005 - С. 271-272. Автором проаналізовано склад шахтного середовища під час техногенних аварій.
АНОТАЦІЯ
Мирна О.В. Профілактика наслідків гострих інтоксикацій у постраждалих в техногенних аваріях гірників із застосуванням гіпербаричної оксигенації. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна. - Інститут медицини праці АМН України, Київ, 2005.
Дисертацію присвячено вивченню особливостей техногенних аварій на вугільний шахтах та розробці заходів щодо профілактики наслідків гострих інтоксикацій у постраждалих гірників із застосуванням гіпербаричної оксигенації. Проведено аналіз техногенній аварій на вугільних шахтах Донбасу. Встановлено, що найбільш частими причинами техногенних аварій на вугільних шахтах Донбасу є пожежі та раптові викиди і вибухи вугілля і газу; домінуючими ушкоджуючими факторами є дія токсичних речовин (монооксиду вуглецю) та гіпоксична гіпоксія.
Вперше проаналізовано клінічні прояви віддалених наслідків гострих інтоксикацій, для яких характерні ураження серцево-судинної і нервової систем на фоні прогресуючого погіршення психоемоційного стану. Доведено, що факторами ризику розвитку віддалених наслідків гострих інтоксикацій у гірників є ступень тяжкості ураження, відстрочений початок надання медичної допомоги, психічна травма від спостерігання епізодів смерті. Розроблено заходи з реабілітації гірників із віддаленими наслідками інтоксикацій, доведено доцільність використання гіпербаричної оксигенації в комплексі профілактичних заходів та проведено аналіз її медичної ефективності. Запропоновано алгоритм індивідуального призначення гіпербаричної оксигенації за допомогою показників гемодинаміки та варіабельності ритму серця. Розроблено схему диспансерного спостереження.
Ключові слова: профілактика, гірники, техногенні аварії, віддалені наслідки гострих інтоксикацій, гіпербарична оксигенація.
АННОТАЦИЯ
Мирная Е.В. Профилактика последствий острых интоксикаций у пострадавших в техногенных авариях горнорабочих с применением гипербарической оксигенации. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена. - Институт медицины труда АМН Украины, Киев, 2005.
Диссертация посвящена изучению особенностей техногенных аварий на угольных шахтах, разработке мероприятий по профилактике последствий острых интоксикаций у пострадавших горнорабочих с применением гипербарической оксигенации. Проведен анализ 79 техногенных аварий на угольных шахтах Донбасса. Установлено, что наиболее частыми причинами техногенных аварий являются экзо- и эндогенные пожары, внезапные выбросы и взрывы угольной пыли и газа. Установлено, что в среднем на 1 такую аварию приходится 40,3 несчастных случая, в том числе 20,5 - смертельных, что почти в 2 раза превышает аналогичный показатель по Украине. Доминирующими повреждающими факторами являются действие токсических веществ (монооксида углерода) и гипоксическая гипоксия. Проведенный анализ шахтной атмосферы показал превышение ПДК метана в 31,1 % случаев, монооксида углерода - в 89,7 %, углекислого газа - в 47,8 %, снижение содержания кислорода в атмосфере был ниже ПДК в половине изученных аварий. На медицинские последствия аварий существенно влияют горно-геологические (глубина залегания и метанообильность угольных пластов) и организационно-личностные факторы (дни недели, характер и период рабочей смены). Аварии со смертельным травматизмом достоверно чаще возникали в воскресенье и два последующих дня, когда было травмировано 87,3 % и погибло 88,4 % горнорабочих. Среди рабочих смен самой потенциально опасной является ремонтно-подготовительная, среди добычных - ночные смены. Клинические проявления острых интоксикаций вследствие техногенных аварий у горнорабочих обусловлены не только действием токсических продуктов (монооксида углерода, углекислого газа, продуктов горения), но и влиянием высокой температуры, гипоксии, вынужденной гипокинезии, психоэмоционального стресса.
Развитие отдаленных последствий острых интоксикаций обусловлено необратимыми изменениями, возникающими в организме потерпевших в результате даже кратковременного действия аварийных факторов. Повреждения, инициированные поражением клеток-мишеней (эндотелий сосудов, нервная ткань, миокардиоциты), со временем приводят к формированию стойкой органической патологии, определяющей клинику отдаленных последствий острых интоксикаций. В работе впервые проанализированы клинические проявления отдаленных последствий острых интоксикаций, для которых характерны поражение сердечно-сосудистой и нервной систем на фоне прогрессирующего ухудшения психоэмоционального состояния. Доказано, что факторами риска развития отдаленных последствий острых интоксикаций у горнорабочих являются: степень тяжести поражения, отсроченное начало оказания медицинской помощи, психическая травма от наблюдений эпизодов смерти. Наиболее часто отдаленные последствия острых интоксикаций развиваются у горнорабочих 30-49 лет. Среди профессиональных групп поражение сердечно-сосудистой системы чаще возникает у забойщиков, поражение центральной нервной системы - у горных специалистов и руководителей; у подземных электрослесарей последствия интоксикаций развиваются достоверно реже. Клинические проявления отдаленных последствий острых интоксикаций в виде вегетососудистой дистонии зарегистрированы у 70 % горнорабочих, артериальной гипертензии - у 40 %, дисциркуляторной энцефалопатии - у 30 %, психические расстройства развились у 19 % пострадавших в авариях горнорабочих. В результате динамического наблюдения за горнорабочими выявлено, что для клинической картины отдаленных последствий острых интоксикаций характерны психоэмоциональные расстройства в виде снижения самочувствия, активности, настроения, нарастания тревожности и депрессии, и прогрессирующее снижение концентрации внимания и скорости переработки информации.
Разработаны мероприятия по реабилитации горнорабочих с отдаленными последствиями острых интоксикаций, доказана целесообразность использования гипербарической оксигенации в комплексной профилактике, проведен анализ ее эффективности. Предложен алгоритм индивидуального подбора режимов гипербарической оксигенации с учетом показателей гемодинамики и вариабельности ритма сердца. Результатом применения разработанного комплекса профилактики с использованием гипербарической оксигенации было улучшение состояния сердечно-сосудистой и дыхательной систем, активизация вагусных влияний на сердце, снижение содержания в плазме крови продуктов перекисного окисления липидов, существенное улучшение самочувствия, снижение выраженности тревожности и депрессии, значительное улучшение аттенционных характеристик (скорости переработки информации, концентрации внимания).
Разработаны схема диспансерного наблюдения и лечебно-профилактический комплекс, включающий медико-социальные мероприятия, применение психотерапии и психокоррекции, медикаментозной терапии и гипербарической оксигенации у пострадавших в техногенных авариях горнорабочих. С целью профилактики развития отдаленных последствий интоксикаций обоснована необходимость проведения превентивных лечебных мероприятий у всех горнорабочих, пострадавших во время аварии, независимо от выраженности клинических признаков интоксикации в остром периоде. Доказана целесообразность проведения реабилитационных курсов гипербарической оксигенации 2-3 раза в течение первого года после аварии и 1 раз в год - в дальнейшем.
Ключевые слова: профилактика, горнорабочие, техногенные аварии, отдаленные последствия острых интоксикаций, гипербарическая оксигенация.
ANNOTATION
Myrnaya E.V. Prevention of acute intoxication consequences of coal miners damaged in man-caused accidents with the use of hyperbaric oxygenation. - Manuscript.
Thesis for competition of academic degree of Candidate of Medical Sciences on the specialty 14.02.01 - hygiene. - Institute of Labor Medicine of AMS Ukraine, Kyiv, 2005.
Thesis is devoted to the study of man-caused accidents in coal mines and development of measures for prevention of acute intoxication consequences in coal miners with the use of hyperbaric oxygenation. An analysis of man-caused accidents in Donbass coal mines has been made. It has been established that more frequent reasons of man-caused accidents are fires and sudden escapes and explosions of coal dust and gas; dominating factors of injury are toxic substances (carbon monoxide) and hypoxic hypoxia.
Clinical manifestations of delayed consequences of acute intoxication characterized by damage of cardio-vessel and nervous system at the background of the progressive worsening of psychoemotional state have been analyzed for the first time. It has been proved that the risk factors of delayed consequences of acute intoxications development of coal miners are degree of damage weight, delayed medical aiding, psychical trauma caused by death episodes observation. Measures on rehabilitation of coal miners with delayed consequences of acute intoxications have been elaborated; appropriateness of hyperbaric oxygenation use in complex prevention has been proved; an analysis of its efficiency has been made. Algorithm of an individual selection of hyperbaric oxygenation regime with the help of hemodynamics indices and heart rhythm variability has been proposed. The scheme of dispensary observation has been developed.
Key words: prevention, coal miners, man-caused accidents, delayed consequences of acute intoxications, hyperbaric oxygenation.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Причини можливих аварій в технологічному процесі. Заходи щодо забезпечення належного рівня техногенної безпеки. Прогнозування наслідків можливих аварій. Розрахунок сил та засобів для ліквідації їх наслідків. Заходи безпеки при виконанні рятувальних робіт.
дипломная работа [86,4 K], добавлен 23.05.2015Особливості техногенних катастроф – крупних аварій, наслідками яких може бути масова загибель людей і навіть екологічна катастрофа. Статистичні данні відносно техногенних катастроф та надзвичайних ситуацій. Методи попередження техногенного характеру.
реферат [29,1 K], добавлен 20.10.2010Узагальнення факторів, що виникають при аваріях. Види сильнодіючих отруйних речовин, які при попаданні у навколишнє середовище в великих кількостях викликають ураження різного ступеня тяжкості. Заходи щодо попередження техногенних надзвичайних ситуацій.
реферат [22,8 K], добавлен 18.03.2011Класифікація небезпек: природні, техногенні, соціально-політичні та комбіновані. Характеристика та джерела виникнення техногенних небезпек. Причини техногенних надзвичайних ситуацій, негативні чинники за її виникнення; захист населення і території.
реферат [30,1 K], добавлен 12.03.2015Причини та наслідки техногенних катастроф в сучасному світі. Короткий опис та причини техногенної катастрофи на Чорнобильській АЕС, її головні наслідки. Ризик-чинники радіаційної безпеки. Шляхи підвищення життєдіяльності в умовах радіаційної небезпеки.
контрольная работа [41,6 K], добавлен 10.05.2011Причини виникнення техногенних аварій та катастроф з раптовим виходом із ладу машин, механізмів та агрегатів під час експлуатації, що супроводжується серйозними порушеннями виробничого процесу. Пожежі, руйнації цивільних та промислових будівель.
презентация [821,7 K], добавлен 28.04.2014Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт з "Цивільної оборони" для студентів усіх профілів навчання. Оцінка хімічної обстановки, що склалася у надзвичайній ситуації. Оцінка інженерного захисту працівників. Заходи для захисту персоналу.
методичка [387,7 K], добавлен 27.03.2010Аварії, спричинені порушенням експлуатації технічних об'єктів, їх вплив на екологію. Аналіз їх наслідків. Причини виникнення пожеж на підприємствах. Шляхи підвищення життєдіяльності в умовах радіаційної небезпеки. Природні захисники людини від радіації.
презентация [281,7 K], добавлен 01.05.2011Організація і проведення рятувальних робіт. Основнi проблеми ліквідації наслідків землетрусів та iнших надзвичайних ситуацiй. Усунення аварій на електромережах. Рятувальні роботи при радіаційному i хімічному зараженні. Режими, види захисту для населення.
реферат [28,4 K], добавлен 13.10.2010Вимоги до забезпечення охорони праці в структурі соціальної відповідальності. Технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності. Евакуація людей у випадку пожежі. Розслідування аварій на підприємствах АПК.
контрольная работа [28,7 K], добавлен 17.12.2011
