Рівні розуміння мереж

Як уже зазначалося раніше, всесвітня мережа - це принципово незавершена, неієрархічна система, що динамічно розвивається, тим самим уподібнюючись до нелінійних утворень. У гіфпросторі (hyphspace) мережі немає фіксованих, неіменних маршрутів, він не розкреслений лініями второваних магістралей, а скоріше нагадує мережу польових доріг, яка постійно змінює свою конфігурацію: заростають одні шляхи, прокладаються інші, поруч із розмитою дощами колією виникає нова, яка теж проіснує недовго, і так нескінченно. Очевидно, що зміни, які відбуваються безперервно, перешкоджають мережі стати хоча б на певний час тотожною самій собі, що внеможливлює її калькування. Intemet - це номадичний простір, середовище існування кочівників-користувачів, і, подібно до карти, він не вкладається в межі будь-якої структури або моделі, тому що вона постійно змінюється, тобто перебуває в нестабільному стані.

Тут варто виокремити ще один момент на підтвердження того, що глобальна мережа (гіфпростір) - це карта, а не калька. Коли йдеться мова про перманентну трансформацію “рисунка” мережі, необхідно враховувати, що її причиною є не тільки “фізичне” виникнення нових маршрутів: уведення додаткових оптичних каналів, підключення нових комп'ютерів тощо; важливим чинником є ще й те, що сам користувач постійно змінює схему свого руху, обираючи й освоюючи різні, часто альтернативні траєкторії. У цьому сенсі Internet - не що інше, як карта з безліччю входів - виходів, кожен з яких є потенційною відправною точкою. Користувач може розпочати рух мережею з будь-якого вузла, чи то своєї домашньої сторінки, чи то сторінки свого університету чи провайдера, причому наступні кроки в гіфпросторі з його розгалуженою структурою і великою кількістю посилань не є зовні детермінованими, а залежать лише від мети користувача або ж від її відсутності. Таким чином, ми можемо сміливо стверджувати, солідаризуючись із В. Ємеліним [11], що Internet є номадичним простором, маршрути міграції в якому створюють “кочівники-користувачі”, які цілеспрямовано або хаотично переміщаються “степовими” гіфпросторами (hyphspace) замість руху старими, відомими магістралям. Саме в цьому і полягає відповідність глобальної мережі Internet гіфікованим, а не ризоматичним принципам “картографії” та “декалькоманії”.

Отже, ми розглянули всі основні принципи організації ризоми та гіфи і показали, як вони можуть бути використані для філософського аналізу мережі Internet, а також констатували, що її сучасний стан - це гіфа, а не ризо- ма, з'ясували, як ідеї Ж. Дельоза та Ф. Гватарі втілилися в найсучасніші інформаційні технології, створивши проміжну ланку між лінійними утвореннями з рисами радікса і нелінійними утвореннями, подібними до гіфів. Очевидно, що саме за допомогою метафори “гіфа”, а не “ризома” розкриваються філософські й онтологічні аспекти сучасного стану глобальної мережі.

Висновки

Таким чином, ми довели етимологічну невідповідність застосування у якості метафори поняття “ризома”, запозиченого Ж. Дельозом та Ф. Гваттарі з біології для реалізації їхнього “номадологічного проекту”. Здійснений нами аналіз термінів “rhizoma”, “radix” і “hyphe” засвідчив, що в цьому випадку як метафору термін “гіфа” (hyphe), а не “ризома”. Водночас Ж. Дельоз і Ф. Гваттарі чітко і правильно визначили та докладно схарактеризували нелінійні процеси, і проте обрали невдалу метафору “ризома”.

Проаналізувавши історичний розвиток мережі, на прикладі мережі Internet, ми дійшли висновків, що метафори “ризома” і “радікс” абсолютно не адекватні сучасному розумінню мережі: у “гіфів” переплітаються як горизонтальні, так і вертикальні зв'язки, що є нелінійними, на противагу лінійному “кореню”, який відбиває вертикальні та лінійні зв'язки, а також “ризомі”, яка охоплює горизонтальні (міжвидові) та площинні. На той час, коли Ж. Дельоз і Ф. Гваттарі розробляли свою концепцію “ризоми”, не було відповідного терміна щодо мережі. З цього приводу В. Ємелін відзначає: “Вибір даної категорії для аналізу Мережі зумовлений тим, що в сучасній філософській літературі немає альтернативного поняття, яке могло б так чітко передати сутність мережевих технологій і водночас указати на їх взаємозв'язок із світоглядним контекстом культури постмодерну” [11]. Отже, немає жодних перешкод для того, щоб вживати для характеристики сучасного стану мережі поняття “гіфа” як метафору, а для раннього Internet^ - “радікс”, як на цьому наполягають В. Лапенков і невідомий автор, а також термін “ризома”, що ним послуговувалися Ж. Дельоз і Ф. Гваттарі.

Проаналізувавши рецепцію принципів зв'язку і гетерогенності, множинності, незначущого розриву, картографії та декалькоманії, застосовані Ж. Дельозом і Ф. Гваттарі для характеристики ризоми, ми довели, що для пояснення та експлорації процесів, які відбуваються у нелінійних утвореннях, характерних для некласичного періоду розвитку наукового знання, зокрема кіберпростору першого порядку, необхідно вживати поняття “радікс”; нелінійним процесам постнекласичного періоду, тобто кіберпростору другого порядку (гіф простір, hyphspace), - замість поняття “ризома”, краще відповідає термін “гіфа”.

Усі характеристики ризоми, що їх виокремили Ж. Дельоз і Ф. Гваттарі, а саме: “на відміну від дерев та коренів, ризома з'єднує будь-яку точку з іншою, при цьому не дозволяє собі повернутися ні до однієї, ні до багатьох, зроблена не з одиниць, а з вимірів, а ще точніше з рухливих напрямків, у ній немає ні початку, ні кінця, але завжди є середина, з якої вона росте і переливається через край”; “констатує лінійні множинності з вимірами, без суб'єкта й об'єкта та зроблена з ліній сегментарності, стратифікації як вимірів, а також ліній вислизання або детериторизації як її максимального виміру, згідно з якими і слідуючи якими множинність піддається метаморфозам, змінюючи свою природу”; “ризома не є об'єктом відтворення: ні зовнішнього - як дерева-образу, ні внутрішнього - як структури-дерева; ризома - це антигенеа- логія, це короткочасна пам'ять, або анти-пам'ять”; “діє завдяки варіації, експансії, завоюванню, захопленню, уколу, при цьому має справу з картою, яка має бути зроблена, сконструйована, завжди демонтована, пов'язана, переглянута, модифікована - у множинних входах і виходах зі своїми лініями вислизання”; “є децентрованою, неієрархізованою і невизначеною системою”, вважаємо, притаманні саме гіфам. Тому всі розбіжності потрактування та використання Ж. Дельозом і Ф. Гваттарі поняття “ризома” можна пояснити тим, що вони як метафору обрали неадекватний термін, хоча правильно охарактеризували нелінійні утворення.

Проаналізувавши історичний розвиток мережі Іпїетеї, ми з'ясували, що метафори “ризома”, та “радікс” повною мірою не розкривають сучасне розуміння “мережі”: у “гіфа” переплітаються як горизонтальні, так і вертикальні зв'язки, які є нелінійними на противагу лінійному “кореню”, який відображає вертикальні та лінійні зв'язки, а також “ризомі”, яка охоплює горизонтальні (міжвидові) та площинні зв'язки. Можна впевнено констатувати, що ідеї Ж. Дельоза і Ф. Гваттарі щодо “ризоми” були подібні до синергетичних. Таким чином, ми не вбачаємо жодних перешкод для того, щоб уживати як метафору для характеристики та експлорації сучасного стану мережі запропоноване нами рецепцію поняття “гіфа”, а для раннього Intemet -у - “радікс”, як пропонують В. Лапенков і невідомий автор, а також “ризома”, за Ж. Дельозом і Ф. Гваттарі. Тобто, людство, освоюючи нову віртуальну реальність, перебуває на межі між реальною та віртуальною реальністю. Для розгляду та пояснення процесів, які при цьому відбуваються, ми вважаємо за необхідне ввести термін “гіфпростір” і пропонуємо таке його визначення: гіфпростір (hyphspace) - це метафорична абстракція, що є складовою Ноосфери, знаходиться на межі (поки що визначеній) реальної та віртуальної реальності з номадичним включенням користувача (користувачів) як суб'єкта (суб'єктів) пізнання і яка постійно перебуває у нестійкому стані.

Література

1. Арутюнова Н. Д. Метафора и дискурс / Н. Д. Арутюнова // Теория метафоры : сборник / пер. с англ., фр., нем., исп., польск. яз. ; вступ. ст. и сост. Н. Д. Арутюновой ; общ. ред. Н. Д. Арутюновой и М. А. Журинской. - М. : Прогресс, 1990. - 512 с.

2. Аршинов В. И. Синергетика как феномен постнеклассической науки / В. И. Аршинов. - М. : ИФ РАН, 1999. - 203 с.

3. Барна М. М. Ботаніка. Терміни. Поняття. Персоналії / М. М. Барна ; рец. : В. І. Чопик, І. М. Григора, Б. В. Заверуха. - Київ : Академія, 1997. - 272 с.

4. Бевзенко Л. Н. Социальная самоорганизация. Синергетическая парадигма : возможности социальных интерпретаций / Л. Д. Бевзенко. - К. : Ин-т социологии НАН Украины, 2002. - 437 с.

5. Биологический энциклопедический словарь / гл. ред. М. С. Гиляров ; редкол. : А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. - М. : Сов. Энциклопедия, 1989. - 864 с. [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://bioword.ru/K/K453.htm

6. Винер Н. Я - математик / Н. Винер. - М. : Наука, 1967. - 355 с.

7. Гибсон У. Нейромант : фантаст. роман / У. Гибсон ; пер. с англ. Е. Летова, М. Пчели- нцева. - М. : Аст ; СПб. : Terra Fantastica, 2000. - 317 с.

8. Грибы приморья. - Рис. Узято із сайту [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://s3dk.ru./ - Загл. с экрана

9. Делез Ж., Гваттари Ф. Ризома // Философия эпохи постмодерна : сб. переводов и рефератов. - Минск, 1996 [Электронный ресурс]. - Режим доступа : https://vk.com/doc184482549_189854454?hash=fad6578b6e212adfe0&dl=98694f379ecda

10. Диббел Дж. Теневая сеть / Джулиан Диббел // В мире нуки, 2012. - № 5. - С. 55-61. [Электронный ресурс]. - Режим доступа :http://spkurdyumov.ru/uploads//2013/08/tenset.pdf

11. Емелин В. Глобальная сеть и киберкультура. Ризома и Интернет / В. Емелин [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://emeline.narod.ru/rhisome.htm

12. Интервью с Уильямом Гибсоном о возникновении термина “киберпространство” [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://cyberpunkworld.net/news/uiljam_ gibson_o_vozniknovenii_kiberprostranstva/2011

13. Киберпространство [Електронний ресурс]. - Режим доступа : https://ru.wikipedia.org/wiki/Киберпространство

14. Книш І. В. Філософський дискурс : rhizoma vs radix vs hyphe / І. В. Книш // Філософія і політологія в контексті сучасної культури : наук. журн. - Вип. 6 (15). - Дніпро, 2016. - С. 157-164.

15. Князева Е. Расширенный экологический подход: сети жизни, познания, разума и коммуникации / Е. Князева // Філософія освіти, 2016. - № 1(18).

16. Князева Е. Н. Синергетически конструируемый мир / Е. Н. Князева [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://spkurdyumov.ru/what/sinergeticheski-konstruiruemyj

17. Корень // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. - Т. 2, вып. 3: Кигн - Початок. - СПб. : Брокгауз-Ефрон, 1909. - 1055 с. [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/1021513

18. Кочубей Н. Синергетические концепты в нелинейных контекстах: сети, управление, образование / Н. В. Кочубей. - Saarbrucken, Deutschland : Palmarium Academic Publishinq, 2013. - 260 с.

19. Лапенков В. Эволюция мифореальности / Владимир Лапенков // “Звезда”, 2004. - № 2. Режим доступа : http://magazines.mss.m/zvezda/2004/2/la11-pr.html- Загл. с экрана

20. Лепский В. Е. Рефлексивно-активные среды инновационного развития / В. Е. Лепский. М. : Изд-во “Когито-Центр”, 2010. - 255 с.

21. Лефевр В. А. Алгебра совести / В. А. Лефевр ; пер. со 2-го англ. изд. с доп. - М. : Ко- гито-Центр, 2003. - 426 с.

22. Лефевр В. А. Конфликтующие структуры / В. А. Лефевр. - М. : Высшая школа, 1967. С. 9-10.

23. Можейко М. А. Ризома / М. А. Можейко // Постмодернизм : энциклопедия [сост. и на- уч. ред. А. А. Грицанов]. - Мн. : Интерпрессервис ; Книжный Дом, 2001. - С. 656-660. (Мир энциклопедий).

24. Морен Э. Метод. Природа природы /Э. Морен. - М. : Прогресс - Традиция, 2005. - 464 с.

25. Неведомська Є. О. Ботаніка [текст] навчальний посібник / Є. О. Неведомська, І. М. Маруненко, І. Д. Омері. - К. : “Центр учбової літератури”, 2012. - 218 с.

26. Неизвестный автор. О терминологии [Електронный ресурс]. - Режим доступа : http://ru-philosophy.livejournal.com/1278283.html - Загл. с экрана

27. Особенности строения грибов [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.valleyflora.ru/osobennosti-stroyeniya-gribov.html - Загл. с экрана.

28. Синергетика: перспективы, проблемы, трудности (материалы “круглого стола”) // Вопросы философии. - 2006. - № 9. - С. 3-33.

29. Словник-довідник з ботаніки / П. М. Береговий, І. П. Білокінь, З. Г. Лавітська [та ін.] ; за ред. : І. П. Білоконя, О. Л. Липи. - Київ : Рад. шк., 1965. - С. 273.

30. Современный толковый словарь - М. : БСЭ”, 1997.

31. Усманова А. Р. “Ризома” / А. Р. Усманова // Постмодернизм : энцикл. / [сост. и науч. ред. А. А. Грицанов]. - Мн. : Интерпрессервис ; Книж. Дом, 2001. - С. 660-667.

32. Шестакова И. Г. Ноосфера: материализация идеи как ключевой фактор современного прогресса / И. Г. Шестакова // Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики. - Тамбов : Изд-во “Грамота”, 2013. - № 3 (29) : в 2 ч. - Ч. I. - C. 202 - 206 [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://scioumal.ru/artides/issn_1997-292X_2013_3-1_55.pdf

33. Deleuze G., Guattari F. A Thousand Plateaus: Capitalism and Schizophrenia / G. Deleuze, F. Guattari. - Minneapolis : University of Minnesota Press, 1987. - 560 p.

34. Hoffman R. Some implications of metaphor for philosophy and psychology of science / R. Hoffman // The ubiquity of metaphor. - Amsterdam, 1985. - 327 p.

35. Kirk P. M. Ainsworth and Bisby's Dictionary of the Fungi / P. M. Kirk, P. F. Cannon, D. W. Minter, J. A. Stalpers. - 10th editon. - CAB International, 2008.

36. Lewin K. Kurt-Lewin-Werkausgabe. Bd. 4: Feldtheorie. / K. Lewin. - Hg. von CF. Graumann. - Bern : Huber; Stuttgart: Klett-Cotta, 1982. - 396 p.

37. Maps [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.opte.org/maps

38. Mil Platos - Capitalismo e Esquizofrenia - Deleuze e Guattari Рис. узято із сайту : [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.consciencia.org/mil-platos-capitalismo-e- esquizofrenia-deleuze-e-guattari

39. Rizoma [Електронний ресурс] - Режим доступу :http://www.selfproject.it/comunicarti/transitional/link/rizoma.html

40. Saco D. Cybering Democracy: Public Space and the Internet / Diana Saco. - University of Minnesota Press, 2002. - 296 p.

41. Stuart A. Umpleby Reviving the American Society for Cybernetics, 1980-1982 [Електронний ресурс]. - Режим доступу :https://www2.gwu.edu/~umpleby/recent_papers/2016/2016%20CHK%20Reviving%20AS

42. Von Foerster H. Cybernetics of Cybernetics / Н. Von Foerster // Communication and Control in Society / ed. K. Krippendorff. - New York : Gordon and Breach,1979.

43. Wiener N. Cybernetics or Control and Communication in the Animal and the Machine / Norbert Wiener. - Paris : Hermann & Cie Editeurs ; Cambridge, Mass. : The Technology Press ; New York : John Wiley & Sons Inc., 1948

Размещено на Allbest.ru