Вербалізація концепту війна у романі П. Загребельного "Європа 45"

Гауптштурмфюрер (Hauptsturmfuehrer), військове звання в СС, відповідне загальновійськовому званню капітан [23]. «До Італії прилетів посланий Кальтенбруннером знаменитий авантюрисит, майстер найбрудніших справ, керівник спеціальної диверсійної групи СС гауптштурмфюрер Отто Скорцені» [2; 205]. «Такого птаха треба було б доставити до нашого гауптштурмфюрера» [2; 302].

Бригадефюрер (Brigadenfuehrer), військове звання в СС, відповідне загальновійськовому званню генерал - майор [24]. «Всі вони були старші чином від Рольфа - один бригадефюрер…» [2; 285]. «У Відні Фінк з'явився в колишній палац Ротшільда до начальника гестапо й СД бригадефюрера СС Раша й передав йому наказ Гейдріха…» [2; 147]. «За годиун він уже стояв перед бригадефюрером Гаммельштірном і, намагаючись стримуватися від жестикуляції короткими фразами доповідав про події, що відбулися кілька днів тому на базі ФАУ - 2, де він був начальником»; «- А вас, кажете, ці… бандити відпустили? - питав далі бригадефюрер»; «- Е - е… м - м… гер бригадефюрером… прошу пробачення, але… але в інтересах майбутнього, в інтересах Європи…» [2; 368]. «- Ні, ні, я цілком з вами згоден, гер бригадефюрер» [2; 369]. «Бригадефюрер і Фінк полізли до кишень по сигарети» [2; 292].

Штандартенфюрер (Standartenfhrer) - чин у СС і СА, відповідало чину полковника [25]. «Це крайсляйтер з Дюсельдорфа - прошепотів Фінкові один з штандартенфюрерів - страшенна свиня, між іншим» [2; 285]. «- А я чув, що в справжньої Діани було багато персів, - зауважив один із з штандартенфюрерів» [2; 290].

Фашист: «Хай вони й не американці, але він зв'язав свою долю з їхньою, вони теж ненавидять фашистів, значить - це добрі хлопці й треба бути падлюкою, щоб їх зрадити» [2; 98]. «Він уявляв собі фашистів ощиреними, як вовки, тупими й жорстокими, але чомусь ніколи не гадав, що вони можуть бути отакими нещасними й жалюгідними в порівнянні з ним…» [2; 63]. «- Запевняю вас, що єдина наша мета, - сказав Михайло, - це битися з фашистами» [2; 67]. «- Будемо ж і ми високо цінувати своє життя, - сказав Михайло, - примусимо фашистів платити за нього якнайдорожчою ціною» [2; 93]. «- Бити фашистів - ось наша мета, - відповів Михайло» [2; 102]. «Байдуже йому було, що його врятували фашисти…» [2; 135]. «Пізніше Кліфтон довідається, що волосся те фашисти брали в жінок, яких спалювали в печах крематоріїв…» [2; 134]. «Прискорити розгром фашистів міг би хіба що той, хто зумів би вивести з ладу всі їхні заводи шарикопідшипників» [2; 232].

Військові звання польського походження

Жандарм, а, чол. Особа, що служить у військовій поліції [9; Т. 2; 508]. «Від станції, вздовж ешелону, спотикаючись об кінці шпал, зазираючи під вагони й на тормозні площадки, йшли два коротконогі польові жандарми» [2; 79]. «Простакуваті жандарми ніколи не бачили нічого подібного» [2; 186]. «- Зараз же, негайно, поки цей есесівець не привів сюди жандармів або гестапо» [2; 119].

Жовнір - солдат польської армії [9; Т. 2; 539]. «Їм дали кілька есесманів, в одній з тюрем вони взяли десяток польських контрабандистів, нарядили їх в мундири польських жовнірів…». [2; 143].

Підхорунжний, жого, чол., іст. Підпрапорщик у козацьких військах царської армії [9; Т.6; 524]. «Багато місяців тому доля звела їх - колишнього підхорунжого Війська Польського Казімежа Марчинського і майора Генрика Дулькевича - у жахливій берлінській тюрмі Моабіт» [2; 21].

Військові звання італійської армії

Карабінери - найміцніший поліцейський загін в Італії [26]. «Карабінери, що стояли біля дверей, бачили, як на вулиці тихо зупинився чорний «пакард»» [2; 255].

Берсальєр (іт., від мішень, ціль) солдат добірних піхотних частин італійської армії, згодом - самокатних і мотоциклетних частин [21]. «Однак

берсальєри не відкривали вогню» [2; 231].

Військові звання американської армії

Маршал - найвище військове звання або чин у деяких чужоземних арміях [9; Т.4; 635]. «Здійснювався план англійського маршала авіації Артура Гаріса» [2; 59]. «З уривків розмов які йому довелося чути в Стенворі, Юджін зрозумів, що головнокомандуючий англійською стратегічною авіацією головний маршал Артур Гаріс…» [2; 60]. «Там під охороною загону карабінерів сидів арештований урядом маршал Бадолью Беніто Мусолінні» [2; 190].

Капітан: «Капітан Норман Роупер, хоч і носив морську форму, певно,

тільки випадково був приписаний до складу королівських військово - морських сил» [2; 121]. «…побачив, що в гостях у капітана Роупера вже сидить адмірал зі своєю платиновою сигаретницею, і ще два офіцери з штабу адмірала» [2; 125]. «Кліфтон ще сподівався, що капітан все-таки відправить оту телеграму» [2; 130].

Адмірал: «Тому й вважав за необхідне попередити адмірала, щоб той належно підготувався до зустрічі з фашистською ескадрою» [2; 126]. «- Підійміться на палубу до вахтенного офіцера, - спокійно промовив Роупер, - і передайте йому наказ адмірала про те щоб вас негайно перекинули на «Меркурій»». [2; 130].

Військові звання, що використовуються у всіх арміях країн.

Боєць: «А, що може бути страшнішого за байдужість для бійця» [2; 244].

Майор: «Нічого ховатися, - лунає з корми бас майора Зудіна, - ми не зайці. Боротися треба!» [2; 5].

Льотчик: «Юджін потиснув руки льотчикам, перевірив лямки й ступив до чорного отвору» [2; 61].

Молодший лейтенант: «Отам, на самому носі, притискуючись спиною до шорсткого борту, сидить молодший лейтенант Юра, голубоокий, біловолосий, ще зовсім хлопчик, з довірливим серцем, з нерозтраченими почуттями» [2; 4].

Офіцер: «Соромтеся, ви ж старший офіцер, комуніст» [2; 9]. «Офіцери ще трохи поговорили й роз'їхалися» [2; 58]. «Коли б вона знала, що тут мужчини до того ж офіцер, вона б нізащо не турбувала сусідку» [2; 109]. «Та хіба ж шануючий себе британський офіцер сидітиме у відкритому відсіку, маючи каюту?» [2; 122]. «Не сержантське то діло - давати вказівки офіцерам його королівської величності» [2; 130]. «У великій кімнаті, попід стінами, облямованими дубовими панелями, стояли есесівські офіцери…» [2; 142]. «- Стати струнко! - гаркнув офіцер» [2; 159].

Генерал: «Власне, уряд генерала Сікорського теж виник самочинно» [2; 22]. «Фюрер, міністри, генерали». [2; 76]. «Cеред страчених зрадників фігурували прізвища Рема, політичного противника - генерала Шляйхера» [2; 140]. «Коли вона спитала про причину такого неподобства в генерала, той відповів, що солдат - не панянка, носовиків не носить і, отже, витирає носа рукавом» [2; 159]. «Після війни, ми мабуть, зустрінемося вже генералами» [2; 178]. «Головнокомандуючим французькою армією був генерал Вейген» [2; 186]. «До нього приїздили фашистські генерали, всілякі партійні бонзи, аристократи» [2; 187]. «Після замаху на фюрера в армії почалися великі переміщення серед генералів» [2; 223]. «Американські генерали хотіли виграти війну без солдатів - самим літаками» [2; 231].

Лейтенант: «Він боявся, що голод звалить його з ніг раніше, ніж він встигне дістатися до партизанів, і тоді війна закінчуватиметься без нього, лейтенанта Михайла Скиби» [2; 43]. «Потім, у розвідничій школі, терплячі капітани й лейтенанти…» [2; 56]. «- Так, - кивнув той, - радянський лейтенант михайло Скиба» [2; 64].

Сержант: «Юджіна відрядили до школи розвідників, після закінчення

якої він одержав чин сержанта і тепер мав сидіти й ждати, поки десь у штабі згадають про його існування і вирішать викинуть на німецьку землю» [2; 54]. «Сержант поглянув униз» [2; 57]. «- Мабуть, сержанте, до всіх наших завдань долучиться ще одне…» [2; 58]. «Сержант підключився до переговорної лінії.» [2; 61]. «Пан майор задумливо шморгав носом, а хоробрий сержант сумовито позирав на свій спорожнілий мішок» [2; 89].

Підполковник: «Підполковник хвацько розвернув машину біля краю велетенської вирви, скочив на землю і гукнув до Юджіна: - Прошу!» [2; 57]. «Говорив підполковник Мартін, безпосередній начальник майора Роупера» [2; 168]. «- Ми можемо розмовляти як рівні - засміявся Чіано, - у мене чин підполковника авіації» [2; 255]. «- Я був одягнутий у форму підполковника авіації, - перебив його Чіано» [2; 257]. «Підполковник, якщо це вам сподобається» [2; 357].

Єфрейтор, а, чол. Перше військове звання, яке присвоюється рядовому [9; Т. 2; 499]. «Бачив чорну смерть, коли до самого неба здіймалися вирвані мінами з свого тисячолітнього лона стопи українського чорнозему й тягли за собою, перетворюючи в прах, в ніщо, в примарний спогад нюрнберзьких єфрейторів…» [2; 68]

Солдат: «Годину тому можна було бачити, що на палубі баржі стовбичить високий маслакуватий солдат в окулярах і що в руках у солдата - гвинтівка» [2; 3].

Полонений: «Він такий же полонений, як і ми, - поквапливо пояснив поляк, а в машині опинився внаслідок дуже заплутаної і складної історії, якої не виповіси й за день, не те, що отак відразу» [2; 100].

Піхотинець: «Ні, він піхотинець. Унтер - офіцер» [2; 110].

Артилерист: «Хто він - танкіст, артилерист, офіцер, солдат?» [2; 110]

Пілот: «Пілот знав, що гине» [2; 132].

Полковник: «Він мав їхати в одному автомобілі з Гейдріхом з його підміського замку до Празького граду, але в останню хвилину Гейдріх взяв з собою двох полковників СС, і Фінкові не лишилося місця» [2; 155].

Есесівець: «Але дюжини чехів ми, мабуть, не нашкребемо, - позіхаючи, сказав начальник табору, молодий есесівець, який уже знав, навіщо Фінкові чехи» [2; 157].

Розвідник: «І він ще насмілюється з таким презирством говорити про їхню роботу, про роботу розвідників, британських розвідників, вух і очей Британії» [2; 168].

Нацист: «Нацисти зараз гарячково вишукують способи такого розповсюдження, і в них нічого не виходить» [2; 175].

Військовий радник: «В дев'ятнадцятому році він був військовим радником у Пілсудського» [2; 186].

Шпигун: «Я не Джованні Віка, - сказав Швенд, - і не німецький шпигун, за якого мене мають ваші поліцейські» [2; 210].

Військові звання радянської армії

Поліцай, я, чол. У дореволюційній Росії та в деяких капіталістичних країнах - особа, що служить у поліції, нижчий чин поліції [9; Т. 7; 84].

«Офіцери, солдати, священики, поліцаї, жінки з дітьми й без дітей, старі чоловіки, бабусі, дівчата» [2; 207].

Партизан: «З сторожових веж канатної дороги могли помітити дивні сигнали на пустельних горах і послати сюди озброєний загін - партизанам було байдуж» [2; 243].

Капрал, а, чол. Із середини XVII до середини XIX ст. - військове звання молодшого командного складу в російській армії та в арміях деяких інших країн, а також особа, що мала це звання [9; Т. 4; 96]. «- Пся кошьч, - пробурмотів він, - майор Дулькевич, мушу вистрибувати поперед усяких сержантів і капралів! Фурда!» [2; 248].

Вартовий: «Михайло подивився на нього з недовірою: чи не хоче цей чортів француз піти й видати їх у руки вартових» [2; 249].

Зенітниця: «Бузкову уніформу зенітниці вона змінила на бальні плаття на боа з дорогого хутра…» [2; 352].

Як бачимо П. Загребельний використав досить багато назв різних військових звань, що належать до армій різних країн. Це пов'язано перш за все, з тим, що роман присвячений подіям Другої Світової війни у якій брали участь Німеччина та країни Європи. Особливо багато у творі назв військових чинів німецького походження, що становить близько 50% від загальної кількості військових звань які наявні у романі.

3.3 Абстрактні поняття пов'язані з концептом війна

Смерть: «Але хіба, зрештою, не однаково, якого кольору буде твоя власна смерть: біла, чорна, зелена, малинова» [2; 69].

Свобода: «Зброя, яка перетворилася в прокляття для всього німецького народу, стала тепер для Гейнца символом свободи» [2; 80].

Патріотизм: «Чому одним випадають патріотизм, гарячі почуття, а другим - гроші, чини й заслуги» [2; 167].

Батьківщина: «Батьківщина має предковічне право вимагати нашої вірності, нашого послуху» [2; 410].

Автор використав не дуже багато абстрактних понять пов'язаних з концептом «війна», найбільш частіше зустрічається слово смерть, що надає твору більшої трагічності.

3.4 Мікроконцепт «військові угрупування» та «воєнна справа»

«Військові угрупування»

Ескадра: «Адміралтейству потрібна була зачіпка, щоб повернути ескадру» [2; 167]. «Тому й вважав за необхідне попередити адмірала, щоб той належно підготувався до зустрічі з фашистською ескадрою» [2; 126]. «- … «Тірпіц» з ескадрою вийшов з Альтен - фіорду, - почув Кліфтон»; «…нарешті він вийшов назустріч британській ескадрі, і вона вступить з ним у бій, щоб перемогти, бо британці завжди перемагають!» [2; 125]. «- Так сер. Я хотів тільки спитати: ескадра йде далі» [2; 130].

Гвардія: «Чоловік був одягнений в польову форму британської королівської гвардії» [2; 172].

Військо: «Війська завжди товклися по її нивах, як отари овець на пасовиськах» [2; 185]. «Про нього згадали тільки тоді, коли війська союзників після довгого тупцяння нарешті висадилися у Франції» [2; 54]. «11 червня 1943 року союзницькі війська висадилися на Сіцілію» [2; 203]. «Це під його командою група головорізів спровокувала в тридцять дев'ятому році напад фашистських військ на Польщу» [2; 205]. «Наші війська незабаром будуть тут» [2; 66]. «- А Москва - хіба то не радянське військо?» [2; 246].

Конвой: «На станціях стояли німецькі конвої» [2; 207]. «Незабутнє це видовище - конвой у Північному океані» [2; 122]. «…настала друга фаза життя конвою, що мала закінчитися його смертю» [2; 131].

Загін: «З сторожових веж канатної дороги могли помітити дивні сигнали на пустельних горах і послати сюди озброєний загін - партизанам

Було байдуже» [2; 243]. «- Тоді, може, ви візьмете на себе обов'язок командира нашого загону?» [2; 88]. «- Я вам уже кілька разів пропонував обійняти командування загоном» [2; 96]. «Я пропоную від сьогодні вважати нашу групу партизанським загоном і назвати наш загін…» [2; 193]. «У зарослому високими буйними деревами вибалку вони застали решту загону» [2; 220]. «Партизанський загін «Москва»». [2; 221]. «У командира партизанського загону «Москва» було всього п'ять чоловік, не лічачи його самого» [2; 233].

Армія: «Німецька армія має багато машин» [2; 10]. «А фашистська армія тим часом продовжувала тримати фронт» [2; 60]. «Коли почалася війна Юджін Вернер, як справжній американець, добровільно зголосився до армії…» [2; 54]. Ле ж і ми допоможемо американській армії!» [2; 67]. «Відтягли б вони ще на себе й німецькі підводні човни, як відвернули вже всі сухопутні й німецькі сили сили» [2; 166].

Полк: «Може, охороняє ракетні бази полк, дивізія, армія» [2; 298].

Патруль: «Він ішов попереду і на випадок зустрічі з патрулями мав втграти час, зайшовши з ними в розмову». [2; 218]

Дивізія: «У віконта Александера було одинадцять піхотних дивізій…» [2; 449].

Батальйон: «Сюди було прислано розгромлені на Східному фронті сім піхотних дивізій, по дев'ять повних батальйонів у кожній…» [2; 449].

Колона: «Вздовж колони бігали есесівські офіцери, якась метушня

відбувалася на забитому машинами шосе…» [2; 533].

У романі досить часто зустрічаються слова на позначення військових угрупувань, що пов'язані з концептом «війна». Найчастіші П. Загребельний використовує слово армія, що становить близько 50% від загальної кількості слововживань та загін - 30%.

«Воєнна справа»

Комунізм: «А свобода й комунізм - нероздільні». [2; 9].

Демократ: «Але я демократ і все життя боровся за демократію» [2; 94].

Гестапо: «Давайте домовимося раз і назавжди: або будемо щось робити, або ж сядемо й будемо сперечатися, аж поки нас заступає гестапо» [2; 95].

Фашизм: «Тисячі радянських солдатів, стікаючи кров'ю знемагаючи від ран, вмираючи, боронили світ від фашизму» [2; 120].

Радіограма: «Тобула розшифрована радіограма, принесена Кліфтоном дві години тому» [2; 129].

Ветеран: «Роупер хотів був подзвонити ще раз, як раптом запримітив,

що по бічній алеї поспішає до хвіртки кривий інвалід, старий ветеран…» [2; 172].

Фронт: «Звичайно, фронт наклав певний відбиток на наші душі, - продовжував своє патякання Арнульф…» [2; 336].

Допит: «Доріс, сидячи в одиничній камері кельнської тюрми і ждучи, що ось - ось знову прийде темна машина й повезе її в гестапо на допит» [2; 326].

Операція: «О, донерветер! А тут що? Тільки назва пишна: «Операція Грейф»» [2; 426].

Трибунал: «Прошу призначити ще одного члена трибуналу» [2; 429].

Повстання: «Повстання, як і у Франції, пся кошчь!» [2; 515].

У романі простежується використання слів які безпосередньо пов'язані з розкриттям концепту війна та які допомагають якісніше змалювати та проаналізувати описані події роману.

3.5 Мікроконцепт «військові приміщення»

Штаб: «Ще десь чаклував біля своїх апаратів похмурий майор Роупер, якому капітан Білл доручив зв'язатися з штабом…» [2; 521].

Бомбосховище: «Людський тлум затяг у бомбосховище й Доріс» [2; 331].

Бункер: «Мої хлопці та й я сам ноги на плечі і в бункер» [2; 363].

Тюрма: «Усі німецькі тюрми позамикані й переповнені, а церкви стоять відчинені навстіж - і порожні» [2; 326].

Бліндаж: «Учора він цілий день їздив по дюнах, дивився як чехи,

росіяни, поляки, італійці, серби копають бліндажі, як із спеціальних розприскувачів фарбують кожну лопату свіжо викинутої землі, щоб не помітили їхньої роботи літаки, і залишився вдоволений» [2; 291].

Казарма: «Англійці не мали на своєму острові жодної казарми» [2; 55].

Концтабір: «З Моабіту їх повезли вночі до концтабору Заксенгаузен, звідки, як було достеменно відомо Казіку, не виходив живим жоден поляк» [2; 23].

Як бачимо письменник використав у творі військові приміщення, що стосуються концепту «війна». Найчастіше у тексті зустрічаються випадки слововживання таких слів: казарма, що становить 45% від загальної кількості слововживань та слово концтабір - 30%.

Висновки

Отже, розглянувши поняття концепт та вербалізація, можна зробити висновок, що концепт є багатозначним явищем, його можна розглядати з різних точок зору, ним займалося багато науковців і в кожного з цього питання була власна думка. На даний момент концепт відбиває мовну картину світу. Щодо явища вербалізації, то основною її функцією є словесне вираження наших думок, почуттів, образів та ін.

Павло Загребельний сьогодні є одним з найпопулярніших українських письменників, чия творча спадщина приваблює все більше нових читачів.

В усіх своїх історичних романах письменник звертається до трагедійних ситуацій (йому загалом дуже близька поетика трагічного), перед багатьма моральними альтернативами постають його герої, і нерідко зроблений ними вибір вартий їхнього життя.

Роман «Європа 45» став визначною сходинкою в еволюції П. Загребелюного, свідченням його формування як прозаїка монументальних форм. У романі автор зображує події Великої Вітчизняної війни, свідко якиї йому довелося бути. Як люди боролися з свою Батьківщину за мир

Мовними засобами вираження даного концепту виступають переважно іменники на позначення зброї, техніки, чинів приміщень.

Проаналізувавши вогнепальну зброю, яку автор використав у романі в загальній кількості 100 слововживань, та зіставивши з результатом кожного слововживання поданих слів, ми з'ясували, що найбільше у тексті присутні такі слова: автомат - 30%, пістолет - 25%, гармата - 12%. Мікроконцепт «зброя» має досить ширкий лексичний склад у поданому творі та велику кількість слововживань у прямому значення, у переносному зістрічається досить рідко.

У романі досить часто зустрічається різна техніка у великій кількості слововживань, пов'язана безпосередньо з концептом «війна», це і повітряна, підводна, сухопутна, яка дає більш якісну оцінку подіям, що описанні.

Як бачимо П. Загребельний використав досить багато назв різних

військових звань, що належать до армій різних країн. Це пов'язано перш за все, з тим, що роман присвячений подіям Другої Світової війни у якій брали участь Німеччина та країни Європи. Особливо багато у творі назв військових чинів німецького походження, що становить близько 50% від загальної кількості військових звань які наявні у романі.

У романі простежується використання слів які безпосередньо пов'язані з розкриттям концепту війна та які допомагають якісніше змалювати та проаналізувати описані події роману.

Як бачимо письменник використав у творі військові приміщення, що стосуються концепту «війна». Найчастіше у тексті зустрічаються випадки слововживання таких слів: казарма, що становить 45% від загальної кількості слововживань та слово концтабір - 30%.

З проаналізованого текстового матеріалу видно, що вій у дилогії П. Загребельного - це конкретне експліцитно виражене історичне явище, якому притаманна категорія означеності й процесуальний характер. Серед смислових ознак концепту виділених шляхом аналізу його вербальних репрезентантів, найбільшого вираження набуває мікроконцепт «Абстрактні поняття» пов'язаних з концептом «війна» який віддзеркалює загальнолюдські асоціації війни.

Список використаної літератури

1. Алефіренко Н.Ф. Проблеми вербалізації концепту: Теоретичне дослідження. - Волгоград: Зміна, 2003. - С. 8.

2. Загребельний П. «Європа 45» К.: Дніпро, 1985 р. - 543 с.

3. Ковалик І. І. Методика лінгвістичного аналізу тексту: навч. посіб. / І. І. Ковалик, Л. І. Мацько, М.Я. Плющ. - К.: Вища школа, 1984. - С. 94-99

4. Кубрякова Е.С. Об одном фрагменте концептуального анализа слова память / Е.С. Кубрякова // Логический аналіз языка. Культурные концепты. - М.: Наука, 1991. - С. 85-91.

5. Савенкова Л.Б. Мовне втілення концепту / / Проблеми вербалізації концептів в семантиці мови і тексту: Матеріали Міжнар. Симпозіуму. Волгоград, 22 - 24 Травень 2003: У 2 ч. - Ч. 1. Наукові статті. - Волгоград: Зміна, 2003. - С. 258.

6. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. -

Полтава: Довкілля - К., 2006. - 716 с.

7. Степанов Ю.С. Константы. Словарь русской культуры. Опыт исследования / Ю.С. Степанов. - М.: Школа «Языки русской культуры», 1997. - 824 с.

8. Маслова В.А. Конитивная лингвистика: учебное пособие. - Минск: «ТетраСистемс», 2005. - 256 с.

9. Тлумачний словник української мови: в 11 томах. - К., 1970-1980

10. Фащенко В.В. Павло Загребельний: Літературний портрет. - К.: Дніпро, 1984 р. - 207 с.

11. Шаховський П. Романи Павла Загребельного. - К.: Радянський письменник, 1974 р - 176 с.

Размещено на Allbest.ru