Гумористичний компонент у семантиці лексичних і фразеологічних одиниць мови творів Євгена Дударя

3) поєднання в одному мікроконтексті двох словосполучень з тим самим спільним лексичним компонентом. Одне із словосполучень вживається у прямому значенні й відображає первинне (пряме) значення спільного компонента, а друге функціонує як ФО, в якій цей компонент виступає у непрямому фразеологічно зв'язаному значенні. Предметом протиставлення словосполучень є абстрактне та конкретно-предметне значення, що спричинює іронічно-зневажливий колорит висловлення, як-от: Різниця у тому, що вожді накладають табу. А ведучі знімають. Але знімати табу ще не означає, що на телеекрані треба знімати штани (СП, с. 35);

4) поєднання в одному мікроконтексті словосполучень, у яких наявні спільнокореневі компоненти, що вживаються і в прямому, й у фразеологічно зв'язаному значеннях, як-от: Видно, керівник цього ансамблю Марія Чайка таки добре цим хлопцям голови закрутила, що вони так хвацько на сцені крутяться (ПС, с. 253);

5) поєднання в одному мікроконтексті двох ФО з протиставленими за смислом чи значенням компонентами, якими різняться словосполучення, а саме: Щоправда, зупинялись незнайомі, дивилися вслід і співчутливо кивали головами. Та я кивав їм п'ятами (ПС, с. 102);

6) зміна конотацій ФО одночасно зі зміною значень та смислових наповнень. Так, ідіоматичний зворот може втрачати національно-культурну конотацію у словесно-ситуаційній грі: Заскакує ота музична бацила в босу голову. І солідний, здається, чоловік, який постійно інтерв'ює солідних, здається, людей, починає “водити козу”. Співочу. По екранах телевізора (СП, с. 106). Етнографічна конотація вислову водити козу в зневажливому контексті змінюється соціально-культурною із негативним аксіологічним наповненням.

Виявлено й такий різновид семантичної трансформації, як використання на тлі ФО її компонентів: Зупинись! Дивися мені в очі! Ти обпікся на молоці? Я здивовано лупнув очима: - Я не люблю молока. Пряженого тим більше. Звідкіля ти взяла, що я обпікся? Губи он у мене цілі. І язик. Марійка розсміялася: - Є таке прислів'я: хто обпікся на молоці - дує на холодну воду (РЖ, с. 150 - 151).

Зафіксовано ФО з лексико-семантичною трансформацією, зокрема: Прийшла комісія: - Що ж ви, - кажуть, дядьку, з курки слона робите? (РІ, с. 119).

Різновидами структурно-семантичної трансформації ФО в мові Є.Дударя є: а) контамінація, б) фразеологічний еліпсис, в) алюзія. Зафіксовано також уживання ФО, що поєднують різні способи трансформації фразеологізмів.

Дисертація має Додаток А “Слова (та відтінки їх значень) з конотацією гумору, рекомендовані для внесення до реєстру “Словника української мови”, що має 37 позицій. Запропоновано поширити реєстр СУМ такими словами, як бібікати, вибулькати, галабалакати, кікімора, пошамати, розфуфирений, сиренити.

У Висновках викладено основні результати дослідження.

Відмінності у компонентному складі лексики та фразеології впливають на: а) структурування типів конотацій, що реалізуються у жанрових різновидах текстів, в індивідуальних мовно-естетичних системах, ідіостилях письменників; б) визначення функцій лексики та фразеології у творі певного жанру як засобів створення характерної жанрово-стильової конотації (контекстний тип), зокрема гумористичної, іронічної.

Гумористичні мікроконтексти (слово, словосполучення, висловлення), достатні для лінгвістичного аналізу виявів комічного у вживанні лексики та фразеології, є джерелом народження оказіональних значень і формування лексико-семантичних варіантів. Саме в гумористичному мікроконтексті виявляється єдність форми мовної одиниці та її змісту із семантикою комізму.

Гумористичний компонент у семантиці лексичних одиниць - результат: а) процесу актуалізації власне мовної одиниці, її парадигматичних і синтагматичних зв'язків у певному мікроконтексті, що зорієнтований на цілеспрямовану комічну неоднозначність контекстної інформації та її аксіологічного наповнення (структурно-семантичні модифікації номінативних одиниць, використання функціонально-стильової семантики лексем, їх словотвірно-стилістичного варіювання та семантико-синтаксичних прийомів комізму); б) дії різних типів комічних контрастів (типовими є протиставлення мовних одиниць за функціонально-стильовими ознаками, їх узуальним та оказіональним значенням, емоційно-експресивним наповненням та предметно-поняттєвим змістом, а також контраст співзвучних словоформ); в) включення номінативних одиниць у стилістичні прийоми антитези (антоніми), ампліфікації (синоніми, хороніми, антропоніми, офіційно-ділова лексика, оказіоналізми), звукової гри (власні назви).

Емоційно-експресивні співзначення лексичних та фразеологічних одиниць у гумористичній прозі Є.Дударя роблять її мову емотивно орієнтованою, настроєвою, наповненою домінантним особистісним (суб'єктивним) смислом, що виражений у широкій парадигмі регістрів гумору.

Застосовані методики лексикографічного спостереження, компонентного аналізу дали можливість побачити, що переважна більшість експресивів - розмовна лексика і фразеологія, які забезпечують природність емоційно-оцінних реакцій, а також виражають мовно-національну своєрідність сміхової культури. Практично вся проаналізована в роботі лексика, у якій актуалізовано гумористичний компонент семантики, - це складники словника української мови, що не мають відповідного ремаркування.

Суб'єктивно-оцінне ставлення автора гумористичного твору до світу, що начебто надбудовується над словесно-мовною формою його відображення, забезпечує культурно-ціннісну сутність текстової інформації. Часова маркованість (70 - 90-і роки ХХ ст.) гумористичної семантики аналізованих мікроконтекстів урівноважена комічними конотаціями сценаріїв поведінки соціально типізованих персонажів літературних творів Є.Дударя.

Абсолютизованість конотативного компонента в семантиці фразеологічних одиниць - основа для формування іронічно-пейоративного забарвлення понять, емоційних сфер, соціальних відносин. Розмовно-побутова фразеологія гумористичних творів Є.Дударя становить потужне національно-культурне образно-смислове тло словесного та словесно-ситуаційного комізму. Аналізовані гумористичні контексти відображають антропоцентричність ФО, сконцентрованих у фразеотематичній групі `людина'. Письменник, орієнтуючись на комічну неоднозначність, відображає усно-розмовні трансформації фразеологізмів, відхилення від норми в семантиці ФО.

Комічне - це мовно-естетична категорія, що забезпечує взаємодію та/або протиставлення одиниць мови за їх предметно-поняттєвим та конотативним (культурно-ціннісним) наповненням, переосмислення їх традиційного змісту, форми, аксіології, а також спрямовує кореляцію одиниць мови в напрямку критичного емоційно-оцінного авторського освоєння дійсності. Системоутворювальна функція комічного розгортається через прийоми актуалізації лексичних та фразеологічних одиниць, відхилення від норми, цілеспрямовану трансформацію сполучуваності лексем.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях

1. Шульга Т.А. Розмовна лексика як засіб комічного у творах Є.Дударя / Т.А.Шульга // Лінгвістичні студії: зб. матеріалів Всеукр. наук. конф. [“М.А.Жовтобрюх і сучасна українська лінгвістика”], (Черкаси, 10-11 лист. 2005 р.) / М-во освіти і науки України, Черкаський нац. ун-т ім. Б.Хмельницького. Черкаси: Брама, 2006. С. 115 - 120.

2. Шульга Т.А. Роль ономастичних компонентів у формуванні гумористичного колориту творів Євгена Дударя / Т.А.Шульга // Мовознавчий вісник: зб. наук. праць. Черкаси: Брама-Україна, 2006. Вип.3. С. 292 - 299.

3. Шульга Т.А. Розмовно-побутові фразеологізми в гумористичній прозі Є.Дударя / Т.А.Шульга // Культура слова. 2006. Вип. № 66-67. С. 33 - 36.

4. Шульга Т.А. Експресивність контрасту в гумористичній прозі Є.Дударя / Т.А.Шульга // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка: Філологічні науки. 2007. № 15(131). С. 174 - 180.

5. Шульга Т.А. Компаративні фраземи як засіб створення гумористичного колориту (на матеріалі мови прози Є.Дударя) / Т.А.Шульга //Лінгвостилістика: об'єкт - стиль, мета - оцінка: зб. праць наук.-практ. конф., присвяч. 70-річчю від дня народження д. філол. н., проф. С.Я.Єрмоленко [“Українська лінгвостилістика у сучасній науковій парадигмі”], (1 листопада 2007 р.) / відп. ред. акад. В.Г.Скляренко. К., 2007. С. 415 - 423.

АНОТАЦІЯ

Шульга Т.А. Гумористичний компонент у семантиці лексичних і фразеологічних одиниць мови творів Євгена Дударя. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. - Інститут української мови НАН України. - Київ, 2009.

У дисертації досліджено лексичний (загальні та власні назви) та фразеологічний склад засобів комічного в гумористичних творах Євгена Дударя, визначено зміст поняття “гумористичний мікроконтекст”. Розглянуто типологію, системоутворювальні функції лексико-семантичних та семантико-синтаксичних прийомів комічного. Установлено текстову варіантність фразеологізмів у зв'язку з їх стилістичними, текстотвірними, соціально-ситуаційними функціями. Виокремлено різновиди конотацій, джерелом яких виступають мовні одиниці з гумористичним компонентом семантики. Досліджено співвідношення між типами контрастів як естетичними явищами та типологією протиставлення мовних одиниць у гумористичних мікроконтекстах. Запропоновано дефініцію комічного як мовно-естетичної категорії, що забезпечує взаємодію та/або протиставлення одиниць мови за їх предметно-поняттєвим та конотативним (культурно-ціннісним) наповненням, переосмислення їх традиційного змісту, форми, аксіології та спрямовує кореляцію одиниць мови в напрямку критичного емоційно-оцінного авторського освоєння дійсності.

Ключові слова: мовний контраст, конотація, актуалізація лексичної семантики, стилістично маркована лексика, фразеологізм, трансформація фразеологізму, фразеотематична група, фразеосемантичне поле, цілеспрямована комічна неоднозначність.

АННОТАЦИЯ

Шульга Т.А. Юмористический компонент в семантике лексических и фразеологических единиц языка произведений Евгения Дударя. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Институт украинского языка НАН Украины. - Киев, 2009.

Диссертация посвящена исследованию процессов актуализации лексической и фразеологической семантики в юмористических произведениях Евгения Дударя.

Для стилистики являются существенными разграничения предметно-понятийной и дополнительной коннотативной информации, возникающей в определенном контексте, где актуализируется, модифицируется, формируется значение единицы языка, ее внутренняя форма в соответсвии с жанрово-стилевыми, словесно-стилистическими установками творчества писателя и динамики социально-исторических изменений действительности.

Различия в компонентном составе лексики и фразеологии оказывают влияние на: а) структурирование типов коннотаций, реализующихся в тех или иных разновидностях текстов, в частности в индивидуальных словесно-художественных системах, идиостилях писателей; б) функции лексики и фразеологии в произведении определенного жанра как способов создания определенной жанрово-стилевой коннотации (контекстный тип), в частности иронической, юмористической. Так, юмористический компонент в семантике лексических единиц рассматривается как результат процесса актуализации собственно языковой единицы, ее парадигматических и синтагматических связей в определенном контексте, а именно как: а) структурно-семантическая модификация номинативных единиц, для которых базисными являются параметры полисемантичности, антонимичности, синонимичности, паронимичности, а также особенности порождения вторичных номинаций; б) контрастивное сближение стилистически разноплановой лексики; в) спецификация лексического значения в словосочетаниях; г) словообразовательно-стилистическое варьирование номинативных единиц, ориентированных на создание целенаправленной комической неоднозначности контекстной информации и ее аксиологического наполнения.

Концептуальный аксиологический и образный потенциал фразеологических единиц (ФЕ) в ценностно-ориентированных юмористических произведениях используется для определения интеллектуальных, морально-этических, эмоциональных проявлений реальности. Абсолютизированность коннотативного компонента в семантике ФЕ является основой для формирования иронично-пейоративной репрезентации понятий, эмоциональных сфер, социальных отношений.

Осуществлен анализ индивидуально-авторской модели фразеотематической группы “Человек”, а также способы трансформации фразеологизмов в плане создания целенаправленной комической неоднозначности.

В диссертации установлены концептуальные для языка произведений Е.Дударя проявления культурно-ценностных (национально-культурных, социально-культурных, социально-политических, морально-этических) и социально-деятельностных коннотаций.

Предложено разграничивать два типа комических контрастов: а) с контекстным сближением определенных разрядов слов, вступающих в противоречие по смысловому, предметно-понятийному наполнению их внутренней формы (общеупотребительные и контекстуальные антонимы, паронимы, омонимы); б) по функционально-стилистическому значению - ироническое смешивание регистров и стилей языка.

Используемая методика компонентного анализа дала возможность проследить стилистические функции экспрессивной разговорной лексики, обеспечивающей естественность эмоционально-оценочных реакций, выражающей национально-языковое своеобразие смеховой культуры.

Предложена дефиниция комического как речевой эстетической категории, обеспечивающей взаимодействие и/или противопоставление единиц языка по их предметно-понятийному и коннотативному (ценностно-культурному) наполнению, переосмысление их традиционного содержания, формы, аксиологии и мотивирующей корреляцию единиц языка и критического эмоционально-оценочного авторского освоения действительности.

Диссертация содержит Приложение А “Слова (и оттенки их значений) с коннотацией юмора, рекомендованные для внесения в реестр “Словаря украинского языка”, которое имеет 37 позиций.

Ключевые слова: речевой контраст, коннотация, актуализация лексической семантики, стилистически маркированная лексика, фразеологизм, трансформация фразеологизма, фразеотематическая группа, фразеосемантическое поле, целенаправленная комическая неоднозначность.

SUMMARY

Shulga T.A. Humorous component in the semantics of lexical and phraseological units in Yevgen Dudar's works. - Manuscript.

Dissertation for degree of Candidate of Philological sciences, speciality 10.02.01 - Ukrainian language. - Institute of Ukrainian language of NAS of Ukraine. - Kyiv, 2009.

In the dissertation lexical (common and proper nouns) and phraseological means of the comic in Yevgen Dudar's humorous works are investigated and definition of “humorous microcontext” is given. Typology and systemforming function of lexico-semantic and semantico-syntactic methods of creating the comic are contemplated. Text variations of phraseological units are defined on the basis of their stylistic, textforming and social-situational functions. The investigator distinguishes types of connotations with language units (which contain humorous component) as their source. Correlation between types of contrasts as aesthetic phenomena and typology of opposition of language units in humorous microcontext is investigated. The comic is defined as a lingo-aesthetic category which provides interaction and/or opposition of language units on the basis of their subject-national and connotational (cultural, appraising) content and recomprehension of their traditional content, form, axiology as well as directs correlation of language units to critical emotio-axiologic authorial perception of reality.

Key words: language contrast, connotation, actualization of lexical semantics, stylistically marked lexics, phraseological unit, phraseological transformation, phraseothematic group, phraseosemantic field, deliberate comic ambiguity.

Размещено на Allbest.ru