Мова новел Григорія Косинки: структурно-функціональний аспект

Інші типи односкладних речень, зокрема безособові та називні, складають невелику групу конструкцій, які не є визначальними для ідіостилю Григорія Косинки.

Висновки

Індивідуальний стиль відомого українського новеліста Григорія Косинки є одним із складових елементів художнього стилю української літературної мови 30-х років ХХ століття, що дозволяє визначити особистість письменника як знакову постать цього періоду, яка відіграла помітну роль у розвитку мовно-літературного процесу в Україні, створивши неповторну авторську мовну картину світу. У ідіостилі письменника простежується творче поєднання ресурсів загальнонародної мови з авторськими новотворами, що дозволяє говорити про особливості мовотворчості митця на різних структурних рівнях мови: лексичному, фразеологічному, граматичному, стилістичному.

У концептуальній картині світу Григорія Косинки виділяються чотири основні компоненти: Земля, Вода, Повітря, Вогонь, що формують у авторській мовній картині світу відповідні лексико-семантичні поля на позначення цих першостихій, у структурі яких мовні одиниці можуть стилістично видозмінюватись автором із метою утворення розлогіших художніх образів або навіть перетворюватись на слова-символи.

У системі взаємодії архетипних одиниць, характерних для ідіостилю письменника, лексико-семантичне поле земля, виконуючи у мовній картині світу роль одного з семантичних центрів, інтегрує архетипні образи і визначає стильові особливості авторської мовної картини світу письменника. Земля - це головна життєва цінність у свідомості героїв досліджуваних новел, це те, для чого варто жити і навіть загинути у боротьбі за неї. Лексико-семантичне поле вода в ідіостилі письменника має розширену структуру, що пояснюється різноманітністю виявів стихії води у досліджуваних творах, а також широким спектром їх стилістичних функцій; широке бачення новелістом образу води спричиняє розширення семантики деяких одиниць цього лексико-семантичного поля, внаслідок чого використані лексеми в авторському контексті перетворюються на розгорнуті образи-символи.

Лексико-семантичне поле повітря виявляється динамічнішим порівняно з лексико-семантичними полями земля і вода, одиниці цього поля структурно і семантично поєднуються із мовними одиницями на позначення інших стихій, закарбовуючи духовну інформацію народу. Одиниці лексико-семантичного поля вогонь у досліджуваних текстах тісно пов'язуються із людською психікою, вживаються письменником переважно на позначення почуттєвої сфери, що реалізується у структурі і семантиці авторської метафори і вказує на характерний для ідіостилю Григорія Косинки тісний взаємозв'язок використаних письменником концептуальних архетипів.

Структурно-семантична і граматична специфіка виявлених метафор у ідіостилі Григорія Косинки обґрунтовується глибиною філософського осмислення письменником суспільно-політичних проблем того часу і пов'язується з двома провідними темами його творчості: 1) людина, її внутрішній світ та 2) місце і роль України в подіях часів громадянської війни та післявоєнних років. Це реалізується авторською концептуалізацією мовної картини світу, своєрідним відображенням духовного та змістового світу митця за допомогою лексичних і фразеологічних одиниць мовно-образної системи української літературної мови. Використання військової термінології на фоні нейтральної загальновживаної лексики у художній творчості Григорія Косинки також є однією з характерних особливостей ідіостилю письменника: термінологічні одиниці як маркований мовний засіб наукового стилю у художніх текстах автора набувають нових стилістичних характеристик. Образне вживання військових термінів дозволяє письменнику реалізувати авторське художнє сприйняття тогочасної України з її військовими реаліями, із складними людськими взаєминами періоду громадянської війни та після нього.

Одним із важливих складників мовотворчості Григорія Косинки є використання загальномовної та індивідуально-авторської фразеології, що виконує в ідіостилі митця важливу роль як засіб лаконічного вираження авторської думки та додаткового емоційного впливу на читача. Григорій Косинка використовує практично всі моделі фразеологізмів, можливі для української літературної мови, вмотивовано поєднуючи загальномовне значення з авторськими семантичними новотворами, які наближаються до фразеологізмів. На синтаксичному рівні характерною ознакою авторського стилю Григорія Косинки є виразна діалогічність його творів, що, в першу чергу, пояснюється жанровою специфікою новел. Це зумовлює використання різних типів односкладних речень, зокрема означено-особових, що визначаються у дисертації як найхарактерніший для ідіостилю письменника тип односкладних предикативних одиниць. Специфіку стилістичного забарвлення неозначеності особи автор реалізує у неозначено-особових односкладних реченнях, які функціонують переважно у діалогах і прямій мові. Узагальнено-особові речення у синтаксичній системі творчості Григорія Косинки переважно вживаються як фольклорний елемент, надаючи ідіостилю письменника неповторних етнокультурних барв.

Майстерно використовуючи образність лексичних і фразеологічних одиниць, виражальні можливості української літературної мови на синтаксичному і стилістичному рівнях, Григорій Косинка гармонійно і неповторно формує й реалізовує у новелістичних творах власну систему мовно-стилістичних ознак індивідуально-авторської мовної картини світу.

Основні публікації

1. Сапун М.В. Структурно-семантичні характеристики фразеологізмів у новелістиці Григорія Косинки // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. - Випуск 19. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2006. - С. 244-248.

2. Сапун М.В. Функціонування означено-, неозначено-, та узагальнено-особових односкладних речень у новелістиці Григорія Косинки // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. - Випуск 23. Частина 3. - К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2007. - С. 9-17.

3. Сапун М.В. Структурно-семантичні характеристики метафор в ідіостилі Григорія Косинки // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови: Збірник наукових праць / Відп. редактор М.Я. Плющ. - Випуск 4. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2008. -- С. 437-441.

4. Сапун М.В. Стилістична маркованість військових термінів у ідіостилі Григорія Косинки // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. - Випуск 26. Частина 3. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2009. - С. 83-89.

5. Сапун М.В. Структура лексико-семантичного поля земля в новелістиці Григорія Косинки // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. - Луцьк: ВНУ імені Лесі Українки, 2009. - Випуск 6. - С. 265-273.

Размещено на Allbest.ru