Сучасні тенденції розвитку мови у сфері економічної термінології

Банківський кліринг міжбанківські безготівкові розрахунки через розрахункові пала ти.» [1, с. 546]. При входженні в соціокультурний аспект термін «кліринг» набуває більш широкого значення, яке пов'язане з обміном.

Слово «ноу-хау» (know how): «1) технічні знання, досвід, секрети виробництва, сукупність документованих технічних знань і досвіду, необхідних для здійснення виробничого процесу, для виготовлення якого-небудь виробу, передача яких обумовлюється спеціальною угодою між сторонами. 2) Те саме, що новація.» [1, с. 793]. Стаючи загальновживаним словом, термін «ноу-хау» починає означати «маленькі хитрощі».

У процесі детермінологізації термінологічних одиниць, що виходять за межі економічної терміносистеми, відбувається зіткнення англомовних запозичень із розмовними елементами української мови як стадія переробки нової інформації з опорою на вже відому. При такому освоєнні англомовної економічної лексики відбувається збалансування економічних знань і соціокультурних потреб мови суспільства в цілому.

У результаті взаємодії економіки з іншими видами людської діяльності і культури спостерігається перетворення наукових знань на загальнокультурні цінності, але в цьому випадку трансформована лексика набуває більш широкого значення.

Економічні терміносистеми формуються термінологічними одиницями, що утворені в результаті семантичних зрушень, які, у свою чергу, викликали значну невідповідність між їх старими значеннями і новими поняттями, які вони почали позначати. Терміни цієї групи утворені шляхом розширення значення слів, що було раніше. Основне призначення будь-якого способу словотворення полягає в утворенні нового слова, нового терміна, а це означає, що семантичний спосіб утворення термінів теж пов'язаний безпосередньо з номінацією нових понять.

Метафорична номінація здійснюється за рахунок внутрішніх і зовнішніх резервів семантичної мікросистеми, і метафора стає засобом номінації економічних термінів.

У основі метафоризації є перенесення найменування на основі деякої схожості або тотожності одного предмета або явища з іншим, внаслідок чого термін виступає як метафора або метонімія відносно загальновживаного слова. У цьому випадку у такого загальновживаного слова з'являються переносні значення і воно починає позначати нове поняття.

З явищем метафори і метонімії тісно пов'язаний процес розширення смислового значення слова завдяки виникненню у нього переносних значень. При перенесенні найменування за схожістю зовнішніх ознак, місця розташування, форми предметів і так далі виникають такі схожі образні асоціації, які у момент здійснення перенесення визнаються носіями мови як найбільш важливі. Перенесення такого типу називають метафоричним, під час якого метафора може бути не тільки засобом оцінки, але і виконує номінативну функцію, називаючи, позначаючи нове поняття за допомогою відомого всім семантичного образу.

У процесі метафоризації у мові науки метафора, виступаючи у функції терміна, відіграє певну роль у формуванні наукової термінології зазвичай в проміжних випадках, що утворюються під час розвитку мови як знакової системи, яка безперервно функціонує. Мова пристосовується до нових умов комунікації, зберігаючи при цьому відносну стабільність, тому багато слів і терміни постійно міняються в семантичному аспекті, не порушуючи розвитку самої мови. Метафора в цьому випадку допомагає адаптуватися мові до дійсності, виступає як засіб вираження спеціального поняття і служить для передачі знань, асоціюючи спеціальне поняття із загальновідомим, пов'язуючи ці асоціації за зовнішньою схожістю.

Висновки і пропозиції

На сьогодні в термінології новий етап щодо вивчення метафори, який вимагає проникнення в суть явищ, що зіставляються, і не є схожим на ті етапи, що раніше існували. Він припускає дослідження формального аспекту метафори, її терміноутворювальних ресурсів, що використовуються при створенні метафоричних номінацій, які допомагають виявити особливості асоціативних процесів, що відбуваються в англійській і українських мовах.

В економічній термінології метафора починає відігравати помітну роль, оскільки зумовлює стиль мислення у межах сучасної економічної парадигми, хоча вона і не відображає повністю економічні реалії, а тільки їх моделює.

У створенні і поширенні нових економічних термінів особливу роль відіграють зовнішньоекономічні зв'язки, а також економічні відносини, що виникають у сфері міжнародного спілкування. Формування економічних терміносистем української мови відображає процес формування економіки, який базується не тільки на досвіді розвинених держав у сфері економічних відносин, але і на термінологічних поняттях, які є на сьогодні сталими в українській мові.

Отже, економічна термінологія -- це складне системно-структурне утворення, що сприяє появі нових терміносистем, нових понять, що різко збільшує потребу в номінаціях.

Список літератури

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. на CD) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. 1736 с.: іл. ISBN 966-569-013-2.

2. Даниленко В.П. Русская терминология: опыт лингвистического описания / В.П. Даниленко. М.: Наука, 1977. 246 с.

3. Кочан І.М. Динаміка і кодифікація термінів з міжнародними компонентами в сучасній українській мові. Л.: Вид-ий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2004. 520 с.

4. Панько Т.І. Від терміна до системи. Львів: Вища школа. Вид-во при Львівському університеті, 1979. 146 с.

5. Струганець Л. Динамічні процеси в лексико-семантичній системі української літературної мови ХХ ст. / Л. Струганець Тернопіль, 2002. 352 с.

6. Суперанская А.В. и др. Общая терминология. Вопросы теории / А.В. Суперанская, Н.В. Подольская, Н.В. Васильева. М.: ЛИБРОКОМ, 2012, 248 с.

Размещено на Allbest.ru