Вибухозахист рудникового електроустаткування з елементами, що нагріваються (розвиток наукових основ і розробка)

Застосування вибухозахисних резисторів в електричних схемах живлення джерел світла, крім забезпечення вибухозахисту тіл розжарення цих джерел, обумовлює збільшення їх терміну служби в зв'язку зі зменшенням пускових струмів і перерозжарення тіл розжарення під впливом великих пускових струмів.

У четвертому розділі обґрунтовано принцип виключення запалення метану поверхнями НЕ РЕ зміною в їх зоні тепломасообміну [12, 24].

Відповідно до теплової теорії горіння та вибухів безпечні параметри НЕ РЕ щодо запалення метану їх нагрітими поверхнями можна забезпечити за умови рівності кількостей теплової енергії, що виділяється за рахунок реакції окиснення метану в зоні його, яка примикає до поверхні НЕ, і енергії, що відводиться з зони реакції. У зоні реакції, крім реакції окиснення горючого газу, відбуваються одночасно два процеси: відведення теплової енергії в навколишнє середовище й масообмін між продуктами реакції і горючим газом у суміші з повітрям. Залежно від умов, що оточують нагріте тверде тіло, тепловіддача з зони реакції й масообмін у ній можуть проходити з різною швидкістю. Можна створити такі умови, коли тепловіддача з зони реакції відбуватиметься швидко, а масообмін у зазначеній зоні - повільно і продукти реакції гальмуватимуть подальший процес ініціювання запалення горючого газу в суміші з повітрям у середовищі, яке оточує нагріте тверде тіло. На практиці можливі такі конструкції різних пристроїв з НЕ, коли забезпечуються зазначені умови. До таких пристроїв належать інфрачервоні випромінювачі (ІЧ-випромінювачі).

Забезпечення мінімальних габаритних розмірів приладів газового контролю, що працюють на інфрачервоному принципі, зв'язано з пошуком спеціальних видів вибухозахисту ІЧ-випромінювачів без ускладнення їх конструкції. Основні елементи ІЧ-випромінювача - спіраль, відбивач і джерело живлення для нагрівання спіралі. Спіраль, як правило, виготовляється з ніхрому і може також виготовлятися з інших металів. Залежно від конструктивних розмірів відбивача та місця перебування спіралі в ньому можливі умови, при яких виключатиметься запалення вибухової МПС, що оточує цей пристрій. З метою з'ясування цих умов проведено дослідження.

Експериментально встановлено, що запобігання запаленню метану від поверхонь спіралей ІЧ-випромінювачів за рахунок створення певного тепломасообміну навколо спіралей може бути досягнуте при таких співвідношеннях між розмірами відбивачів, що являють собою параболоїди обертання, і спіралей з розмірами D_c0,66 мм; l_c1,2 мм (за мал.2): l₁l_c; l₂15l_c; 10D_c і D_во 30D_c. При цьому відбивачі слід виготовляти зі сталі не меншими ніж 2 мм завтовшки. Справедливість зазначених співвідношень підтверджено теоретичними розрахунками відповідно до теплової теорії горіння та вибухів [12].

При забезпеченні вибухозахисту РЕ з НЕ за рахунок створення навколо НЕ визначеного тепломасоообміну необхідно забезпечити іскробезпеку цих елементів з урахуванням їх можливих максимальних температур і виключити засипання розглянутих елементів вугільним пилом, про що буде сказано нижче (розділи 5 і 7). Вибухозахищеність РЕ з НЕ за принципом створення в зоні НЕ відповідного тепломасообміну в кожному конкретному випадку необхідно підтверджувати випробуванням згідно з відповідними методиками.

У п'ятому розділі обґрунтовано принципи, які обумовлюють виключення запалення метану електричними іскрами, що виникають під час руйнування НЕ РЕ [13, 25, 26].

У цьому розділі розглянуто перекисну теорію окиснення вуглеводнів, ланцюгову й теплову теорії вибухів. При запаленні метану електричною іскрою можливе проявлення механізмів, що пояснюються зазначеними теоріями.

Аналіз інформації щодо запалення вибухонебезпечних середовищ електричними іскрами, яка існує на цей час, показує, що енергія, яка виділяється в електричній іскрі між електродами будь-якого електричного кола, обумовлює виникнення і перебіг різних фізичних явищ і хімічних перетворень. На підставі цього аналізу складалися баланси енергій електричних іскор у вибухонебезпечному газовому середовищі між іскротвірними електродами електричних кол. З відношень балансів енергій електричних іскор, що виникають під час розмикання електродів, які мають температуру навколишнього середовища (t_э) і вищу (t'_э), у безреактивному, індуктивному і ємнісному електричному колах, отримано для зазначених кол співвідношення, що зв'язують запалювальні (іскробезпечні) параметри з температурами іскротвірних електродів. Показано, що для безреактивних і індуктивних електричних кол запалювальний (іскробезпечний) струм для випадку розмикання нагрітих електродів ( I') визначається з нерівності I' I/K, A, де I - запалювальний (іскробезпечний) струм розглянутих кол у випадку розмикання електродів, які мають температуру навколишнього середовища, А; K = (t_в - t_э)/(t_в - t'_э), t_в =1880°С - мінімальна температура запалення (горіння) метану, t_э - температура електродів, що дорівнює температурі навколишнього середовища (°С), t'_э - температура нагрітих електродів (°С).

Точніше запалювальний (іскробезпечний) струм для індуктивного електричного кола у разі розмикань нагрітих електродів (I'_и) визначається за формулою:

, А, (17)

де , Е_и - ЕРС джерела живлення індуктивного електричного кола (В), - сума анодного та катодного спадів напруги дугового перехідного процесу, що залежить від матеріалу іскротвірних електродів (В), - тривалість дугового перехідного процесу (с), L - індуктивність електричного кола (Г); , I_и - запалювальний (іскробезпечний) струм розглянутого індуктивного електричного кола у випадку розмикання електродів, що мають температуру навколишнього середовища (А). Для визначення за формулою (17) необхідно одержати значення і з осцилограм змін напруг і струмів під час іскроутворення в електричних колах, що розглядаються.

Для ємнісних кол ємності та напруги при розмиканні іскротвірних електродів, що мають температуру навколишнього середовища і вищу, зв'язані співвідношенням:

CU²/C'(U')²=K (18)

де С и , і - відповідно ємності (Ф) і напруги (В) в електричних колах при розмиканні іскротвірних електродів, що мають температуру навколишнього середовища (С и ) і вище ( і ).

Отримані вищенаведені теоретичні співвідношення перевірялися експериментально. Перевірка показала, що розбіжність між теоретичними й експериментальними даними не перевищує 16,4%.

На підставі виконаних досліджень виявлено, що здатність електричних іскор запалювати метан в електричних колах РЕ зі збільшенням температури іскротвірних електродів збільшується, що обумовлюється прогрівом вибухонебезпечної МПС електродами в зоні іскроутворення і зменшенням енергії, що відводиться електродами з електричного розряду. При цьому встановлено, що відношення запалювальної чи іскробезпечної енергії, яка виділяється в електричній іскрі під час розмикання електродів з температурою, що дорівнює температурі навколишнього середовища, до аналогічної енергії іскри, яка утворюється при розмиканні нагрітих електродів, прямо пропорційне різниці між температурою горіння метану й температурою навколишнього середовища і обернено пропорційне різниці між температурою горіння метану й температурою нагрітих іскротвірних електродів.

Оцінка іскробезпечних параметрів НЕ РЕ здійснюється на підставі отриманих співвідношень між I і I', С и С', U і U'. Значення I , С, U установлюються для електричних кол живлення НЕ за ГОСТ 22782.5-78. Іскробезпечні параметри НЕ РЕ не можуть бути забезпечені, якщо їх температура дорівнює чи перевищує значення мінімальної температури горіння метану 1880С.

У шостому розділі дано характеристику джерел живлення НЕ РЕ. Показано, що застосовувані в шахтах пристрої та апарати з НЕ живляться від автономних джерел живлення (акумуляторів, акумуляторних батарей, гальванічних елементів) і від дільничних електричних мереж перемінного струму. Максимальні ЕРС автономних джерел живлення відповідають ЕРС цілком заряджених акумуляторів, акумуляторних батарей і нових гальванічних елементів. При живленні зазначених пристроїв і апаратів від мереж перемінного струму чинними нормативами обмежується максимальне значення та глибина коливань напруги, що живить ці приймачі електроенергії. Однак в умовах експлуатації не виключається порушення зазначених нормативів, у зв'язку з чим досліджувалися зміни напруги в шахтних дільничних мережах для визначення умов забезпечення безпечних параметрів НЕ. Записи змін напруги виконано в 10 мережах очисних виробок з механізованими комплексами та у 20 мережах капітальних і підготовчих виробок за допомогою поміщеного у вибухонепроникну оболонку самописного вольтметра Н370М, що підключався до вторинних обмоток освітлювальних трансформаторів з номінальною напругою U_н =127 В. Обробка даних записів добових змін напруги в шахтних дільничних мережах методами математичної статистики показала, що для переважної більшості дільничних мереж максимальна напруга не перевищує 1,2U_н. Аналіз отриманої в роботі регресійної залежності частоти коливань напруги від глибини виявив, що глибини коливань напруги в шахтних дільничних мережах у 20 разів перевищують припустимі значення, розраховані за ГОСТ 13109-67. Разом з тим отримані записи змін напруги показали, що при коливаннях напруги відбувається в основному її зниження, що обумовлено зниженням напруги в дільничній мережі під час роботи двигунів машин і механізмів.

На підставі результатів досліджень зроблено висновки, що підтримання потрібного рівня напруги на НЕ може бути здійснене за допомогою обмежників або стабілізаторів напруг, які слід конструювати таким чином, що при виході їх з ладу напруга на НЕ не повинна подаватися. Безпечні параметри НЕ треба перевіряти при можливих максимальних напругах автономних джерел живлення чи шахтних дільничних електричних мереж перемінного струму [15].

У сьомому розділі дано характеристику покриття НЕ вугільним пилом в умовах експлуатації на підставі обстежень стану РЕ в шахтах виробничих об'єднань Донбасу. Установлено, що в процесі експлуатації РЕ можливе як покриття, так і засипання НЕ вугільним пилом, у зв'язку з чим виконані дослідження [14] щодо запалення вугільного пилу НЕ з метою одержання даних для розробки принципів, що запобігають запаленню вугільного пилу НЕ в шахтах. Дослідження проводилися з вугільним пилом з розміром фракцій 75 мкм, що містить 5,8% вологи на активну масу; 6,8% золи на суху масу і 42,8% летких на горючу масу. Отримано емпіричну залежність тривалості впливу (_вп) на вугільний пил до його загоряння температури поверхні НЕ (t_вп) від величини цієї температури

(19)

Погрішність при визначенні за формулою (19) при зміні t_вп від 230 до 1000°С не перевищує 8,5%.

Безпечна величина тривалості впливу на вугільний пил температури поверхні НЕ ( ) визначається на підставі виразів:

, (20, 21)

де - сума відносних значень помилки експериментів, помилки визначення згідно з формулою (19), зниження для забезпечення роботи НЕ в безпечній зоні. З урахуванням названих факторів =2.

У роботі визначено, що безпечна температура на поверхні НЕ стосовно до запалення вугільного пилу не повинна перевищувати 150°С, а безпечна тривалість впливу на вугільний пил температур поверхонь НЕ аж до 1000°С не повинна перевищувати 1,4 с або визначатися залежно від температури поверхні НЕ t_вп за формулою (20). Запобігання запаленню вугільного пилу НЕ можна досягти обмеженням температур поверхонь НЕ безпечною величиною щодо запалення вугільного пилу, захистом НЕ від вугільного пилу механічно міцними пристроями, відключенням НЕ від джерел живлення за час, який виключає загоряння вугільного пилу.

У восьмому розділі подано результати обґрунтування технічних вимог до вибухозахисту рудникового електроустаткування з НЕ, основ проектування його, методів випробувань, відображені питання впровадження й обґрунтування ефективності результатів роботи [5, 15-21, 28, 29, 31-34]. Без застосування вибухонепроникних оболонок, вибухозахист РЕ з НЕ досягається за допомогою спеціального виду, забезпечуваного обмеженням температур НЕ в нормальних і аварійних режимах роботи безпечними величинами, струмів - іскробезпечними значеннями і застосуванням засобів, що перешкоджають проникненню вугільного пилу до нагрітої поверхні зазначених елементів. Спеціальний вид вибухозахисту РЕ з НЕ залежно від засобів вибухозахисту рекомендується виконувати з трьома рівнями: з особливовибухобезпечним (С_а), вибухобезпечним (С_в) і рівнем підвищеної надійності проти вибуху (С_с), вимоги до яких установлюються для кожного різновиду цього виду вибухозахисту.

Вимоги щодо безпечної температури нагрівання неокиснюваних НЕ визначено результатами досліджень, викладеними в розділі 2, НЕ, що повільно і швидко окиснюються і перегоряють - у розділі 3. Вимоги до вибухозахисту РЕ з НЕ на основі зміни в їх зоні тепломасообміну сформульовано за даними розділу 4. Викладено також вимоги до електричних проміжків між НЕ і корпусами РЕ.

Вимоги щодо забезпечення іскробезпеки НЕ РЕ обґрунтовано за результатами досліджень, викладеними у розділі 5, а з виключення проникнення вугільного пилу до поверхні НЕ - у розділі 7. Сформульовано також вимоги з механічної міцності, температури нагрівання, теплостійкості ділянок корпусів РЕ в зоні НЕ, з віброміцності й удароміцності НЕ та з виключення розкриття корпусів РЕ з НЕ в шахтах [32].

У роботі викладено принципи визначення безпечних параметрів НЕ та елементів вибухозахисту РЕ з НЕ на стадії його проектування, що включають розрахунок і визначення безпечних температур, електричних параметрів НЕ, величин опорів вибухозахисних резисторів на підставі вищевикладених результатів досліджень [11, 16]. Дано приклади розрахунку опорів вибухозахисних резисторів у колах рудникового люмінесцентного світильника та ІЧ-випромінювача, конструювання випальників для внутрішніх порожнин корпусів РЕ з метою зниження концентрації метану в зазначених порожнинах до безпечних значень.

Методи випробувань вибухозахисту РЕ з НЕ включають особливості вимірювань температур НЕ в МПС і в повітрі, випробування НЕ на віброміцність і удароміцність, у їх аварійному стані, вимірювання температур камер РЕ в зоні НЕ, оцінку в МПС вибухозахисту РЕ з НЕ на основі зміни в їх зоні тепломасообміну, випробування елементів вибухозахисту РЕ з НЕ на механічну міцність з використанням копра з падаючим вантажем, на виключення запилення НЕ вугільним пилом, теплотривкість і стійкість до теплового удару [32].

Показано, що обґрунтовані вимоги до вибухозахисту РЕ з НЕ і методи його випробувань широко реалізуються за допомогою ГОСТ 22782.3-77, частково ввійшли до ГОСТ 24786-81, практично реалізовані багатьма організаціями під час розроблення вибухозахищеного РЕ з НЕ: системи місцевого освітлення з іскробезпечними параметрами типу МОПМ.1.УХЛ5 для гірничих машин [17, 18, 21], освітлювальної установки типу ОЗОС1.УХЛ5 зі світильниками в особливовибухобезпечному виконанні для високомеханізованих вибоїв [19-21], вибійної люмінесцентної освітлювальної установки типу УЗОЛ, блока індикації для тиристорного перетворювача частоти, гірничорятувальної апаратури типу СИГМА-2М [12, 24], багатофункціональних шахтних анемометрів типів МШ.1 і МШ.2, установки пірометричної в комплекті з вибуховими камерами, випальника та іншого РЕ з НЕ.

На підставі виконаних досліджень і обґрунтування спеціального виду вибухозахисту РЕ з НЕ досягнуто можливість створення досконалішого вибухозахищеного РЕ з вказаними елементами з будь-яким рівнем вибухозахисту, у тому числі з особливо вибухобезпечним, що вимагається для ряду шахтних умов, створеного та впровадженого рядом організацій, що дало можливість підвищити рівень техніки безпеки і продуктивність праці в шахтах, у результаті чого досягнуто соціальний народно-господарський ефект.

Застосування в шахтах засобів освітлення з особливо вибухобезпечним рівнем вибухозахисту дозволяє знизити травматизм не менше ніж на 15%, підвищити продуктивність праці не менше як на 5,6% [21, 33, 34]. Розрахунковий річний економічний ефект від упровадження вибійних освітлювальних установок типу ОЗОС.1.УХЛ5 на шахтах Мінвуглепрому СРСР склав 2557740 руб. (1990 р.).

У додатку подано довідку про впровадження результатів роботи.

Висновки

У дисертаційній роботі уперше розв'язано науково-технічну проблему в галузі вибухозахисту рудникового електроустаткування та безпеки робіт у шахтах, яка має важливе значення для вугільної промисловості України, що полягає в забезпеченні безпеки робіт у вугільних шахтах під час застосування рудникового електроустаткування з нагрівними елементами без вибухонепроникних оболонок, ускладнення, збільшення його габаритів і ваги, з можливістю створювати це устаткування з особливо вибухобезпечним рівнем вибухозахисту. При цьому враховано оптимальні умови запалення й запобігання запаленню метану поверхнями розглянутих елементів, що не окиснюються, повільно і швидко окиснюються у нормальному й аварійному їх режимах роботи, закономірності запалення метану електричними іскрами, що виникають під час руйнування нагрівних елементів у різних електричних колах рудникового електроустаткування, специфічні умови експлуатації зазначених елементів, у результаті чого обґрунтовано технічні вимоги до вибухозахисту рудникового електроустаткування з нагрівними елементами, основи проектування його і методи випробувань, які широко реалізовані різними організаціями під час розроблення вибухозахищеного рудникового електроустаткування з нагрівними елементами.

Головні наукові та практичні результати роботи такі:

1. У рудниковому електроустаткуванні реалізуються різні нагрівні елементи, температури яких у процесі експлуатації досягають 600-3380°С, що значно перевищує допустимі нормативними документами для цього устаткування максимальні температури 150-450°С. Відсутність необхідних результатів досліджень не дала можливості дотепер розробити ефективний вид вибухозахисту такого устаткування з нагрівними елементами без застосування громіздких і металомістких вибухонепроникних оболонок.

2. За здатністю окиснюватися всі розглянуті елементи можна поділити на три групи: неокиснювані, такі, що повільно окиснюються й перегоряють і такі, що швидко окиснюються та перегоряють. Така класифікація нагрівних елементів дозволила виробити системний підхід у проведенні досліджень щодо запалення та запобігання запаленню метану й вугільного пилу розглянутими елементами і розробленні принципів вибухозахисту рудникового електроустаткування з цими елементами.

3. Безпечні температури неокиснюваних нагрівних елементів рудникового електроустаткування функціонально пов'язані з діаметрами та довжинами цих елементів, а тих, що повільно і швидко окиснюються та перегоряють, мають два рівні: для тривалого і короткочасного режимів роботи розглянутих елементів. Для тривалого режиму роботи безпечна температура нагрівних елементів з міді складає 300°С, нікелю - 450°С, молібдену та вольфраму - 500°С. Для короткочасного режиму роботи безпечна температура нагрівних елементів з міді, нікелю і вольфраму складає 1000°С, молібдену - 900°С.

4. Іскробезпечність плавких запобіжників забезпечується при відповідності діаметрів і довжин плавких уставок запобіжників та іскробезпечних струмів, що проходять через них, безпечним температурам, які дорівнюють або перевищують температури плавлення матеріалів плавких уставок.

5. Вибухозахист рудникового електроустаткування з нагрівними елементами може бути забезпечений щляхом зміни тепломасообміну в зоні зазначених елементів. При цьому теплової енергії з зони реакції окиснення метану навколо нагрівних елементів за допомогою спеціальних зовнішніх конструкцій має відводитися більше, ніж виділяється за рахунок зазначеної реакції, а продукти реакції мають гальмувати поширення її на весь обсяг метану в суміші з повітрям навколо нагрівних лементів.

6. Запалювальна щодо метану здатність електричних іскор, які утворюються у певних електричних колах рудникового електроустаткування, збільшується зі збільшенням температури іскротвірних електродів, що обумовлюється прогрівом вибухонебезпечної метано-повітряної суміші електродами в зоні іскроутворення й зменшенням енергії, яка відводиться електродами з електричного розряду. При цьому відношення запалювальної чи іскропезпечної енергії, що виділяється в електричній іскрі під час розмикання електродів з температурою, яка дорівнює температурі навколишнього середовища, до аналогічної енергії іскри, що утворюється при розмиканні нагрітих електродів, прямо пропорційне різниці між температурою горіння метану й температурою навколишнього середовища і обернено пропорційне різниці між температурою горіння метану і температурою нагрітих іскротвірних електродів. Іскробезпеку нагрівних елементів рудникового електроустаткування неможливо забезпечити, якщо їх температура дорівнює чи перевищує значення мінімальної температури горіння метану 1880°С.

7. Максимальні напруги на нагрівних елементах у пристроях і апаратах рудникового електроустаткування, які живляться від шахтних дільничних мереж, відповідатимуть збільшеній на 20% номінальній живильній напрузі. Підтримання потрібного рівня напруги на нагрівних елементах може бути здійсненим за допомогою обмежників чи стабілізаторів напруги, що повинні конструюватися таким чином, що у разі виходу їх з ладу напруга на розглянуті елементи не повинна подаватися.

8. Безпечна тривалість впливу на вугільний пил температур поверхонь нагрівних елементів аж до 1000°С не повинна перевищувати 1,4 с чи визначатися за встановленою у роботі залежністю від температури поверхні зазначених елементів. Запобігання запаленню вугільного пилу нагрівними елементами можна досягти обмеженням температур поверхонь цих елементів до 150°С, захистом їх від вугільного пилу механічно міцними пристроями, вимиканням нагрівних елементів від джерел живлення за вищезазначений час.

9. Без застосування вибухонепроникних оболонок, вибухозахист рудникового електроустаткування з нагрівними елементами досягається за допомогою спеціального виду вибухозахисту для будь-якого рівня вибухозахисту цього устаткування. Зазначений спеціальний вид забезпечується обмеженням температур нагрівних елементів безпечними величинами або зміною тепломасообміну в зоні цих елементів, струмів - іскробезпечними значеннями з урахуванням температур розглянутих елементів і виключенням засипання їх вугільним пилом. Безпечні параметри розглянутих елементів можна визначити за встановленими у роботі закономірностями.

10. На підставі виконаних досліджень і обґрунтування технічних вимог, основ проектування й методів випробувань спеціального виду вибухозахисту рудникового електроустаткування з нагрівними елементами досягнута можливість створення досконалішого вибухозахищеного рудникового електроустаткування з цими елементами з будь-яким рівнем вибухозахисту, у тому числі з особливо вибухобезпечним, що вимагається для ряду шахтних умов, створеного та впровадженого низкою організацій, що дало можливість підвищити рівень техніки безпеки й продуктивність праці в шахтах, внаслідок чого досягнуто соціальний народно-господарський ефект. Застосування в шахтах засобів освітлення з особливо вибухобезпечним рівнем вибухозахисту дозволяє знизити травматизм не менше ніж на 15%, підвищити продуктивність праці не менше як на 5,6%. Розрахунковий річний економічний ефект від упровадження вибійних освітлювальних установок типу ОЗОС.1.УХЛ5 на шахтах Мінвуглепрому СРСР склав 2557740 руб. (1990 р.).

Публікації

1. Иохельсон З.М. Источники воспламенения рудничного газа. 2.1. Нагретые поверхности твердых тел// Взрывобезопасность рудничного электрооборудования. - М.: Недра, 1982. - С. 28-36.

2. Іохельсон З.М. Спеціальний вибухозахист електрообладнання // Гірничий енциклопедичний словник, т.2. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2002. - С. 434.

3. Иохельсон З.М. Предотвращение пожаров в шахтах от нагревающихся элементов рудничного электрооборудования //Науковий вісник УКРНДІПБ. - 2002. - №2. - С. 122-125.

4. Иохельсон З.М. Оптимальные концентрации метана в смеси с воздухом при испытании взрывозащиты нагревающихся элементов рудничного электрооборудования //Способы и средства создания безопасных и здоровых условий труда в угольных шахтах: Сб. научн. тр./МакНИИ. - Макеевка-Донбасс, 2003. - С. 189-195.

5. Иохельсон З.М. Обеспечение взрывозащиты нагревающихся элементов РЭ // Уголь Украины. - 1999. - №3. - С. 39-40.

6. Иохельсон З.М. К вопросу расчета безопасных токов нагрева нитей рудничного электрооборудования //Новые способы и средства безопасного применения электроэнергии в шахтах, безопасность работ на рудничном транспорте: Сб. научн. тр./МакНИИ. - Макеевка-Донбасс, 1980. - С. 19-21.

7. Иохельсон З.М. Взрывозащита окисляющихся нагревающихся элементов рудничного электрооборудования // Способы и средства создания безопасных и здоровых условий труда в угольных шахтах: Сб. научн. тр./МакНИИ. - Макеевка-Донбасс, 2002. - С. 102-108.

8. Иохельсон З.М., Коптиков В.П., Мачуговский Н.Б. Особенности взрывозащиты рудничных светосигнальных устройств // Светотехника. - 1984. - №7. - С. 14-15.

9. Иохельсон З.М., Кравченко А.В., Ульянов П.В. Рабочий режим люминесцентных ламп для особовзрывобезопасных светильников // Светотехника. - 1986. - №1. - С. 12-13.

10. Иохельсон З.М. Обеспечение искробезопасности плавких предохранителей в рудничном электрооборудовании // Уголь Украины. - 2004. - №3. - С. 40-41.

11. Иохельсон З.М. Взрывозащита окисляющихся нагревающихся элементов рудничного электрооборудования посредством резисторов //Способы и средства создания безопасных и здоровых условий труда в угольных шахтах: Сб. научн. тр./МакНИИ. - Макеевка-Донбасс, 2002. - Вып. 2. - С. 129-134.

12. Пак В.В., Ехилевский С.Г., Коптиков В.П., Иохельсон З.М., Ульянов П.В. Взрывозащита инфракрасных излучателей шахтных приборов газового контроля // Известия высших учебных заведений. Горный журнал. - 1992. - №6. - С. 62-66.

13. Иохельсон З.М. Особенности воспламенения газовых смесей электрическими разрядами, возникающими между нагретыми электродами //Способы и средства создания безопасных и здоровых условий труда в угольных шахтах: Сб. научн. тр./МакНИИ. - Макеевка-Донбасс, 2001. - С. 246-261.

14. Иохельсон З.М. Предотвращение воспламенения угольной пыли нагревающимися элементами рудничного электрооборудования // Уголь Украины. - 2002. - № 8. - С. 47-48.

15. Иохельсон З.М. Теоретические основы взрывозащиты нагревающихся элементов рудничного электрооборудования // Перспективы развития угольной промышленности в ХХІ веке: Сб. научн. тр./ДГМИ - Алчевск, 2002. - С. 336-341.

16. Иохельсон З.М. Проектирование взрывозащиты нагревающихся элементов рудничного электрооборудования // Уголь Украины. - 2003. - № 6. - С. 32-33.

17. Иохельсон З.М., Коптиков В.П., Ульянов П.В. Установка местного освещения с искробезопасными параметрами для проходческих машин //Безопасная эксплуатация электромеханического оборудования в угольных шахтах: Сб. научн. тр./МакНИИ. - Макеевка-Донбасс, 1986. - С. 19-23.

18. Иохельсон З.М., Коптиков В.П., Ульянов П.В., Храмченкова Р.Л. Анализ результатов приемочных испытаний установки местного освещения с искробезопасными параметрами для проходческих машин //Безопасная эксплуатация электромеханического оборудования в угольных шахтах: Сб. научн. тр. /МакНИИ. - Макеевка-Донбасс, 1989. - С. 10-15.

19. Иохельсон З.М., Ульянов П.В., Гарьковец А.М. Система освещения забоев с механизированными комплексами тонких пластов с особовзрывобезопасными светильниками // Способы и средства безопасной эксплуатации электромеханического оборудования в шахтах: Сб. научн. тр./МакНИИ. - Макеевка-Донбасс, 1984. - С. 18-22.

20. Иохельсон З.М., Кравченко А.В., Гарьковец А.М. Средства сетевого освещения для очистных забоев на тонких пластах // Уголь Украины. - 1984. - №11. - С. 36.

21. Егоров С.И., Иохельсон З.М., Коптиков В.П., Ульянов П.В. Освещение очистных и подготовительных выработок угольных шахт // Светотехника. - 1992. - № 1. - С. 14-16.

22. Пат. 59651 України, МКВ Е21F9/00. Іскробезпечне електричне коло: Пат. 59651 України, МКВ Е21F9/00./ З.М. Іохельсон (Україна). -№2002118850; Заявл. 07.11.02; Опубл. 15.09.03, Бюл.№9. - 2 с.

23. Устройство взрывозащиты нагревающихся элементов рудничного электрооборудования: А.с. 1320456 СССР, МКИ Е21F9/00; Н02Н7/00./ В.П. Коптиков, З.М. Иохельсон, К.К. Намитоков, В.Ф. Рой, Е.П. Милешин (СССР). - №4021453/22-03; Заявлено 10.02.86; Опубл. 30.06.87, Бюл. № 24 - 2 с.

24. Инфракрасный излучатель: А.с. 1695774 СССР, МКИ Н01К3/02./ З.М. Иохельсон, В.П. Коптиков, Н.Б. Мачуговский, В.Р. Зайвий, П.В. Ульянов (СССР). - №4724511/07; Заявлено 26.06.89; Опубл. 23.06.93, Бюл. № 23 - 4 с.

25. Способ испытаний на искробезопасность емкостных цепей с нагретыми элементами рудничного электрооборудования: А.с. 1305396 СССР, МКИ Е21F9/00./ З.М. Иохельсон (СССР). - №3970526/22-03; Заявлено 23.10.85; Опубл. 23.04.87, Бюл. № 15 - 3 с.

26. Способ испытаний на искробезопасность емкостных цепей с нагретыми элементами рудничного электрооборудования: А.с. 1305397 СССР, МКИ Е21F9/00./ З.М. Иохельсон (СССР). - №3970526/22-03; Заявлено 23.10.85; Опубл. 23.04.87, Бюл. № 15 - 3 с.

27. Устройство для искрозащиты электрических цепей рудничного электрооборудования: А.с. 1227820 СССР, МКИ Е21F9/00./ В.П. Коптиков, З.М. Иохельсон, В.Г. Сокуренко, В.Ф. Рой, А.М. Гарьковец, Г.И. Сивчиков (СССР). - №3771122/22-03; Заявлено 12.07.84; Опубл. 30.04.86, Бюл. № 16 - 2 с.

28. ГОСТ 24786-81. Приборы световые рудничные взрывозащищенные. Общие технические условия. - Введ. 01.01.83. - М.: Изд-во стандартов, 1981. - 18 с.

29. Iokhelson Z.M. Flame-proof Protection of Heated Mine Electrical Equipment Elements //Proceedings of the 8th International Symposium on Mine Planning and Equipment Selection & Mine Environmental and Economical Issues. - Dnipropetrovsk (Ukraine). - 15-18 June 1999. - P.397-399.

30. Iokhelson Z.M. Safe Parameters of Heated Elements of Mine Flame-proof Electrical Equipment //Proceedings of the International Symposium on Geotechnological Issues of Underground Space use for Environmentally Protected World. - Dnipropetrovsk (Ukraine). - 26-29 June 2001. - P. 297-302.

31. Иохельсон З.М. Теоретические основы взрывозащиты нагревающихся элементов рудничного электрооборудования // Проблемы механики горно-металлургического комплекса. - Дніпропетровськ: Навчальна книга, 2002. - С. 65-66.

32. Иохельсон З.М. Требования к взрывозащите нагревающихся элементов рудничного электрооборудования и методы ее испытаний //Материалы научно-практического семинара “Проблемы техногенной, производственной и экологической безопасности. Пути их решения” (17-22 июня 2002 г., пос. Ласпи, Крым). Способы и средства создания безопасных и здоровых условий труда в угольных шахтах: Сб. научн. тр./МакНИИ. - Макеевка-Донбасс, 2002. - С. 73-78.

33. Брюханов А.М., Товстик Ю.В., Иохельсон З.М. Освещение - фактор создания безопасных и здоровых условий труда шахтеров // "Материалы научных чтений. Стратегия выхода из глобального экологического кризиса". - СПБ.: Изд-во МАНЭБ. - 2001. - С. 161.

34. Bryukhanov A.M., Tovstik Yu.V., Iokhelson Z.M., Belash P.V., Kirichenko B.M. Lighting of Development Workings in Coal Mines // 29^th International Conference of Safety in Mines Research Institutes. - Katowice (Poland). - 8-11 October 2001. - P. 337-339.

Размещено на Allbest.ru