Когнітивно-прагматичні особливості актуалізації комунікативної ситуації кібербуллінгу (на матеріалі англомовного інтернет-дискурсу)

Реакцією на іронічну репліку-гіперболу користувача teezy-weezy (PCs have personality? Get outside much?) є персоніфікована гіпербола-табу Windows won't make you suck other men's cocks, but it will actually run all the popular software and games out there з імплікатурою PERSONALITY IS A METAPHOR. WINDOWS IS NOT SURE TO BE A PERSON PROPER BUT UNLIKE MACKINTOSH, THIS OS IS MORE USER-FRIENDLY, FEASIBLE, AND FLEXIBLE.

Звісно, такий агресивний комунікативний хід набуває відповідного перлокутивного ефекту і змушує прихильників Mackintosh негайно реагувати. У відповідь, користувач stephen-s використовує тактику демонстрації невразливості (“мені не боляче”) та тактику пониження статусу (“ви усі примітивні як і ваше обладнання”). Тактика демонстрації невразливості реалізується через активізацію концептуальної метафори СУПЕРЕЧКА - ЦЕ ВІЙНА та ОБРАЗА - ЦЕ ЗБРОЯ, яка у свою чергу актуалізується у видовій концептуальній схемі НЕЕФЕКТИВНА ОБРАЗА - ЦЕ ПОГАНА ЗБРОЯ, ЩО НЕ ЗАВДАЄ ШКОДИ: Get back to me when you can come up with a more original insult than “elitist faggots”… it's as original and fresh as your OS. What, do you guys have some sort of newsletter that tells you all to use the same tired insults?

Стратегічно-комунікативні параметри відповідної ситуації мають конфліктний характер, оскільки кібербуллінг визначається як конфліктна взаємодія, як актуалізація агресивної поведінки в кіберпросторі. Комунікативна ситуація кібербуллінгу актуалізується нормативними та/або ненормативними інвективними одиницями, лексико-фразеологічними засобами з негативною оцінкою та інтенсифікаторами. Спостерігається висока частотність вживання займенника you, наказового способу дієслова, саркастичних риторичних запитань, повторів, паралельних та емфатичних конструкцій. До основних конфронтаційних стратегій кібербуллінгу належать стратегії дискримінації та дискредитації, що актуалізуються у тактиках пониження статусу, протиставлення, демонстрації досвіду, логічної та емоційної аргументації, образи, звинувачення, навішування ярликів. Зазначений тактико-стратегічний комплекс характеризує поведінку обох сторін дискурсу кібербуллінгу.

ВИСНОВКИ

Кібербуллінг є інтенціональною, спланованою агресивною поведінкою, збоку особи або групи осіб, у результаті якої жертва зазнає моральної та психологічної шкоди. Кібербуллінг актуалізується у кіберпросторі, який є сприятливим середовищем для дій агресора. Основними видами кібербуллінгу є флеймінг (перепалка), троллінг (провокативне підбурювання), кібердомагання (кіберхарасмент), кіберпереслідування (кіберсталкінг), наклеп (дискредитація), персонація, публічне викриття, виключення (кіберостракізм), хеппі слеппінг.

Головними ознаками Інтернет-тексту є інтертекстуальність і гіпертекстуальність. Гіпертекстуальність тлумачиться як ознака комунікації, що відображає особливу форму організації тексту та визначається нелінійним розташуванням і сприйняттям інформації. Інтертекстуальність є текстовою категорією, а інтердискурсивність - когнітивною, що відображає активну взаємодію різних знань і когнітивних процесів.

Інтернет-дискурс тлумачиться як процес і результат віртуальної мисленнєво-комунікативної діяльності (віртуальний дискурс) у всесвітній мережі Інтернет (мережевий дискурс) за допомогою різноманітних електронних засобів (комп'ютерний та електронний дискурси) і має вербальне та невербальне вираження. Найбільш поширеними комунікативними форматами в кіберпросторі є соціальні мережи, електронна пошта, форум (конференція, дискусійна група), чат, сайти електронних видань (ЗМІ), блог, персональний веб-сайт і гра онлайн. Явище кібербуллінгу найчастіше актуалізується у форматі форуму, чату, блогу, електронного видання та соціальної мережи.

До засобів актуалізації кібербуллінгу належать лексико-фразеологічні одиниці з негативною оцінкою, інтенсифікатори, нормативні та/або ненормативні інвективні одиниці, що об'єктивують стан агресії, висока частотність вживання займенника you, наказового способу дієслова, саркастичних риторичних запитань, повторів, паралельних та емфатичних конструкцій. Регулятивний взаємовплив у дискурсі кібербуллінгу постає як конфліктна взаємодія опонентів, що актуалізується у вигляді покрокових вербальних реплік-висловлювань, які можуть містити знаки інших семіотичних систем (піктограми, фото, відео та аудіо).

Рольова диференціація суб'єктів комунікативної ситуації кібербуллінгу та характер комунікативної взаємодії між ними актуалізує базові концептуальні метафори FLAMING IS WAR, CYBERHARASSMENT IS HUNTING, TROLLING IS PROVOCATION. До засобів реалізації кібербуллінгу належать лексико-фразеологічні засоби з негативною оцінкою, інтенсифікатори, нормативні та ненормативні інвективні одиниці, що об'єктивують стан агресії. Досліджуване явище також характеризується високою частотністю вживання займенника you, наказового способу дієслова, прецедентних феноменів, саркастичних риторичних запитань, повторів, паралельних та емфатичних конструкцій.

Головними стратегіями кібербуллінгу є дискримінація та дискредитація, які локалізуються у тактиках пониження статусу, протиставлення, демонстрації досвіду, логічної та емоційної аргументації, образи, звинувачення, навішування ярликів. Зазначений тактико-стратегічний комплекс характеризує поведінку обох сторін дискурсу кібербуллінгу.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Дайнека Н. М. Аспекти дослідження феномену кібербуллінгу / Надія Миколаївна Дайнека // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна» : збірник наукових праць. - Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2015. - Вип.55. - С.79-83.

2. Дайнека Н. М. Інтердискурсивність кіберпростору як онтологічна передумова для актуалізації кібербуллінгу / Надія Миколаївна Дайнека // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна» : збірник наукових праць. - Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2016. - Вип.62. - С.109-112.

3. Дайнека Н. М. Кібербуллінг як актуалізація конфліктного Інтернет-дискурсу / Надія Миколаївна Дайнека // The Tenth European Conference of Languages, Literature and Linguistics ? “East West” Association for Advanced Studies and Higher Education GmbH. - Vienna, 2016. - № 114. - Р. 30?35.

4. Дайнека Н. М. Кібербуллінг: онтологічні ознаки та типологія / Надія Миколаївна Дайнека // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка : науковий журнал. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2013. ? Вип. 4 (70). ? С. 233?239.

5. Дайнека Н. М. Кіберфлемінг як вид інвективної комунікації в електронному просторі / Надія Миколаївна Дайнека // Science and Education a New Dimension. Philology. ? III(16). ? Issue: 62. ? Budapest, 2015. ? Р. 41?46.

6. Дайнека Н. М. Підходи до вивчення явища кібербуллінгу / Надія Миколаївна Дайнека // Житомирський державний університет імені Івана Франка, Навчально-науковий інститут іноземної філології.Тези доповідей всеукраїнської наукової конференції пам'яті доктора філологічних наук, професора Д. І. Квеселевича (1935-2003) «Сучасний стан і перспективи лінгвістичних досліджень та проблеми перекладу». ? Житомир, 2014. ? С. 27?30.

7. Дайнека Н. М. Функціонально-прагматичні особливості реалізації комунікативної ситуації кіберфлемінгу / Надія Миколаївна Дайнека // Національний авіаційний університет. Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції «Шляхи подолання мовних та комунікативних бар'єрів : методика викладання гуманітарних дисциплін студентам немовних спеціальностей». ? Київ, 2014. ? С. 394?398.

8. Дайнека Н. М. Особливості кібербуллінгу як фрагменту англомовного конфліктного Інтернет-дискурсу / Надія Миколаївна Дайнека // Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія»: збірник наукових праць. ? Одеса: Видавництво Міжнародного гуманітарного університету, 2016. - Вип.24, Том 2. - С. 21-23.

9. Дайнека Н. М. Інтертекстуальність інтернет-текстів як категорія текстуальної відкритості та діалогічності / Надія Миколаївна Дайнека // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Перекладознавство та міжкультурна комунікація» ? Херсон: Видавництво Херсонського державного університету, 2016. - Вип. 6. - С. 59-63.

АНОТАЦІЯ

Дайнека Н. М. Когнітивно-прагматичні особливості актуалізації комунікативної ситуації кібербуллінгу (на матеріалі англомовного Інтернет-дискурсу). - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови. - Херсонський державний університет Міністерства освіти і науки України, Херсон, 2017.

У реферованій роботі встановлено когнітивно-прагматичні особливості актуалізації комунікативної ситуації кібербуллінгу на матеріалі англомовного Інтернет-дискурсу.

Кібербуллінг визначається як інтенціональна, спланована агресивна поведінка збоку особи або групи осіб, у результаті якої жертва зазнає моральної та психологічної шкоди. Кібербуллінг актуалізується у кіберпросторі, який є сприятливим середовищем для дій агресора. Основними видами кібербуллінгу є флеймінг (перепалка), троллінг (провокативне підбурювання), кібердомагання (кіберхарасмент), кіберпереслідування (кіберсталкінг), наклеп (дискредитація), персонація, публічне викриття, виключення (кіберостракізм), хеппі слеппінг.

Явище кібербуллінгу найчастіше актуалізується у форматі форуму, чату, блогу, електронного видання та соціальної мережі. Регулятивний взаємовплив у дискурсі кібербуллінгу постає як конфліктна взаємодія опонентів, що актуалізується у вигляді покрокових вербальних реплік-висловлювань, які можуть містити знаки інших семіотичних систем (піктограми, фото, відео та аудіо).

До основних конфронтаційних стратегій кібербуллінгу належать стратегії дискримінації та дискредитації, що актуалізуються у тактиках пониження статусу, протиставлення, демонстрації досвіду, логічної й емоційної аргументації, образи, звинувачення, навішування ярликів. Зазначений тактико-стратегічний комплекс характеризує поведінку обох сторін дискурсу кібербуллінгу.

Ключові слова: агресія, інвектива, Інтернет-дискурс, кібербуллінг, когнітивно-прагматичні параметри, конфлікт.

АННОТАЦИЯ

Дайнека Н. Н. Когнитивно-прагматические особенности актуализации коммуникативной ситуации кибербуллинга (на материале англоязычного Интернет-дискурса). - На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Херсонский государственный университет Министерства образования и науки Украины, Херсон, 2017.

В реферируемой работе выявлены когнитивно-прагматические особенности реализации коммуникативной ситуации кибербуллинга на материале англоязычного Интернет-дискурса.

Кибербуллинг является интенциональным, спланированным агрессивным поведением со стороны лица либо группы лиц, в результате которой жертве наносится моральный и психологический ущерб. Кибербуллинг актуализируется в киберпространстве, которое является благоприятной средой для действий агрессора. Основными видами кибербуллинга являются флейминг (перепалка), троллинг (провокативное подстрекательство), кибердомогательство (киберхарасмент), киберпреследование (киберсталкинг), клевета (дискредитация), персонация, публичное разоблачение, исключение (киберостракизм), хеппи слеппинг.

Главными признаками Интернет-текста являются интертекстуальность и гипертекстуальность. Гипертекстуальность интерпретируется как признак коммуникации, который отображает особую форму организации текста и определяется нелинейным расположением и восприятием информации. Интертекстуальность является текстовой категорией, а интердискурсивность - когнитивной, которая отображает активное взаимодействие разных знаний и когнитивных процессов.

Интернет-дискурс трактуется как процесс и результат виртуальной мыслительно-коммуникативной деятельности (виртуальный дискурс) во всемирной сети Интернет (сетевой дискурс) с помощью разнообразных электронных средств (компьютерный и электронный дискурс) и имеет вербальное и невербальное выражение. Наиболее распространенными коммуникативными форматами в киберпространстве социальные сети, электронная почта, форум (конференция, дискуссионная группа), чат, сайты электронных изданий (СМИ), блог, персональный веб-сайт, игра онлайн. Явление кибербуллинга чаще всего актуализируется в формате форума, чата, блога, электронного издания и социальной сети.

К вербальным маркерам дискурса кибербуллинги относятся лексико-фразеологические средства с негативной оценкой, нормативные и ненормативные инвективные и интенсифицирующие языковые единицы, которые объективируют состояние агрессии, высокая частотность употребления местоимения you и повелительного наклонения глагола. Регулятивное взаимодействие в дискурсе кибербуллинга проявляется как конфликтное взаимодействие оппонентов, актуализирующееся в виде пошаговых вербальных реплик-высказываний, которые могут содержать знаки других семиотических систем (пиктограммы, фото, видео и аудио). Агрессия рассматривается нами как многостороннее и многофункциональное явление, которое является неотъемлемой динамической характеристикой активности и адаптивности человека.

Стратегически-коммуникативные параметры имеют конфликтный характер, поскольку кибербуллинг определяется как конфликтное взаимодействие, как актуализация агрессивного поведения в киберпространстве. К основным конфронтативным стратегиям кибербуллинга относятся стратегии дискриминации и дискредитации, которые актуализируются в тактиках понижения статуса, противопоставления, демонстрации опыта, аргументации, оскорбления, обвинения, навешивания ярлыков. Отмеченный тактико-стратегический комплекс характеризует поведение обеих сторон дискурса кибербуллинга.

Ключевые слова: агрессия, Интернет-дискурс, инвектива, кибербуллинг, когнитивно-прагматические параметры, конфликт.

SUMMARY

Deyneka N. M. Cognitive and Pragmatic Features of the Communicative Situation of Cyberbullying in the English Internet Discourse. - Manuscript.

Thesis for a Candidate degree in Philology, specialty 10.02.04. - Germanic languages. - Kherson State University, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kherson, 2017.

This dissertation focuses on revealing cognitive and pragmatic peculiarities of the communicative situation of cyberbullying in the context of English Internet discourse.

Cyberbullying is viewed as the intentional aggressive behavior on the part of a person or a group which results in the emotional distress and social injury of a victim. Cyberbullying occurs in cyberspace, the latter being the conducive environment for the abuser's performance. Cyberbullying is represented by flaming, trolling, cyberharassment, cyberstalking, discreditation, personation, public exposure, cyberostracism, and happy slapping. The most dominant formats of cyberbullying are forum, chat, blog, electronic periodical as well as social network.

The regulatory interaction within cyberbullying discourse appears to be the conflict interaction between the opponents, which becomes actual by way of step-by-step verbal utterances occasionally comprising the signs of other semiotic systems (pictograms, photo, video, and audio).

The basic confrontation strategies of cyberbullying are those of discrimination and discreditation, which are localized in the tactics of downgrading, opposition, the show of experience, logical and emotional reasoning, accusation, pinning labels. The mentioned behavior is typical of both cyberbullying discourse participants.

Key words: aggression, cognitive and pragmatic features, conflict, cyberbullying, Internet discourse, invective.

Размещено на Allbest.ru