Становлення фразеологічної системи німецької мови (на матеріалі писемних пам’яток VIII-XVII століть)

Фразеотворчий тип ФО найкраще демонструється завдяки структурно-семантичній моделі, яка описує граматичну й семантичну структури словосполучення, а також тип семантичного зв'язку між його компонентами. Аналізуючи фактичний матеріал, ми не ставили перед собою завдання детально описати наявні моделі, оскільки нас цікавить лише продуктивність окремих утворень. Тому на особливу увагу заслуговують дієслівно-іменні, номінативні УС, парні формули, компаративні ФО. Вони представлені великою кількістю одиниць у двн., свн. і рнвн. періодах. Найбільш стійкими виявляються моделі, що функціонують у різні періоди без змін із боку структури й семантики. Системність фразеотворення полягає в утворенні фразеологізмів у діахронії німецької мови за певними структурно-семантичними моделями, а розвиток - у подальшій семантичній трансформації названих вище комплексних знаків.

Висновки

У дисертації зроблене теоретичне узагальнення і здійснене нове розв'язання наукової проблеми, що виявляється в установленні діахронічних закономірностей розвитку фразеологічної системи німецької мови, адекватно представлених на певному культурно-історичному тлі, у визначенні національної специфіки процесів фразеологічного вираження картини світу в німецькій мові VIII-XVII століть, у вивченні асоціативного сприйняття висловлювання залежно від змін у мовній картині світу, у встановленні екстра- й інтралінгвальних чинників розвитку фразеологічної образності, а також в описі моделей у діахронії для виявлення найпродуктивніших з них і визначення їх константних і змінних елементів.

1. Розвиток засобів фразеологічної номінації є складною діалектичною єдністю двох протилежних тенденцій: тенденції до зміни фразеологічного складу і тенденції до його стійкості, послідовності. У процесі діахронічного розгляду фразеологічна система - рухливе, постійно еволюціонуюче явище, суттєвими рисами якого є підвищена динамічність і мобільність. Безперервність існування фразеологічного складу підтримується певною зоною стійкості ФО, які не підлягають процесам деактуалізації. У повному розумінні цього слова стабільність виявляється лише в семантиці ФО. В аспекті лінгвокультурології стереотипи і символи, покладені в основу фразеологічного значення, формують картину світу, залишаючись незмінними навіть за глобальної зміни менталітету, тому що вони безпосередньо пов'язані з системою найзагальніших світобачень людини.

Ці фактори уможливлюють характеристику фразеологічного складу німецької мови VІІІ-XVІI століть у межах динамічної і статичної діахронії. Динамічна діахронія передбачає розкриття динамічності мовних явищ на кожному конкретному етапі їхнього розвитку, враховуючи як власне мовні, так і екстралінгвальні чинники, які вплинули на цей процес. Статична діахронія є ключем до пояснення безперервності існування фразеологічного складу і підтримується певною зоною стійкості ФО, що не піддається процесам деактуалізації.

2. Маючи в розпорядженні методологічний апарат сучасної лінгвістики (у тому числі й антрополінгвістики), а також культурології, спираючись на відомі принципи опису семантичних процесів, що відбуваються в корпусі ФО, можна досить адекватно дослідити фразеологічний склад з історичного погляду. До того ж, проведений аналіз переконує, що історичне вивчення фразеологізмів є необхідним, тому що дослідження, які існують, висвітлюють неоднорідний, стрибкоподібний характер формування фразеологічної системи. Пояснення багатьох фразеологічних процесів варто шукати в культурно-історичній специфіці кожної епохи, а також в історичній своєрідності формування літературної мови взагалі.

3. Мова як суспільне явище, що розвивається нерозривно від того чи іншого суспільства, здатна виконувати, крім своєї основної комунікативної функції, тобто бути засобом спілкування, ще й кумулятивну, сутність якої полягає в тому, що вона може виступати сховищем накопиченого колективного досвіду. Саме завдяки кумулятивній функції мови національно-культурна специфіка виявляється у ФО дуже яскраво, у ній знаходять відбиття своєрідність побуту та життя певного народу, вона конденсує в собі весь складний комплекс культури і психології цього народу, неповторний спосіб його образного мислення. Це означає, що фразеологізми формують у мовній картині світу, зокрема у нашому дослідженні двн., свн. і рнвн. періодів, склад так званих етно-культурних маркерів. З огляду на це об'єктом пильної уваги стали ті ФО двн. періоду (переважно германські, не запозичені), які ґрунтуються на давніх поглядах і повір'ях, спільних для індоєвропейських народів, оскільки із затемненням давніх вірувань і вимиранням забобонів фразеологізми втрачають зв'язок з ними і стають незрозумілими без спеціальних етимологічних розвідок.

4. Одним з основних положень, на які спирається наше дослідження, є висновок, зроблений авторами наявних нечисленних робіт в галузі історії німецької мови про те, що фразеологічний склад вже на ранніх етапах розвитку мови має системний характер і розвивається в діахронії. Розподіл фразеологізмів двн., свн. і рнвн. періодів за тематико-ідеографічними групами дає можливість виявити особливості фразеотворчого процесу цих епох. Тематичні угрупування ФО є виявом системного характеру фразеологічного складу і безпосередньо корелюють із культурно-історичним контекстом епохи. Підвищеною активністю фразеологічної номінації відрізняються такі тематико-ідеографічні групи як „Соціальні відносини”, „Емоційна сфера людини”, „Християнські вірування” та ін.

5. Аналіз ФО двн., свн. і рнвн. періодів було здійснено на основі:
1) виявлення екстралінгвальних чинників, відбитих у безеквівалентних фразеологізмах; 2) визначення стереотипів, символів, властивих для кожного конкретного етапу розвитку ФО; 3) встановлення національно-культурних конотацій ключових слів і концептів культури, закладених у фразеологізмах;
4) з'ясування особливостей національного членування мовної картини світу й особливостей національного менталітету як лінгвокреативного мислення.

6. На основі проведеного в роботі аналізу виявлено національно-культурні чинники, релевантні для становлення фразеологічної картини світу двн., свн. і рнвн. періодів. Для двн. періоду - це язичницькі уявлення, спільні для носіїв індоєвропейських мов, соціальні відносини, професійна діяльність, риси характеру, почуття. Актуальними символами цієї епохи є позначення частин тіла, одягу, природи, тваринного світу, поняття часу й простору, продуктів, чисел. На формування фразеологічного складу свн. періоду найбільше вплинули такі фактори: культурні традиції, ритуал, етикет, особливості спілкування, соціальна орієнтованість, професійна діяльність, психологічний стан людини, лицарська культура, художня література. Значними символами в цей період стали частини тіла, одяг, природа, тварини. До вирішальних чинників, релевантних для фразеотворення пізнього середньовіччя належать: німецька міфологія, давнє право й судочинство, селянські звичаї і селянське господарство, християнство, формування нових економічних відносин та деякі інші. Отже, можна встановити аспекти, які виявилися універсальними при дослідженні становлення фразеологічної картини світу німецького народу VIII-XVII століть. Вони є актуальними для кожного з досліджуваних періодів. До них належать міфологія, релігія, система стереотипів і символів, пов'язана з компонентами-соматизмами, позначеннями тварин. фразеологізм німецький лінгвальний

7. У створенні фразеологічної образності беруть участь екстралінгвальні (відображення фразеологізмами певних реалій) та лінгвальні чинники. Аналіз останніх торкається проблеми семантичної трансформації образу ідіоми. Вона передбачає його зміну або стирання у процесі існування ФО. З цим пов'язується, зокрема, і така категоріальна особливість деяких парних форм та застарілих форм божіння й клятв у рнвн. період, як утрата ними або зведення до мінімуму в процесі стирання образу, який стоїть за ними, денотативного значення. Як наслідок такі одиниці мають винятково емоційне навантаження і виступають як посилення виразності. Семантичним процесом, протилежним стиранню, є створення більш яскравого образу ідіоми, наприклад, у процесі заміни компонента фразеологізму, що є ядром словосполучення.

8. Переосмислення в ФО здійснюється в основному завдяки метафоричним, метонімічним процесам та порівнянням. Образну структуру фразеологізмів можна розподілити на кілька семантичних груп. Найпоширенішими серед них у досліджувані періоди виявилися анімалістичні порівняння, що виражають стан, поведінку, здібності людини; соматичні метафори, що характеризують внутрішні якості людини, особливості її поведінки, ставлення до того, що відбувається; метафоричні перенесення, побудовані на явищах повсякденності, пов'язані із взаєминами між людьми, психологічним станом людини і викликані, як правило, негативним життєвим досвідом. У роботі образи представлено як моно- (образи тварин, соматизми Herz, Auge, Ohr), так і поліасоціативні (Recht, Tag, Weg, Ende, Feld).

9. Екстралінгвальними чинниками, які забезпечують збереження ФО, є:

1) належність фразеологізмів до найбільш фразеологічних сфер культури - релігії, аспектів психічної діяльності людини, міжособистісних стосунків, соціальних відносин;

2) стійкість асоціації, покладеної в основу ФО. Це такі універсальні образи, як Auge, Herz, Hand, Ohr та ін.

Зникнення фразеологізму може зумовлюватися змінами в політико-економічній та соціальній сферах життя. Менше збереглося одиниць із таких сфер, як лицарство, військові дії, судочинство, побут. Неактуальність образу, покладеного в основу ФО, для сучасного носія мови може призвести до зникнення фразеологізму, виходу його з ужитку.

10. Фразеологізми правомірно розглядати як модельовані комплексні знаки, тому що вони, по-перше, поєднують в одну структуру завдяки семантичним трансформаціям кілька готових знаків мови, по-друге, утворюються за типовими семантико-синтаксичними моделями, що характеризуються єдністю семантичних і структурних типів. Утворення ФО за структурно-семантичними моделями й подальший розвиток їхньої семантики в діахронії визначається як лінгвальними чинниками (підготовленістю німецької мови в типологічному розумінні до утворення нових одиниць за вже закріпленими в мові семантико-синтаксичними моделями, наявністю семантичної трансформації одного з компонентів або комплексного знака загалом), так і екстралінгвальними чинниками (зміною реалій), а також залученням нових слів-компонентів до складу структурно-семантичних моделей.

Здійснене порівняння дозволяє зробити такі висновки щодо розвитку моделей у діахронії: моделі УС характеризуються наступністю в діахронії. При цьому константними є їхня семантика й структура; стійкість моделей у діахронії відносна. Отже, можливі зміни значень моделей (за рахунок розширення, а також конкретизації вже наявних) і їхньої структури (більш активними стають прийменникові моделі); до змінних компонентів моделей належить їхнє лексичне наповнення. Його розмаїтість може збільшуватися або зменшуватися в різні періоди, що пов'язується з розвитком лексичного складу мови; усередині моделей можливі різноманітні формальні варіанти. Засвідчено, що у релігійних джерелах переважають номінативні сполучення. У текстах ділової прози представлено здебільшого дієслівні конструкції й парні словосполучення. Продуктивність УС виражається, наприклад, у тому, що в усіх функціональних стилях VIII-XVII ст. дуже поширені аналітичні дієслівно-іменні сполучення з прийменником. Найбільш продуктивними виявляються моделі парних словосполучень, що функціонують у різні періоди без змін з боку структури й семантики.

11. Усього в роботі проаналізовано 6015 ФО VIII-XVII століть. Нами зафіксовано в текстах і словниках двн. періоду 867 одиниць, які складаються з 330 (38%) ідіоматичних та 537 (62%) неідіоматичних словосполучень. Установлено, що серед них переважають усталені дієслівні словосполучення
(520 - 59%). Також зафіксовано 204 номінативних ФО і 143 парних УС.

У текстах і словниках свн. періоду зареєстровано 2500 ФО. У свн. період істотно збільшилася кількість дієслівних усталених словосполучень (1707 УС). Зросла кількість номінативних УС - 476 одиниць. Компаративні (56 УС) й парні фразеологізми (261 УС) свн. періоду нечисленні, хоча в діахронії німецької мови вони досить продуктивні.

Кількість фразеологізмів у рнвн. період значно розширюється порівняно з раннішими періодами. У рнвн. період зростає кількість парних висловлювань, побудованих за принципом додатковості й опозиції. Цей період відзначається збільшенням образних порівнянь, пов'язаних з характеристикою якості й дії. З 2648 фразеологізмів, зафіксованих у текстах рнвн. періоду, до складу сучасної німецької мови ввійшло близько 25% одиниць (662 ФО).

12. Розвиток фразеологічного складу детермінується дією різноспрямованих тенденцій: активної тенденції до регулярності (системності) фразеологічного складу і тенденції до унікальності (асистемності). Тенденція до регулярності виявляється в: уніфікації компонентного складу фразеологізмів, розширенні міри лінійного подовження ФО, збільшенні в три рази загальної кількості високо- та середньочастотних фразеологічних компонентів, а також у підвищенні фразеотворчої активності значної кількості фразеологічних компонентів, в серійності процесів фразеотворення. Тенденція до унікальності (асистемності) є рушійною силою низки процесів і виявляється у використанні слів-історизмів як фразеологічних компонентів, у збільшенні кількості фразеологізмів з унікальними, оригінальними образами, у деякому підвищенні частки ФО з менш регулярною мотивованістю, а також фразеологізмів з імпліцитним характером зв'язку між планом вираження і планом змісту.

Проведене дослідження відкриває нові перспективи вивчення ФО як у синхронії на більш ранніх етапах, так і в діахронії німецької мови. Цей досвід може бути використаний під час аналізу текстів різної тематики, різних жанрів, а також різних епох. Студіювання способів вербалізації як універсальних (позачасових), так і історично зумовлених понять будь-якої культури у комплексних знаках доцільно проводити на основі текстового матеріалу відповідних періодів і вивчати розвиток системи комплексних знаків, зокрема і їхні семантичні трансформації, у зв'язку зі зміною культурного фону. Результати дослідження можуть послужити складовою повнішого й ґрунтовнішого аналізу німецького фразеологічного складу як системи в розвитку. Щодо історичної фразеології німецької мови маємо на увазі подальше обсервування закономірностей, властивих фразеологізмам як комплексним номінативним знакам із позицій лінгвокультурологічного підходу.

Зміст дисертації висвітлено в таких публікаціях

1. Школяренко В. І. Становлення фразеологічної картини світу німецької мови (на матеріалі писемних пам'яток VIII-XVII століть) : [монографія] / Віра Іванівна Школяренко. - Суми : СумДПУ, 2008. - 316 с.

2. Школяренко В. І. Внутрішня форма - динамічний аспект семантики фразеологізмів / В. І. Школяренко // Актуальні проблеми слов'янської філології : Міжвуз. зб. наук. ст. - К., 2003. - Вип. VIII. - С. 106-115.

3. Школяренко В. І. Деактуалізована образність / В. І. Школяренко // Вісник Луганського держ. пед. ун-ту ім. Т. Шевченка : Філологічні науки. - 2003. - № 3 (59). - С. 179-183.

4. Школяренко В. І. Динамічні аспекти фразеологічної семантики / В. І. Школяренко // Вісник Луганського нац. пед. ун-ту ім. Т. Шевченка : Філологічні науки. - 2004. - № 5 (73). - С. 137-145.

5. Школяренко В. І. Розвиток фразеологічної системи німецької мови та її динаміка / В. І. Школяренко // Вісник Луганського нац. пед. ун-ту ім. Т. Шевченка : Філологічні науки. - 2004. - № 11 (79). - С. 237-241.

6. Школяренко В. І. Фактори підвищення прагматичного потенціалу фразеологізмів у діахронічній ретроспективі / В. І. Школяренко // Рідний край. Науково-публіцистичний художньо-літературний альманах. - Полтава : ПДПУ ім. В. Г. Короленка, 2004. - № 1 (10). - С. 78-81.

7. Школяренко В. І. Активність фразеотворчої лексики сучасної німецької мови / В. І. Школяренко // Вісник Луганського нац. пед. ун-ту ім. Т. Шевченка : Філологічні науки. - 2005. - № 9 (89). - С. 159-163.

8. Школяренко В. І. Досвід систематизації фразеологізмів у діахронії / В. І. Школяренко // Лінгвістика : Зб. наук. праць Луганського нац. пед. ун-ту ім. Т. Шевченка. - 2006. - № 2 (8).- С. 56-64.

9. Школяренко В. І. Дослідження фразеотворчих процесів давньо- й середньоверхньонімецького періодів / В. І. Школяренко // Сучасні дослідження з іноземної філології. Зб. наук. праць Ужгородського нац. ун-ту. - 2006. - Випуск 4. - С. 374-377.

10. Школяренко В. І. Культурологічний аспект процесів фразеологізації / В. І. Школяренко // Філологічні науки : Збірник наукових праць. - Суми : СумДПУ, 2006. - С. 274-282.

11. Школяренко В. І. Процеси утворення комплексних знаків неідіоматичного типу з одним десемантизованим компонентом (на матеріалі давньоверхньонімецького та середньоверхньонімецького періодів) / В. І. Школяренко // Лінгвістика : Зб. наук. праць Луганського нац. пед. ун-ту ім. Т. Шевченка. - 2006. - № 4 (10). - С. 75-80.

12. Школяренко В. І. Становлення емоційних концептів німецької мовної культури / В. І. Школяренко // Лінгвістика : Зб. наук. праць Луганського нац. пед. ун-ту ім. Т. Шевченка. - 2006. - № 1 (7). - С. 17-24.

13. Школяренко В. І. Фразеологізми як модельовані комплексні знаки (на матеріалі давньоверхньонімецького та середньоверхньонімецького періодів) / В. І. Школяренко // Філологічні науки : Збірник наукових праць. - Суми : СумДПУ, 2006. - С. 282-288.

14. Школяренко В. І. Закономірності розвитку німецької фразеології (на матеріалі писемних пам'яток VIII-XVII ст.) / В. І. Школяренко // Сучасні дослідження з іноземної філології. Зб. наук. праць Ужгородського нац. ун-ту. - 2007. - Вип. 5. - С.70-73.

15. Школяренко В. І. Мовна картина світу давніх германців / В. І. Школяренко // Мова, освіта, культура : наукові парадигми і сучасний світ. Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ. Філологія. Педагогіка. Психологія. - 2007. - Вип. 14. - С. 87-94.

16. Школяренко В. І. Образні ідіоматичні фразеологізми давньоверхньонімецького періоду : загальна характеристика та принципи класифікації / В. І. Школяренко // Вісник Луганського нац. пед. ун-ту ім. Т. Шевченка : Філологічні науки. - 2007. - № 15 (131). - С. 77-85.

17. Школяренко В. І. Стійкість образу як прояв стабільності фразеологізмів німецької мови XI-XVII століть / В. І. Школяренко // Філологічні науки : Збірник наукових праць. - Суми : СумДПУ, 2007. - Ч. 1. - С. 265-273.

18. Школяренко В. І. Сфери виникнення фразеологічних одиниць ранньонововерхньонімецького періоду / В. І. Школяренко // Актуальні проблеми іноземної філології : Лінгвістика та літературознавство : Міжвуз. зб. наук. ст. - Ніжин, 2007. - Вип. І. - С. 168-174.

19. Школяренко В. І. Тематико-ідеографічна характеристика фразеологізмів пам'яток ділової прози XIII-XVI ст. / В. І. Школяренко // Актуальні проблеми слов'янської філології : Міжвуз. зб. наук. ст. - Ніжин, 2007. - Вип. XІV. - С. 44-51.

20. Школяренко В. І. Фразеологічні одиниці німецької мови як відображення картини світу раннього середньовіччя / В. І. Школяренко // Філологічні науки : Збірник наукових праць. - Суми : СумДПУ, 2007. - Ч. 2. - С. 433-443.

21. Школяренко В. І. Характерні риси німецької фразеології XV-XVI століть / В. І. Школяренко // Проблеми зіставної семантики : Збірник наукових статей. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2007. - Вип. 8. - С. 263-268.

22. Школяренко В. І. Варіативність усталених словосполучень у середньоверхньонімецькій мові / В. І. Школяренко // Філологічні науки : Зб. наук. праць Полтавського держ. пед. ун-ту ім. В. Г. Короленка. - 2008. - Вип. 1-2 (59-60). - С. 233-241.

23. Школяренко В. І. Діахронічний аспект проблеми фразеологічної картини світу VIII-XVII століть (на матеріалі німецької мови) / В. І. Школяренко // Лінгвістика : Зб. наук. праць Луганського нац. пед. ун-ту ім. Т. Шевченка. - 2008. - № 1 (13). - С. 94-102.

24. Школяренко В. І. Діахронічний аспект дослідження фразеологічних одиниць німецької мови VIII-XVII століть / В. І. Школяренко // Актуальні проблеми слов'янської філології : Міжвуз. зб. наук. ст. - К., 2008. - Вип. XV. - С. 75-84.

25. Школяренко В. І. Загальна характеристика фразеологічної картини світу VIII-XVII століть (на матеріалі німецької мови) / В. І. Школяренко // Актуальні проблеми слов'янської філології : Міжвуз. зб. наук. ст. - К., 2008. - Вип. XIX. - С. 247-256.

26. Школяренко В. І. Критерії встановлення національно-культурної специфіки фразеологізмів німецької мови VIII-XVII століть / В. І. Школяренко // Філологічні науки : Збірник наукових праць. - Суми : СумДПУ, 2008. - С. 336-345.

27. Школяренко В. І. Тематико-ідеографічна систематизація фразеологізмів давньоверхньонімецького періоду / В. І. Школяренко // Актуальні проблеми іноземної філології : Лінгвістика та літературознавство : Міжвуз. зб. наук. ст. - К., 2008. - Вип. ІІ. - С. 58-64.

28. Школяренко В. І. Фразеологічна картина світу давньоверхньонімецького періоду / В. І. Школяренко // Лінгвістика : Зб. наук. праць Луганського нац. пед. ун-ту ім. Т. Шевченка. - 2008. - № 2 (14). - С. 108-116.

29. Schkoljarenko V. I. Phraseologische Varietдt in der mittelhochdeutschen Sprache / V. I. Schkoljarenko // Germanistik in der Ukraine. - Jahrheft 3. - К. : Видавничий центр КНЛУ, 2008. - С. 44-49.

30. Школяренко В. І. Фразеологічні одиниці ранньонововерхньонімецького періоду й сучасна німецька мова / В. І. Школяренко // Учені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. - Серія „Філологія. Соціальні комунікації”. - Сімферополь, 2009. - Т. 22. - № 4. - С. 164-170.

31. Школяренко В. І. Структурно-семантичні моделі усталених словосполучень у діахронії / В. І. Школяренко // Проблеми зіставної семантики : Збірник наукових статей. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2009. - Вип. 9. - С. 281-287.

32. Школяренко В. І. Образність як основа виділення ідіоматичних комплексних знаків німецької мови VIII-XVII століть / В. І. Школяренко // Лінгвістика : Зб. наук. праць Луганського нац. пед. ун-ту ім. Т. Шевченка. - 2009. - № 1 (16). - С. 91-98.

33. Школяренко В. І. Вплив усталеності асоціацій на усталеність висловлювання / В. І. Школяренко // Філологічні науки : Збірник наукових праць. - Суми : СумДПУ, 2009. - С. 427-434.

34. Школяренко В. І. Національно-культурні чинники становлення фразеологічної картини світу середньовічної Німеччини / В. І. Школяренко // Філологічні науки : Збірник наукових праць. - Суми : СумДПУ, 2010. - Вип. 1. - С. 166-176.

35. Школяренко В. І. Образність фразеології ранньонововерхньонімецького періоду : матеріали IX Міжнар. наук.-практ. конф. [„Семантика мови і тексту”], (Івано-Франківськ, 26-28 вересня 2006 р.) / М-во освіти і науки України, Прикарпат. нац. ун-т. ім. В. Стефаника. - Івано-Франківськ : Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ, 2006. - С. 208-212.

36. Школяренко В. І. Процеси фразеологізації в мові ранньонововерхньонімецького періоду : тези доп. міжнар. наук. конф. [„Іноземномовна комунікація : здобутки та перспективи”], (Тернопіль, 25-26 травня 2006 р.) / М-во освіти і науки України, Терн. держ. економ. ун-т. - Тернопіль : ТДЕУ, 2006. - С. 115-117.

37. Школяренко В. І. Процеси утворення усталених дієслівних словосполучень давньоверхньонімецького періоду : матеріали наук.-практ. конф. [„Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві”], (Київ, 4-6 квітня 2007 р.) / М-во освіти і науки України, Київ. нац. лінгв. ун-т. - К. : Видавничий центр КНЛУ, 2007. - С. 316-320.

38. Школяренко В. І. Діахронічний аспект лінгвокультурологічного дослідження фразеологічних одиниць : матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф. [„Германістика XXI ст. : традиційні й новітні аспекти дослідження та викладання”] (Горлівка, 22-23 квітня 2010 р.) / М-во освіти і науки України, Горл. держ. пед. ін-т. іноз. мов - Горлівка : ГДПІІМ, 2010. - С. 97-100.

39. Schkoljarenko V. I. Entstehung des phraseologischen Systems der deutschen Sprache : Sammelband mit Artikeln, basierend auf Mat. der internat. Konf. [„Interkulturelle Kompetenz in der professionellen Persцnlichkeitsentwicklung”], (Petrosawodsk, 30.-31. Mдrz 2006) / Fцderale Agentur fьr Bildung, Karel. Staat. Pдdagog. Un-t. - Petrosawodsk : Verlag KSPU, 2006. - S. 497-502.

40. Shkolyarenko V. I. Die wichtigsten theoretischen Grundlagen der Erforschung der Bildlichkeit im diachronischen Aspekt : EUROPHRAS conference [„Disciplinary and Interdisciplinary Phraseology”], (Veszprйm, 9-11 June 2006) [Електронний ресурс] / Institute of German Studies at the University of Pannonia in Veszprйm (Hungary). - Veszprйm : University Press, 2009. - 1 електрон. опт. диск (CD-ROM). - System requirements : minimum : 486/DX2 66, 8 MB RAM, Windows 95/98/ME/NT/2000. - pp. 11-19.

41. Shkolyarenko V. I. Zur Entstehung des phraseologischen Weltbildes der althochdeutschen Sprache : EUROPHRAS-Tagung [„Phraseologie global - areal - regional”], (Helsinki, 13.-16. August 2008) [Електронний ресурс] / Germanistisches Institut der Universitдt Helsinki, Finnland. - Helsinki, 2008. - Режим доступу : http: // www.helsinki.fi/hum/sala/europhras.

42. Shkolyarenko V. I. Diachronischer Aspekt in der Erforschung der phraseologischen Einheiten des 8.-17. Jahrhunderts : XIV. Internationale Tagung der Deutschlehrerinnen und Deutschlehrer, (Jena-Weimar, 3.-8. August 2009) [Електронний ресурс] / Friedrich-Schiller-Universitдt Jena. - Jena, 2009. - Режим доступу : http: // idt2009h6.wordpress.com.

Анотація

Школяренко В.І. Становлення фразеологічної системи німецької мови (на матеріалі писемних пам'яток VIII-XVII століть). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2010.

Дисертацію присвячено лінгвокультурологічному вивченню становлення фразеологічних одиниць німецької мови протягом VIII-XVII століть. Розроблено новий підхід до вивчення фразеологічного складу з позиції діахронічного аспекту лінгвокультурології, який полягає у виявленні національно-культурних чинників, релевантних для формування фразеологічної картини світу давньоверхньонімецького, середньоверхньонімецького і ранньонововерхньонімецького періодів, визначено критерії встановлення національно-культурної специфіки фразеологізмів, а також описано досвід систематизації фразеологічних одиниць у діахронії, заснований на системі образів і цінностей певного історичного періоду. Проведено історичний і генетичний аналіз фразеологічного складу.

Ключові слова: діахронічний аспект лінгвокультурології, фразеологічна картина світу, національно-культурні чинники.

Аннотация

Школяренко В.И. Становление фразеологической системы немецкого языка (на материале письменных памятников VIII-XVII веков). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2010.

Диссертация посвящена лингвокультурологическому изучению становления фразеологических единиц немецкого языка в течение VIII-XVII веков. В исследовании разработан и представлен новый подход к изучению фразеологического состава с позиции диахронического аспекта лингвокультурологии, который заключается в выявлении национально-культурных факторов, релевантных для формирования фразеологической картины мира древневерхненемецкого, средневерхненемецкого и ранненововерхненемецкого периодов, определены критерии установления национально-культурной специфики фразеологизмов, а также описан опыт систематизации фразеологических единиц в диахронии, основанный на системе образов и ценностей определенного исторического периода. В работе реализован исторический и генетический анализ фразеологического состава. Располагая методологическим аппаратом современной лингвистики (в том числе антрополингвистики и лингвокультурологии), можно адекватно исследовать фразеологию с исторической точки зрения. Причем историческое изучение фразеологии представляется необходимым, так как существующие исследования показывают неоднородный, скачкообразный характер формирования системы фразеологии. Причину этого следует искать в культурно-исторической специфике каждой эпохи, а также в историческом своеобразии формирования языка.

Фразеологизмы древневерхненемецкого, средневерхненемецкого и ранненововерхненемецкого периодов, являясь комплексными знаками, представляют своего рода микроконтекст, который отражает культурный фон и ценностные ориентации определенной эпохи. Вышеназванные языковые единицы образуют сферу, в которой лингвистические и экстралингвистические факторы вступают в наиболее тесные контакты и функционируют в качестве своеобразных культурно-исторических и языковых индексов. В работе дан комплексный анализ семантики фразеологизмов с учетом принципа историзма, получивший в работе наряду с традиционным пониманием - дифференцированный подход к анализу языковых явлений - также лингвокультурологическую интерпретацию, в соответствии с которой адекватное толкование знака в целом должно основываться на культурно-исторических знаниях. Подобный подход к анализу исследуемого материала позволил выявить, с одной стороны, неабсолютный характер возможного отнесения фразеологической единицы к тому или иному классу комплексных знаков, а, с другой стороны, использовать в исследовании наряду с принципом классификации принцип систематизации, основанный на системе ценностей и образов определенного исторического периода, что дало возможность выделить тематико-идеографические группы, объединяющие в себе устойчивые словосочетания с идентичным опорным компонентом. Выделенные нами тематико-идеографические группы комплексных знаков являются, с одной стороны, универсальными, (так как характеризуют жизнь человека на любом этапе его истории), с другой стороны, культурно обусловленными по своему содержанию. Выявленные на каждом синхронном срезе особенности немецкой фразеологии позволили определить некоторые ее тенденции в диахронии. К лингвистическим факторам сохранности фразеологизмов в языке относится прежде всего их соответствие продуктивным структурно-семантическим моделям. Именно модель как инвариант обеспечивает устойчивость фразеологической единицы на протяжении развития языка. Экстралингвистическими факторами, обеспечивающими сохранность устойчивых словосочетаний, являются: 1) принадлежность фразеологизма к наиболее фразеологичным сферам культуры; 2) устойчивость ассоциации, лежащей в основе фразеологической единицы; 3) престижность области распространения. Анализ фразеологизмов двн., свн. и рнвн. периодов осуществляется с учетом национально-культурных факторов: 1) определение экстралингвальных факторов, отраженных в безэквивалентных фразеологизмах; 2) выявление стереотипов, символов, характерных для определенного етапа развития фразеологической единицы; 3) установление национально-культурных коннотаций ключевых слов культуры, заложенных в фразеологизмах; 4) выявление особенностей национальной языковой картины мира и особенностей функционирования национального менталитета как лингвокреативного мышления. Использование этого подхода может дать полную картину национально-культурных особенностей фразеологической системы немецкого языка VIII-XVII веков. На основе проведенного в работе анализа выявлены национально-культурные факторы, релевантные для становления фразеологической картины мира двн., свн, рнвн. периодов.

Ключевые слова: диахронический аспект лингвокультурологии, фразеологическая картина мира, национально-культурные факторы

Abstract

Shkolyarenko V.I. Formation of Phraseological System of German (A Study of Written Texts of 8th-17th centuries). - Manuscript.

Thesis for a doctoral degree in philology by speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Taras Shevchenko National University of Kyiv. - Kyiv, 2010.

The thesis is devoted to the linguocultural study of the formation of German phraseological units during VIII-XVII centuries. The paper suggests a new approach to the study of German phraseology from diachronic aspect of linguoculturology, which consists in identification of national-cultural factors relevant for the formation of phraseological world representation of Old High German, Middle High German and Early High German periods. The criteria for establishing the national-cultural specificity of phraseology have been defined. The experience of systematization of phraseological units in diachrony based on a system of images and values of a certain historical period have been described. Historical and genetic analyses of phraseological units have been determined.

Key words: diachronic aspect of linguoculturology, phraseological world representation, national-cultural factors.

Размещено на Allbest.ru