Лексико-фразеологічні особливості говірки села Тріскині Сарненського району Рівненської області

2) найменування предметів хатнього побуту, інтер'єру: а) шахваяіер - "те саме, що шафа; вид меблів у формі високого гарно оздобленого ящика з дверцятами, який служить для зберігання одягу та білизни"; з огляду на те, що слово шафа запозичене (через польське посередництво) із середньоверхньонімецької мови (свн. schaf, нвн. Schaff - "діжка; шафа", яке, своєю чергою, походить від дієслова schaffen - "творити; вирізаючи, формувати"), можна припустити, що говіркова лексема також є віддієслівним утворенням; б) шкапчи^ек - "вид меблів у формі невисокого ящика з дверцятами, який служить для зберігання посуду, кухонного приладдя, деяких продуктів харчування тощо"; лексема є похідною фонетично модифікованою формою літературного слова шафа (шахва > шкахва > шкахв > шкахвчи^ек > шкапчи^ек), про що свідчить й усталена конструкція на зразок здорови йак шкахв - "високий"; висота шкапчи^ека збігалася з висотою стола, а тому подекуди він виконував ту функцію, що й звичайний стіл: Л 'удё було багато, си^ед'іл'і і за стуолом, і за шкапчи^еком, накрити^ем настуолни^еце^ийу, і на лауц'іе, і на слуон'іе (слун'іЄ), а у кутку стойау слуончи^ек (слунчиек) і баби^ена кал'бука (кул'бака) // Людей було багато, сиділи і за столом, і за шкапчиком, накритим скатертиною, і на лавці, і на ослоні, а в кутку стояв ослінчик і бабин ціпок.

IV. Назви господарських споруд, їх частин, знарядь праці тощо. Серед цієї групи розглядатимемо лексеми, використовувані не лише для позначення того, що збудоване, споруджене людиною, а й того, що є результатом її господарської діяльності. Зібраний говірковий матеріал схарактеризуємо в межах двох основних підгруп:

1) найменування господарських споруд чи їх частин, результатів господарської діяльності: а) стр'іеха - "покрівля будівлі для свійської худоби та птиці, на горищі якої зберігають сіно та солому для корму тварин" (пор.: ЗакинулИ с'іено на вишки, напхал'і гет' пуод (пуд) саму стр'іеху, тра буде шче (шчи) добре м'іж стропилами пото^уптат' (путуптат!) // Закидали сіно на горище, геть під самий дах, треба буде добре потоптати ще між кроквами, де стропило - "те саме, що кроква; два бруси, з'єднані в горішній частині під кутом і закріплені долішніми кінцями до стін будівлі, на яких тримається дах"; слово є похідним від запозиченого з білоруської мови строп - "гребінь даху" (пор.: псл. stropъ < *srop - "покрівля"); б) нав'тс - "виступ, що подовжує зазвичай передню нижню частину покрівлі господарської будівлі (хліва) задля практичного використання (між дверним простором впритул до стіни складають дрова, аби захистити їх від негоди; сушать білизну і т. ін.)"; окреме невеличке приміщення, призначене в основному для зберігання дров, називають лексемою пов'іет'; зберігання дров поза приміщенням вимагає спеціального оформлення, скажімо, у вигляді своєрідної купи- копиці, яка отримала назву кост!ор (псл. kost(b)rb - "купа, стіс”, первісно "щось нарубане"); в) гутанка - "те саме, що гойдалка"; є похідним від дієслова гутат - "гойдати", яке, цілком імовірно, є модифікованим дериватом від дитячого ута (ута > утат! > (г)утат! > (г)утанка); для позначення відповідної реалії використовують і лексему кол!іханка; г) скопеЦ - "викопана на полі й спеціальним чином утеплена, забезпечена продухом яма, у якій закопують на зиму буряки чи насінну картоплю"; ґ) зам'іЄжок - "вузька цілинна смуга між обробленими, зораними полями, поросла травою, по якій пролягає стежка"; мабуть, межу власного поля співвідносили з розорою - "борозною зробленою плугом або лопатою між двома полями або грядками", відповідно, стежка пролягала "за межею"; лексема розора вступає в синонімічні відношення з говірковою доЛінка - "заглибина між грядками, викопана лопатою";

2) найменування знарядь праці, господарських інструментів:

а) зал!іезн!ак - "те саме, що заступ; звужена донизу залізна лопата для земляних робіт" (зал!іезн!ак < залізний); для позначення совкової лопати використовують слово шохл'а (шухл'а), що, імовірно, має стосунок до нім. Schaft - "держак, стрижень, жердина", яке походить від schaben - "скоблити", тобто "зчищати, знімати верхній шар чогось чим-небудь гострим"; появу варіантної форми можна пояснити побутуванням лексеми й у значенні "пропасниця, лихоманка" (пор.: шоб на те^ибЄ шухл'а напала); б) копаница, сапаница - "те саме, що сапа; металева лопатка, насаджена перпендикулярно на дерев'яний держак, якою знищують бур'ян чи огортають (окопують) зазвичай картоплю"; в) прачка - "саморобний пристрій для полоскання білизни на ставку чи річці, що являє собою дерев'яну дошку у формі рівнобедреної трапеції з вертикальними дерев'яними надбудовами з трьох боків, на яку ставали ногами, фіксуючи її, а об верхню частину вибивали прання”; г) греибл'онка - "саморобний дерев'яний пристрій у формі совка, днище якого складається з продовгуватих щільних металевих зубів, за допомогою яких збирають ягоди чорниці"; нині наявна, так би мовити, удосконалена (і структурно, і функційно) модель цього пристрою, який отримав і нову назву - комбат (коумбаїн) (пор.: брат' йагоди комбатом (ко^умба!ном)); незалежно від того, збирають ягоди руками, греибл 'онко^уйу чи комбатом (ко^умбаіном), назва ще одного виробничого атрибута залишається незмінною впродовж, мабуть, уже більше, ніж століття: набирак - "невелика посудина (глечик, слоїк, відерце тощо), яку прив'язують спереду на поясі й у яку збирають ягоди перед тим, як висипати їх у начиння більшого розміру (відро, коробку ("тісно сплетений із тонкої лози, лубу і т. ін. спеціальний короб овальної форми"), лазбЄни^ек ("те саме, що коробка, але зі сплетеною з такого самого матеріалу кришкою") тощо) "; лексемою коробка послуговуються й для називання звичайного коша, у який зазвичай копають (вибирають і т. ін.) картоплю. діалектизм тріскині говірковий

Висновки й перспективи дослідження

Проілюстровані лексико-фразеологічні зразки відбивають специфіку регіонального світосприйняття, світогляду, а система смислів, пов'язаних з історією буття й традиціями регіону, експонує особливий код культури, розшифрування якого потребує чималих зусиль, бо змушує його носіїв орієнтуватися як у сфері коду, так і у сфері інформації, що передає цей код. Усебічне вивчення поліських говірок, які законсервували в собі давні елементи світогляду, потребує парадигматичного підходу, нового і теоретичного, і практичного осмислення багатьох фактів, їх системної, порівняльно-історичної інтерпретації, спеціальної лексикографічної праці. Однак це вже предмет дослідження подальших наукових розвідок.

Насамкінець зауважимо: попри наявність контактів, взаємодії й взаємовпливів діалектів залучений до аналізу матеріал дає змогу констатувати: говірка села Тріскині, що на Сарненщині, зберігає архаїчні (фонетичні, лексичні, семантичні, фразеологічні, словотвірні, граматичні й навіть акцентуаційні) особливості української мови. Їх скрупульозне вивчення - це могутня зброя, здатна захистити етнокультурну ідентичність і навіть гарантувати національну безпеку, адже роль загальнонаціональної мови (як літературної, так і діалектної) у побудові й трансляції етнокультурної картини світу епохальна.

Список використаних джерел та літератури

1. Аркушин Г. Л. Західнополіська діалектологія: навч. посіб. Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. 257 с.

2. Бевзенко С. П. Українська діалектологія. Київ: Вища шк., 1980. 247 с.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. Київ; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. 1440 с.

4. Воронич Г. В. Західнополіський говір. Українська мова: енциклопедія. Київ, 2000. С. 181-182.

5. Гримашевич Г. І. Структура полісемічних назв одягу в середньополіських говірках. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2004. Вип. 14. С. 163-167.

6. Гриценко П. Ю. Українська діалектна лексика: реальність і опис (деякі аспекти). Діалектна лексика: лексикологічний, лексикографічний та лінгвогеографічний аспекти: матеріали доп. Міжнар. наук. конф. Глухів, 2005. С. 5-24.

7. Етимологічний словник української мови: у 7 т. Київ: Наук. думка, 1982-2006. Т. I-VI.

8. Євтушок О. Діалектна лексика Західного Полісся: структурно-семантична та ареальна характеристика. Волинь філологічна: текст і контекст. Луцьк, 2018. Вип. 9 (1). С. 40-47.

9. Євтушок О. Спостереження над лексикою говірок Рівненщини. URL: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/K M/pdfs/Magazine46-47-24.pdf (дата звернення: 10.06.2022).

10. Кобиринка Г., Рябець Л. Українська діалектологія: витоки та перспективи. Українська мова. 2018. № 4. С. 92-100.

11. Малафей М. Ліс рубають - тріски летять. Сарненські новини. 30 жовтня 2014 р. URL: https://sarny.in.ua/content/2236 (дата звернення: 10.06.2022).

12. Мойсієнко В. М. Історична діалектологія української мови. Північне (поліське) наріччя: підручник. Київ, 2016. 284 с.

13. Никончук М. В. Північне наріччя. Українська мова: енциклопедія. Київ, 2000. С. 445-446.

14. Никончук М. В. Середньополіський говір. Українська мова: енциклопедія. Київ, 2000. С. 535-536.

15. Омельковець Р. С., Примак М. А. Лексика народної медицини в говірках Сарненського району Рівненської області. Закарпатські філологічні студії. Ужгород: Видавничий дім "Гельветика", 2018. Т. 1. Вип. 3. C. 3237.

16. Словник української мови: в 11 т. Київ: Наук. думка, 1970-1980. Т. 111. URL: http://sum.in.ua/ (дата звернення: 10.06.2022).

17. Списокъ населенныхъ мість Волынской губерніи. Житомірь: Волынская губернская типография, 1906. 219 с.

References (translated &transliterated)

1. Arkushyn H. L. (2012). Zakhidnopoliska dialektolohiia: navch. posib [West Polissya dialectology: textbook]. Lutsk: Volyn. nats. un-t im. Lesi Ukrainky. 257 s. [in Ukrainian].

2. Bevzenko S. P. (1980). Ukrainska dialektolohiia [Ukrainian dialectology]. Kyiv: Vyshcha shk. 247 s. [in Ukrainian].

3. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy (2004). [Large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language] / uklad. i holov. red. V. T. Busel. Kyiv; Irpin: VTF "Perun". 1440 s. [in Ukrainian].

4. Voronych H. V. (2000). Zakhidnopoliskyi hovir [West Polissya dialect]. Ukrainska mova: entsyklopediia. Kyiv. S. 181-182. [in Ukrainian].

5. Hrymashevych H. I. (2004). Struktura polisemichnykh nazv odiahu v serednopoliskykh hovirkakh [The structure of polysemous names of clothing in the Middle Polish dialects]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. Vyp. 14. S. 163-167. [in Ukrainian].

6. Hrytsenko P. Yu. (2005). Ukrainska dialektna leksyka: realnist i opys (deiaki aspekty) [Ukrainian dialect vocabulary: reality and description (some aspects)]. Dialektna leksyka: leksykolohichnyi, leksykohrafichnyi ta linhvoheohrafichnyi aspekty: materialy dop. Mizhnar. nauk. konf. Hlukhiv. S. 5-24 [in Ukrainian].

7. Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy (1982-2006). [Etymological dictionary of the Ukrainian language]: u 7 t. Kyiv: Nauk. dumka. T. I-VI. [in Ukrainian].

8. Yevtushok O. (2018). Dialektna leksyka Zakhidnoho Polissia: strukturno-semantychna ta arealna kharakterystyka [Dialect vocabulary of Western Polissya: structural-semantic and areal characteristics]. Volyn filolohichna: tekst i kontekst. Lutsk, 2018. Vyp. 9 (1). S. 40-47. [in Ukrainian].

9. Yevtushok O. Sposterezhennia nad leksykoiu hovirok Rivnenshchyny [Observation of the vocabulary of the dialects of Rivne region]. URL: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pd fs/Magazine46-47-24.pdf (data zvernennia: 10.06.2022). [in Ukrainian].

10. Kobyrynka H., Riabets L. (2018) Ukrainska dialektolohiia: vytoky ta perspektyvy [Ukrainian dialectology: origins and prospects]. Ukrainska mova. № 4. S. 92-100. [in Ukrainian].

11. Malafei M. Lis rubaiut - triskyletiat [The forest is being cut down - chips are flying]. Sarnenski novyny. 30 zhovtnia 2014 r. URL: https://sarny.in.ua/content/2236 (data zvernennia: 10.06.2022) [in Ukrainian].

12. Moisiienko V. M. (2016). Istorychna dialektolohiia ukrainskoi movy. Pivnichne (poliske) narichchia [Historical dialectology of the Ukrainian language. Northern (Polissya) dialect]: pidruchnyk. Kyiv. 284 s. [in Ukrainian].

13. Nykonchuk M. V. (2000). Pivnichne narichchia [Northern dialect]. Ukrainska mova: entsyklopediia. Kyiv. S. 445-446 [in Ukrainian].

14. Nykonchuk M. V. (2000). Serednopoliskyi hovir [Middle Polissya dialect]. Ukrainska mova: entsyklopediia. Kyiv. S. 535-536. [in Ukrainian].

15. Omelkovets R. S., Prymak M. A. (2018). Leksyka narodnoi medytsyny v hovirkakh Sarnenskoho raionu Rivnenskoi oblasti [Vocabulary of folk medicine in the dialects of Sarny district of Rivne oblast]. Zakarpatski filolohichni studii. Uzhhorod: Vydavnychyi dim "Helvetyka". T. 1. Vyp. 3. C. 32-37. [in Ukrainian].

16. Slovnyk ukrainskoi movy (19701980) [Dictionary of the Ukrainian language]: v 11 t. Kyiv: Nauk. Dumka. T. 1-11. URL: http://sum.in.ua/ (reference date: 10.06.2022). [in Ukrainian].

17. Spysokt naselennykht mistt Volynskoi huberniy (1906) [List of populated places of the Volyn province]. Zhytomirt: Volynskaia hubernskaia typohrafyia. 219 s. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru