Рефлексія образності англомовного готичного роману: лінгвокогнітивний, семіотичний та комунікативно-прагматичний аспекти

Методологічні засади дослідження образних засобів в англомовному готичному романі. Розробка мотивів, пов’язаних з надприродними та містичними явищами, що визначає модус оповіді. Взаємодія мовних кодів, втілених в когнітивно-семіотичній структурі роману.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 18.08.2018
Размер файла 60,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Загалом описання замків є особливістю хронотопу, що притаманний готичному роману. Більшість готичних романів за місце дії мають древній, покинутий, напівзруйнований замок чи монастир із темними коридорами, забороненими приміщеннями, запахом тліну. У цьому замку існують сліди століть і поколінь в різних частинах його будови, фамільних картинних галереях, сімейних архівах, в специфічних людських відносинах династичного спадкоємства, передачі спадкових прав. Обстановка включає в себе завивання вітру, бурхливі потоки, дрімучі ліси, безлюдні пустки, роззявлені могили.

Оповідь готичного роману оповита атмосферою страху і жаху і розгортається у вигляді безперервної серії загроз спокою, безпеки і честі героя і героїні. Різні легенди і перекази оточують замок і його околиці, а все це створює специфічну сюжетність замку, розгорнуту в готичних романах: The Moon-beams darting into the Church through painted windows tingled the fretted roofs and massy pillars with a thousand various tints of light and colours: Universal silence prevailed around. Only interrupted by the occasional closing doors in the adjoining Abbey (М. Льюїс «Чернець»).

Атмосфера містичності створюється завдяки актуалізації образу місячного сяйва, що є характерним для опису готичного хронотопу: Moon-beams darting into the Church through painted windows, автор підкріплює атмосферу містичності звуковим супроводом: Universal silence, the occasional closing door in the ajoining Abbey. Застосовуючи всі можливі засоби, опис вигляду та звуків, автор створює образ церкви, що поринає в атмосфері містичності.

У четвертому розділі «Комунікативно-прагматичний аспект дослідження образних засобів англомовного готичного роману» виявлено комунікативно-прагматичні стратегії та способи їх реалізації в англомовному готичному романі.

Інтерес лінгвістів до комунікативно-прагматичних аспектів художнього тексту набуває особливої актуальності в ракурсі вивчення мовно-мовленнєвих способів впливу на адресата. Зокрема, у руслі нашого дослідження аналізу підлягають готичні романи в комунікативному та прагматичному аспектах як знакова система, що пропонує суспільству певну картину світу і ціннісні орієнтації через рефлексію створення штучного інформаційно-символічного всесвіту.

Текст готичного роману є актом впливу на адресата - отримувача повідомлення, реципієнта. У художній практиці готичного роману сугестивність пов'язана, перш за все, з «таємним проникненням» на територію адресата через уведення імплікатур (О.С. Іссерс). Засобом імпліцитного впливу, що розуміємо як «аргумент, за допомогою якого змінюється картина світу в свідомості читача» (З.Я. Тураева), є, перш за все, емоційна аргументація (Х. Кафтанджиєв), яка дозволяє «пропустити» повідомлення через інтелектуальні, соціокультурні, етично-світосприйняттєві установки та емоції адресата, що загалом сприяє рефлексії образності.

Експресивність образності готичного роману здебільшого відображається в описі природних явищ, для яких характерне «затемнення» у відображенні атмосфери містичності та загадковості: the sun retiring a midst stormy clouds, and his rays fading from the highest points of the mountains, till the gloom of twilight prevailed over the sceneIt was gloomy evening, and the lake which broke in dark waves upon the shore, mingled its hollow sounds with those of the wind, that bowed the lofty pines, and swept in gusts among the rocks. She observed with alarm the heavy thunder clouds, that rolled along the sides of the mountains, and the birds circling swiftly over the waters, and scudding away to their nests among the cliffs; and she noticed to Vivaldi, that as the storm seemed approaching, she wished to avoid crossing the lake (А. Радкліф «Італієць»). У наведеному прикладі виразність образності досягається через залучення візуальних та звукових ефектів. Об'єктивація візуальних ефектів міститься у словосполученнях the sun retiring amidst stormy clouds, his rays fading from the highest points of the mountains, the gloom of twilight, gloomy evening, in dark waves, the heavy thunder clouds; натомість, звукових - hollow sounds with those of the wind, the birds circling swiftly over the waters. Отже, якщо прагматична установка емоційно-оцінної функції образності полягає у висловленні відношення до предмету, у співвіднесенні оцінки із загальноприйнятною в суспільстві, а зрештою у такий спосіб вплинути на оцінку читача, а також повідомити останньому про емоційний стан, викликати певний емоційний відгук, то прагматична установка, що реалізується за допомогою експресивної стратегії, передбачає зовсім інший аспект реалізації. Експресивна стратегія полягає в привертанні та втриманні уваги читача через застосування елементів мовної гри, а радше непередбачуваності.

Фрустраційна стратегія - це стратегія, в основі якої лежить створення психологічної напруги, спрямованої на дезорієнтацію адресата комунікації, виведення його зі стану емоційної рівноваги шляхом залякування негативним прогнозом, детальним промальовуванням страшних наслідків, пов'язаних з подіями минулого і сьогодення, створення атмосфери напруження. Для досягнення мети автор використовує тактику «нагнітання негативних емоцій», що полягає в спеціальному поданні ситуації як безвихідної і трагічної. Автор грає на читацьких емоціях, тобто акцентує увагу читача на моментах, що викликають бурхливий емоційний відгук. Для реалізації тактики автор використовує прийом «емоційного зараження», тобто активізації емоцій читача шляхом передачі палітри почуттів та емоцій, пов'язаних з негативними переживаннями, від автора до адресата. Читач позасвідомо виходить із стану емоційної рівноваги, оскільки текст будується як на описі переживань героїв, так і на яскраво вираженій авторській оцінці. Застосування цього прийому, наприклад, а відповідно й тактики «нагнітання негативних емоцій» спостерігаємо у фрагменті роману Метью Льюїса «Чернець»: But before He had time to receive her, An Unknown rushed between them. His form was gigantic, His complexion was swarthy, His eyes fierce and terrible; His Mouth breathed out volumes of fire; and on his forehead was written in legible characters - `Pride! Lust! Inhumanity!' Спочатку автор вводить читача в описану ситуацію, нагнітаючи негативні емоції шляхом використання субстантивованого прикметника Unknown з префіксом Un- у негативному аксіологічному значенні. Надалі автор продовжує наділяти героя епітетами gigantic, swarthy, fierce and terrible, конвергенція яких сприяє розкриттю прийому «емоційного зараження». Занурюючи читача в атмосферу готичного роману, автор наводить такі характеристики персонажа breathed out volumes of fire, on his forehead was written inlegible characters. Усе це «закріплює» негативне ставлення до героя твору і провокує виникнення у свідомості читача образу дракона, що «дихає вогнем», адже в теософській традиції дракон - це символ вогню, що намагається зруйнувати все живе. Драконова сутність героя деталізується далі через знаки, написані на його чолі, - on his forehead was written inlegible characters, - та зморшки від насупленого вигляду. Повністю фрустраційна стратегія реалізується автором у той самий момент, коли нарешті розкривається суть цих загадкових знаків на чолі, - це найстрашніші гріхи людства: `Pride! Lust! Inhumanity!' Таким чином, М.Льюїс ефективно застосовує прийом психологічної напруги, що широко використовується в готичному романі через навмисне моделювання атмосфери очікування містики та жаху.

Під терміном сугестивна стратегія ми розуміємо набір мовних шаблонів, кліше, текстових сценаріїв, прийомів, призначених для здійснення впливу на підсвідомість людини. Сугестивне розуміється як процес впливу на психіку адресата, на його почуття, волю, розум шляхом зниження свідомості, аналітичності та критичності при сприйнятті інформації (С.В. Агєєв). Автор готичного роману маніпулює свідомістю людей шляхом реалізації прийому «створення імплікатур», або тактики «створення неозначеності» - відволікання уваги читача від суті описуваного за допомогою створення ефекту затемнення смислу, розмитості змісту ситуації. Такий прийом допомагає автору маніпулювати процесом розмірковування як, наприклад, у фрагменті повісті Уільяма Бекфорда «Ватек»: In the midst of this immense hall, a vast multitude was incessantly passing, who severally kept their right hands on their heart, without once regarding any thing around them: they had all the livid paleness of death. Their eyes, deep sunk in their sockets, resembled those phosphoric meteors that glimmer by night in places of interment. Some stalked slowly on, absorbed in profound reverie; some, shrieking with agony, ran furiously about like tigers wounded with poisoned arrows; whilst others, grinding their teeth in rage, foamed along more frantic than the wildest maniac (У. Бекфорд «Ватек»). Через застосування автором ефективного прийому конвергенції стилістичних засобів створюється образ «людей-зомбі», що не здатні контролювати себе, а підпорядковуються впливу потойбічних сил. Автор почитає вводити читача в атмосферу сюжету подібно до того як заводить його в кімнату, де відбуваються події, використовуючи просторовий епітет immense. Надалі автор підсилює значення вжитого раніше прикметника шляхом застосування опису людей, які присутні в залі, а саме, наголошуючи на їх кількості vast multitude was incessantly passing. Акцент на кількості досягається завдяки словосполученню vast multitude, підсилюється прислівником incessantly та застосуванням минулого тривалого часу. Більш того, єдність описуваних людей автор актуалізує у використанні форми минулого часу дієслова to be в однині was. Віра та відданість реалізуються у висловленні their right hands on their heart, without once regarding anything around them за допомогою патріотичної алюзії their right hands on their heart, що викликає в читача асоціацію з процесом виконання гімну. Вислів without once regarding anything around them підкреслює відданість Вітчизні. Далі йдеться про зовнішній вид людей: livid paleness of death; eyes, deep sunk in their sockets, resembled those phosphoric meteors that glimmer by night in places of interment; stalked slowly on, absorbed in profound reverie; shrieking with agony, ran furiously about like tigers wounded with poisoned arrows; grinding their teeth in rage, foamed along more frantic than the wildest maniac, що за умов певної кількості цих стилістичних засобів та їх конвергенції уможливлює імплікацію образу людей-зомбі, які самі по собі актуалізують концепт СМЕРТЬ у таких словосполученнях: paleness of death, eyes, deep sunk in their sockets, interment, shrieking with agony, wounded with poisoned arrows. Сугестивна стратегія відіграє, безсумнівно, важливу роль у маніпуляції суспільною свідомістю. Комплексний систематичний аналіз допомагає не тільки виявити фундаментальні комунікативно-прагматичні ознаки стилістичних засобів, але й описати вплив образних структур готичного роману на свідомість читача, у чому і полягає перлокутивний ефект.

Фатична стратегія, як показав аналіз, знаходить своє втілення насамперед у адресованості тексту та ототожненні автора з читачем як одного цілого, що актуалізується у вживанні інклюзивного займенника we: There -- for with your leave, my sister, I will put some trust in preceding navigators -- there snow and frost are banished; and, sailing over a calm sea, we may be wafted to a land surpassing in wonders and in beauty every region hither to discovered on the habitable globe…. We have already reached a very high latitude; but it is the height of summer, and although not so warm as in England, the southern gales, which blow us speedily towards those shores which I so ardently desire toattain, breathe a degree of renovating warmth which I had not expected (М.Шеллі «Франкенштейн»). Адресність художнього тексту проявляється також у питаннях, що відносяться до авторської мови. Аналіз питальних фраз в авторській мові дозволяє виділити, крім риторичних запитань, питання до самого себе і питання до читача. Риторичне питання не є категоричним твердженням, навпаки, сама форма запрошує читача до роздумів з приводу висловленої думки. Риторичні питання в художній літературі мають узагальнюючий характер, висловлюючи умовиводи із певного приводу і, підвищуючи емоційну насиченість висловлювання: … am already far north of London, and as I walk in the streets of Petersburgh, I feel a cold northern breeze play upon my cheeks, which braces my nerves and fills me with delight. Do you understand this feeling? This breeze, which has travelled from the regions towards which I am advancing, gives me a foretaste of those icy climes….Its productions and features may be without example, as the phenomena of the heavenly bodies undoubtedly are in those undiscovered solitudes. What may not be expected in a country of eternal light? I may there discover the wondrous power which attracts the needle and may regulate a thousand celestial observations that require only this voyage to render their seeming eccentricities consistent forever. …… easily be done by paying the insurance for the owner, and to engage as many sailors as I think necessary among those who are accustomed to the whale-fishing. I do not intend to sail until the month of June; and when shall I return? Ah, dear sister, how can I answer this question? If I succeed, many, many months, perhaps years, will pass before you and I may meet. If I fail, you will see me again soon, or never (М. Шеллі «Франкерштейн»). Використовуючи риторичне питання Do you understand this feeling?, автор спонукає читача до рефлексії про власний життєвий досвід. Питальне речення What may not be expected in a country of eternal light? змушує читача звернутися до роздумів про душу людини; автор називає потойбічний світ a country of eternal light та натякає, що людина просто переміщується в інше місце, де така інтерпретація стає можливою завдяки лексемі country. Стратегію зближення в художньому тексті виконують також імперативні конструкції, що містять або дієслова в наказовому способі, або є невласне-спонукальними реченнями. Останні фігурують в текстах набагато частіше, оскільки автори в більшості своїй уникають зайвої категоричності та дидактичності в спілкуванні з читачем.

Загалом текст готичного роману значною мірою ґрунтується на залученні читача до процесу породження - осмислення та домислення його змісту. Цей процес стимулюється новизною та нестандартністю вираження. Незвичні засоби та способи номінації, непередбачуване, часто парадоксальне поєднання, своєрідна «граматика сполучення смислів». Все це як наслідок приводить до постійної необхідності виходити за межі автоматизму розуміння прочитаного.

ВИСНОВКИ

Здійснивши теоретичне узагальнення понять, розуміємо готичний роман як своєрідне культурно-літературне явище, для якого характерна насамперед розробка мотивів і тем, пов'язаних з надприродними, містичними явищами, що визначає модус оповіді - створення атмосфери страху і нерозуміння, жаху і таємниць.

Дослідження поняття образності у лінгвокогнітивній парадигмі лінгвістики зумовило вивчення цього поняття у лінгвокогнітивному, семіотичному та комунікативному аспектах. Аналітичний огляд науково-теоретичних розвідок з когнітивної лінгвістики дозволяє стверджувати, що відповідно до найбільш поширеного підходу, основною метою когнітивного напрямку є встановлення й опис моделей концептуалізації об'єктивної реальності залежно від особливостей світовідчуття і світосприйняття як окремого індивіда, так і культурного співтовариства в цілому. З огляду на комунікативно-прагматичний підхід розуміємо готичний роман як художню комунікацію, яка поєднує автоадресацію із неозначеним широким адресатом. Образності художнього мовлення властиві пріоритет точки зору автора, обізнаність автора про предмет, про який йдеться.

У контексті нашого дослідження виокремлено низку поняттєвих категорій готичного роману, які несуть домінантне смислове навантаження, а саме категорії фантастичного, містичного та таємничого.

Основними стилістичними засобами рефлексії образності в англомовних готичних романах постають метафора та метонімія. Під рефлексією розуміємо модель мислення, що є предметом внутрішнього сприйняття та оцінювання категорій фантастичного, містичного та таємничого.

З метою вивчення формування рефлексії образності англомовного готичного роману нами розроблено комплексну методику її аналізу, що складається з етапу опрацювання наукової літератури із залученням дефінітивного методу, етапу відбору фрагментів текстів англомовних готичних романів, етапу дослідження концептів та етапу виявлення комунікативно-прагматичних стратегій образності. Розроблена комплексна методика аналізу образності готичного роману включає декілька методів дослідження: метод асоціативно-концептуального аналізу, що підпорядковує контекстуальний аналіз, інтерпретаційний аналіз, культурологічний аналіз, концептуальний аналіз; метод семантичного аналізу, метод семіотичного аналізу, інформаційно-смисловий метод, функціональний метод.

На загальнотеоретичному рівні найбільш важливою проблемою для готичного роману є проблема стабільності кордонів у багатьох можливих сенсах. Готика проблематизує фундаментальні для звичайної картини світу кордони, тим самим дозволяючи відчути їх регулятивний характер для людської культури і небезпеку їх руйнування. Образність готичних романів балансує між живим і мертвим, еросом і танатосом, болем і задоволенням, реальним і нереальним, природним і надприродним, матеріальним і трансцендентним, людиною і машиною, людиною і вампіром, чоловічим і жіночим. Порушення балансу, дестабілізація визначають готичну поетику в цілому. Відсутність рівноваги (disequilibrium) є знаком готики, і ця ключова ознака виникає із співіснування, двох протилежних імпульсів: прагнення до моральної і структурної стійкості і протилежної йому схильності до фрагментації, нестабільності і моральної амбівалентності. Розбалансування, подвійність характеризують готичну картину світу.

Аналіз готичних романів засвідчив розмаїття засобів у творенні рефлексії образності, домінантними серед яких постають метафора та метонімія. На відміну від мовної метафори, в основі якої лежать стереотипні ситуації та загальний фонд знань мовної спільноти, лінгвокогнітивні механізми створення художньої метафори базуються на унікальності рефлексії читача, у такий спосіб метафора відображає індивідуальне, а не колективне бачення світу. Метонімії викликають уявлення в свідомості читача, що супроводжуються різними емоціями, створюють яскраву образність завдяки тому, що спонукають звернення читача до референта, який знаходиться поза межами тексту.

Вивчення образності англомовних готичних романів з огляду на комунікативно-прагматичний підхід уможливило твердження про вірогідність застосування образних засобів задля реалізації авторського задуму, змісту твору, створення рефлексії образності та впливу через неї на читача. Застосовуючи комунікативно-прагматичні стратегії, що реалізуються в образних засобах, автор сприяє реалізації прагматичних установок у рефлексії читача.

Образності готичного роману притаманні такі стратегії: естетична стратегія (полягає у властивості деавтоматизувати інтерпретацію), експресивна стратегія (передбачає привернення та втримання уваги читача через застосування елементів мовної гри, непередбачуваності), апелятивна стратегія (образні засоби спонукають читача до сприйняття інформації, впливають на інтелектуальний або емоційно-вольовий бік його психіки), фатична стратегія (має на меті сприяти зрозумілості художнього тексту якомога більшій кількості людей), фрустраційна стратегія (базується на створенні психологічної напруги, спрямованої на дезорієнтацію адресата комунікації, виведення його зі стану емоційної рівноваги шляхом залякування негативним прогнозом, детальним промальовуванням страшних наслідків, пов'язаних із подіями минулого і сьогодення, створення атмосфери напруження).

Властивості образності готичних романів пояснюються особливостями лінгвокреативної рефлексії автора і читача.

Подальшою перспективою дослідження рефлексії образності готичних романів вважаємо вивчення специфіки її реалізації та трансформації у текстах кіносценаріїв готичних творів і похідних від готики літературних та кіно- жанрів.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Єфименко Т. М. Система персонажів англомовних готичних романів XVIII століття / Т. М. Єфименко // Матеріали VII Всеукраїнської науково-практичної конференції. Сучасні філологічні дослідження та навчання іноземної мови в контексті міжкультурної комунікації: Збірник наукових праць. - Ж.: ЖДУ імені І. Франка. Серія «Філологічні науки», 2015. - С. 111-118.

2. Єфименко Т. М. Засоби вираження лінгвістичних категорій фантастичного, містичного, таємничого в англійських готичних романах XVIII ст. / Т. М. Єфименко // Науково-практичний журнал «Одеський лінгвістичний вісник». - Одеса: Нац. Ун-т «Одеська юридична академія». - 2015. - Випуск №5. -Т. II. - травень. - С. 43-47.

3. Єфименко Т. М. Жанрова трансформація готичного роману в сучасній британській прозі / Т. М. Єфименко //Наукові записки. - Випуск 145. - Серія: Філологічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В Винниченка. Видавець Лисенко В. Ф., 2016. - С. 540-543.

4. Єфименко Т. М. Готичний роман і зародження неоготичного напряму в культурі / Т. М. Єфименко // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна»: збірник наукових праць / укладачі: І. В. Ковальчук, Л. М. Коцюк. - Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2016. - Вип. 61. - С. 246-249

5. Єфименко Т. М. Специфіка сюжетно-композиціного контексту англійських готичних романів XVIII ст. / Т. М. Єфименко //Scientific and practical edition: Prague (Czech Republic), 28th of November 2014. Publishing center of the international scientific association «Science & Genesis», Copenhagen, 2014. - p. 157-162.

6. Єфименко Т. М. Розвиток англійського готичного роману у XIX ст. / Т. М. Єфименко // Філологічні науки: сучасні тенденції та фактори розвитку: Міжнародна науково-практична конференція, м. Одеса, 29-30 січня 2016 року. - Одеса: Південноукраїнська організація «Центр філологічних досліджень», 2016. - С. 51-53

7. Єфименко Т. М. Лінгвокогнітивний підхід до аналізу образності в англомовному готичному романі / Т. М. Єфименко // Актуальные научные исследования в современном мире. - г. Переяслав-Хмельницкий, 2016. - Вып. 9(17), ч. 3 - С. 50 - 55.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.