"Людина і природа" у літературно-художньому дискурсі: досвід фреймового аналізу (на матеріалі романів Е. Штріттматтера і Т. Гарді)

У вербальному представленні фреймового комплексу `Людина і Природа' у творах Е. Штріттматтера чільне місце посідають фреймові структури, які презентують ІФ `Побут' - його частка становить 61 % від загального обсягу досліджуваних фреймових структур. ІФ `Внутрішній світ' та ІФ `Екологія' становлять відповідно 28 % та 11 %. У романах Т. Гарді лексична база презентації ІФ `Внутрішній світ' є найбільшою й складає 58 % від загального обсягу досліджуваних фреймових структур, ІФ `Побут' та ІФ `Екологія' - відповідно 33 % і 9 %. Такі відмінності пов'язані як з індивідуальністю авторських стилів, так і з особливостями подій, художньо репрезентованих у цих творах.

Фрейм як структура, пов'язана насамперед з мисленнєвими процесами людини, найбільш характерно виявляє свої властивості в інтегрованому фреймі `Внутрішній світ' (у романах обох авторів), адже саме в цій тематичній групі найвиразніше простежується ментальне „злиття” людини з природою через зображення сцен, в яких описано насамперед внутрішнє підкорення людини силам природи та вплив останньої на душевний стан людини та її світогляд. ІФ `Екологія' представлено у романах як Е. Штріттматтера, так і Т. Гарді найменш об'ємно, що пов'язано із загальною тематичною спрямованістю творів цих письменників, скерованих, передусім, на висвітлення побутової тематики та зображення духовного єднання людини з природою й розкриття внутрішнього світу людини через категорії „природного”.

Аналіз художнього дискурсу - складний та конструктивний процес, для ефективного здійснення якого потрібні, передусім, знання всіх компонентів мовної системи, загальні (енциклопедичні) знання, що зберігаються в довготривалій пам'яті у формі ментальних схем, визначення ситуативних факторів, їхня адекватна інтерпретація та багато інших факторів, дослідження котрих може становити завдання майбутніх наукових розвідок у галузі когнітивної лінгвістики.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Козак С.В. Поетичний дискурс у творах Т. Гарді // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. - 2002. - № 5. - С. 148-151.

2. Козак С.В. Теорія фреймів як один з актуальних напрямів когнітивної лінгвістики // Філологічні студії. - Луцьк, 2002. - № 3. - С. 134-140.

3. Козак С.В. Фреймова лексика на позначення природи та людських почуттів у художньому дискурсі (на матеріалі творів Т. Гарді) // Мова. Культура. Бізнес. - К.: Правові джерела, 2003. - Вип. І. - С. 58-64.

4. Козак С.В. Фреймові стратегії літературно-художнього дискурсу // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. - К.: Вид. центр Київського національного лінгвістичного університету, 2003. - Вип. 9. - С. 147-154.

5. Козак С.В. Лінгвостилістична характеристика фрейму “Природа” в романі Е. Штріттматтера “Чудотворець” // Мова. Культура. Бізнес. - К.: Правові джерела, 2004. - Вип. ІІ. - С. 41-46.

6. Козак С.В. Фрейми „Природа” і „Людина” як засіб зображення побуту людей у літературно-художньому дискурсі (на матеріалі твору Е.Штріттматтера „Чудодій”) // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. - 2005. - № 6. - С. 213-218.

7. Козак С.В. Актуальні питання теорії фреймів в сучасній лінгвістиці. Методичні рекомендації до спецкурсу “Дискурсивний аналіз”. - Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2005. - 35 с.

8. Козак С.В. Взаємодія фреймів „Природа” і „Людина” у мовній презентації духовного єднання людини і природи (на матеріалі твору Т. Гарді „Тесс із роду д'Ербервіллів”) // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. - 2006. - № 6. - С. 19-24.

9. Козак С.В. Художнє відображення повсякденного життя людей у фреймах “ПРИРОДА” і “ЛЮДИНА” в романі Томаса Гарді “Тесс із роду д'Ербервіллів” // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2006. - Вип. 29. - С. 193-197.

10. Козак С.В. Літературно-художній дискурс: питання теорії і практики // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Матеріали конференції. - К.: Вид. центр Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2002. - Вип. 1. - С. 86-87.

11. Kozak S. Frames in the Belles-Lettres Discourse // Proc. оf the III TESOL-West Ukraine Region. Conf. `Creative Teaching in Creative Learning'.- Lviv. - 2006. - P.19-20.

АНОТАЦІЯ

Козак С.В. `ЛЮДИНА і ПРИРОДА' у літературно-художньому дискурсі: досвід фреймового аналізу (на матеріалі романів Е. Штріттматтера і Т. Гарді). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Одеський національний університет імені І.І. Мечникова. - Одеса, 2007.

Дисертацію присвячено важливій проблемі когнітивної лінгвістики - вивченню фреймових структур у літературно-художньому дискурсі на прикладі фреймового комплексу `Людина' і `Природа'. У роботі проаналізовано лексичні одиниці, що представляють термінали фреймів `Людина' і `Природа', інтеграція яких утворює фреймовий комплекс `Людина і Природа' у літературно-художньому дискурсі. Визначено статус фреймів як структур подвійної природи - когнітивної і лінгвістичної; здійснено розмежування термінів фрейм, інтегрований фрейм, фреймовий комплекс, термінал, термінальний елемент; запропоновано визначення фреймової структури як лексико-синтаксичного об'єднання мовних одиниць, організованих навколо певної тематики і спрямованих на актуалізацію авторської прагматики; виявлено такий вид міжфреймової взаємодії, як інтеграція фреймів. На прикладі інтегрованих фреймів `Побут', `Екологія' та `Внутрішній світ' у межах фреймового комплексу `Людина і Природа' здійснено когнітивний аналіз різних видів взаємодії фреймів `Людина' і `Природа', що дало підстави з'ясувати роль такої взаємодії для втілення авторської прагматики, зокрема, зображення селянського побуту, характеристики персонажів, їх внутрішнього світу, а також глобальніших проблем, таких як взаємозв'язок людини й природи, ставлення суспільства до оточуючого середовища, оптимізація й гармонізація їхніх взаємовідносин.

Ключові слова: фрейм, інтегрований фрейм, фреймовий комплекс, фреймова структура, термінал, термінальний елемент, лексична одиниця, літературно-художній дискурс.

АННОТАЦИЯ

Козак С.В. `ЧЕЛОВЕК и ПРИРОДА' в литературно-художественном дискурсе: опыт фреймового анализа (на материале произведений Э. Штриттматтера и Т. Гарди). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова. - Одесса, 2007.

Диссертация посвящена изучению особенностей функционирования фреймовых структур, которые представляют фреймовый комплекс `Человек и Природа' в литературно-художественном дискурсе. В работе системно представлено теоретическое обоснование и практическая реализация одного из конструктивных средств дискурсной организации литературно-художественных произведений - фреймов. Функционирование фреймовых структур проанализировано с актуальных позиций когнитивной методологии.

Предложены пути решения важных теоретических задач когнитивной лингвистики и прагмалингвистики, неразрывно связанных со стратегиями понимания литературно-художественного дискурса.

Определен статус фреймов как структур, имеющих двойственную природу: когнитивную и лингвистическую. Осуществлена дифференциация терминов фрейм, интегрированный фрейм, фреймовый комплекс, терминал, терминальный элемент. Фреймовая структура квалифицируется как объединение лексических единиц, организованных вокруг определенной тематики и направленных на актуализацию авторской прагматики.

В ходе анализа выявлены такие характеристики интерфреймовой корреляции, как терминальная интеграция; представлены дискурсно-фреймовые стратегии понимания художественного дискурса и адекватной интерпретации интенций автора.

На примере интегрированных фреймов `Быт', `Экология' и `Внутренний мир' проведен анализ различного вида коррелятивных связей фреймовых структур `Человек и Природа', изучена их роль в реализации авторской прагматики.

Фреймовый комплекс `Человек и Природа' в романах Э. Штриттматтера характеризуется ведущей ролью интегрированного фрейма `Быт', вербальная база презентации которого составляет 61 % от общего количества исследуемых фреймовых структур, на интегрированные фреймы `Внутренний мир' и `Экология' приходится соответственно 28 % и 11 %. В произведениях Т. Гарди наибольшей является лексическая база презентации интегрированного фрейма `Внутренний мир' - 58 %, а на лексические базы интегрированных фреймов `Быт' и `Экология' приходится соответственно 33 % и 9 %. Такие отличия в вербальной презентации фреймового комплекса определяются как индивидуальностью авторских стилей, так и особенностями событийно-фактуальной информации, описанной в этих романах.

Анализ фреймового комплекса `Человек и Природа' в произведениях Э. Штриттматтера и Т. Гарди дал возможность проследить когнитивно-прагматические особенности реализации сложной дискурсной проблематики в немецко- и англоязычном литературно-художественном дискурсе.

Ключевые слова: фрейм, интегрированный фрейм, фреймовый комплекс, фреймовая структура, терминал, терминальный элемент, лексическая единица, литературно-художественный дискурс.

ABSTRACT

Kozak S.V. `MAN and NATURE' in the Literary Discourse: the Experience of the Frame Analysis (based on the novels by E. Strittmatter and T. Hardy). - Manuscript.

Thesis for the Candidate Degree in Philology, Speciality 10.02.04. - Germanic Languages. - Odesa I.I. Mechnikov National University. - Odesa, 2007.

The thesis deals with the studies of the frame structures in the literary discourse by the example of the frame complex `Man and Nature'. Lexical units, that represent the terminals of the frames `Man' and `Nature', the integration of which leads to the formation of the frame complex `Man and Nature', functioning in the literary discourse, are analyzed. The status of the frame as a dual structure of both cognitive and linguistic nature is determined; the terms `frame', `integrated frame', `frame complex', `terminal' `terminal element' are differentiated. The notion `frame structure' is defined as a particular structure of lexical-and-syntactic units cohered by a certain theme and aimed at the realization of the author's pragmatics. Such type of frame interaction as integration is revealed. By the example of the integrated frames `Everyday Life', `Ecology' and `Inner World' within the frame complex `Man and Nature' the pragma-linguistic analysis of the different types of the interaction of the frames `Man' and `Nature' is presented, that could reveal the role of such interaction for the realization of the author pragmatics.

Key words: frame, integrated frame, frame complex, frame structure, terminal, terminal element, lexical unit, literary discourse.

Підписано до друку 14.08.2007. Формат 60х90¹/₁₆.

Обл. вид. арк. 0,9 Ум. друк. арк. 1,0. Тираж 100 прим. Гарнітура Times.

Друкарня редакційно-видавничого відділу “Вежа”

Волинського державного університету ім. Лесі Українки.

43025, м. Луцьк, просп. Волі, 13. Зам. 6А-41

Размещено на Allbest.ru