Лінгвокультурний типаж "козак" в українському фольклорі

Важливим атрибутом козацького життя була зброя. Козаки мали на озброєнні булави («палиця з кулястим потовщенням на кінці, яка була колись військовою зброєю») [17, І, с.253], списи («холодна зброя у вигляді гострого металевого наконечника на довгому держаку») [17, ІХ, с.509], шаблі («холодна, переважно кавалерійська зброя з зігнутим сталевим лезом і гострим кінцем») [17, ХІ, с.395], мушкети («старовинна ґнотова рушниця великого калібру») [17, IV, с.834], пістолі («ручна вогнепальна зброя з коротким стволом для стрільби на невеликій відстані») [17, VI, с.545], гармати («артилерійська довгоствольна вогнепальна зброя з пологою траєкторією, призначена для ураження живої сили і бойової техніки противника, руйнування оборонних споруд тощо») [17, II, с.32], стріли («тонкий стрижень із загостреним кінцем або гострим наконечником, який використовують для стрільби з лука») [17, ІХ, с.773], залізні бойовіланци («залізні ланцюги з кільцями, що їх заклепують або замикають на руках чи ногах арештованого, в'язня») [17, Щ с.72].

У фольклорних текстах переважає така зброя: гармати, пістолі, ратища, рушниці тощо: Оружжя в запорожців було добре та все убране в срібло і в золото. Гармат мало було. Навіщо їм гармати, як у них кулаки добрі? Більше всього - пістолі та ратища. Ратища довгі та гострі, як вогонь. А пістолі коротенькі, так, мабуть, дві четверті. Зате дірки в них великі (Козацьке оружжя, с.81); Ой як стала тих двох козаків темная нічка обнімати, Стали тії козаки із коней уставати І своїх добрих коней у пустопаш пускати. Вони рушниці свої у комиш поховали,А самі собі кульбаки у голови поклали (Втеча трьох братів із города Азова, з турецької неволі).

Із великого різноманіття зброї символьно вирізняється шабля, яка вважалася символом козацької честі та гідності, ознакою приналежності до лицарського стану: Нащо тобі, хлопче, жінка чорноока? У козака жінка - шабля біля бока! (Ой я нещасний, що маю діяти?, с.231), Пістолі вішались на поясі, по два на кожному боці. Там же, коло пояса, на ланцюжку висіла й шабля в запорожця. Пістолі заряджалися кулями. Кулі були олов 'яні й чавунні. Олов 'яні такі, як гороб'яче яйце, а чавунні - побільше... Шабля - так уся срібна була, а ручка до неї - золота, з золотими китицями. Шабля скривлена та гостра-гостра, як бритва. І в пістолі ручка була золота... У них скрізь коли не золото, так срібло: вудила, сідла, стремена - все воно було дороге (Козацьке оружжя, с.81).

Неодмінним атрибутом козака, крім шаблі була ще й люлька: У запорожців от ще що водилось: окрім того, що кожний козак мав собі люльку, а то ще й у кожному курені була одна люлька на все товариство - велика, повицяцькована бляхами, намистом, вибита гвіздками... (Чим займалися запорожці, с.54).

Символіку люльки пов'язували «із чоловічим світом і долею козака, з його способом життя» [5, с.36].

Окремий масив становлять тексти, де описується кохання козака: Ішов козак потайком до дівчини, серденько, вечірком (Ішов козак потайком, с.228), Не покине козак дівки, що вірно кохає (Над моїми воротами чорна хмара стала, с.43), а також і мотив розлуки: Дожидайся мене, серденько моє, гей, тоді до себе в гості, Як виросте трава шовковая в тебе на помості. Росла, росла трава шовковая, гей, стала посихати, Ждала, ждала дівчина козака та й стала плакати (Ой любив та кохав, собі дівчину мав, гей, як у саду вишня, с.64) тощо.

У прислів'ях і приказках акцентується увага на таких рисах типажу «козак», як: сміливість, хоробрість, безстрашність (Козак з бідою, як риба з водою, Козак з біди не заплаче, Козак не боїться ні тучі, ні грому), винахідливість, нездоланність, непереможність (Куди козака доля не закине - все буде козак), пошуки свободи, слави, перемог: (Козак, як не сало ість, не Турка рубає, так нужи шукає. - Козак - душа правдивая, сорочки немає - коли не пьє, так нужу бьє, а все не гуляє (Номис М. Українські приказки, прислів'я і таке інше, с.17); відкритість (Щирий козак ззаду не нападаєцця (Номис М. Українські приказки, прислів'я і таке інше, с.81)) та ін.

У народній уяві козак бідний: Козак хороший, та нема грошей. - Хороший та без грошей (Номис М. Українські приказки, прислів'я і таке інше, с.32), Цікавий козак, та босий (Номис М. Українські приказки, прислів'я і таке інше, с.29), На козаку й рогожа пригожа (Номис М. Українські приказки, прислів'я і таке інше, с.29) та ін.

Отже, в історичних піснях «козак» переважно зображений через участь у воєнних діях, він вирізняється лицарською доблестю, сміливістю, винахідливістю, готовністю до самопожертви заради суспільних інтересів тощо.

В українських козацьких піснях для розкриття рис типажу «козак» широко використовується національна символіка. Зокрема, спостерігаються широкі парадигматичні зв'язки образу козака з рослинним світом: козак - дуб, козак - явір, козак - мак та ін.

У народних козацьких піснях портретна характеристика козака переважно відсутня, лише концептуалізується ознака віку - молодий козак, у легендах та переказах акцент зроблено на зовнішніх характеристиках.

У прислів'ях та приказках переважають такі риси вдачі типажу «козак», як: сміливість, хоробрість, безстрашність, винахідливість, нездоланність, непереможність та ін.

Список використаних джерел

1. Гривнак О.С. Лінгводидактичні ідеї Івана Огієнка: автореф. дис.... канд. пед. наук: 13.00.02 «Теорія і методика навчання (українська мова)» / О.С. Гривнак. К., 1999. 22 с.

2. Іван Огієнко і сучасна гуманітарна наука

3. Єрмоленко С.Я. Мова і українознавчий світогляд: [монографія] / С.Я. Єрмоленко. К.: НДІУ 2007. 444 с.

4. Жайворонок В.В. Знаки української етнокультури: словник-довідник / В.В. Жайворонок. К.: Довіра, 2006. 703 с.

5. Іларіон Митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: іст.-реліг. моногр. / Митрополит Іларіон. 2-е вид. К.: АТ «Обереги», 1994. 424 с.

6. Кікоть А.А. Костюм українського козацтва як складова національної культури / А.А. Кікоть // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2010. №1. С. 34-38.

7. Ковальчук Т.М. Особиста та національна гідність у руслі козацької культурної традиції / Т.М. Ковальчук // Мультиверсум. Філософський альманах: зб. наук. пр. К., 2007. Вип. 62. С. 129-138.

8. Куриленко Д.В. Козак Мамай як духовний пантеон. Темпоральна формація генетичного коду Козака Мамая: фольклорно-міфологічний аспект / Д.В. Куриленко // Молодий вчений. 2015. №10 (25). Ч. 1. С. 150-153.

9. Микитів Г.В. Художньо-образна парадигма символів в українських козацьких піснях / Г.В. Микитів // Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. 2008. №2. С. 146-152.

10. Регуш Ю.С. Фольклорний образ козака у творах Я. Щоголева та поетів харківської романтичної школи / Ю.С. Регуш // Вісник Запорізького університету. Філологічні науки. 2010. №2. С. 275-281.

11. Огієнко І. Українська культура. Репринтне видання 1918 року / І. Огієнко. К.: Абрис, 1991. 272 с.

12. Романенко Л.В. Художня трансформація образу козака-характерника в трилогії Володимира Рутківського «Джури» / Л.В. Романенко // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2015. №16. С. 40-42.

13. Рудакова Н.І. Типологічні риси героя-козака в українській народній прозі / Н.І. Рудакова // Гуманітарна освіта у технічних вищих навчальних закладах. 2012. Вип. 26. С. 265-273.

14. Рудакова Н.І. Топос козака в українському героїчному епосі / Н.І. Рудакова // Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. пр. К., 2014. Вип. 47(2). С. 264-270.

15. Рудакова Н.І. Український історичний епос: художня трансформація образу козака / Н.І. Рудакова // Літературознавчі студії. 2013. Вип. 37 (2). С. 266-272.

16. Рудакова Н.І. Художня трансформація образу козака в українській народній прозі: автореф. дис.... канд. філолог. наук: 10.01.07 «Фольклористика» / Н.І. Рудакова. К., 2007. 20 с.

17. Синиця І. Лексема козак: від історичного поняття до етнопсихологеми (на матеріалі наукових та художніх текстів ХІХ ст.) / Ірина Синиця // Культура слова. 2004. Вип. 64. С. 57-62.

18. Словник української мови: в 11 т. / Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні. К.: Наук. думка, 1970-1980.

19. Фігурний Ю.С. Історичні витоки українського лицарства: Нариси про зародження і розвиток козацької традиційної культури та національне військове мистецтво в українознавчому вимірі / Ю.С. Фігурний. К.: Видавничий дім «Стилос», 2004. 308 с.

Размещено на Allbest.ru