Так, метафоричним перенесенням утворено терміни за подібністю форми (груша, журавель), за подібністю форми й призначення (вудочка), за зовнішньою подібністю та місцем розташування (жабка), за подібністю функцій (запас), за подібністю місця розташування (кватирка), за подібністю функцій і місця розташування (шапка, шторка).

Низку термінів утворено на основі метонімічного перенесення (перенесення на основі суміжності). Найпродуктивніша модель - "дія/процес - наслідок дії/процесу" (видання, виступ, випуск [новин], зображення, освітлення, повідомлення). Представлені моделі "явище - прилад" (спалах, світло); "знак - позначуване ним" (номер, число), "назва дії/процесу - назва жанру журналістики" (журналістське розслідування, огляд).

Через спеціалізацію значення - додавання спеціальних сем утворено терміни світильник - "освітлювальний прилад на телебаченні", комплект - "повний набір номерів друкованого видання (газети, журналу) за певний період" та ін. Семантичний спосіб творення властивий і термінам-словосполученням: кишені телевізійного павільйону, мікрофонна папка, операторський візок.

До складу терміносистеми журналістики входить значна кількість термінів інших наук та галузей діяльності, які у термінополі журналістики зазнають семантичних змін: економічний термін ембарго в УЖТ - "заборона публікації переданого повідомлення до певного часу", будівельний термін тамбур в УТЖ - "коридор, перед студійним телевізійним павільйоном або звукозаписувальною радіостудією", пор. ще: адреса (поштовий) - адреса телепередачі (журналістський), адресат (поштовий) - адресат передачі (журналістський), суфлер (театральний) - телевізійний суфлер (тележурналістський).

Творення прикметників, які є компонентами термінів-словосполучень, відбувається за допомогою суфіксації (-ськ-, - н-, - ов-: дикторський, ефірний, звуковий), префіксації (поза-: позастудійне [мовлення], не-: нелегальне [видання], над-: надвеликий [план], префіксально-суфіксальним способом (між-. - ов-: міжкадровий [монтаж], за-. - ов-: закадровий [текст]), словоскладанням (документально-хронікальний [фейлетон]) та одночасним основоскладанням і суфіксацією (довгофокусний [об'єктив], багатотиражна [газета]).

Терміни-дієслова утворюються кількома способами: суфіксацією (інтерв'ювати, кадрувати, макетувати) та префіксацією (розкадрувати).

Синтаксичний спосіб творення. Близько половини термінів журналістики є термінами-словосполученнями (ТС). Їх визначаємо як особливий тип стійких словосполучень, які чітко співвіднесені зі спеціальними поняттями журналістики та мають нерозкладну стійку структуру. За граматичними ознаками виділяємо прийменникові терміни-словосполучення: виступ у кадрі, газета в газеті, радіомовлення для дітей, виступ перед мікрофоном, голос за кадром, програми для етнічних меншин, теорія нуля в медіа та безприйменникові: аналітичний огляд, акцентний динамічний план. Найпоширенішими серед термінів журналістики є двокомпонентні безприйменникові конструкції. Найпродуктивніша модель - "прикм. + ім. ": авторський оригінал, адресний план, вечірня газета. Через приєднання до однослівного терміна слів-уточнювачів відбувається конкретизація вихідного поняття, уточнення його окремих ознак та утворення термінів на позначення видових понять. Якщо ж опорний компонент терміна-словосполучення - слово загальновживаної мови або термін іншої галузі, то термін-прикметник уводить це слово у термінологічне поле журналістики: аудіовізуальна продукція, ефірний час, журналістська етика, інформаційний привід. Другою за продуктивністю є модель "ім. у Н. в. + ім. у Р. в. ": анонс випуску, ведучий новин, сектор випуску. Значно менше трикомпонентних словосполучень. Зафіксовано багатокомпонетні ТС, утворені від простих словосполучень поширенням їх іншими компонентами: приєднанням додаткових уточнювачів або поєднанням кількох словосполучень в одне, яке позначає єдине цілісне поняття. Такі ТС містять чотири-п'ять компонентів: ринок засобів масової інформації, державні засоби масової інформації, державна підтримка засобів масової інформації. Багатокомпонентне словосполучення визнаємо терміном, якщо він співвіднесений з єдиним нерозчленованим поняттям, не може бути розкладений на окремі терміни-словосполучення без втрати свого значення і має чітку дефініцію.

За ступенем семантичної цілісності ТС терміносистеми журналістики поділяємо на три групи:

1) ТС з формальною розкладністю компонентів, утворені поєднанням термінів журналістики: багатотиражна газета, журнальна стаття, монтаж телепередачі, радіоогляд преси;

2) формально нерозкладні ТС з високим ступенем семантичної цілісності: круглий стіл, кімната "луни";

3) ТС із середнім ступенем семантичної цілісності (за ступенем семантичної цілісності перебувають між двома типами, схарактеризованими вище) - їм властиве поєднання терміна журналістики зі словом загальновживаної мови або терміном іншої галузі знання: бюджет тиражу, знімальна група, кадр дня, власний кореспондент, мікрофонна папка, свобода преси.

У Висновках узагальнено основні результати дослідження.

Терміносистема журналістики - це історично сформована система термінів на позначення різноманітних спеціальних понять журналістики як галузі масово-інформаційної діяльності. Системність її виявляється на логіко-поняттєвому, лексичному та словотвірному рівнях.

Аналіз історії розвитку термінології журналістики засвідчив тісний зв'язок фахової мови з позамовною дійсністю. УТЖ формувалася під впливом науково-технологічного (залежність розвитку термінології від зародження та еволюції галузі) та історико-політичного чинників.

В історії формування УТЖ виділено такі основні періоди:

1) ІХ ст. - кінець ХVIII ст. - нагромаджувальний період;

2) кінець ХVIII ст. - кінець 80-их рр. ХХ ст. - період формування терміносистеми;

3) 90-і рр. ХХ ст. - початок ХХІ ст. - період інтенсивного розвитку терміносистеми. Незважаючи на те, що для кожного з виділених періодів характерні власні тенденції й особливості розвитку термінології, простежуємо загальну тенденцію до постійної динаміки термінології (від окремих номінацій до цілком сформованої терміносистеми зі складною структурною організацією, яка відбиває систему логічно пов'язаних понять журналістики як галузі масово-інформаційної та суспільно-політичної діяльності).

УТЖ гетерогенна за походженням. До її складу входять питомі й іншомовні терміни, що мають латинське та грецьке походження й належать до міжнародного термінологічного фонду; значну кількість термінів запозичено з романо-германських (французької, італійської, німецької, англійської) та слов'янських мов (польської, російської). Запозичені терміни в українській мові поступово зазнають семантичної, фонетичної, граматичної та орфографічної адаптації.

Системна організація УТЖ на логіко-поняттєвому рівні виявляється у польовій структурі термінології (термінологічне поле з ядром і периферією та низкою мікрополів), у тематичному групуванні термінів (виокремлено 10 груп), у формуванні парадигматичних відношень (гіперо-гіпонімічних, партитивних, антонімічних та ін.). Родо-видові та партитивні відношення відбивають ієрархію понять журналістики різних рівнів абстракції. Широко представлені полісемічні, омонімічні та синонімічні відношення між термінами. З одного боку, вони є виявом загальномовної системності, з іншого, порушують термінологічну системність недотриманням вимоги "один знак - одне поняття". У досліджуваній терміносистемі виявлено терміни, які вступають у антонімічні відношення на підставі протилежності виражених ними понять. Ці відношення також є важливим виявом системності термінології, хоч представлені обмеженими прикладами.

Терміни-іменники УТЖ утворено морфологічним (афіксальним, нульовою суфіксацією, осново - та словоскладанням, абревіацією), семантичним та морфолого-синтаксичним способами. Найпродуктивніший спосіб творення термінів - морфологічний, зокрема суфіксація та основоскладання з використанням міжнародних терміноелементів, менш продуктивні - словоскладання й абревіація, префіксальний та морфолого-синтаксичний способи представлені поодинокими утвореннями. Творення термінів-іменників журналістики відбувається також семантичним способом, важливість якого полягає у тому, що він може запобігати надмірному залученню іншомовної термінології.

У терміносистемі журналістики близько половини термінів - терміни-словосполучення, що постали синтаксичним способом. Вони здатні максимально точно визначити властивості відбитих ними понять, виділити конкретне поняття з ряду подібних. Кількісно переважають субстантивні двокомпонентні терміни-словосполучення, утворені поєднанням прикметника з іменником та іменника з іменником. Порівняно менше трикомпонентних ТС.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Гонтар М.О. Терміни іншомовного походження у терміносистемі журналістики / М.О. Гонтар // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія "Актуальні проблеми сучасного мовознавства". - К., 2008. - № 3. - С.5-9.

2. Гонтар М.О. Функціонування термінів журналістики у мові друкованих ЗМІ / М.О. Гонтар // Лінгвістичні студії: [зб. наук. праць / наук. ред. Анатолій Загнітко]. - Донецьк: ДонНУ, 2009. - Вип. 19. - С.119-123.

3. Гонтар М.О. Семантичний спосіб творення термінів журналістики / М.О. Гонтар // Українська термінологія і сучасність: [зб. наук. праць / відп. ред. Л.О. Симоненко]. - К.: КНЕУ, 2009. - Вип. VIII. - С. 196-200.

4. Гонтар М.О. Структурні особливості термінів-словосполучень української терміносистеми журналістики / М.О. Гонтар // Мовознавчий вісник: зб. наук. праць. - Черкаси, 2010. - Вип.10. - С.288-292.

5. Гонтар М.О. Родо-видові відношення в терміносистемі журналістики / М.О. Гонтар // Вісник Нац. ун-ту "Львівська політехніка". Серія "Проблеми української термінології". - Львів, 2010. - Вип.675. - С.83-86.

Анотація

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. - Інститут української мови НАН України. - Київ, 2011.

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей формування, структурної організації та функціонування української терміносистеми журналістики. Вивчено історію її становлення, основні чинники та тенденції розвитку й функціонування, схарактеризовано походження УТЖ. З'ясовано специфіку польової організації термінології, виділено основні тематичні групи журналістських термінів, проаналізовано парадигматичні відношення між фаховими термінами на сучасному етапі розвитку терміносистеми. Установлено способи творення журналістських термінів, продуктивність їхніх словотворчих формантів, визначено основні синтаксичні моделі утворення термінів-словосполучень.

Ключові слова: українська термінологія журналістики, терміносистема, термінополе, парадигматичні відношення, тематична група.

Аннотация

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Институт украинского языка НАН Украины. - Киев, 2011.

Диссертация посвящена исследованию особенностей формирования, структурной организации и функционирования украинской терминосистемы журналистики. Изучена история ее становления, главные факторы и тенденции ее развития и функционирования, определены генетические особенности терминов. Исследована специфика полевой организации терминосистемы, выделены тематические группы журналистских терминов, осуществлен анализ парадигматических отношений между терминами на современном этапе развития терминосистемы, определены способы образования терминов журналистики, продуктивность их словообразовательных формантов, основные синтаксические модели образования терминов-словосочетаний.

Установлено, что современная украинская терминосистема журналистики - результат длительной эволюции понятийно-терминологического аппарата журналистики как вида информационной деятельности. Формирование ее терминологии происходило под влиянием нескольких главных факторов - развития самой журналистики в связи с прогрессом науки и культуры, появления разных технических изобретений: печатного станка, радио, телевидения, сети Интернет (научно-технологический фактор), а также исторической и социально-политической ситуации (историко-политический фактор).

На основании этих факторов в истории исследованной терминологии выделены три периода:

1) ІХ в. - конец ХVIII в. - накопительный период;

2) конец ХVIII в. - конец 80-х гг. ХХ в. - период формирования терминосистемы;

3) 90-е гг. ХХ в. - начало ХХІ в. - период интенсивного развития терминосистемы. Каждый из периодов характеризуется собственными тенденциями образования и функционирования терминов, но на протяжении всей истории развития терминологии журналистики прослеживается общая тенденция постоянного усложнения терминологического аппарата.

Терминология журналистики по происхождению имеет гетерогенный характер: здесь функционируют термины исконные и заимствованные из греческого, латинского, английского, немецкого, французского, итальянского, польского и русского языков. Попадая в украинский язык, заимствованные термины становятся частью его лексического состава, адаптируются семантически, приобретают украинские фонетические и грамматические признаки, склоняются как исконные слова, участвуют в образовании новых слов и терминов-словосочетаний.

Исследование системной организации украинской терминосистемы журналистики показало, что она имеет полевую структуру, ядро которой составляют базовые термины отрасли, периферию - термины других отраслей знаний, а также общенаучные термины. Терминополе журналистики образуют микрополя, которые соотносятся с видами журналистики (журналистика прессы, радиожурналистика, тележурналистика, сетевая журналистика). Большое количество терминов относится не к одному микрополю, а попадает в зоны пересечения двух и больше микрополей. Терминополе журналистики также пересекается с терминополями других областей знаний: редакционно-издательской деятельности, рекламы и связей с общественностью, телевидения, радиовещания и др.

Системная организация терминологии также обеспечивается тематической группировкой терминов (выделены 10 групп) и наличием парадигматических отношений между терминами внутри групп (родо-видовых, партитивных, синонимических, полисемических, антонимических).

Анализ словообразования терминов журналистики показал, что здесь используются те же способы, что и при образовании слов общего языка, однако в терминологии происходит максимальная специализация словообразовательных морфем и моделей. Продуктивность разных способов образования различна. Самыми продуктивными при образовании терминов-существительных оказались суффиксация и основосложение с использованием международных терминоэлементов. Менее продуктивны - словосложение и аббревиация. Префиксация и морфолого-синтаксический способы представлены небольшим количеством примеров. Для образования терминов-существительных используется также семантический способ, который предполагает терминологизацию общеупотребительных слов и транстерминологизацию терминов других областей знаний.

Около половины терминов журналистики составляют термины-словосочетания. Такое большое количество неоднословных терминов объясняется тем, что они дают возможность более точно отобразить признаки обозначаемого понятия, характеризировать его с разных сторон, показать его место в родо-видовой иерархии.

Ключевые слова: украинская терминология журналистики, терминосистема, терминополе, парадигматические отношения, тематическая группа.

Annotation