Реклама моди функціонує в медійному просторі, але володіє яскравою специфікою і вимагає окремого розгляду. Вона грає важливу роль в процесах міфологізації моди. Реклама гарантує реалізацію за допомогою придбання модного одягу різноманітних показників благополучного існування, а саме: успіху ("Diesel. Для успішного життя"); високої якості життя ("Peplos. Відчутними якість"; "Lasting quality, legendary durability, classic style (висока якість, легендарна довговічність, класичний стиль)"; свободи ("Savage. Свобода бути собою", "Savage. Демонстрація свободи"; "Приміряй свою свободу") та інше.

На відміну від українського рекламного дискурсу, в англійському представлена така ознака, як "модний патріотизм", тобто акцент на приналежність модного бренду Великобританії: "Fabulously British" - "Виключно британський" (Jack Wills); "British style that offers luxury, attention to detail and authenticity" - "Британський стиль, який пропонує розкіш, приділяє увагу деталям і автентичності" (Aquascutum London); "define the essence of true British style" - "дізнайся справжній британський стиль" (J. Barbour & Sons) і так далі.

В таблоїді "The Daily Mirror" є уривок: "Kate did manage another nod to Australian fashion in the form of her navy hat by Australian milliner Jonathan Howard". Тут "патріотизм" має австралійський наголос с військово-морським "відтінком". Продовженням цієї статті є "американська герцогиня": "The American label is a new designer to add to the Duchess's fashion roster" [88].

Для більш чіткого тлумачення слід аналізувати дві різні за лексичним значенням статті, які опублікувалися в різних тематичних виданнях. Одна з них - це "Oh, How They Like to Dish" ("The New York Times" [95]), друга - "Kate's tour-drobe diary 2014: The Duchess of Cambridge's royal tour dresses, casual wear and accessories" ("The Daily Mirror") [88].

В першому варіанті автору притаманне звернення до читача, тобто, використовуються займенники, наприклад: "you've", "yourself", "you" і так далі. У реченні це виглядає таким чином: "If you've ever found yourself intrigued by the meltdowns of Lindsay Lohan and Charlie Sheen, puzzled by Jennifer Aniston's seemingly endless difficulty in finding romantic bliss, fascinated by the endless woes of the even more endless "Real Housewives" or hungry for any scrap of news about Brangelina, Kimye or TomKat, chances are you are deeply familiar with the work of Liz Smith and Jess Cagle, who have 90 years of gossip columns and entertainment news between them".

Використовуючи ці лексичні одиниці, автор, наче говорить безпосередньо з читачем, що робить газетне мовлення більш живим.

Проте багато письменників або редакторів вважають, що використання займенників, робить текстове повідомлення занадто простим, тобто відсутній науковий стиль, до якого таблоїд "The Daily Mirror" дотримується.

У мовностилістичному плані даний стиль оперативно реєструє виникнення нових слів і виразів, запозичень і специфічних скорочень, прийнятих в національній мові, рясніє інтернаціоналізму.

До лексичних особливостей відносяться і поєднання нейтральної та емоційної лексики, і наявність стереотипів і неологізмів, спрощений синтаксис розмовної мови ("cocktail dress" - "коктейльний одяг", хоча, насправді, одяг "коктейльним" бути не може. Він може призначатися для подій, пов'язаних з коктейлями), розрахований на сприйняття широкими верствами населення, і ускладнений, що наближається до наукового стилю.

При кількісно-якісної характеристиці газетної лексики відзнаємо великий відсоток:

власних назв (топоніми, антропоніми, ергоніми, зооніми), нариклад, "The hat could have made an outing for the Easter Sunday service in Sydney instead, since it looked rather like bunny ears" - де підкреслена фраза перекладається, як "кролячи вуха" ("The Daily Mirror");

більш високий у порівнянні з іншими стилями відсоток числівників і велика кількість дат, якщо мова йдеться саме про випуск колекції. Проте, якщо мова в пресі йдеться про вигляд людини, то такий засіб висловлення майже не використовується;

використання одного і того ж слова багато разів (це вигідно для автора, бо таким чином, читач не тільки сприймає його, а і запам'ятовує), наприклад, наприклад, "design", "dress", "outfits" - "The Daily Mirror"; однокореневі лексеми: "new", "New York", "news", "Newsday" - "The New York Times".

З етимологічної точки зору характерна велика кількість інтернаціональних слів і схильність до інновацій, які, проте, вельми швидко перетворюються на штампи і кліше: "arbiter of fashion"; "beau"; "beau Brummel"; "buck"; "boulevardier"; "blood"; "coxcomb"; "clotheshorse"; "dude"; "dandy"; "exquisite"; "fashionista"; "fashion plate"; "fine gentleman"; "jackanapes"; "jack-a-dandy"; "mondaine"; "mondain"; "macaroni"; "sport"; "spark"; "swinger"; "swell"; "trend-setter"; "taste-maker"; "fashion icon" та "fashion victim".

Кліше обслуговують ситуації, регулярно повторювані в рамках газетно - публіцистичного стилю. Багато кліше почерпнуті з професійних жаргонів ("hard - liner" - "консерватор").

До композиційних особливостей можна віднести варіабельність в оформленні заголовка, виклад основної інформації та головної думки зазвичай на початку тексту "Oh, How They Like to Dish" - "The New York Times"; "Kate's tour-drobe diary 2014: The Duchess of Cambridge's royal tour dresses, casual wear and accessories" "The DailyMirror".

В першому випадку, згідно лексичного складу заголовку, першим словом виступає вигук "Oh".

Другий випадок надає читачеві можливість побачити, що саме відома особистість (Кейт) вдягає в 2014 році. Таким чином, грамотно сформована лексична композиція у заголовку спонукає читача прочитати сам текст. Бувають моменти (причому, у великій кількості), коли заголовок нецікавий, а сам тест інтригуючий, буває і навпаки. Але задача кожного письменника - зацікавити аудиторію заголовком, щоб змусити її прочитати текст до кінця. Для цього грамотні автори використовують підзаголовки, як наприклад, у "The DailyMirror" такі підзаголовки: "Outfit 26 - ANZAC day and heading home", "Outfit 25 - a reception at Government House", "Outfit 24 - tree planting in Canberra", "Outfit 23 - a visit to Adelaide", "Outfit 22 - Uluru Cultural Centre" і так далі.

Нарешті, особливістю газетно-публіцистичного стилю (в лексичному розумінні) є алюзії на добре відомі факти і події року (це видно у заголовку вже аналізованій статті "The DailyMirror", де в заголовку навіть дата стоїть) або місяця. Найбільш часто алюзії зустрічаються в статтях, які коментують події особистого життя відомої людини, а саме, що вона вдягає, коли не виходить на публіку або, що і де любить їсти ("Oh, How They Like to Dish" - "The New York Times") [101].

Залежно від характеру газети, від змісту самої статті, від мети, яку переслідує автор, змінюється характер алюзій, тип образності і співвідношення розмовних і книжкових елементів в статті.

У пресі зустрічається лексика з профессионализмів. Мета - полегшити сприйняття інформації читачем, досягти певного комунікативного впливу. Було вже визначено в дипломній роботі, що якісна преса друкується для освіченої аудиторії. Але, не дивлячись на це, автори не використовують занадто "замислуваті" терміни, щоб не загружати людину важкою інформацією, тим паче, що тема моди не потребує, як наприклад, в економічних або в комп'ютерних темах, якісь цифрові розробки або щось подібне. Людина, яка знайомиться зі статтею о моді, вона шукає для себе популярний варіант, саме з цієї причини "модна" лексика різниться від інших специфічних висловів.

Текст цілком виразно висловлює оцінне ставлення до викладати факти, хоча статті, в яких говориться про моду, інформацію важко назвати фактами. Тут більш характерний метод опису, наприклад: "The Duchess last wore it to play table tennis and have a kickabout with William and Harry in south London as they encouraged school sports in the run-up to the 2012 Olympics" у "The DailyMirror" [88].

В наступному реченні цієї ж статті "Given that it only cost Ј35 in a sale, it was definitely a worthwhile investment. (We've all bought stuff in the sale and never worn it, right?)" - "Враховуючи, що це тільки коштувало Ј 35 у продажу, це було безперечно варто інвестицій. (Ми ніколи все купив матеріал у продажу і не носили його, чи не так?)" автор використовує гру слів "investment". Таким чином, письменник показує, що модний вигляд:

по перше: як і виробництво потребує інвестицій,

по-друге: недорога річ теж може виглядати елегантно.

Серед стилістичних засобів образотворчості та виразності використовуються стежки, порівняння, гіперболи, алегорії, евфемізми, прислів'я, приказки, крилаті слова, цитати, діалоги. Дуже сильним засобом створення публіцистичності виступають авторські поновлення стилістичних засобів у лексичному створінні, тобто навмисне зміна форми цих коштів. Для виділення і підкреслення тих чи інших слів або словосполучень застосовується навмисне порушення звичайного порядку слів у реченні - інверсія, антитеза, риторичне питання (такий засіб використовується в останньому прикладі цієї роботи "We've all bought stuff in the sale and never worn it, right?"), питально-відповідна структура висловлювання [95].

Таким чином, на підставі огляду практичних джерел, можна зробити такий висновок:

пресі характерна наявність неологізмів, фразеологізмів, слів розмовної лексики, професіоналізмів, велика кількість кліше та штампів. Необхідність у стисненні інформації призводить до застосування абревіатур,

використання часів і застав, велика кількість складних атрибутивних утворень, особливі форми введення прямої мови та перетворення прямої мови в непряму,

виразність підкреслюється завдяки стежкам, порівнянням, гіперболам, алегоріями та іншими засобами.

Слово, як відомо, є основною одиницею мови, найпомітнішим елементом його художніх засобів. І виразність мови пов'язана насамперед зі словом. Багато слів мають здатність вживатися в декількох значеннях. Це їх властивість називається багатозначністю, або полісемією. Письменники знаходять в багатозначності джерело яскравій емоційності, жвавості мови. [5]

Текст є невід'ємною частиною більшості рекламних повідомлень. Він, як правило, є головним елементом, що розкриває основний зміст рекламного повідомлення. При побудові газетного тексту на модну тематику велике значення має синтаксична організація. Єдність забезпечується тісною синтаксичною спаяністю окремих структурних частин, що представляють собою надфразової єдності, і фраз, з яких ці єдності складаються. Тісний синтаксичний зв'язок актуалізує рекламну інформацію, забезпечує активне просування рекламної ідеї. Для залучення уваги використовуються риторичне питання, вигуки, питально-відповідна форма початку тексту. Завершують текст спонукальні висловлення з відтінком довірчого прохання, задля нагадування.

Споживач витягає з фраз тексту рекламний підтекст, асоціативну рекламну інформацію, одержувану зі сполучення раціональної й емоційної інформації. Наприклад, "The two met recently for lunch at a coveted corner banquette in the Grill Room of the Four Seasons restaurant" ("The New York Times"), де автор робить рекламу ресторану "Four Seasons" [95]. Отже, роблячи висновок, автор за допомогою певних лексем, рекламує той або інший товар. Зазвичай, ці статті і називаються "рекламними статтями", бо самі "товари" (тобто в даному випадку власники ресторану "Four Seasons") оплачують рекламні послуги автору за посилання на їх ресурси.

Важлива вимога, що пред'являється до рекламних текстів, - максимум інформації при мінімумі слів. Кількість слів в тексті повинно бути таким, щоб покупець без будь-яких ускладнень міг охопити його одним поглядом. Виділяються слова з підвищеною рекламної цінністю, великою емоційною силою, що створюють наочний, відчутний образ [84].

Сьогоднішній рекламний текст, незалежно від того, в якому ЗМІ-носії він реалізований, будучи структурно-семантичним утворенням, як з точки зору породження, так і сприйнятті, з метою посилення ефективності насичується грою слів, парадоксами, іронією, алюзіями, історичними, літературними ремінісценціями - одним словом, він стає специфічним жанром, що дозволяє поєднати в собі багато риторичні та стилістичні прийоми, тропи, фігури.

Важливою умовою ефективного рекламного тексту є його виразність.

Текст реклами, що є невід'ємною частиною "модного" матеріалу - це сукупність змісту реклами і її форми, тобто симбіоз думок і виразів. При створенні будь-якого тексту питання про вирази, тобто про мовні тонкощі, встає на стадії його редагування. Це стосується і реклами. Мова реклами - це словесні засоби, якими цей зміст передається. Думка можна викласти безліччю способів, використовуючи масу лексико-стилістичних відтінків і акцентів. Можна по-різному будувати композицію тексту, по-різному ділити його на абзаци, по-різному складати пропозиції, по-різному підбирати слова і по-різному розташовувати їх у реченні. В ідеальному рекламному тексті все має бути прекрасним: прекрасні продають думки, викладені прекрасною мовою, прекрасно оформлені так, щоб чудово полегшити людині прочитання і засвоєння.

При побудові рекламного тексту велике значення має синтаксична організація. Єдність забезпечується тісною синтаксичною спаяністю окремих структурних частин, що представляють собою надфразовою єдності, і фраз, з яких ці єдності складаються. Стосовно надфраз, їхню роль можна порівняти із заголовками. Наприклад, "The Daily Mirror" кожне фото констатує надфразами, які мають функцію заголовку. Серед яких: "William and Kate walking at Uluru", "Duchess of Cambridge Kate Middleton laughs with wooden snake at Uluru" і таке інше [88]. Говорити про надфрази лише у лексичному розумінні дуже важко, бо тут важливу роль грають стилістичне оформлення речення, а також граматична основа. Крім того, кожна лексична композиція має синтаксичний зв'язок.

Тісний синтаксичний зв'язок актуалізує рекламну інформацію, забезпечує активне просування рекламної ідеї. Для залучення уваги використовуються риторичне питання (що було вже розглянуто), вигуки ("Oh, How They Like to Dish"), питально-відповідна форма тексту. Завершують текст спонукальні висловлення з відтінком довірчого прохання, ради, нагадування.

Споживач витягає з фраз тексту рекламний підтекст, асоціативну рекламну інформацію, одержувану зі сполучення раціональної й емоційної інформації.

Відмітною жанровою ознакою рекламного тексту про моду можна вважати його об'єктивну модальність: вирішальним фактором у виборі покупця виявляються характеристики продукту, подання до об'єктивної змістовно - фактуальної інформації, супроводжуваної модальним виразом до неї рекламодавця [84].

Одна з найважливіших особливостей рекламного тексту - лексика. Для реклами важливі два великих шари лексики:

позитивно-оцінний,

нейтральний.

Слова з обох груп з'єднуються в стійкі сполучення - рекламні кліше, а також в обороти з модальним фарбуванням прохання, пропозиції. Оцінні слова виражають поняття, зв'язані з позитивними інтересами людей з різних сфер громадського життя - моралі й етики, матеріального статку, побутового комфорту - ті, що представляють на даному етапі суспільної свідомості підвищену цінність. Г. Картон серед них називає такі як популярність, престижність, популярність, доброта, авторитет, надійність, практичність, гармонія [99].

На практиці це виглядає таким чином: "Very similar, both in colour and style, to the Peridot dress Kate wore on the 2011 tour of Canada and the USA, this is a variation on a standard Ilincic design.

Just as she did with the Sydney dress, Kate changed the fabric, creating a bespoke version of the Lovina dress.

The sheath style is one that is definitely working for Kate on this tour (and thwarts any wind-related wardrobe malfunctions). The contrast belt style is classic Kate.

There was a first appearance on this tour for some favourite earrings in the form of Kate's Double Leaf earrings by Catherine Zoraida (they are definitely a favourite of ours too)" [88] - де завершальним етапом є вираз авторської симпатії від імені аудиторії: "they are definitely a favourite of ours too". Ці слова являють собою позитивно - оцінні лексеми.

Позитивно-оцінні слова, які використовуються в рекламному тексті, відображають позитивні стереотипи. При формуванні установки на довіру з боку аудиторії рекламіст зіштовхується з проблемою дії стереотипів людини. "Стереотип більш конкретний, ніж потреба. Це зовсім визначене, зриме, чутне, що представляється упередження - відношення клієнта до себе, каналу інформації, що просуваються об'єктам. Стереотипи відносяться до світу думок, почуттів, тобто до сфери ідеального, але їх вплив на реальність, учинки людей величезно" [99].

Залежно від стилю реклами, автор тексту, сполучаючи синтаксичні, лексичні та психологічні прийоми, може диференційовано будувати рекламні звернення.

Короткий текст краще сприймається читачем. Але і тут є виключення "The Daily Mirror" - великий текст, але він сприймається легше, ніж текст у "The New York Times", бо лексична постанова в першому випадку легше, ніж у другому. Крім того, "The Daily Mirror" використовує багату кількість зображень, за якими стоїть текст. "The New York Times" - надає перевагу лексемній кількості. Порівнюючи перший варіант з другим, неможна сказати, що один кращий або гірший за інший, бо там і там використовується правильна лексична техніка. Але в першому варіанті автор, нібито уявляє читача - дитиною (в доброму розумінні), бо діти звертають увагу на величезні картинки, саме тому для них казки друкуються з великою кількістю зображень, які несуть інформативний характер. Так само і в "The Daily Mirror", де фото показує героя в модному вбранні. Взагалі "модна" лексика є складною. Більш того важко охарактеризувати словами, наприклад, аксесуари. Аксесуари слід побачити, а слова - їх доповнюють. Наприклад, "Additional accessories were a feature of the 2012 tour, with flower garlands at every turn, but they have been in short supply this time around" [92].

Текст не повинен містити слова, що не несуть смислового навантаження.

Абсолютно виключено вживання в тексті незрозумілих, маловідомих слів, не можна змушувати покупця довго думати над текстом, потрібно легкою і зрозумілою мовою доводити до його свідомості головну думку [99].

Укладачі текстів, якими переважно і являють собою статті про моду, прагнуть об'єднати принципи особливої дієвості та загальної доступності, тому вони обирають форми, які або не відрізняються або лише трохи відхиляються від загальноприйнятого стандарту, або навмисно використовують різні відхилення від письмової мови, що найчастіше вказує на їх прагнення домогтися особливого ефекту впливу. При цьому обираються також такі форми, які роблять можливим адресне звернення до цільової групи [99].

Текст в даному випадку призначений для масового споживача і має на меті встановлення контакту з аудиторією, в широкій мірі привертає елементи лексики різностильове забарвлення: від розмовно-невимушеного до високо художнього і суто наукового стилю, наприклад, "mega-coole Kollektion" - "понад приголомшлива колекція"; "tolle Trende" - "приголомшливі тенденції"; "poppsige Ski" - "отпадні лижі"; "zickige Rock" - "фортова спідниця". Але такі слова не всі представники якісної преси використовують, бо не кожен читач нормально поставиться (а в деяких випадках сприйме, як дешевий прийом), наприклад, до слова "отпадний".

Компресія досягається комбінуванням мовних та немовних засобів. У сфері мовної номінації компактність засобів вираження досягається по-різному: шляхом використання широкого спектра складних слів, абревіатур, термінологічної лексики і професіоналізмів. Модно-рекламна концентрація пов'язана із загальною проблемою масової комунікації - мовної компресії, яка викликана необхідністю ущільнення потоку інформації, що надходить в умовах науково-технічного прогресу, і збільшення, тим самим, його обсягу.

Оскільки завдання текстів реклами полягає в тому, щоб поєднувати інформацію про відмінних якостях марки продукції та відповідного виробника (джерела), що визначають їх імідж, з переконливим впливом тексту, видавці реклами використовують як побутові, ужиткові елементи, так і наукові, літературні та інші елементи кодування, що особливо важливо для створення іміджу. Тому "модні" тексти можна віднести відразу до двох регістрів:

інформаційного,

волюнтатівного,

так як головне призначення "модного" тексту полягає в тому, щоб спонукати читача до виконання волі рекламодавця - придбання рекламованого продукту, в той час як науковий виклад повністю вписується в рамки інформативного регістру [84].

Найбільш ефективною виявляється та реклама, яка вселяє нам позитивні, приємні відчуття. Недарма рекламу називають мистецтвом зваблювання: радість, комфортність, спокій, оптимізм. Наприклад, "But Kate showed she's still happy to add some surprise features to her outfits as she donned this bracelet made of handpainted seeds" - "The Daily Mirror", де автор за допомогою слова "happy", показує, що жінка щаслива носити продемонстрований браслет [88].

Основна опора автора при створенні тексту - це вдало вибране слово, яке створює повний, привабливий для покупця імідж товару, як наприклад, пише один з авторів "The Daily Mirror": "The Duchess may have been in the Outback but there was an extra designer note in the form of the McQueen clutch she used for the Easter Sunday service in Sydney" - тут кожне слово - це ідеальний рекламний трюк, крім того, очевидно застосування концепту "моди": "extra designer", де майстерність дизайнера підкреслюється іншими лексичними одиницями "the McQueen". Те ж саме слід сказати стосовно наступних прикладів (цього ж таблоїду): "This time the clasp, changed from the diamond skull on the original design, can be seen clearly. As for shoes, Kate ditched the tights and went barelegged in her signature nude LK Bennett Sledge heels", "Designed by an independent dressmaker - which could in fact be the Palace seamstresses - it was a relaxed look which allowed Kate to get down to floor level with her little lad as he eyed up the bilby named after him", "The Duchess has tended to wear her hair loose for events involving children on this trip, as she did here, creating a more informal look. There was still a glimpse to catch of her Kiki McDonough citrine teardrop earrings", "Kate looked to be wearing her go-to dark skinny jeans, which she teamed with a grey sweater. The patterned scarf is by Beulah, in the Fractured Blossom Dark print. It retails for Ј125". В останньому прикладі знов таки вспливає ціна, що вкотре підкреслює, що не дорога річ може шикарно виглядати [88].

З точки зору морфології, ключовими стають не тільки іменники, а й дієслова, прикметники і прислівники. Дієслова в рекламному тексті, як правило, стоять у теперішньому часі і називають тільки ті дії, які приносять позитивні результати.

Майбутній час дієслів рідко зустрічається в рекламних текстах де мойва йдеться, наприклад, про хіти ("цього будуть літку в моді…" - "This will be the summer in fashion" та інше). Минулий час використовується для порівняння, тобто показати читачеві, що було модним, наприклад, в минулому році. Наприклад в аналізованій статті із видання "The Daily Mirror": "Kate wore her drop diamond earrings finished with a blue gemstone. Their creator has not been identified but the Duchess has been wearing them since at least 2012". Доречі, тут слід зауважити, ща автор дуже часто використовує такі лексеми, як "Duchess" - "герцогіня", "queen" - "королева". Такими назвами письменник робить комплимент героїні, які вдало замінюют епітети або метафори. Більш того, вони додають престижності.

Позитивно впливає на наші емоції і зв'язок рекламованого товару з поняттям престижності. Часто в мові поняття престижності та моди зв'язується з іноземними словами, які звучать незвично, ново [84]

Мова моди - мова з високими словотворчими потенціями, покликана, з одного боку, іменувати все те нове, що щодня і щогодини сучасне суспільство постачає на ринки збуту, а, з іншого - демонструвати нові якості удосконаленого продукту або просто привертати увагу споживача до одного з ряду ідентичних рекламованих продуктів або послуг.

Мова англійської моди активно використовує словотворчі можливості мовної системи, звертаючись до узуальних і окказіональних способів словотворення. При цьому узуальні способи широко використовуються для утворення неологізмів, в тому числі і потенційних, наявність яких не утрудняє сприйняття реципієнтом рекламного тексту, служить актуалізації нових значень і інформуванню споживача. Багато хто з даних слів входять по закінченні короткого часу в лексикон загального користування [3].

Оскільки мова моди, її лексична сторона, виявляє специфічні особливості - особлива лексико-семантична система, оригінальна система словотвору зі своїми типами і моделями словопроизводства, особливий характер запозичень і мовної інтерференції - аналіз цих особливостей відіграє певну роль і в загальнолінгвістичної теорії.

В англомовних текстах, які припускають наявність у реципієнта відповідних мовних знань, поряд з інтернаціоналізмом, тобто лексикою, яка входить у безліч мов одночасно з ввезеним товаром, використовуються слова і вирази розмовної мови. Іноземні слова, тексти використовуються також з міркувань престижності [84].

Оскільки зміст рекламного тексту має зацікавити покупця, привернути його увагу до товару і підвести до думки про необхідність купити пропоновану продукцію, тексти англомовних текстів щодо моди пронизані оригінальними, цікавими і запам'ятовуються новоутвореннями. В основному це новоутворення - іменники, які називають товар. Однак серед новоутворень в "модних" текстах велика частка прикметників, які характеризують рекламовану продукцію або особу, яка користується ціми ж речами, містять в собі позитивну оцінку, тобто представляють товар в кращому світлі. Новоутворення - прикметники виконують сугестивну функцію, тобто функцію навіювання.

У такій систем використання лексики у статтях про моду, читач має справу з прийомами мовного маніпулюванн, які підлягають етичній і правовій оцінці.

Мовне маніпулювання - це використання особливостей мови і принципів її вживання з метою прихованого впливу на адресата в потрібному для говорить напрямі; прихованого - виходить, неусвідомлюваного адресатом.

Іншими словами, коли приховані можливості мови використовуються мовцем для того, щоб нав'язати певне уявлення читачеві про дійсність, відношення до конкретної речі, яка має пряме відношення до моди, емоційну реакцію або намір не збігаються з тим, яке слухає міг би сформувати самостійно, прийнято говорити про владу мови, або мовному маніпулюванні. Мова в таких випадках використовується, за вдалим висловом одного з дослідників мовної маніпуляції Р. Блакара, як "інструмент соціальної влади" [85], що вдало використовується у газетній індустрії по відношенню до моди.

У плані вираження універсальних властивостей мови англійської якісної преси щодо моди є висока словотворча активність, що використовує всі ресурси мови. У окказиональній словотворчості мову англомовного дискурсу виявляє велику активність і продуктивність, що обумовлено, з одного боку, великою професійною досвідченістю творців рекламного продукту (тексту), виконуючих соціальне замовлення суспільства і активно творять нову мову протягом багатьох десятиліть.

Таким чином, лексика моди служить формуванню споживацької психології і свідомості з одного боку, і, орієнтуючи споживача на товари та послуги або заклади (ресторани) більш високої якості, сприяє зростанню культури споживання, бере участь у формуванні способу життя.

Одна з головних вимог до якісної преси - літературна грамотність, якщо протилежне не обумовлено функціонально. Порушення норми породжує мовні помилки, що знижують ефективність читацького попиту. Але часто таке порушення може бути навмисно використовуваним засобом створення додаткової експресії, цікавого нюансу, що залучає увагу споживача.

Слово може бути стилістично нейтральним і нести тільки об'єктивну інформацію. Це так звана нейтрально-інформативна функція мовних одиниць: зміст не виходить за рамки звичайної констатації фактів. Але найчастіше реклама не тільки інформує, а й формує у споживача яскравий, чіткий рекламний образ за допомогою зображально-виражальних засобів мови.

Виразність і чіткість образу моди залежать від умотивованості та функціональної обумовленості використання в кожному конкретному випадку образотворчих засобів, які повинні застосовуватися в газетному тексті не ізольовано, а в системі.

Наприклад, проста фраза: "She once again went for a half-up hairstyle, with intricate detailing in the fastening. Her 'do also meant her hat could sit securely throughout the service" [88], вимовлена з відповідною інтонацією, справить куди більший ефект, ніж довге, розлоге пояснення стильного поєднання.

Мова моди постійно оновлюється, так як виражальні засоби втрачають ефект новизни і, швидко поширюючись, починають відтворюватися механічно. В результаті стирається образність, а значить, знижується переконливість авторських слів щодо моди.

Висновки

Лексика моди є складником сучасної англомовної картини світу. Слово fashion є центральною одиницею в складі лексики моди, виступаючи активною словотвірною основою. Основними семантичними складниками слова fashionєstyle, dress, new, way of life, identity, shape, behavior, consumer,creation, designer, show, superiority, admiration, force. Семіотичні особливості елементів моди знаходять своє відображення на вербальному рівні. Кодекси вбрання (dress codes) є невербальною знаковою системою, в межах якої відбувається семіотизація об'єктів моди (предметів одягу та аксесуарів). Вербальні назви кодексів убрання та стилів (напрямків) у моді відповідають семіотичним уявленням про інтерпретанту як ланку, що поєднує означуване з матеріальним знаком.

В лексиці моди ХХ-ХХІ століть представлені всі засоби словотвірної номінації, притаманні сучасній англійській мові: лінійні (афіксація, усічення основи, словоскладання, утворення акронімів, телескопія, редуплікація, іконічний словотвір), нелінійні (конверсія, компресія, переосмислення лексичних значень слів, міжкатегоріальний перехід), а також оказіональна номінація. Номінація в лексиці моди відбувається також через запозичення та шляхом утворення словосполучень. Важливу роль у цьому процесі відіграють соціокультурні чинники.

Номінативні процеси в лексиці моди відбуваються за участю таких когнітивних механізмів: аксіологічного переосмислення, аналогії, опозиції, акцентування, відтворення мовними засобами позамовної дійсності, асиміляції, понятійної компресії та деталізації сприйняття об'єктів позамовної дійсності.

Текстам про моду притаманне широке використання лексичних одиниць із оцінними відтінками у значенні, серед яких переважають одиниці з позитивною оцінкою. Опозиція good:: bad у контексті моди трансформується в опозиції fashionable:: unfashionable та new:: old.

Лексичні одиниці з темпоральною конотацією та темпоральною семою в значенні використовуються в текстах про моду на позначення часових відрізків, а також як засіб реалізації опозиції present:: past (new:: old). У середовищі моди відбувається аксіологізація значень "present" та "new". Нейтралізація аксіологічної опозиції new:: old відбувається під час уживання одиниць із пантемпоральним значенням, яке реалізується в лексиці моди за допомогою слів classic, nostalgic, retro, vintage.

У сфері моди та в галузі текстильної промисловості відбувається поповнення англійської мови новими назвами кольорів. Словотвірні механізми в корпусі кольоративів відображають загальномовні тенденції розвитку словотвору. Англійській лексиці моди притаманні асоціативна номінація кольорів, розширення значень прикметників, а також утворення складних кольоративів. Спостерігається тенденція до морфемізації форм типу - coloured, - hued, - tinted у копулятивних новотворах. У лексиці моди утворився арсенал модифікаторів кольору, які описують кольори як теплі й холодні, за порами року, за інтенсивністю, за насиченістю, за якісними характеристиками (прозорість:: непрозорість, присутність світла та блиску), з погляду суміжності, емоційного впливу на глядача, а також передають асоціативні та метафоричні характеристики кольору.

Унаслідок комплексного дослідження сучасної англійської лексики моди було визначено її склад, проаналізовано семіотичні особливості вбрання сучасної людини, схарактеризовано засоби номінації в англійській лексиці моди, з'ясовано когнітивні механізми утворення номінативних одиниць у лексиці моди, виявлено соціокультурну природу номінації в галузі моди та досліджено особливості вживання лексичних одиниць з оцінними та темпоральними значеннями, назв кольорів у текстах, присвячених моді.

Мода протягом ХХ століття поширилася з одягу на численні різноманітні аксесуари, які його доповнюють, а також на елементи, які в сукупності створюють стиль та імідж. Роль іміджу в реалізації індивідуальності наприкінці ХХ й початку ХХІ століть, можливість та доступність його створення внаслідок індустріалізації моди призвели до підвищення ролі уявлень про моду в концептосфері сучасної людини, що знайшло відповідне відображення в мові. Лексика моди складається з назв одягу, взуття, аксесуарів, головних уборів, зачісок, стилів та течій, а також включає в себе професійну лексику індустрії моди та легкої промисловості. Центральними семантичними компонентами слова fashion є style, dress та clothes. Слово fashion, як центральна лексема, є активною словотворчою основою. Предмети одягу мають знаковий характер, який розкривається за допомогою мови, їхня знаковість підпорядкована правилам семіотичної поведінки, що сформувалися в суспільстві. Одяг виступає індикатором належності людини до соціального прошарку, роду занять, культурних та політичних уподобань.

У сучасній англійській лексиці моди діють такі засоби номінації:

1) деривація (лінійна, нелінійна, оказіональна);

2) утворення словосполучень;

3) запозичення.

У номінації в лексиці моди беруть участь різноманітні когнітивні механізми, зокрема аксіологічне переосмислення, аналогія, опозиція, акцентування, копіювання мовними засобами позамовної дійсності, асиміляція, компресія та деталізація.

У лексиці моди двадцятого століття наявні лексичні одиниці, семантика яких відображає соціокультурні зміни, що відбувалися протягом цього періоду. Культурні та економічні чинники здійснюють вплив на утворення нових лексичних одиниць в індустрії високої моди. В англомовній комунікації у сфері індустрії моди відбувається поступове витіснення одиниць французького походження англійськими одиницями, проте назви провідних офіційних установ індустрії моди в Парижі та абревіатури на їх позначення залишаються французькими.

У текстах, присвячених тематиці моді, поширене вживання одиниць із аксіологічною семантикою. Крім лексичних одиниць із інгерентною оцінною конотацією, використовуються лексичні одиниці, які набувають позитивної чи негативної оцінної семантики в контексті моди. До них належать лексичні одиниці з загальним значенням fashion, fashionable - unfashionable, а також одиниці з темпоральним значенням, які позначають співвіднесеність чи неспіввіднесеність предметів, про які йдеться, з останнім моментом.

Одиниці з темпоральним значенням використовуються для співвіднесення предметів одягу чи стилів з певним історичним відрізком (століття - десятиліття - рік - місяць - сезон), порою року чи часом доби, а також на позначення віднесеності одягу, аксесуарів, стилю до теперішнього чи минулого моменту. Одиниці зі значеннями old - new вступають у відношення аксіологічної опозиції. Нейтралізація цієї опозиції відбувається завдяки втручанню в опозицію поняття пантемпоральності (always), коли віднесеність до минулого сприймається як ознака класичного й оцінюється позитивно. Поняття пантемпоральності вербалізується за допомогою таких лексичних одиниць, як classic, vintage, retro, nostalgic.

Номінація кольорів у контексті моди відбувається за допомогою суфіксації, асоціативної номінації, словоскладання, розширення значень прикметників. У текстах про моду широко використовуються засоби модифікації кольору.

У сучасному одягово-взуттєвому назовництві, порівняно з попередніми етапами мовного розвитку, спостерігаємо активізацію семантичного типу творення різностильових номенів. Такий стан пояснюємо як позамовними, так і мовними чинниками, до найвагоміших із яких відносимо:

1) розширення функціонального поля одягу і взуття, зміни у технологіях його виготовлення прямо чи опосередковано спричиняють модифікацію семантичних структур наявних назв одягу і взуття, а виникнення нових видів одягу і взуття потребує швидкого, влучного називання;

2) демократизація всіх галузей суспільного життя виявляється і в демократизації мови, у прагненні мовців відкинути узвичаєне і спілкуватися "по-новому", "сучасніше" (це передусім стосується молодшого покоління, для якого одяг і взуття є одним із актуальних маркерів буття, соціального стану тощо);

3) властива більшості семантичних номенів прозора внутрішня форма й семантична двоплановість роблять їх ідеальним засобом вираження експресивності, образності тощо;

4) прагнення до економії мовних зусиль, адже нове значення передається відомим звуковим комплексом і нерідко замінює словосполучення чи описовий зворот.

Семантичні метаморфози зводяться до кількох основних номінативних ситуацій: розширення семантики слова; звуження семантики слова; субституція (міна) одних компонентів застарілого вихідного значення на інші або взагалі заміна значення на нове, що в свою чергу споріднює (уподібнює) цей тип номінування з іншими. У тлумаченні семантичних явищ спираємося на положення про ієрархічність семної будови значення слова.

Як показують спостереження, процеси розширення і звуження семантики слова відбуваються завдяки метафоричним і метонімічним перенесенням назв. Основні способи (види) семантичної номінації одягу і взуття відрізняються різним ступенем активності й продуктивності в різних складових національної мови: найбільше одиниць виникає шляхом метафоричних перенесень назв одних реалій на інші. Цьому сприяє образність, експресивність, емоційність, як правило, прозора внутрішня форма метафоричного перенесення. У межах метафоричної номінації виокремлено значну кількість номенів, утворених на основі якоїсь однієї мотиваційної ознаки. Найчастіше простежуваною мотивацією в номінуванні одягу і взуття є ознака зовнішньої подібності.

Перспективним є з'ясування ступеня взаємного впливу європейських мов у галузі моди, пошук перекладних еквівалентів реалій моди для мов світу та дослідження специфіки асиміляції іншомовних лексичних одиниць, власних назв та акронімів англійською лексикою моди, а також поглиблення дослідження особливостей семіотизації предметів матеріальної культури.

Список використаних джерел

СПИСОК ТЕОРЕТИЧНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алефиренко Н.Ф. Фразеологическое значение и концепт. Когнитивная семантика / Н.Ф. Алефиренко. - М.: Гнозис, 2000. - С.23-36.

2. Андрусяк І.В. Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова мовної картини світу: автореф. дис. … канд. філол. наук/ Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - К., 2003. - 20 с.

3. Арделян О.В., Сленгова лексика, мікрополя "людина" у сучасному мовленні американців як суб'єкт лінгвокультурного дослідження: Мовні концептуальні картини світу. Збірник наукових праць / О.В. Арделян. - К., 2009. - С.15 - 20.

4. Арпесян Ю.Д. Вибрані праці. - Т. II. Інтегральне опис мови і системна лексикографія. - М.: Школа "Мови російської культури". - С.45

5. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека / Н. Д Арутюнова - М.: Языки русской культуры, 1999. - 896 с.

6. Арутюнова Н.Д., Язык и мир человека / Н.Д. Арутюнова. - М.: Языки русской литературы, 1999. - 2 - е изд. испр. С.12.

7. Бaбушкин A.П. Общеязыковые концепты и концепты языковой личности / A.П. Бaбушкин // Вестник ВГУ. - сер.1.: Гумaнитaрные нaуки. - Воронеж, 1997. - № 2. - С.114 - 118

8. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико - фразеологической семантике языка / А.П. Бабушкин - Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1996. - 104 с.

9. Барт Р. Система моды. Статьи по семиотике культуры / пер. с. фр., вступ. ст. и сост. С.Н. Зенкина. - М. 2003. - С.61

10. Бєлоусов, К.І. Моделювання понятійного потенціалу терміна заголовок / К.І. Бєлоусов, Н.Л. Зелянская // Изв. вищ. навч. закладів. Поволзький регіон. Гуманітарні науки. - Пенза, 2008. - № 4. - С.62 - 66.

11. Боярко Г.В., Проценко Г.П. ЗМІ: Засіб подолання інформації чи маніпуляції // Мовні та концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. / Г.В. Боярко, Г.П. Проценко. - 2009, Вип.26, ч.1

12. Брутян Г.А. Языковая картина мира и ее роль в познании / Г.А. Брутян // Методологические проблемы анализа языка. - Ереван: Ереван. гос. ун-т, 1976. - 294 с.

13. Бурлакова Н.В. Основы структуры словосочетания в современном английском языке / Н.В. Бурлакова. - Л., 1995. - 224 с.

14. Вайсгербер Л. Родной язык и формирование духа. - М.: Прогрес, 1993. - 268 с.

15. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / Пер. с англ.А.Д. Шмелева под ред. Т.В. Булыгиной. - М.: Языки русской культуры, 1999. - 780 с.

16. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. / [перевод с англ.] / [отв. ред. М.А. Кронгауз, вступ. ст.е.В. Падучевой]. - М.: Русские словари, 1996. - 416 с.

17. Вердзелашвілі Ж. Метафизические номинативы в язковой картине мира / Ж. Вердзелашвілі. - М.: Академия, 2002. - с.24.

18. Володарская Э.Ф. Языковая изменчивость: лингвистические и экстралингвистические аспекты. Инновационные процессы в современном английском языке // Вопросы филологии. - 2004. - №2 (17). - С.35-51.

19. Воркачев С.Г. Методологические основания концептологии // Теоретическая и прикладная лингвистика. - Аспекты метакоммуникативной деятельности. - Вып.3. - Воронеж, 2002. - С.79-95.

20. Гадамер Г.Г. Актуальность прекрасного / Г.Г. Гадамер // Исскуство. - М., 1991. - С.21.

21. Гофман А.Б. Мода и люди. Новая теория моды и модного поведения / А.Б. Гофман. - 3-е изд. СПб.: Питер, 2004. - 208 с.

22. Іваненко Н.В. Національна мовна картина світу засобами вираження моральних цінностей (на матеріалі англійської та української мов) // Мовні і концептуальні картинисвіту. Збірник наукових праць. - 2009, Вип.26, ч.1

23. Каптюрова О.В. - Вигуки сучасної англійської мови / О.В. Каптюрова. - К., 2010. - 125 с.

24. Карасик В.И. Языковая личность: аспекты лингвистики и лингводидактики / В.И. Карасик. - Волгоград: Перемен, 1999 - 477с.

25. Карасик В.И. Ценностная картина мира: межкультурный аспект // Языковое сознание: содержание и функционирование. XIII Междунар. сипм. по психолингвистике и теории коммуникации: Тез. докладов / Под ред. Е.Ф. Тарасова. - М.: РАНИЯ, 2000. - С.106-107.

26. Карасик В.И. О типах дискурса // Языковая личность: институциональный и персональный дискурс: сб. науч. тр. - Волгоград: Перемена, 2000. - С.5 - 20

27. Колесник Р.С. Перекладач у тривіальному світі художнього твору // Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. - 2099, Вип.26, ч.2

28. Коваленко Г.М. (Степанюк) Особливості номінації в лексиці моди двадцятого століття (на матеріалі англійської мови) // Науковий вісник Чернівецького університету. - Чернівці: Рута, 2003. - Вип.155: Германська філологія. - С.133 - 142.

29. Корнилов О.А. Языковые картины мира как производные национальных менталитетов / О.А. Корнилов. - М.: ЧеРо, 2003. - 349 с.

30. Косицкая Ф.Л. Дискурс моды и его жанровая дифференциация // Вест. Томского гос. пед. ун - та (Tomsk State Pedaogical University Bulletin) - 2014. Вип.4. - С.23.

31. Косицка Ф.Л. Речевой жанр через призму этнокультуры // Вестник Томского сом. Пед. ун-та. - 2012. Вып 1. - 150 с.

32. Косицкая Ф.Л. Каталог моды как симфония дискурсов / Серия: Гуманитарные науки (филология) // Вестник ТГПУ, 2006. Выпуск 9 (60). - С.35-40.

33. Кочерган М.П. Зіставне мовознавство і проблема мовних картин світу / М.П. Кочерган // Мовознавство: Науково-теоретичний журнал. - 12/2004. - N 5/6. - С.12 - 22.

34. Куликова И.С. Введение в металингвистику. Лингвистическая термінологія в коммуникативно-прагматическом аспекте / И.С. Куликова - СПб.: САГА, 2002. - 352 с.

35. Кубрякова Е.С. Номинативный аспект речевой деятельности / Е.С. Кубрякова. - М.: Наука, 1986. - 160с.

36. Кубрякова Е.С. Начальные этапы становленя когнитивизма: лингвистика - психология - когнитивная наука / Е.С. Кубрякова.В. - 1994. - С.34-46.

37. Лисиченко Л.А. Структура мовної картини світу / Л.А. Лисиченко // Мовознавство. - 2004. - № 5 - 6. - С.36 - 41.

38. Лобода С.М. Просторові слова - концепти в художній картині світу: автореф. дис. за здобуття наук. Ступеня канд. філол. наук: спец 10.02.02/ С.М. Лобода. - Сімферополь, 2001. - 20 с.

39. Манакін В. М Сопоставительная лексикологія / В.М. Манакін. - К.: Знання, 2004. - 250 с.

40. Маслова В.А. Лингвокультурология / А.В. Маслова. - М. Издат. Центр "Академия", 2001. - 208 с.

41. Мойсеєнко А. Динамічний аспект номінації / А. Мойсеєнко. - К.: ИПЦ „Київський університет", 2004. - 100 с.

42. Нечипоренко А. Семіотичні горизонти дослідження моди / А. Нечипоренко // Людинознавчі студії: зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка. Філософія. - Дрогобич, 2009. - 221 с.

43. Планк М. Єдність фізичної картини світу / М. Планк. - М., 1966.

44. Попова З.Д. Понятие "концепт" в лингвистических исследованиях / З.Д. Попова. - Воронеж: ИЗД-во Воронеж, ун-та, 2000. - 30 с.

45. Постовалова В.И. Существует ли языковая картина мира? Язык как коммуникативная деятельность человека / В.И. Постовалова. - М.: Наука, 1987. - 67 с.

46. Почепцов О.Г. Языковая ментальность: способ представления мира / О.Г. Почепцов // Вопросы языкознания. - 1990. - № 6. - С.28-37.

47. Приходько А.М. Концепти і концептосистеми в когнітивно - дискурсивній парадигмі лінгвістики / А.М. Приходько. - Запоріжжя: Прем'єра, 2008. - с.46

48. Смирнова, О.М. / Вивчення мовної картини світу як значуща частина лінгвокогнітивний дослідження. [Текст] / О.М. Смирнова - Нижній Новгород, 2009. - 3 с.]

49. Степанова М.Д. Лексикология современного английского языка / М.Д. Степанова, И.И. Чернышева. - М.: Высшая школа, 1986. - 247 с

50. Степанов Ю.С. Константы. Словарь русской культуры. - М.: Академический проект, 2004. - 990 с.

51. Телия В.Н. Роль образных средств языка в культурно-национальной окраске миропонимания / В.Н. Телия // Этнопсихолингвистические аспекты преподавния иностранных языков. - М., 1996. - С.82-89.

52. Уорф Б.Л. Наука и языковедение / Б.Л. Уорф // Новое в лингвистике. - М.: Ин. лит., 1960. - Вып.1. - С.169-182.

53. Усик Г.М. Особливості перекладу емоційно забарвлених англомовних висловів / Г.М. Усик. - М.: Аграф, 2007. - С.160 - 200.

54. Філатова О.О. Номінації сучасних оздоблювальних матеріалів (на матеріалі сучасної англійської мови) // Лінгвістика ХХ століття: нові дослідження іперспективи. - 2009. - С.233 - 240.

55. Хунагова А.Р. Вербалізація концепту "мода" в російському і англійському мовному співтоваристві / А.Р. Хунагова // Студентський науковий журнал АМУ Ab ovo. № 11. - Майкоп: Вид-во АМУ, 2010. - С.289 - 292.

56. Чурсина О.В. Лингвокультурный аспект "Мода" в языковом сознании и коммуникативном поведении / О.В. Чурсина. - В., 2010. - С.5

57. Шаров К.С. Мода от античности до ХХ века: игра в противостояние гендерных стратегий / Серия 7. философия // Вестник Московского университета. - № 3. - 2006. - С.107-128

58. Шаховский В.И. Эмоции - мысли в художественной коммуникации / В.И. Шаховский // Языковая личность: социолингвистические и эмотивные аспекты. - Волгоград-Саратов, 1998. - С.81-92

59. Шигарєва М.О. Роль мовної картини світу в соціальному пізнанні (історико - філософський аналіз) [Текст]: Дис. канд. філос. наук: 09.00.05/Шигарєва Марина Олегівна; Львівський держ. ун-т ім. Івана Франка. - Львів, 1996. - 182 с.

60. Agins T. (2000), The End of Fashion: How Marketing Changed the Clothing Business Forever, Harper Paperbacks

61. Belch G. E. Advertising and Promotion. - Boston, Irwin, 1993. - 72 p.

62. Fairclough N. Critical Discourse Analysis: The Critical Study of Language. - London: Longman, 1995. - 268 p.

63. Fernandez - Armesto Felipe Ideas that changed the world. - Penguin, 2004 - 397p.

64. Hunston Susan Corpora in Applied Linguistics. - Cambridge University Press, 2005. - 241p.

65. Kawamura Y. Fashionology: An introduction to Fashion Studies: Berg Publishers, 2005. - 32 р.

66. Lynch A., Strauss M. D. Changing Fashion: a critical introduction to trend analysis and meaning // Ed. Berg, 2007, - p.15.

67. Menzerath P. Typology of Languages // The Journal of the Acoustical Society of America, 1950. Vol. XXII, N 6.

68. Pennington M. Phonology in English Language Teaching / M. Pennington // An International Studies. - N. Y.: ABooks, 1999. - P.45 - 55.

69. Photo on Love, Beauty and the Good. The Greeks and the Good Life / ed. by D. Depew. - Fullerton: California state University, 1980. - P.33

70. Trier J. Der deutsche Wortschatz im Sinnbezirk des Verstandes. - Heidelberg, 1998. - 195 s.

71. Vernette E. Targeting Women's Clothing Fashion Opinion Leaders In Media Planning: An Application for Magazines, Journal of Advertising Research, Volume 44. - P.20 - 30.

72. Vinken B Fashion zeitgeist: trends and cycles in the fashion system / B. Vinken. - Berg Publishers, 2007. - 35 p.

73. Wierzbicka A. Understanding Cultures through Their Key Words / A. Wierzbicka. - N. Y.; Oxford: OUP, 1997. - 317 p.

74. Fashion and Communication 2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://design. umn.edu/fashionand/communication/#dates

75. Музалевская Ю.Е., Понятие "стиль" в вестиментарном коде [Електронний ресурс]. / Ю.Е. Музалевская. - Режим доступу: http://cyberleninka.ru/article/n/ponyatie-stil-v-vestimentarnoy-mode-osobennosti-upotrebleniya-razlichnyh-stiley-v-sovremennom-detskom-kostyume

76. Weston Thomas P. Fashion Era. - Режим доступу: http://www.fashion-era.com/about_us.html

СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ

77. Collins Essential Thesaurus / Ed. by John Sinclair. - Glasgow, Harper Collins Manufacturing, 1993. - 1703p.

78. Dictionary Sensagent. - Available at: http://dictionary. sensagent.com/

Etymoline. - Available at: http://www.etymoline.com/

79. Free Online Dictionary. - Available at: http://www.thefreedictionary.com/

80. Hutchinson's J Dictionary of Difficult Words. - Available at: http://www.tiscali. co. uk/reference/dictionaries/difficultwords/

81. Longman Dictionary of Contemporary English / Ed. by Della Summers. - London, Pearson Education, 2005. - 1950 p.