Комунікативний потенціал частки "мовляв" у сучасних українських онлайн-медіатекстах

Висновки та перспективи подальших досліджень

Частку мовляв в онлайн-медіатекстах використовують із метою засвідчити чуже мовлення, позначити переповідність в авторському тексті. Менш частотними є випадки маркування гіпотетичності, тобто приписування мовцеві невисловлених, ймовірних слів. Така подвійна функція частки мовляв зумовлює інтерференцію переповідності й гіпотетичності, а тому за умови реальності висловленого чужі слова можуть сприйматися з відтінком сумніву, недостовірності, а ймовірні, невисловлені думки - з відтінком реальності. Порівняння результатів дослідження із зафіксованим у словнику значенням дає підстави стверджувати, що частка мовляв увібрала в себе семантику частки мов. Як за переповідності, так і за гіпотетичності, частка мовляв позначає інакшість позиції автора тексту, передає негативну оцінку чужих слів, емоційне забарвлення несприйняття, недовіри, зневаги, сумніву, іронії як до чужих (висловлених чи ймовірних) слів, так і до їхнього автора. Тому можемо стверджувати, що частка мовляв є своєрідним маркером поділу “свій - інший”, “свій - чужий”, у деяких текстах це може бути запрошенням, стимулом до діалогу між опонентами, в інших (зокрема, якщо чуже твердження додатково марковане словами з негативним забарвленням) - може категорично заперечувати можливість будь-якої подальшої комунікації. У самому медіатексті цей діалог виявляється в реакції автора на чужі слова, може передбачати потребу подальшого обміну думками, потенційним також є діалог між автором та реципієнтом онлайн-медіатексту. Останній як свідок внутрішньотекстового діалогу може прийняти позицію будь-якої із сторін, однак емоційно-оцінне навантаження речень із часткою мовляв схиляє до позитивного сприйняття саме авторської позиції. Подвійне маркування чужих слів (за допомогою дієслова зі значенням мовлення і частки мовляв) посилює сприйняття онлайнмедіатесту як наближеного до ситуації довірливої розмови.

Дослідження виявило тенденцію до підвищення частотності використання цього вставного слова в мові онлайн-медіа, ймовірно, не тільки, з огляду на його здатність маркувати чуже мовлення, але також і на ширші можливості лаконічно виловлювати ставлення й оцінку висловленого іншою особою. Частотна актуалізація частки мовляв із додатковими комунікативними емоційнооцінними функціями може закріпити її сприймання насамперед не як засобу евіденції, а як маркера недостовірності, неправдивості, негативної оцінки повідомленого іншою особою. Тому результати дослідження варто враховувати у практиці мовотворчості журналістів: у текстах, де є потреба тільки позначити чуже мовлення, не висловлюючи у прямий чи непрямий спосіб ставлення до висловленого іншою особою; рекомендуємо використовувати інші засоби введення чужих слів у текст. Перспективним вважаємо дослідження частки мовляв у діахронічному аспекті, а також аналіз інших способів маркування чужого мовлення, порівняння їхніх функцій і семантики.

Література

1. Білодід І. І. Словник української мови: в 11 т. Т. 4. К.: Наукова думка, 1973. 840 с.

2. Більовська Н. Тактика наближення автора до читача: інтерактивна співпраця // Вісник Львівського університету. Серія Журналістика. Вип. 51. 2022. С. 187-195.

3. Бондаренко Л. В. Склад та комунікативні функції вторинних часток: автореф. дис.... канд. філол. наук, Кіровоград: Кіровоградський держ. пед. ун-т ім. В. Винниченка, 2005. 20 с.

4. Вільчинська Т. П., Вільчинський О. К. Частка як засіб формування комунікативних типів речення у творчості В. Шовкошитного // Collection of scientific papers “SCIENTIA0. The driving force of science and trends in its development. 2021. Vol. 3. P. 79-84.

5. Дацишин Х. Можливості прямої мови у відтворенні усного мовлення в друкованому медіа тексті // Вісник НУ “Львівська політехніка”. Серія Журналістські науки. 2018. №. 896. С. 145-149.

6. Матулевська Т. Функційний потенціал віддієслівних часток української мови в публіцистичних текстах початку ХХІ століття // Науковий вісник Херсонського державного універститету. Серія: Лінгвістика. 2015. Вип. 22. С. 38-43.

7. Межов О. Г., Мельник І. А. Комунікативно-прагматичні та стилістичні функції часток у художніх творах Лесі Українки // Волинь філологічна: текст і контекст: зб. наук. пр. 2020. Вип. 29: Українська мова в сучасному науковому вимірі. С. 45-59.

8. Симонова К. Переповідні частки. URL: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine24-11.pdf.

9. Педченко С. До проблеми класифікації модальних партикул // Філологічні науки. 2011. 9. С. 82-87.

10. Районіт Що писали анонімні телеграм-канали про візит Зеленського в США. 2022. URL: https://rayon.in.ua/news/561242-shcho-pisali-anonimni-telegram-kanali-pro-vizit-zelenskogo-v-ssha.

11. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови. К.: Академія. 2004. 408 с.

12. Яслик В. І. Мовляв (мов) як засіб вираження евіденції. Лінгвістичні студії / Linguistic Studies, Донецький нац. ун-т ; гол. ред. А. П. Загнітко. Вінниця: ДонНУ. Вип. 31. С. 26-30.

References

1. Bilodid I. (1973). Slovnyk ukrainskoi movy. [Dictionary of the Ukrainian language]: v 11 t. vol. 4. K.: Naukova dumka, 840 p.

2. Bilovska N. (2022). Taktyka nablyzhennia avtora do chytacha: interaktyvna spivpratsia. [Tactics of approaching the author to the reader: interactive cooperation]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia Zhurnalistyka. [Bulletin of the Lviv University. Series Journalism]. Lsue 51. Р. 187-195.

3. Bondarenko L. V. (2005). Sklad ta komunikatyvni funktsii vtorynnykh chastok. [The composition and communicative functions of secondary particles]: abstract of kand. of philol. sciences dys. Kirovohrad: Volodymyr Vynnychenko Kirovohrad state pedagogical university. 20 p.

4. Vilchynska T. P., Vilchynskyy O. K. (2021). Chastka yak zasib formuvannia komunikatyvnykh typiv rechennia u tvorchosti V.Shovkoshytnoho. [Particle as a mean of forming communicative sentence types in the oeuvre of V. Shovkoshitnyy]. Collection of scientific papers “SCIENTIA ”. The driving force of science and trends in its development. Vol. 3. Р. 79-84.

5. Datsyshyn Kh. (2018). Mozhlyvosti priamoi movy u vidtvorenni usnoho movlennia v drukovanomu mediateksti. [Possibilities of direct speech in reproduction of oral speech in printed media texts] // Bulletin of Lviv Politechnic National University. Series Journalistic sciences. No. 896. Р. 145-149.

6. Matulevska T. (2015). Funktsiini potentsial viddiieslivnykh chastok ukrainskoi movy v publitsystychnykh tekstakh pochatku XXI stolittia. [The functional potential of the verb particles of the Ukrainian language in journalistic texts of the beginning of the 21st century]. Scientific Bulletin of Kherson State University. Series: Linguistics. !ssue 22. Р. 38-43.

7. Mezhov O. H., Melnyk I. A. (2020). Komunikatyvno-prahmatychni ta stylistychni funktsii chastok u khudozhnikh tvorakh Lesi Ukrainky. [Communicative-pragmatic and stylistic functions of particles in Lesya Ukrainka's literary works]. Volyn filolohichna: tekst i kontekst. Issue 29: Ukrainian language in modern scientific dimension. Р. 45-59.

8. Symonova K. Perepovidni chastky [Retelling particles]. URL: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/ Magazine24-11.pdf (Accessed: 20 December 2022).

9. Pedchenko S. (2011). Do problemy klasyfikatsii modalnykh partykul. [To the problem of classification of modal particles]. Philological sciences. No. 9. Р. 82-87.

10. Rayon.in. (2022). Shcho pysaly anonimni telehram-kanaly pro vizyt Zelenskoho v SShA. [What anonymous Telegram channels wrote about Zelenskyi's visit to the United States] URL: https://rayon.in.ua/news/561242shcho-pisali-anonimni-telegram-kanali-pro-vizit-zelenskogo-v-ssha (Accessed 25 December 2022).

11. Shulzhuk K. F. (2004). Syntaksys ukrainskoi movy. [Syntax of the Ukrainian language]. Kyiv: Akademiya. 408 p.

12. Yaslyk V. I. (2016). Movliav (mov) yak zasib vyrazhennia evidentsii. [The particle movliav (mov)/ as a means of expressing evidence]. Linguistic Studies, Donetsk National University ; hol. red. A. P. Zahnitko. Vinnytsia: DonNU. Issue 31. Р. 26-30.

Размещено на Allbest.ru