Лексика графічного дизайну в українській мові кінця ХХ – початку ХХІ століття

4. У процесі дослідження встановлено, що лексика графічного дизайну належить до науково-технічної, яка кваліфікується як спеціальна лексика. Спеціальна лексика - це перш за все терміни. Саме тому ми розглядаємо лексику графічного дизайну як термінологічну.

5. У результаті дослідження виявлено значну кількість термінів української терміносистеми графічного дизайну, утворених на основі національної загальновживаної лексики внаслідок лексичної спеціалізації або вторинної номінації. На сучасному етапі розвитку терміносистеми деякі її компоненти не позбавлені окремих конотативних семантичних елементів, що, однак, не перешкоджає цілісному сприйняттю їх як термінів. Основою термінологічного найменування стає суттєва ознака значення загальновживаного слова, що свідчить про обґрунтованість перенесення номінації із загальновживаної в наукову сферу й забезпечує вмотивованість термінологічної номінації.

6. У термінолексиці графічного дизайну виділяються різні за обсягом і структурою групи слів, об'єднані тематично і функціонально на основі зв'язків “об'єктів і предметів дизайну”, “технологічних процесів та прийомів розпису в дизайні”, “напрямів у сучасному мистецтві”, “майстрів декорування вжиткових виробів і дизайну”, “матеріалів графічного дизайну”, “стилів живопису”, “інформаційних джерел”.

7. Синонімія в термінології явище небажане, але в наукових текстах з графічного дизайну вона відіграє не стільки деструктивну, скільки конструктивну роль, що виявляється в уточнювально-конкретизувальному характері термінів-синонімів. Наявність синонімії в термінології графічного дизайну зумовлена здебільшого

паралельним функціонуванням власне українських та запозичених термінів, а також співіснуванням в літературній мові слів різного функціонально-стильового, зокрема й діалектного походження. Синоніми потрапляють до термінолексики графічного дизайну на різних етапах її формування й розвитку, але стабільної переваги запозиченого терміна над автохтонним чи, навпаки, не виявлено.

8. Потужним способом творення термінолексики графічного дизайну є афіксація (суфіксація). Для неї характерне використання таких продуктивних слов'янських та іншомовних суфіксів: -нн- (я), -ов-, -ість-, -ій- (а), -цій- (а), -ацій- (а). Явище префіксації наявне у термінолексиці графічного дизайну, але порівняно з суфіксацію зустрічається набагато рідше. Продуктивними префіксами при творення досліджуваної термінолексики є ви-, за-, від-, роз- .

9. Терміни-композити та терміни-юкстапозити є найпродуктивнішими способами творення термінолексики графічного дизайну після афіксації. Вони повніше та точніше виражають суттєві поняття досліджуваних термінів. З-поміж складних термінів виокремлено слова, одним з компонентів яких виступають іншомовні елементи відео-, фото-, -графія, -типія. Як засвідчує зібраний матеріал, явище абревіації характеризується невисокою активністю при продукуванні термінолексики графічного дизайну.

10. Найбільш типовими структурними двокомпонентними моделями в термінології графічного дизайну слід виділити такі: “прикметник + іменник”, “іменник + іменник”. Варто зазначити, що терміни моделі “іменник + іменник” можуть бути як безприйменникової, так і прийменникової структури. Трикомпонентні словосполучення посідають друге місце після двокомпонентних, переважно побудовані за принципом різних комбінацій означуваних і означальних компонентів. Серед багатокомпонентних терміносполучень графічного дизайну найбільше чотирикомпонентних.

11. Аналіз термінолексики графічного дизайну засвідчив, що більшість термінів - іменники. Вони називають найрізноманітніші поняття графічного дизайну, а саме: назви поліграфічної продукції, предметів розміщення графічних елементів, статистичних ілюстративних матеріалів, осіб за видом обробки та оздоблення об'єктів і предметів графічного дизайну та суміжних із ним галузей.

Отже, процес формування української лексики графічного дизайну кінця ХХ - початку ХХІ століття відзначається значною активізацією, й зумовлено це розширенням її функціональних меж. Неуніфікованість певної частини термінів відображається на рівні мовної культури дизайнерських видань, що ускладнює наукове спілкування. Результати пропонованого дослідження повинні сприяти оптимізації процесу уніфікації сучасної української термінолексики графічного дизайну як на міжгалузевому, так і на внутрішньогалузевому рівні.

ПУБЛІКАЦІЇ

1. З історії становлення науки про графічний дизайн // Дослідження з лексикології і граматики української мови: Зб. наук. праць / За ред. проф. Д.Х. Баранника. - Дніпропетровськ: Пороги, 2007. - Вип. 6. - С. 26 - 35.

2. Лексико-семантичні особливості в термінології графічного дизайну // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць / Відп. ред. Л.О. Симоненко. - К.: Вид-во інституту української мови НАН України, 2007. - Вип. VII. - С. 51-54.

3. Явище запозичення в термінології графічного дизайну // Вісник Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Філологія / Наук. ред. В.В. Грещук. - Івано - Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ, 2007. - Вип. ХV - ХVІІІ. - С. 653-655.

4. Словосполучення як один із способів термінологічної номінації // Вісник Дніпропетровського національного університету. Серія: Мовознавство. У 2 т. / Відп. ред. І.І. Турута. - Дніпропетровськ, 2007, № 4/2. - Вип.13. - Т.2. - С. 67-72.

5. Префіксальний та суфіксальний способи творення термінолексики графічного дизайну // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія. Зб. наук. праць: У 2 т. / Наук. ред. - Н.Л. Іваницька. - Вінниця, 2008. - Вип. 10. - Т.1. - С. 66-70.

6. Термін графічного дизайну і загальновживане слово // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць / Укл.: А. Загнітко (наук. ред.) та ін. - Донецьк: ДонНУ, 2008. - Вип. 16 . - С. 166-170.

Размещено на Allbest.ru