Лінгвокогнітивний аспект онімів та їх дериватів у англомовній літературній рецензії

Внаслідок дослідження виявлено, що концептуалізація онімів, тобто відбір інформації, яка вербалізується в мас-медійному літературно-критичному дискурсі, відбувається на трьох рівнях: мовному, рівні риторичної фігурації та рівні літературно-критичної когніції.

На мовному рівні розглянуто відонімні похідні, об'єднані в концептуальні класи, які виділено на основі словотвірних моделей за такими значеннями: “характерна риса творчості письменника”, “характерна риса персонажа”, „наслідування стилю письменника”, „протиставлення характерним стильовим рисам творчості письменника”, „характеристика творчості письменника за часовими параметрами”, „типізація основних рис творчості письменника”, „прихильник або послідовник творчості письменника”. Як довів аналіз відонімних дериватів, найбільше похідних представлено прикметниками, які утворено за словотвірними моделями із суфіксами -an/-ean;-еsque. Виявом суб'єктивної модальності на даному рівні є використання відонімних похідних, утворених за допомогою афіксів, що мають конотативне значення, таких, як -ish, рseudo-, quasi, mock-, faux-.

Аналіз прецедентних онімів на рівні риторичної фігурації визначив, що основною риторичною фігурою є порівняння, яке представлено різними видами конструкцій та лексичними одиницями, що мають значення порівняння чи подібності. Дослідження процесу метафоризації онімів виявило такі концептосфери як «людина», «простір», «час». Характерною рисою використання онімів у літературних рецензіях є накладання метафоричного та метонімічного переосмислення, коли ім'я переносять на конкретні твори і характерні риси творчості. Епітети за структурою поділяються на прості, що складаються із прецедентного оніма чи відонімного деривата та характерної риси стилю письменника і складні, в яких прецедентний онім або відонімний дериват і додані до нього епітети утворюють єдине ціле з точки зору концептуального змісту.

Прецедентні оніми, які складають систему літературознавчих орієнтирів рецензента, набувають у рецензії категоріального значення. Базові літературознавчі категорії «жанр», «стиль», «сюжет», «місце дії», «персонаж» є основою модульної репрезентації онімів.

Особлива роль у концептуалізації літературних знань та побудові літературно-критичного дискурсу належить прецедентному оніму Діккенс. Він вирізняється найбільшою кількістю звернень рецензентів до цього імені під час аналізу художніх творів та високим словотвірним потенціалом. Це свідчить про високий символьний статус оніма Діккенс в англійській та американській лінгвокультурах.

Проведене дослідження прецедентних онімів у рецензіях показало їх провідну роль у мас-медійному літературно-критичному дискурсі. Перспектива подальшого дослідження прецедентних онімів полягає у порівнянні їх ролі у творенні мас-медійного та академічного видів літературно-критичного дискурсу.

Основні положення дисертації відображено в таких працях автора

1. Борисович О.В. Концепт „Діккенс” у мас-медійному літературно-критичному дискурсі // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наук. праць. - К.:Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2006. - Вип.17. - С.43-47.

2. Борисович О.В. Культурологічний компонент у мас-медійному літературно-критичному дискурсі // Мовні і концептуальні картини світу. Випуск 10. - К., 2004. - С.57-61.

3. Борисович О.В. Про співвідношення стереотипних та творчих мовних засобів у літературно-критичному дискурсі // Мовні і концептуальні картини світу. Випуск 9: Збірник наукових праць. - К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2003. - С.54-56.

4. Борисович О.В. Функціональна характеристика власних імен у літературно-критичному дискурсі // Літературознавчі студії: Збірник наукових праць. Випуск 11. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. - С.88-92.

АНОТАЦІЇ

Борисович О.В. “Лінгвокогнітивний аспект онімів та їхніх дериватів у англомовній літературній рецензії”. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2009.

У дисертації досліджується мас-медійний літературно-критичний дискурс, важливим елементом якого є прецедентні оніми та утворені від них похідні. Прецедентні оніми, які представлено іменами письменників, персонажів та назвами літературних творів, актуалізують „літературну пам'ять” читачів, до якої належать знання класичної та сучасної літератури, знання літературних напрямків, стилів та жанрів, а також літературно-критичні категорії.

У дискурсі відбувається концептуалізація літературних знань, що вивчається на трьох рівнях: мовному, рівні риторичної фігурації та рівні літературно-критичної когніції.

На мовному рівні концептуалізація найповніше простежується у відонімних дериватах. Виявлено та проаналізовано концептуальні класи відонімних похідних на основі словотвірних значень.

На рівні риторичної фігурації досліджується метафорична та метонімічна трансформації прецедентних онімів, аналізуються прецедентні оніми у функції порівняння та епітетів.

Процес концептуалізації охоплює найхарактерніші риси творчості певного письменника, що можна представити у вигляді набору таких модулів: „жанр”, „стиль”, „місце дії”, „персонаж”, „сюжет”. Модуль є когнітивною одиницею, що репрезентує закладену в прецедентних онімах інформацію на основі літературознавчих категорій.

Ключові слова: онім, відонімний дериват, літературна пам'ять, концептуалізація, концептуальний клас, категоризація, рефлективна модальність, риторична фігурація, модуль.

Борисович О.В. „Лингвокогнитивный аспект онимов и их дериватов в англоязычной литературной рецензии. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04. - германские языки. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2009.

Диссертация посвящена изучению литературных прецедентных онимов и отонимных дериватов в литературной рецензии. Работа выполнена в рамках когнитивного подхода к описанию языковых единиц в современной лингвистике. Цель диссертации состоит в изучении способов концептуализации фоновой семантики онимов.

Литературная критика представлена двумя видами дискурса: академическим и масс-медийным. Особенность масс-медийного литературно-критического дискурса определяется его оценочностью и наличием эмпирического домена. Оценивая новую книгу, критик обращается к другим художественным произведениям, которые выступают в роли оценочных стереотипов. Сравнение с уже известными книгами подразумевает наличие «литературной памяти», которую составляют знание классических и новых литературных произведений, сюжетных линий, персонажей и т. д. Апелляция к «литературной памяти» осуществляется посредством прецедентных онимов - имен писателей, персонажей, названий книг. Концептуализация онимов рассматривается на трех уровнях с учетом особенностей формирования прецедентных феноменов. Собственно языковой уровень концептуализации представлен словообразованием на базе онимов. Следующий уровень концептуализации осуществляется средствами риторической фигурации. На уровне литературно-критической когниции происходит концептуализация и категоризация онимов.

На языковом уровне информация, закрепленная в ониме, упорядочена словообразовательными единицами. Отонимные дериваты выделяются в отдельные концептуальные классы на основе словообразовательных моделей и передаваемых ими значений: «характерная особенность творчества писателя» (an/ean; -еsque; -ic; -ish), «характерная особенность персонажа» (-an/-ean; -еsque; like), «имитация стиля писателя» (-like; -style; faux-; quasi-; рseudo-; sub-; mock-; cod-; near-), «противопоставление стиля писателя» (anti-; non-; un- ; -less), «характеристика творчества писателя по временным параметрам» (neo-; proto-; post-), «типизация особенностей творчества писателей» (-ism; -ana /-iana; -land), «последователь или поклонник творчества писателя» (-an/-ean).

Прецедентные имена используются коннотативно как риторические фигуры сравнения, метафоры, метонимии, эпитета. Основу концептуализации онимов на данном уровне составляют элементы компаративного дискурса, представленные онимами в различных конструкциях сравнения, а также с использованием лексических единиц со значением сравнения и припоминания. Процесс метафоризации сопровождается метонимическим переосмыслением онимов по модели: писатель - произведение - творчество в целом. На основе произведенного анализа метафоризации онимов были выделены основные концептуальные сферы: «человек», «пространство», «время». Концептуальная сфера «человек» выделяется на основе отождествления автора рецензируемой книги с другим, как правило, известным автором, через органы перцепции. Критик наделяет автора видением или голосом известного писателя. Метафора пространства представляет творчество писателя как отдельный мир, элементы которого присутствуют, по мнению критика, в рецензируемом произведении. Временная соотнесенность книг нескольких писателей позволяет перенести особенности творчества писателя-классика на творчество современных авторов.

На уровне литературно-критической когниции онимы приобретают статус литературоведческих категорий «жанр», «стиль», «персонаж», «место действия», «сюжет», представленных в диссертации в виде модулей. Анализ данного уровня показывает, что прецедентные онимы реализуют в дискурсе определенный набор наиболее характерных ассоциаций. Особенно важное место в масс-медийном литературно-критическом дискурсе занимает оним Диккенс, концептуализация которого происходит на всех трех уровнях, и который охватывает все базовые литературоведческие категории.

Ключевые слова: оним, отонимный дериват, литературная память, концептуализация, концептуальный класс, категоризация, рефлективная модальность, риторическая фигурация, модуль.

Borisovich O.V. Cognitive aspects of proper names in English literary review. - Manuscript. Thesis for the Candidate Degree in Philology. Speciality 10.02.04. - Germanic languages. - Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2009.

The thesis focuses on the cognitive analysis of proper names in literary reviews in British and American newspapers and magazines. The use of proper names іn literary reviews is considered as a recognizable cultural event. It is argued that the conceptualization of proper names is among the main characteristics of this type of literary discourse.

The process of conceptualization of proper names is viewed from an axiological perspective. The thesis looks at various methods of conceptualization of proper names and considers how they are related to objective and subjective phenomena within reflective modality. The need for both linguistic and rhetorical means of conceptualization is emphasized.

Proper names are argued to fulfill textual function of foregrounding style, genre, setting and character-related foregrounding. The conceptual dimensions of proper names are presented in frameworks, organized with the help of modules which stand for basic categories of literary criticism.

Key words: proper name, proper name derivative, literary memory, conceptualization, conceptual class, categorization, reflective modality, rhetorical figuration, module.

Размещено на Allbest.ru