Охорона праці на виробництві

4)установу державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, - у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння);

2. Утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування. До складу комісії включаються керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова комісії), керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався нещасний випадок, представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства (за згодою), представник первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, інші особи.

У разі настання нещасного випадку з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, до складу комісії обов'язково включається представник робочого органу Фонду за місцезнаходженням підприємства.

Розрізняються нещасні випадки, що підлягають загальному розслідуванню та обліку, та нещасні випадки, що підлягають спеціальному розслідуванню та обліку. До останніх належать: нещасні випадки із смертельними наслідками; групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров'я; випадки смерті працівників на підприємстві; випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов'язків; нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням органів Держнаглядохоронпраці).

Спеціальна комісія створюється наказом органу Держнаглядохоронпраці. Розлідування проводиться протягом 10 робочих днів, може бути продовжено наказом територіальним органом Держнаглядохоронпраці.

Комісія для розслідування НВ, що підлягає загальному обліку створюється наказом начальника підприємства протягом доби після повідомлення лікувального закладу. Комісія проводить розслідування протягом 3-х діб. У разі необхідності(зокрема проведення аналізів, експертизи) Термін розслідування комісії може бути продовжений наказом керівника, але не більше як на місяць.

Акти, що обов`язково створюються комісією: за формою Н-1 або НПВ (про нещасний випадок) 6 примірників, Н-5(акт розслідування) 3 примірники, П-5(у разі гострого проф. захворення або отруєння) 4 примірники.

Начальник підприємства зобов'язаний проаналізувати висновки розслідування, вжити заходів, що були запропоновані комісією. Якщо була створена спеціальна комісія, то протягом 5 діб повідомити про вжиті заходи письмові територіальному органу Держнаглядохоронпраці, робочому органу виконавчої дирекції Фонду та у разі потреби звіт надіслати до прокуратури.

Прийняття на роботу

Вступаючи у трудові відносини з підприємством (підприємцем), працівник укладає трудовий договір. Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації (уповноваженим ним органом) або фізичною особою - роботодавцем, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації (уповноважений ним орган) або фізична особа - роботодавець зобов'язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін. Порядок укладення трудового договору та перелік необхідних при цьому документів залежить від: - категорії працівників, які приймаються на роботу (неповнолітні, особи з обмеженою працездатністю тощо); - умов праці (важкі, шкідливі та ін.); - підстав виникнення правовідносин (результати виборів, перемога в конкурсі, направлення навчального закладу чи служби зайнятості тощо); - особливостей роботи (допуск до державної таємниці) та інших чинників.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати трудову книжку. Без трудової книжки можливе прийняття на роботу лише за сумісництвом. Працівник зобов'язаний при вступі на роботу пред'явити також паспорт або інший документ, що посвідчує особу. Неповнолітні, яким ще не виповнилось 16 років, подають свідоцтво про народження. Військовослужбовці, звільнені з військової служби, подають військовий квиток. Документи про освіту, професійну підготовку обов'язково подаються, якщо це необхідно для допуску до відповідної роботи. В інших випадках подання цього документу не обов'язкове, але його подання може стати вагомим аргументом на користь доцільності прийняття такого працівника на роботу Закон забороняє вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомостей про їх партійну і національну приналежність, походження та документів, подання яких не передбачено законодавством. Трудовий договір може укладатися як в усній, так і в письмовій формі.

Відповідно до ст. 24 КЗпП трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Ті обставини, коли працівник пише заяву про прийом на роботу, а власник накладає на цій заяві відповідну резолюцію, видає наказ про прийняття на роботу і т. ін., не означають письмової форми трудового договору. Це вже етапи оформлення трудового договору. Укладення трудового договору в будь-якій формі оформлюється наказом чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Від письмової форми трудового договору слід відрізняти особливий вид трудового договору - контракт, який укладається за спеціальними правилами. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ або розпорядження не були видані, але працівник фактично був допущений до роботи. Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота проводилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу.

При укладенні трудового договору сторонами може бути обумовлено випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Якщо працівник відмовляється від випробування, трудовий договір не може вважатися укладеним. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийом на роботу. У період випробування на працівника поширюється законодавство про працю в повному обсязі. Термін випробування не може перевищувати 3 місяців, а в окремих випадках, за погодженням із відповідним профспілковим комітетом -- шести місяців, для робітників -- 1 місяця. Якщо працівник у період випробування був відсутній на роботі з поважних причин, термін випробування може бути продовжений на відповідну кількість днів. Роботодавець не має права продовжувати термін випробування навіть за наявності про це згоди працівника. Коли випробувальний термін закінчився, а працівник продовжує працювати, він вважається таким, що витримав випробування і його подальше звільнення можливе лише на загальних підставах. Якщо внаслідок випробування була встановлена невідповідність працівника роботі, для виконання якої він був прийнятий, роботодавець має право розірвати трудовий договір відповідно до ч. 2 ст. 28 КЗпП без згоди на це профкому. Слід підкреслити, що термін «невідповідність» означає, що є підставою для звільнення не може бути порушення трудової дисципліни. За такі порушення працівник може бути звільнений на підставі відповідних статей КЗпП, а не за результатами випробування. Відповідно до Конституції України і ст. 22 КЗпП забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, а також будь-яке обмеження прав чи встановлення переваг при укладенні, зміні чи припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у профспілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання. Роботодавець може відмовити в прийнятті на роботу лише у таких випадках: -- відсутність вакантних місць; -- недостатність або відсутність належної кваліфікації у працівника, що наймається на роботу; -- обмеження, встановлені законодавством щодо прийому на роботу окремих категорій працівників У всіх інших випадках відмова у прийнятті на роботу буде вважатися порушенням законодавства і може бути оскаржена до суду. Гарантуючи або в будь-якому разі прагнучи гарантувати громадянам право на працю, законодавство про працю у ряді випадків встановлює обмеження для прийому на роботу. Так, відповідно до ст. 24 КЗпП України забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком пропонована робота протипоказана за станом здоров'я. Відповідно до ст. 25 КЗпП України роботодавець має право запроваджувати обмеження щодо спільної роботи на одному підприємстві (недержавної форми власності) осіб, які є родичами (батьки, брати, сестри, діти) чи свояками (батьки, брати, сестри, діти, подружжя), якщо у зв'язку з виконанням трудових обов'язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному. На підприємствах державної форми власності порядок запровадження таких обмежень встановлено Постановою РНК УРСР від 4 червня 1933: року в редакції Постанови Кабінету Міністрів УРСР від 3 листопада 1980 року № 593. До початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов'язаний: 1. роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці; 2. ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; 3. визначити робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; 4. проінструктувати працівника з правил техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Строки трудового договору

Як правило, трудовий договір укладається на невизначений строк, тобто є безстроковим. У деяких випадках трудовий договір може укладатися на певний строк, передбачений за погодженням сторін. Згідно зі ст. 23 КЗпП строковий трудовий договір укладається тоді, коли трудові відносини не може бути встановлено на невизначений строк унаслідок: - характеру наступної роботи; - умов виконання роботи; - інтересів працівника; - в інших випадках, передбачених законодавством. Також трудовий договір може укладатися на час виконання певної роботи (наприклад, на період написання книги, закінчення будівництва об'єкта, уведення його в експлуатацію тощо*). За своєю сутністю це той самий строковий договір, що укладається на нетривалий час, але в ньому не передбачають строк трудових відносин, а вказують обсяг робіт, який потрібно виконати.

При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, відомості про їх партійну та національну належність, походження, прописку, а також документи, надання яких не передбачено законодавством (ст. 25 КЗпП). Водночас у деяких випадках законодавство дозволяє роботодавцю вимагати від працівника надання необхідних документів та відомостей (див. графу 2 табл. 1). 

Процедура оформлення

У загальному випадку оформлення трудових відносин з найманим працівником відбувається за такою схемою: 1. З потенційним працівником відповідальний працівник роботодавця проводить співбесіду. Під час неї сторони погоджують умови та розмір оплати праці, а також режим робочого часу, що діє на підприємстві. Для перевірки відповідності працівника роботі, що йому доручається, при укладенні трудового договору йому можна встановити строк випробування (ст. 26 КЗпП). Однак не забувайте, що випробування під час прийняття на роботу встановлюється за угодою сторін. А тому має бути не лише бажання роботодавця встановити строк випробування, але і згода працівника його пройти. Саме під час співбесіди може досягатися така угода сторін. 2. Після проведення співбесіди працівник пише заяву про прийняття на роботу і надає необхідні документи . При цьому частину документів працівник, якого приймають, надає роботодавцю обов'язково , а деякі можуть надаватися за його бажанням. Зауважимо, що про написання працівником заяви про прийняття на роботу не згадується як про обов'язковий документ у законодавчих актах. Але у зв'язку з усталеною практикою її подати бажано. У ній, наприклад, можна застерегти особливі умови прийняття на роботу: робота за сумісництвом, робота з неповним робочим днем або неповним робочим тижнем тощо.

3. Після того як сторони (роботодавець і працівник) дійшли згоди щодо основних умов трудових відносин і ці умови було зафіксовано в заяві особи, яка претендує на роботу на цьому підприємстві, заява подається на підпис керівнику. І лише після підписання заяви працівника керівником виникають підстави для підготовки та видання наказу (розпорядження) про прийняття на роботу.

У наказі (розпорядженні) про прийом на роботу зазначають прізвище, ім'я та по батькові працівника, який приймається, посаду*, на яку його приймають, режим його роботи і розмір його заробітної плати. Якщо людину приймають на тимчасову роботу або на роботу за сумісництвом, або на роботу з неповним робочим часом, ці умови також відображають і в заяві, і в наказі. Якщо працівнику встановлено строк випробування, це також застерігається в наказі (ст. 26 КЗпП). У наказі (розпорядженні) також слід зазначити строковий характер трудового договору, але до трудової книжки цей запис не заносять (лист Мінпраці від29.05.2007р. № 126/13/133-07).

Наказ (розпорядження) про прийом на роботу підписується керівником, а потім з ним ознайомлюють під розпис працівника. Слід пам'ятати, що трудовий договір вважається укладеним і в тому випадку, коли наказ (розпорядження) не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи. На практиці часто застосовують спрощену форму наказу (розпорядження). І ще. Не плутайте письмову форму трудового договору з процедурою його оформлення. Так, написання працівником заяви та видання роботодавцем наказу (розпорядження) - це лише етапи оформлення трудового договору, які не означають, що трудовий договір укладено в письмовій формі. 4. На підставі підписаного наказу (розпорядження) про прийом на роботу працівники відділу кадрів заповнюють особову картку (форма № П-2, затверджена наказом Мінстату від 27.10.95р. №277), у тижневий строк здійснюють відповідні записи у трудовій книжці, а працівники бухгалтерії відкривають особовий рахунок чи аналогічний до нього документ. 5. Якщо трудовий договір укладається між працівником та фізичною особою, то така фізична особа має у тижневий строк з моменту фактичного допуску працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання. Форму трудового договору, що укладається між працівником та фізичною особою, і порядок його реєстрації затверджено наказом Мінпраці від 08.06.2001 р. № 260. 6. До початку роботи за укладеним трудовим договором власник (уповноважений ним орган) (ст. 29КЗпП): - роз'яснює працівнику його права і обов'язки та інформує під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які не усунено, і можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги та компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; - ознайомлює працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колектив ним договором; - визначає працівнику робоче місце, забезпечує його необхідними для роботи засобами; - інструктує працівника з питань техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони (про це робиться відповідна позначка у спеціальних журналах і на зворотно му боці наказу).Після цього працівник може приступити до роботи. За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на:

1 Вступний (із усіма працівниками, що тільки що прийняті на роботу)

2 Первинний (проводиться на робочому місці до початку роботи з новоприйнятим працівником).

3 Вторинний (проводиться на робочому місці з усіма працівниками)

4 Позаплановий (проводитися при введенні нових нормативних актів, при заміні технологічного процесу, при порушенні нормативних актів працівниками, по вимозі відповідного державного органу, при перерві в роботі виконавця більш ніж на 30 календарних днів і ін.)

5 Цільовий (при виконанні разових робіт, при ліквідації наслідків аварії і т.д., при виконанні робіт, що оформляються нарядом - допуском чи письмовим дозволом, у випадку екскурсії або організації масових заходів з учнями і вихованцями).

Вступний інструктаж

Проводиться: з усімапрацівниками,які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади; з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики; у разі екскурсії на підприємство; з усіма вихованцями, учнями, студентами та іншими особами, які навчаються в СЗО, ПЗО, ПТЗО, ВЗО, при оформленніабо зарахуванні до ЗО.

Первинний інструктаж

Проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником: новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство; який переводиться з одного цеху виробництва до іншого; який буде виконувати нову для нього роботу; відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві. Проводиться з вихованцями, учнями та студентами СЗО, ПЗО, ПТЗО, ВЗО: на початку занять у кожному кабінеті,лабораторії,де навчальний процес пов'язаний із застосуванням небезпечних або шкідливих хімічних, фізичних, біологічних факторів, у гуртках, перед уроками трудового навчання, фізкультури, перед спортивними змаганнями, вправами на спортивних знаряддях, при проведенні заходів за межами території ЗО; перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо; на початку вивчення кожного нового предмета (розділу, теми) навчальногоплану (програми) - із загальних вимог безпеки, пов'язаних з тематикою і особливостями проведення цих занять

Повторний інструктаж

Проводиться з працівниками на робочому місці в терміни, визначені відповідними чинними галузевими нормативними актами або керівником підприємства з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше: на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці; для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.

Позаплановий інструктаж

Проводиться: З працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці: при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них; при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування,приладівта інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці; при порушенняхпрацівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо; при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються працівником; при перервів роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів. З вихованцями,учнями,студентами - в кабінетах, лабораторіях,майстерняхтощоприпорушенняхними вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.

Цільовий інструктаж

Проводиться з працівниками: при виконанні разових робіт, не передбачених трудовою угодою; при ліквідації аварії, стихійного лиха; при проведенні робіт, на які оформлюютьсянаряд-допуск, розпорядження або інші документи. Проводиться з вихованцями, учнями, студентами ЗО в разі організації масових заходів (екскурсії, походи, спортивні заходи тощо).

Правила роботи з електрообладнанням на робочому місці. Регламентні роботи з обслуговування

Требования безопасности перед началом работы:

2.1. Вымыть лицо и руки с мылом и надеть белый халат.

2.2. Подготовить свое рабочее место к работе, убрать посторонние предметы.

2.3. Отрегулировать освещенность на рабочем месте, убедиться в отсутствии встречного светового потока.

2.4. Убедиться в наличии и исправности защитного заземления.

2.5. Протереть специальной салфеткой поверхность экрана.

2.6. Убедиться в отсутствии дискет в дисководах процессора персонального компьютера.

2.7. Проверить правильность установки стола и всего оборудования .

2.8. Произвести визуальный осмотр ПК, убедиться в исправности электророзеток, штепсельных вилок, питающих электрошнуров.

2.9. Включить ПК в сеть 220В, при этом штепсельную вилку держать за корпус, в следующей последовательности:

-включить блок питания;

-включить принтер, монитор, сканер;

-включить системный блок;

2.10. Оператору запрещается приступать к работе при:

-отсутствия на ВДТ гигиенического сертификата, включающего оценку визуальныхпараметорв.

-отсутствия защитного экранного фильтра класса «полная защита»

-отключенном заземляющем проводнике;

-отсутствия защитного заземления П.К, ВДТ;

-отсутствия углекислотного огнетушителя;

нарушении гигиенических норм ( при однорядном размещении менее 1м от стен, при размещении на площади менее 6 м. кв. на одно рабочее место, при рядном размещении дисплеев экранами друг к другу.

2.11. Для уменьшения воздействия вредных факторов рекомендуется:

-подготовить рабочее место так, чтобы исключить неудобные позы;

-не пользоваться люминесцентными лампами

-стена или какая-либо поверхность позади дисплея должна быть освещена примерно также, как экран;

-центр изображения на дисплее должен находиться на высоте 0,7-1,2 м от уровня пола.

2.12. Оператору запрещается приступать к работе при:

-отсутствии на ПЭВМ гигиенического сертификата, включающего оценку визуальных параметров;

-отсутствии информации о результатах аттестации условий труда на данном рабочем месте или при наличии информации о несоответствии параметров данного оборудования требованиям санитарных ном;

-отсутствии защитного заземления устройств ПЭВМ и ВДТ;

-нарушении гигиенических норм размещения ПЭВМ ( при однорядном расположении менее 1м от стен, при расположении рабочих мест в колонну на расстояние менее 1,5 м, при размещении на площади менее 6 м кв на одно рабочее место)

Требования безопасности во время работы.

3.1. Выполнять только ту работу, которая ему была поручена

3.2.Внешнее устройство «мышь» применять только при наличии коврика.

3.3.Выполнять санитарные нормы и соблюдать режимы работы и отдыха

3.4. Во время работы быть внимательным, не отвлекаться посторонними делами и разговорами.

3.5. Рабочее место должно быть оборудовано так, чтобы исключать неудобные позы и длительные статические напряжения тела.

3.6. При работе на ПК должна быть исключена возможность одновременного прикосновения к оборудованию и к частям помещения или оборудования, имеющим соединение с землей (радиаторы батарей, металлоконструкции).

3.7.Во время работы нельзя класть на монитор бумаги, книги и другие предметы, которые могут закрыть его вентиляционные отверстия.

3.8. Запрещается оставлять без присмотра включенное оборудование; вскрывать устройства ПК.

3.9. Соблюдать расстояние от глаз до экрана в пределах 60-80 см.

3.10. Оператору во время работы запрещается:

-касаться одновременно экрана монитора и клавиатуры;

-прикасаться к задней панели системного блока при включенном питании;

-переключение разъемов интерфейсных кабелей переферийных устройств при включенном питании;

-загромождать верхние панели устройств бумагами и посторонними предметами;

-допускать захламленность рабочего места бумагой, в цепях не должно накапливаться пыль;

-производить отключение питания во время выполнения активной задачи;

-производить частые переключения питания;

-допускать попадание влаги на поверхность системного блока, монитора;

-производить самостоятельно вскрытие и ремонт оборудования;

-превышать количество обрабатываемых символов 30 тыс. за 4 часа работы;

3.11.При постоянной работе экран должен находиться в центре поля обзора, документы располагать слева на столе или на пюпитре в одной плоскости с экраном.

Требования безопасности в аварийных ситуациях

4.1. При возникновении неисправности в ПК, ВДТ необходимо отключить ПК, ВДТ от сети. ЗАПРЕЩАЕТСЯ пытаться самостоятельно устранить причину неисправности, об этом необходимо сообщить в соответствующие службы технического обслуживания.

В случае загорания электропровода ПК, ВДТ немедленно отключить его от сети, сообщить об этом в пожарную часть по телефону 01 и приступить к тушению пожара углекислотным или порошковым огнетушителем.

Запрещается применять пенные огнетушители для тушения электропроводок и оборудования под напряжением, так как пена, хороший проводник электрического тока

В случае поражения работника электрическим током оказать первую помощь пострадавшему, обратиться в медпункт или вызвать врача.

В случае появления рези в глазах, резком ухудшении видимости , появления боли в пальцах и кистях рук, усилении сердцебиения немедленно покинуть рабочее мест, сообщить о происшедшем руководителю работ и обратиться к врачу.

В случае отключения электроэнергии прекратите работу и доложите руководителю. Не пытайтесь самостоятельно устранять причину.

Требования безопасности по окончании работ

5.1. По окончании работ оператор обязан соблюдать следующую последовательность выключения вычислительной техники: произвести закрытие всех задач; выполнить парковку считывающей головки жесткого диска ( если не предусмотрена автоматическая парковка головки); убедиться, что в дисководах нет дискет; отключить ПК, ВДТ от сети, штепсельную вилку при этом держать за корпус. Запрещается отключать ПК за электропровод. При отключении ПК со съемным шнуром питания сначала необходимо отключить вилку от розетки, а затем отключить питающий шнур от ПК.

Привести в порядок рабочее место.

Чистку ПК, ВДТ от пыли необходимо производить только после отключения ПК от сети.

5.1 Вимоги безпеки під час експлуатації ЕОМ

5.1.1 Користувачі ЕОМ повинні слідкувати за тим, щоб відеотермінали, ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ були справними і випробуваними відповідно до чинних нормативних документів.

5.1.2 Щоденно перед початком роботи необхідно проводити очищення екрану відеотерміналу від пилу та інших забруднень.

5.1.3 Під час виконання робіт на ЕОМ необхідно дотримуватись режимів праці та відпочинку згідно з вимогами розділу 6.

5.1.4 Після закінчення роботи відеотермінал та персональна ЕОМ повинні бути відключені від електричної мережі.

5.1.5 У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключити відеотермінал та ЕОМ від електричної мережі.

5.1.6 При використанні з ЕОМ та відеотерміналами лазерних принтерів потрібно дотримуватись вимог Санітарних норм та правил устрою та експлуатації лазерів N 5804-91, затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР в 1991 р.

5.1.7 При потребі, для захисту від електромагнітних, електростатичних та інших полів можуть застосовуватися спеціальні технічні засоби, що мають відповідний сертифікат або санітарно-гігієнічний висновок акредитованих органів щодо їх захисних властивостей.

5.1.8 Є неприпустимими такі дії:

- виконання обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ безпосередньо на робочому місці користувача ЕОМ;

- зберігання біля відеотермінала та ЕОМ паперу, дискет, інших носіїв інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;

- відключення захисних пристроїв, самочинне проведення змін у конструкції та складі ЕОМ, устаткування або їх технічне налагодження;

- робота з відеотерміналами, в яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;

- праця на матричному принтері зі знятою (трохи піднятою) верхньою кришкою.

5.2 Вимоги безпеки під час обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ

5.2.1 Монтаж, обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, заміна деталей, пристроїв, блоків повинні здійснюватись тільки при повному відключенні живлення.

Забороняється з'єднувати та роз'єднувати кабелі при підключеній напрузі.

5.2.2 У тих випадках, коли монтаж, обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ або її пристроїв, блоків при відключеному живленні неможливі, виконання цих робіт допускається за умови додержання таких вимог:

- устаткування, допоміжна апаратура та прилади повинні бути заземлені;

- роботи виконуються не менше ніж двома працівниками;

- працівники повинні виконувати роботу інструментом з ізольованими ручками, стоячи на діелектричному килимку, або бути в діелектричних калошах.

5.2.3 Засоби захисту та інструмент необхідно щоразу перед застосуванням оглянути і при виявленні несправностей негайно заміняти.

Користування несправними захисними засобами та інструментом є неприпустимим.

5.2.4 Під час виконання ремонтних робіт слід користуватись електроінструментом, напруга живлення якого не перевищує 36 В.

5.2.5 Особам, що виконують ремонтні роботи, забороняється працювати з ручним годинником, що має металевий браслет.

5.2.6 Ремонтувати або настроювати відеотермінал під напругою дозволяється тільки в тих випадках, коли іншим способом виконати роботу неможливо. При цьому необхідно виконувати роботу відповідно до пункту 5.2.2 та працювати тільки однією рукою, уникаючи доторкання до струмовідних частин відеотерміналу.

5.2.7 Перед заміною кінескопу, блоків та деталей відеотерміналу, а також перед підключенням вимірювальної апаратури (за винятком випадків перевірки напруги або осцилограм за допомогою спеціальних щупів), необхідно вимкнути живлення відеотерміналу та за допомогою інструменту з ізолюючими ручками зняти залишковий заряд з конденсаторів фільтрів випрямлювачів та другого анода кінескопа.

5.2.8 Ремонт відеотермінала без футляра, а також усі види робіт з відкритим кінескопом повинні проводитися в захисних окулярах або масці.

5.2.9 Паяння деталей повинно проводитись відповідно до СП 952-72.

5.2.10 Промивання і знежирення деталей, блоків, плат повинні проводитись за допомогою етилового спирту або спеціальних негорючих промивних рідин.

5.2.11 Промивання, знежирення деталей, блоків і плат повинно проводитись в окремому приміщенні у спеціально обладнаних шафах з місцевою витяжною вентиляцією у вибухопожежобезпечному виконанні при швидкості руху повітря в робочій зоні 0,7 м/хв. Промивати, знежирювати деталі, блоки, плати дозволяється тільки при працюючій вентиляції.

Приміщення, де здійснюється промивання і знежирення деталей, повинно бути забезпечене протипожежними засобами за узгодженням з органами державного пожежного нагляду.

На дверях цих приміщень повинні бути знаки "Забороняється користуватися відкритим полум'ям" та "Забороняється палити" згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".

5.2.12 Ванна для промивання повинна бути виготовлена з матеріалу, що не утворює іскор.

5.2.13 Зберігання рідин, що застосовуються для промивання, на робочих місцях дозволяється тільки в кількості, потрібній протягом робочої зміни, в металевій зачиненій тарі з матеріалу, що не утворює іскор, у вогнестійкій шафі, обладнаній витяжною вентиляцією.

5.2.13 Зливання відходів промивання повинно проводитись у спеціальні резервуари, які б забезпечували вибухо- та пожежобезпечне зберігання.

Зливання відходів промивання в каналізацію забороняється.

5.2.14 Порожню тару необхідно звільняти від залишків промивної рідини шляхом промивання гарячою водою зі спеціальними мийними засобами.

5.2.15 Працівникам, що виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, не дозволяється:

- працювати поблизу відкритих струмовідних частин (крім випадків, обумовлених пунктами 5.2.2 та 5.2.5 цих Правил);

- залишати без догляду увімкнуте в мережу живлення устаткування, прилади, що використовуються при проведенні робіт;

- залишати на устаткуванні, приладах запобіжники, з'єднувачі, провід, залишки флюсу, припою тощо;

- розміщувати на одному робочому столі (місці) два або більше увімкнутих в мережу живлення відеотермінали з знятими футлярами;

- проводити всередині відеотермінала операції, що виконуються тільки двома руками, без попереднього вимкнення відеотермінала з мережі живлення та зняття залишкових зарядів з конденсаторів фільтрів випрямлячів та другого анода кінескопа.

Приймачі акустичних хвиль. Види і характеристики приймачів

Источники звука -- любые явления, вызывающие местное изменение давления или механическое напряжение. Широко распространены источники Звук в виде колеблющихся твёрдых тел (например, диффузоры громкоговорителей и мембраны телефонов, струны и деки музыкальных инструментов; в ультразвуковом диапазоне частот -- пластинки и стержни из пьезоэлектрических материалов или магнитострикционных материалов). Источниками Звук могут служить и колебания ограниченных объёмов самой среды (например, в органных трубах, духовых музыкальных инструментах, свистках и т.п.). Сложной колебательной системой является голосовой аппарат человека и животных. Возбуждение колебаний источников Звук может производиться ударом или щипком (колокола, струны); в них может поддерживаться режим автоколебаний за счёт, например, потока воздуха (духовые инструменты). Обширный класс источников Звук -- электроакустические преобразователи, в которых механические колебания создаются путём преобразования колебаний электрического тока той же частоты. В природе Звук возбуждается при обтекании твёрдых тел потоком воздуха за счёт образования и отрыва вихрей, например при обдувании ветром проводов, труб, гребней морских волн. Звук низких и инфранизких частот возникает при взрывах, обвалах. Многообразны источники акустических шумов, к которым относятся применяемые в технике машины и механизмы, газовые и водяные струи. Исследованию источников промышленных, транспортных шумов и шумов аэродинамического происхождения уделяется большое внимание ввиду их вредного действия на человеческий организм и техническое оборудование.

Человеческое ухо - орган очень чувствительный и надежный. Оно начинает воспринимать звуки, если давление звуковой волны составляет всего 2o10-5 Па, или 2o10-10 атм (эта величина называется порогом слышимости), а болевой порог, когда звук уже не слышен, равен 20 Па. Интенсивность звука (она равна квадрату давления) может меняться в 1012 раз! Никакой другой орган чувств не имеет столь широкого динамического диапазона. При этом человек легко улавливает разницу громкостей звуков, слышных правым и левым ухом, всего на несколько процентов. Этот так называемый бинауральный эффект позволяет определять направление на источник звука с точностью до одного углового градуса.

Приборы для приема и излучения звуковых волн.

Вся современная техническая акустика основывается на процессах преобразования энергии электрических колебаний в энергию звуковых или механических колебаний и обратно. Такие устройства называются электроакустическими и электромеханическими преобразователями. Электрические преобразователи механических колебаний можно разделить на два класса: обратимые и необратимые (вентильные). Типичным примером вентильного приемника является угольный микрофон. К наиболее распространенным обратимым электромеханическим преобразователям относится пьезоэлектрические, магнитострикционные, электродинамические, электростатические преобразователи. В преобразователях предназначенных для излучения монохромного сигнала используется явление резонанса: они работают на одном собственных колебаниях механической системы, на частоту которых настраивается генератор электрических колебаний, возбуждающий преобразователь. К основным характеристикам излучателей относятся их частотный спектр, излучаемая мощность звука, направленность излучения. Обратимые преобразователи в режиме приема акустического сигнала позволяет воспроизводить временную форму сигнала и, следовательно, получить сведения о его фазе, частоте и спектре. Приемники, размеры которых много меньше длины волны, так называемые точечные, позволяют получить сложную ространственную структуру акустического поля. Итак, звуковые волны, излученные какими-либо источниками, могут проходить через оптически непрозрачные тела, отражаться от инородных включений, имеющихся в них, и достигать внешней поверхности тел.

Современные компьютеры “умеют” сохранять и воспроизводить звук (речь, музыку и пр.)

Звук- это волна, синусоида, с периодически чередующимися гребнями и впадинами (рис.1) при этом меняется амплитуда и частота. Частота определяется числом периодов.

Период - один максимум и один минимум волны в секунду. Амплитуда - это интенсивность. Двоичное кодирование звуковой информации заключается в том, чтобы такой волне поставить в соответствие последовательность нулей и единиц.

Компьютерная звуковая система работает подобно человеческому уху

Микрофон преобразует нужную звуковую волну в непрерывный (аналоговый) электрический сигнал. Затем он пропускается через аналогово-цифровой преобразователь. В компьютере храниться цифровая запись звука.

Звуковая волна - аналоговый электрический сигнал - АЦП - цифровая запись звука.

Чтобы услышать звук, записанный на компьютере, производится обратное преобразование. С помощью специального математического метода, называемого преобразованием Фурье, строятся синусоиды, которые преобразуют поток цифр в электронную музыку.

Цифровая запись звука - преобразование Фурье - аналоговый электрический сигнал - звуковая волна.

Чтобы представить аналоговый сигнал в цифровой форме, с него периодически снимают показания, и измеренное в каждый момент напряжение преобразуется в двоичное число. Такой процесс называется дискретизацией, сигнал из непрерывного становится дискретным. Графически этот процесс можно представить как превращение гладкой синусоиды в ступенчатую. Можно измерить высоту каждой “ступеньки” и получить последовательную цифровую запись об уровне громкости в каждый момент времени. Записывается обычно не абсолютная высота, а поставленный ей в соответствие код. Для того чтобы получить сведения о частоте, т.е. высоте звука, “ступеньки” должны быть узкими, т.е. измерения надо проводить как можно чаще. От частоты зависит качество записи и звучания. Чем больше количество измерений производится за одну секунду, тем точнее кодирование. т

В настоящее время принята частота дискретизации от 8 до 48 кГц. Качесво при частоте 8 кГц соответствует качеству радиотрансляции, 48 кГц - качеству звучания аудио-CD.

Необходимо помнить, что чем выше качество цифрового звук, тем больше информационный объём звукового файла. Можно оценить информационный объём звукового стереофайла длительностью звучания 1 секунду при среднем качестве звука (16 битов, 24000 измерений в секунду). Для этого глубину кодирования необходимо умножить на количество измерений в 1 секунду и умножить на 2( стереозвук):

16 бит*24000*2=768000бит=96000байт=93,75 Кбайт.

Приёмники света. Измеряемые единицы интенсивности и мощности света

Приёмники света, устройства, изменение состояния которых (реакция) под действием потока оптического излучения служит для обнаружения этого излучения, его измерения, а также для фиксации и анализа оптических изображений излучающих объектов; наиболее обширный класс приёмников излучения. В Приёмники света энергия излучения оптического диапазона преобразуется в др. виды энергии. Важными параметрами, характеризующими свойства и возможности различных типов Приёмники света, являются: пороговая чувствительность -- минимальный поток излучения, который может быть обнаружен на фоне собственных шумов Приёмники света; коэффициент преобразования (относительная чувствительность), который связывает падающий на Приёмники света поток излучения с величиной сигнала на выходе Приёмники света; постоянная времени -- время, за которое сигнал на выходе Приёмники света нарастает до определённого уровня (этот параметр служит мерой способности Приёмники света регистрировать оптические сигналы минимальной длительности); спектральная характеристика -- зависимость чувствительности Приёмники света от длины волны излучения. Приёмники света, у которых чувствительность слабо зависит от длины волны в широком диапазоне длин волн, называются неселективными, в отличие от селективных Приёмники света, имеющих на спектральной характеристике четко выраженные максимумы и (или) минимумы. Приёмники света подразделяют на тепловые, фотоэлектрические, механические и химические. К тепловым Приёмники света относятся термоэлементы, металлические и полупроводниковые болометры, молекулярные радиометры, оптико-акустические Приёмники света Из них наиболее распространены термоэлементы и вакуумные болометры. Изменение температуры поглощающей свет поверхности термоэлемента приводит к появлению в нём термо-эдс. Повышенной чувствительностью обладают последовательные соединения нескольких термоэлементов, называемых термостолбиками. В оптико-акустических (пневматических) Приёмники света регистрируется увеличение объёма газа, нагреваемого поглощённым излучением. К тепловым Приёмники света, применяемым в инфракрасном (ИК) диапазоне, относятся и жидкие кристаллы, которые при нагреве излучением изменяют цвет. Тепловые Приёмники света, как правило, неселективны и пригодны для измерений лучистой энергии в широкой области спектра (200 нм -- 20 мкм; иногда до 1000 мкм). Пороговая чувствительность лучших тепловых Приёмники света ~10-10--10-11вт, а постоянная времени в большинстве случаев составляет 10-1 --10-3сек.

Фотоэлектрические Приёмники света разделяют на Приёмники света с внешним и внутренним фотоэффектом. Фотоэлектрические Приёмники света включают фотоэлементы, фотоэлектронные умножители, фотосопротивления (см. Фоторезистор), фотодиоды, электроннооптические преобразователи, Приёмники света с фотоэлектромагнитным эффектом, квантовые усилители оптического диапазона. Эти Приёмники света селективны, и их реакция зависит от величин энергий отдельных поглощённых фотонов. Спектральная чувствительность Приёмники света с внешним фотоэффектом имеет характерную длинноволновую («красную») границу в области 0,6--1,2 мкм, определяемую природой вещества Приёмники света (см. Работа выхода). Пороговая чувствительность Приёмники света с внешним фотоэффектом может быть доведена до 10-12--10-15вт при постоянной времени менее 10-9сек (для электроннооптических преобразователей до 10-12сек). Чувствительность т. н. счётчиков фотонов ещё выше -- до 10-17вт/сек. Преимуществом фотосопротивлений, фотодиодов и Приёмники света с фотоэлектромагнитным эффектом относительно Приёмники света с внешним фотоэффектом является их работоспособность в далёкой И К области спектра (10--30 мкм). Предельная чувствительность фотосопротивлений (в полосе частот шириной 1 гц) составляет 10-10--10-12вт при постоянной времени 10-5--10-7 сек. Для регистрации сверхкоротких импульсов лазерного излучения ИК диапазона в СССР разработан новый вид Приёмники света, в которых используется эффект увлечения свободных электронов в полупроводниках фотонами. При поглощении света электронами вместе с энергией падающей световой волны поглощается и её импульс (количество движения). Перераспределение импульса между кристаллической решёткой полупроводника и свободными электронами приводит к появлению упорядоченного движения (увлечения) электронов относительно решётки и регистрируется в виде тока или эдс. Приёмники света этого типа обладают высоким временным разрешением (постоянная времени ~ 10-11--10-10 сек); они не требуют принудительного охлаждения и использования источников питания. Механические (пондеромоторные) Приёмники света обычно выполняются в виде крутильных весов и реагируют на давление света. Они применяются сравнительно нечасто, т.к. очень чувствительны к вибрациям и различным тепловым процессам. К фотохимическим Приёмники света относятся все виды фотослоёв, используемые в современной фотографии. В отличие от тепловых и фотоэлектрических Приёмники света, фотослой суммирует фотохимическое действие излучения. При этом по оптической плотности почернения слоя прямо измеряется энергия излучения. К Приёмники света могут быть отнесены и глаза живых существ. Область спектра, в которой чувствителен глаз человека (0,4--0,8 мкм), называется видимой областью. Человеческий глаз -- селективный Приёмники света с максимальной чувствительностью около 555 нм. Адаптированный в темноте глаз человека (см. Адаптация физиологическая) имеет пороговую чувствительность ~ 10-17вт/сек, что соответствует нескольким десяткам фотонов в 1 сек. Глаза др. живых существ (млекопитающих, птиц, рыб, насекомых) отличает большое разнообразие свойств (см. Глаз, Зрения органы). В частности, глаза некоторых насекомых реагируют на поляризацию света.

Сила света.

Обозначение: l Единица измерения: кандела (cd).

Определение: сила света, которую черное тело отражает в перпендикулярном направлении со своей 1/600000 доли кв. м. поверхности в освещении платиновым образцом в точке застывания под давлением 101325 Н/м. кв.

Световой поток.

Обозначение: Ф Единица измерения - люмен (lm), 1 lm=1cd*sr (sr-телесный угол, стерадиан) Определение: Мощность световой энергии, оцениваямая на средний человеческий глаз.

Мощность света.

Обозначение: К Единица измерения: lm/Ватт

Определение: Отношение светового потока источника света к его потребляемой мощности.

Прийоми активної і пасивної боротьби з шумом. Профілактика шуму в робочих приміщеннях

Боротьба з шумом на виробництві є однією з найскладніших проблем, оскільки джерела шуму різноманітні й потребують комплексу заходів технічного, організаційного і медичного характеру на всіх стадіях проектування, будівництва, експлуатації машин і устаткування. Відомі три основні напрямки боротьби з шумом:

1. Зменшення рівня шуму у джерелі виникнення, застосування раціональних конструкцій, нових матеріалів і технологічних процесів.

2. Звукоізоляція устаткування за допомогою глушників, резонаторів, кожухів, захисних конструкцій, оздоблення стін, стелі, підлоги тощо.

3. Використання засобів індивідуального захисту.

Технологічні заходи охоплюють характеристику і розміщення устаткування і машин, вимоги до розрахунку характеристик шуму на стадії проектування, обмеження шуму звукопоглинаючих конструкцій і екранів, фільтровентиляційних установок, заміну технологічних процесів і механізмів на менш шумні, обладнання звукоізолюючих кабін операторів, дистанційне керування обладнанням, автоматизацію виробничих процесів зі зменшенням кількості операторів тощо.

Планувальні заходи передбачають ізоляцію шумних цехів від тихих приміщень, збільшення відстані між ними (на стадії проектування виробництва), розташування шумних цехів з підвітряного боку і торцем до фасаду інших будівель. Зелені насадження навколо шумних цехів і шумозахисна зона так само сприяють поглинанню шуму.

У виробничих умовах поряд із звукоізоляцією широко застосовують засоби звукопоглинання. З метою поглинання шуму приміщеннями цехів малого об'єму (400--500 м3) їх оздоблюють пористими матеріалами. Позитивний ефект звукопоглинання дає застосування мінеральних плит, матів з базальтового волокна, штукатурки пінистої або зернистої структури тощо. У приміщеннях великого об'єму ефективні звукопоглинаючі бар'єри і об'ємні поглиначі (куби, конуси тощо), які підвішують над шумними агрегатами для зниження рівня шуму на 5-12 дБ.

У боротьбі з аеродинамічним шумом (вихлопи і всмоктування повітря пневматичними інструментами, компресорами, вентиляторами тощо) застосовують глушники різної конструкції. Вибір типу глушника залежить від рівня і спектрального складу шуму. Для гасіння високочастотного шуму застосовують активні глушники, в основу яких покладено принцип звукової енергії, для гасіння низькочастотного шуму -- реактивні глушники, що працюють як акустичний фільтр.

Засоби індивідуального захисту від шуму -- протишуми -- використовують тоді, коли технічні засоби не забезпечують його зниження до безпечного рівня. Тип засобу протишуму вибирають за рівнем і спектром шуму. Застосовують десятки варіантів вкладишів (втулки, тампони тощо), навушники і шоломи для ізоляції зовнішнього слухового ходу від шуму. До протишумових вкладишів, які вставляють у слуховий хід, належать заглушки у вигляді тампонів, гумові ковпачки, циліндри із спеціального пінопласту, пластичні вкладиші (виготовлені індивідуально за формою слухового ходу), а також вкладиші одноразового використання. Ефективними вважаються вкладиші із суміші волокон органічної бактерицидної вати і ультратонких полімерних волокон -- беруши.

Для профілактики несприятливого впливу імпульсного шуму рекомендується заповнювати паузи між імпульсами рівним фоновим шумом. При цьому різниця між рівнями фону та імпульсного шуму не повинна перевищувати 20 дБ. З метою підготовки працівника до чергового імпульсу шуму використовують світлові застережні сигнали.

Проектирование освещения в рабочем помещении. Требования к интенсивности освещения для разных видов работ

Основными понятиями, характеризующими свет, являются световой поток, сила света, освещённость и яркость.Световым потоком называют поток лучистой энергии, оцениваемый глазом по световому ощущению.

Хорошее освещение действует тонизирующие, создаёт хорошее настроение, улучшает протекание основных процессов нервной высшей деятельности.

Улучшение освещённости способствует улучшению работоспособности даже в тех случаях, когда процесс труда практически не зависит от зрительного восприятия.

90% информации человек получает через органы зрения. Свет оказывает положительное влияние на обмен веществ, сердечно-сосудистую систему, нервно-психическую сферу. Рациональное освещение способствует повышению производительности труда, его безопасности. При недостаточном освещении и плохом его качестве происходит быстрое утомление зрительных анализаторов, повышается травматичность. Слишком высокая яркость вызывает явление слепимости, нарушение функции глаза.

Часть электромагнитного спектра с ? от 10... 340 000 нм называется оптической областью спектра, которая подразделяется на инфракрасное излучение (770... 340 000), видимое излучение (380... 770), УФ область - 10... 380 нм. В пределах видимой области, излучение paзличнoй вызывает разные световые и цветовые ощущения: от фиолетового до красного цветов. Наиболее чувствителен человеческий глаз к 550 нм излучению. К границам спектра чувствительность уменьшается.

Параметры освещения.

Количественные характеристики: