Система словесних образів американської фольклорної балади XVIII–XX століть: когнітивно-семіотичний та лінгвосинергетичний аспекти

Концептуальна метаморфоза - це спосіб синкретичного осмислення дійсності, в основі якого лежить ідея перетворення, перевтілення, зміни (О. М. Веселовський, О. М. Фрейденберг). Наприклад, у баладі "Sweet William and Lady Margaret" концептуальна метаморфоза лежить в основі СО, який шляхом лінгвокогнітивної операції транзитивності, тобто перенесення якостей однієї концептосфери на якості іншої, об'єднує у концептуальному просторі баладного твору природне й людське: Lady Marg'ret was buried under a rose / Sweet William in under a willow; / And they both grew tall, and they both grew together, / And they tied in a true lover's knot.

В аналізованій баладі зображено переродження чоловіка та жінки після смерті у рослини (троянду та вербу), які воз'єднуються у своєму коханні в рослинному світі. Завдячуючи відношенню перетворення, одна царина у структурі СО деформується під дією причини, а саме смерті від туги за коханою, яка померла, та набуває якостей іншої царини. Словесні образи наведеної балади формуються шляхом еквівалентного мапування, концептуальні ознаки однієї царини (джерела) повністю привласнюються іншою цариною (мети), викликаючи тотожні асоціації про якості іншої царини. Це пояснюється тим, що архаїчний світогляд базується на тотожності природного і людського, макрокосму і мікрокосму (О. М. Веселовський, О. М. Фрейденберг), що дозволяє вважати концептуальну метаморфозу тропом, що передує концептуальній метафорі, метонімії, оксиморону. Саме цей факт пояснює можливість перенесення якостей та функцій людини на природні об'єкти і явища. Це є не просто переродження, коли одна сутність перестає існувати і уоформлюється іншою сутністю, а розширення обох концептуальних просторів природного і людського. У баладі "Sweet William and Lady Margaret" описується неможливість воз'єднатись у коханні у реальному світі. Референтами займенника they є одночасно образи Леді Маргарет (Lady Marg'ret) і коханого Уільяма (Sweet William) та троянди (a rose) і верби (a willow), що свідчить про те, що в основі структури цих СО лежить концептуальна метаморфоза ЛЮДИ ПЕРЕТВОРЮЮТЬСЯ НА ПРИРОДНІ ЯВИЩА, а ПРИРОДНІ ЯВИЩА НАБУВАЮТЬ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЛЮДИНИ. Троянда та верба символізують закоханих чоловіка та жінку, тому ці рослини можуть об'єднатись у коханні як люди (And they tied in a true lover's knot). Потенція реінкарнації людей у рослини виходить з уявлення про можливість міфічного предка мати нетлінну сутність. Когнітивною моделлю концептуальної метаморфози слугує така схема ХТОСЬ/ЩОСЬ ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ НА КОГОСЬ/ЩОСЬ.

У вищезазначеній баладі "Sweet William and Lady Margaret" змальовано, як люди під впливом емоцій та почуттів перетворюються на рослини. У канонічний період становлення художнього мислення у структурі СО фольклорних балад формуються концептуальні моделі як розвиток моделей архетипного ядра фольклорної образності. У системі СО аналізованих баладних текстів реконструйовані концептуальні моделі МАТИ Є ЖИТТЯ, МАТИ Є СМЕРТЬ, МАТИ Є РЕГЕНЕРАЦІЯ, які далі розгортаються за допомогою лігвокогнітивної процедури модифікації у концептуальні моделі ЖИТТЯ Є МІКРОКОСМ/МАКРОКОСМ; СМЕРТЬ Є ЗМІНА МІКРОКОСМУ/ЗМІНА МАКРОКОСМУ; РЕГЕНЕРАЦІЯ Є ЗМІНА ДУХОВНА/ЗМІНА ФІЗИЧНА/ЗМІНА ЕМОЦІЙ.

Система СО є всеохоплюючою, такою, що одночасно розгортається за асоціативним та синтагматичним векторами, тобто в основі такої системи лежить когнітивно-семіотичний принцип трансмірності (від лат. transire - переходити межі чого-небудь). Трансмірність образності полягає у можливості переходу елементів системи СО від одного виміру (передконцептуального) до іншого (концептуального). Трансмірний перехід означає перехід від диз'юнкції до кон'юнкції, тобто від сукупності елементів до зв'язної цілісності в іншому вимірі. Перший вектор є вертикальним, він відображає певну історію формування конгеніального образу в баладному творі. Другий вектор розгортання образності є горизонтальним, який передбачає взаємодію кожного СО, наявного у тексті АФБ, та формування конгеніального образу. Трансмірність системи СО АФБ забезпечується взаємозалежністю двох типів відношень між СО, що формують цілісну систему. Взаємозалежність виявляється у залученні СО-символів, які є домінантними в образній системі балад та визначають і синтагматичне, і асоціативне зближення усіх СО АФБ. Таке зближення двох векторів формування системи СО АФБ уможливлюється кумулятивною силою образів-символів зберігати в ємних вербальних одиницях глибокі пласти знань людини про світ та у здатності підпорядковувати інші СО, що не мають такої сили, тобто СО-символи характеризуються трансмірністю. У такий спосіб, СО-символи ніби стягують у свою концептосферу додаткові концептуальні ознаки, що сприяє уточненню смислу, актуалізованого СО як системою.

У четвертому розділі "Система словесних образів американських фольклорних балад: лінгвосинергетичний аспект" розкрито організуючу роль СО-символів як креативних атракторів, що формують лінвосинергетичну систему образності АФБ. За результатами позиційного аналізу встановлено, що система СО АФБ функціонує за лінгвосинергетичним принципом одновекторності, співдії, реалізуючи потенції образів-символів до формування конгеніального образу, що актуалізує концепт-емоцію в АФБ.

Методом позиційного аналізу встановлено, що cистема словесних образів АФБ функціонує за принципом синергетичності, коли усі СО задіяні у формуванні образу-емоції (термін А. В. Шершньової) твору. У системі СО балади образи-символи постають домінантними організуючими елементами, креативними атракторами, що захоплюють у свою концептосферу інші словесні образи та формують конгеніальний образ (М. К. Мамардашвілі). З позиції кожного нового словесного образу в послідовному розгортанні тексту виникає переформування структури системи CО баладного твору в концептуальному вимірі (К. І. Белоусов), у результаті чого відбувається нарощення ознак концепту тексту завдяки збагачення імплікативними ознаками, що реалізуються у художньому мовленні. Модель динаміки формування системи СО баладного твору демонструє різні варіанти подання інформації через естетичний об'єкт. Метод позиційного аналізу та метроритмічної організації словесних образів у текстовій тканині засвідчує, що обидва виміри (концептуальний та вербальний) взаємопов'язані та взаємообумовлені, а тому вони у поєднанні визначають цілісність образності як системи СО.

Основними образами-символами американських фольклорних балад є такі, що об'єктивують: відносини між людиною і наколишнім світом через вживання номінативних одиниць ? дім (home) - символ родини, троянда (a rose) - кохання, кінь (a steed) - родинної сили, діамант (a diamond) - краси, лавр (a laurel) - відродження, дерево (a tree) - родини, шипшина (a briar) - коханого, верба (a willow) - коханої тощо; відносини між людиною і соціальним світом - команда (a crew) - товариші по духу, іноземна країна (a strange country) - загроза життю, ковбой (a cowboy) - член соціуму, солдат (a soldier) - член соціуму тощо; відносини між людиною і духовним світом - Господь (Lord) - адресант земного, пекло (hell) - чистилище для грішних, ключ до пекла (a key to the hell) - покарання пеклом за гріхи, диявол (devil) - провідник до пекла, апостол (an apostle) - провідник до раю, небо (sky) - місце перебування святих, душа (а soul) - стан людини після смерті тощо.

Результати аналізу системи СО американських фольклорних балад засвідчують, що частка образів-символів, залучених до створення балад, прямопропорційно залежить від основної тематичної лінії твору. Найвища частота образів-символів відповідає фольклорним текстам, що зображають стосунки між людьми у родинному колі й навколишнім світом (41,6 %), далі - у соціальному колі (33,2 %) і найменша - взаємозв'язок людини і духовного світу (25,2 %). Такий розподіл образів-символів за тематичним принципом можна пов'язати з консервативністю американського баладного жанру та збереженням тих тем, які були важливими в архаїчний та канонічний часи.

Метод позиційного аналізу баладних текстів доводить, що образи-символи перважно зустрічаються в ініціальній (15%) і фінальній позиціях (23%) та зоні гармонійного центру (далі - ГЦ) (62%), тобто сильних текстових позиціях, за І. В. Арнольд. Здійснений кількісний аналіз позиційного розташування образів-символів у баладних творах дозволив побудувати узагальнену модель динаміки розгортання образності відповідно до організуючих центрів баладного твору та виявити спосіб організації словесних образів балади за принципом золотого перетину, основного канону гармонії відношень частин до цілого в естетиці (О. І. Глазунова, Е. М. Сороко, Н. В. Черемісіна).

Установлено, що результатом взаємодії концептуального та текстового вимірів системи словесних образів в американських фольклорних баладах є формування конгеніального образу, який забезпечує естетичну функцію поетичного твору шляхом трансляції естетичної інформації адресатові, актуалізуючи певний концепт-емоцію (Ж. М. Маслова). Доведено, що залежно від типу відносин, актуалізованих системою СО певного баладного твору - відносини між людиною і наколишнім світом; відносини між людиною і соціальним світом та відносини між людиною і духовним світом - в американських фольклорних баладних творах об'єктивуються магістральні концепти-емоції РАДІСТЬ, ГОРЕ/ПЕЧАЛЬ, САМОТНІСТЬ, ТУГА, ДУШЕВНИЙ СПОКІЙ / ЗАСПОКОЄННЯ.

До прикладу, в баладі "Sweet William and Lady Margaret" словесні образи утворюють систему, яка організується образами-символами, що об'єктивують концепти СМЕРТЬ і ЖИТТЯ. Так, номінативні одиниці night, coffin, blood, corpse, died, grave, clay cold lips у взаємозв'язку значень актуалізують архетип Смерть, який має імплікативні ознаки: горе, печаль. Водночас, номінативні одиниці Lady Marg`ret, Sweet William, rose, willow, які займають сильну фінальну позицію в тексті системи СО балади, активують архетип Перетворення (Метаморфоза) з концептуальною імплікацією: відродження, повернення до життя, зміна форми існування. Завершує баладний твір ключовий словесний образ they tied in a true lover's knot, який символізує возз'єднання коханих після їхньої смерті та їх переродження у рослини, що пов'язані вузлом кохання. Усі СО баладного твору, взаємодіючи в концептуальному та вербальному вимірах, породжують конгеніальний образ ЩАСЛИВЕ КОХАННЯ, що актуалізує емоційну атмосферу твору через концепт-емоцію РАДІСТЬ.

Отже, відповідаючи лінгвосинергетичним принципам одновекторності та синергетичності, система СО АФБ формує нове, емерджентне знання завдяки взаємодії СО.

Висновки

Система СО АФБ характеризується як внутрішньо єдине текстове утворення, в якому СО тісно пов'язані між собою структурно-семантичною, композиційно-синтаксичною та жанровою своєрідністю.

Жанрова своєрідність АФБ виявляється у ліро-драматичній спрямованості та образній лаконічності текстів, які зумовлені особливістю формування образності.

Внутрішня єдність СО у межах фольклорної балади зумовлена лінгвокогнітивним принципом трансмірності, який забезпечує перехід від дологічного знання в логічне в процесі формування образності. Внутрішня єдність СО є структурно-семантичною. СО як система тісно пов'язані єдністю думки, тематичною спрямованістю та специфікою концептуальної репрезентації. За тематичним принципом СО реалізують відносини людини і родинного світу, людини і соціального світу, людини і духовного світу. За специфікою концептуальної репрезентації СО структуруються метаморфозними, метафоричними, метонімічними та оксиморонними концептуальними моделями. Лінгвокогнітивний принцип трансмірності образності визначає ендогенні властивості системи СО, які полягають у тому, що, по-перше, структура образності є рекурентною, де передконцептуальний вимір образності складає основу концептуального, а концептуальний - вербального. По-друге, в основі образотворення АФБ лежать однотипні концептуальні моделі, які вказують на особливість баладного поетичного мислення (на базі лінгвокогнітивних операцій еквівалентності, аналогії, асоціації та протиставлення).

Композиційно-синтаксична єдність СО як системи зумовлюється специфікою вербальної організації СО у межах текстів АФБ. З одного боку, зафіксовано широке використання СО-символів, які утворюють тісно пов'язані кластери у баладному тексті. Це може означати, що СО-символи є не лише культурнообумовленим універсальним джерелом знань про навколишній світ, а й специфічним засобом організації образності через ємні одиниці, які легко запам'ятовуються. З іншого боку, важливе семантичне навантаження, яке несуть СО-символи, визначається їхніми сильними позиціями в текстах АФБ - ініціальною, фінальною та зоною гармонійного центру. Взаємозв'язок СО формує конгеніальний образ, емоціогенний образ усього твору. Це означає, що односпрямованість СО та емерджентність системи СО є основними лінгвосинергетичними принципами образності АФБ, які визначають екзогенні властивості такої системи.

Аналіз системи СО у американському баладному творі перспективно продовжити в ракурсі виявлення лінгвокогнітивних особливостей формування СО та лінгвосинергетичних принципів їхньої організації в систему в американських літературних баладах, а також у плані порівняльного аналізу функціонування словесних образів як системи в фольклорних та авторських баладах.

Основні положення дисертації викладено в публікаціях автора

1. Суворова Т. М. Синергія образної системи американських фольклорних балад XVIII - XX століть : (монографія) / Тетяна Миколаївна Суворова. - Дніпропетровськ : "Середняк Т. К.", 2015. - 456 с.

2. Суворова Т. М. Англо-шотландська традиційна народна балада (проблема термінології) / Т. М. Суворова // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія "Лінгвістика" : (Збірник наукових праць). - Херсон : Видавництво ХДУ, 2006. - Вип. ІІІ - С. 194-197.

3. Суворова Т. М. Характеристика системи словесних образів американських балад у світлі лінгвосинергетичного підходу / Т. М. Суворова // Наукові записки. Серія : Філологія. (Збірник наукових праць) / Наук. ред. Іваницька Н. Л. - Вінниця, 2008. - Вип. 10. у 2-х т. - Т. 2. - С. 248-253.

4. Суворова Т. М. Роль зв'язку в системі словесних поетичних образів американської балади / Т. М. Суворова // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Вип. 48, 2009 р. - Житомир : ЖДУ ім. І. Франка, 2009. - С. 210-215.

5. Суворова Т. М. Американська фольклорна та авторська балада: походження, константні та перемінні ознаки / Т. М. Суворова // Науковий вісник Чернівецького університету : (збірник наукових праць). - Чернівці : ЧНУ, 2009. - Вип. 441 - 443 : Германська філологія. - С. 232-237.

6. Суворова Т. М. Архетип як смислотвірна складова словесних образів / Т. М. Суворова // Наукові записки Національного університету "Острозька академія». Серія "Філологічна" : (збірник наукових праць) / укладачі : І. В. Ковальчук, О. Ю. Костюк, С. В. Новоселецька. - Острог : Видавництво Національного університету "Острозька академія», 2015. - Вип. 51. - C. 94-97.

7. Суворова Т. М. Властивості образної синергетичної системи художнього цілого (ендогенні параметри) / Т. М. Суворова // Науковий Вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. Серія "Філологія. Педагогіка. Психологія" : (науковий збірник) / за заг. ред. З. О. Валюх. - Київ : Київський національний лінгвістичний університет, 2015. - С. 283-292.

8. Суворова Т. М. Лінгвокультурологічний аспект дослідження образності американських фольклорних балад / Т. М. Суворова // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : "Лінгвістика" : (Збірник наукових праць). - Херсон : Херс. держ. ун-т., 2015. - Вип. 22. - C. 214-216.

9. Суворова Т. М. Модальний модус образності баладного твору / Т. М. Суворова // Наукові праці : (науково-методичний журнал). - Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2015. - Вип. 241. - Т. 253. - Філологія. Мовознавство. - C. 91-94.

10. Суворова Т. М. Образність американських фольклорних балад: когнітивно-семіотичний аспект / Т. М. Суворова // Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія : "Філологічні науки" (мовознавство) : (Збірник наукових праць). - Дрогобич, 2015. - № 3. - C. 278-285.

11. Суворова Т. М. Організуюча функція образності в американських фольклорних баладах / Т. М. Суворова // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія "Філологія" : (науковий збірник). - Одеса : Видавничий дім "Гельветика». - № 15. - Том 2, 2015. - С. 144-148.

12. Суворова Т. М. Методика дослідження образності американських фольклорних балад / Т. М. Суворова // Science and Education a New Dimension. Philology. - Budapest, 2015. - ("Philology and Linguistics in the Digital Age - 2015"). - III (10), Issue 47. - P. 106-110.

13. Суворова Т.Н. Голограмма как эффект контрапунктной организации системы словесных образов баллады / Т. Н. Суворова // Известия ГГУ им. Ф. Скорины. - 2014. - № 4. Гуманитарные науки. - С. 148-152.

14. Суворова Т. М. Словесні образи американської балади як синергетична система / Т. М. Суворова // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур (Донецьк, 28-29 січня 2008 р.) : (Друковані тези доповіді за матеріалами VI Міжвузівській конференції молодих учених) / Ред. колегія В.Д. Каліущенко (відп. ред.), М.Г. Сенів, Ш.Р. Басиров, Л.Б. Ніколаєва. - Донецьк : ДонНУ, 2008. - Т. 2. - С. 95-96.

15. Суворова Т. М. Поняття системи словесних поетичних образів на прикладі американських фольклорних балад: когнітивно-семіотичний аспект / Т. М. Суворова // Актуальні проблеми філології : мовознавство, літературознавство, методика викладання філологічних дисциплін / редкол. І. Соколова, О. Балабан, Г. Морєва, С. Шепітько, Н. Назаренко, Є. Іванова / за заг. pед. І Соколової. - Маріуполь, 2009. - С. 289-296.

16. Суворова Т. М. Екзогенні властивості образності баладного тексту / Т. М. Суворова // "Нове у філології сучасного світу": (Матеріали міжнародної науково-практичної конференції : м. Львів, 12 - 13 червня 2015 p.) - Львів : ГО "Наукова філологічна організація "ЛОГОС», 2015. - С. 115-117.

17. Суворова Т. М. Ендогенні властивості образності американських фольклорних балад / Т. М. Суворова // Тенденції та перспективи формування професійної лексики : Доповіді V Міжвузівського науково-практичного семінару, присвяченого питанням функціонування професійного мовлення, лінгвокультурологічному та соціокультурному аспектам філології. - Ірпінь : Національний ун-т ДПС України, 2015. - Вип. V. - С. 72-75.

18. Суворова Т. М. Когнітивні та вербальні обмеження образності американських балад / Т. М. Суворова // Американські та британські студії : мовознавство, літературознавство, міжкультурна комунікація : (збірник наукових праць) / за заг. ред. А. Г. Гудманяна, О. Г. Шостак. - К. : Талком, 2015. - С. 165-167.

19. Суворова Т. М. Системний підхід до вивчення образності американських фольклорних балад / Т. М. Суворова // "Сучасна філологія: перспективні та пріоритетні напрями наукових досліджень" : (Міжнародна науково-практична конференція, м. Одеса, 26 червня 2015 року). - Одеса : Південно-українська організація "Центр філологічних досліджень», 2015. - С. 61-64.

20. Суворова Т. М. Структура образності американських фольклорних балад / Т. М. Суворова // (Електронний ресурс) : (матеріали IV Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції "Філологія XXI століття: теорія, практика, перспективи", Одеса, 24 квітня 2015 р.). - Одеса, 2015. - C. 68-69. - 1 электрон., опт. диск (СD-ROM); 12 cм. - 130 c. - Назва. з етикетки диску.

21. Суворова Т. Н. Контрапункт как организующий принцип системы словесных поэтических образов / Т .Н. Суворова // Language Means of Preservation and Development of Cultural Values : (Peer-reviewed materials digest (collective monograph) published following the results of the LXX International Research and Practice Conference and III stage of the Championship in philological sciences (London, November 14^th - November 20^th , 2013)) / International Academy of Science and Higher Education; Organizing Committee : Т. Morgan (Chairman), B. Zhytnigor, S. Godvint, A. Tim, S. Serdechny, L. Streiker, H. Osad, I. Snellman, K. Odros, M. Stojkovic, P. Kishinevsky, H. Blagoev. - London : IASHE, 2013. - P. 16-18.

22. Suvorova T. The structure and organization of a poetic creative entity / T. Suvorova // "Global Trends of Development of Ethnic Languages in the Context of Providing International Communications", "Traditions and Moderns Trends in the Process of Formation of Humanitarian Values" : (Peer-reviewed materials digest (collective monograph) published following the results of the LXXXIII and LXXXIV International Research and Practice Conference and the II stage of the Championship in Philology, Art History, History, Philosophy, Culturology, Physical Culture and Sports (London, June 26 - July 02, 2014)) / International Academy of Science and Higher Education; Organizing Committee : Т. Morgan (Chairman), B. Zhytnigor, S. Godvint, A. Tim, S. Serdechny, L. Streiker, H. Osad, I. Snellman, K. Odros, M. Stojkovic, P. Kishinevsky, H. Blagoev. - London : IASHE, 2014. - Р. 22 -25.

23. Суворова Т. Н. Преемственность и открытость системы словесных образов балладного текста / Т. Н. Суворова // "Problems of Combination of Individualization and Unification in Language Systems within Modern Communicative Trends" : (Peer-Reviewed Materials Digest (Collective Monograph) Published Following The Results Of The XC International Research and Practice Conference and the III stage of the Championship in Philology (London, October 09 - October 14, 2014)) / International Academy of Science and Higher Education ; Organizing Committee : Т. Morgan (Chairman), B. Zhytnigor, S. Godvint, A. Tim, S. Serdechny, L. Streiker, H. Osad, I. Snellman, K. Odros, M. Stojkovic, P. Kishinevsky, H. Blagoev. - London : IASHE, 2015. P. 11-15.

24. Суворова Т. М. Формування словесної образності баладного тексту / Т. М. Суворова // The 7th International Conference on European Conference on Languages, Literature and Linguistics : (materials of the conference, Vienna, June 26, 2015). - Vienna : "East West"Association for Advanced Studies and Higher Education GmbH, 2015. - P. 33-37.

Размещено на Allbest.ru