Історія акцентуації дієприслівників української мови

10. Дієприслівники лежачи, сидячи, стоячи, які в українській мові характеризуються і кореневою, і кінцевою акцентуацією, набувають кореневого наголосу переважно в прислівниковому їх ужитку, а зберігають кінцевий переважно в суто дієприслівниковому вжитку з ознаками прийменникового керування.

11. Дієприслівники бувши, давши, ївши, утворені від атематичних дієслів, втратили на ґрунті української мови первісний кінцевий наголос і набули кореневої акцентуації, перейнявши наголос відповідних інфінітивів.

12. Старі форми на -ши / -вши більшості дієприслівників минулого часу в давніх українських памятках ХVI - ХVIII ст. (тим більше в сучасній українській мові) не збереглися. У давньоукраїнський період дієприслівники минулого часу утворювалися вже безпосередньо від основи інфінітива: після суфікса основи (-и-, -і-, -а-, -ну-, -ова-/-ува-) виступав дієприслівниковий суфікс минулого часу -вши. При цьому дієприслівники акцентного типу А зберігають в українській мові первісний кореневий наголос. Переважна більшість дієприслівників інших акцентних типів перейняла наголошення відповідних інфінітивів.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Тішечкіна К.В. З історії акцентуації дієприслівників, утворених від дієслів на -ти, -е/-є // Українська література в загальноосвітній школі. - 2005. - №6. - С. 52 - 55.

2. Тішечкіна К.В. З історії акцентуації дієприслівників на -ши/-вши, утворених від дієслів на -нути, -не // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. - 2006. - №1. - С. 29 - 31.

3. Тішечкіна К.В. З історії акцентуації дієприслівників, утворених від дієслів на -нути, -не; -овати (-увати), -ує // Українська література в загальноосвітній школі. - 2006. - №2. - С. 50 - 53.

4. Тішечкіна К.В. З історії акцентуації дієприслівників, утворених від дієслів на -ти, -е/-є // Мовознавство. - 2006. - №1. - С. 93 - 101.

АНОТАЦІЯ

Тішечкіна К. В. Історія акцентуації дієприслівників української мови. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 - українська мова. - Iнститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. - Київ, 2006.

У дисертації досліджено історію акцентуації українських дієприслівників теперішнього часу на -чи та дієприслівників минулого часу на -ши / -вши від пізньопраслов'янського періоду до нашого часу. Детально проаналізовано випадки розбіжностей у наголошуванні дієприслівників у давніх пам'ятках і в сучасній українській літературній мові із залученням свідчень 20 українських акцентованих пам'яток XVI - XVIІІ ст., праць з діалектології, у яких наводиться наголошення дієприслівників, та старих і сучасних словників української мови.

Ключові слова: дієприслівник, наголос, наголошення, акцентуація, акцентний тип, акцентна парадигма.

АННОТАЦИЯ

Тишечкина Е. В. История акцентуации деепричастий украинского языка. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Институт языковедения им. А. А. Потебни НАН Украины. - Киев, 2006.

Изучение истории ударения украинского языка дает возможность установить тенденции в акцентуации слов и, таким образом, позволяет глубже понять литературные нормы произношения. В особенности это касается изучения акцентуации деепричастий, поскольку эта часть речи является малоисследованной.

Следует отметить, что старые формы на -ши / -вши деепричастий прошедшего времени в давних памятниках украинского языка ХVI - ХVIII ст. (тем более в современном украинском языке), как правило, не сохранились. В то время деепричастия образовывались непосредственно от основы инфинитива: после суфикса основы выступал суфикс деепричастия прошедшего времени -вши. Формы деепричастий прошедшего времени на -в полностью вышли из употребления. Также не встречаются в украинском языке деепричастия настоящего времени на -а / -я. В связи с этим возникла необходимость сосредоточиться на исследовании истории акцентуации в украинском языке деепричастий настоящего времени на -чи и деепричастий прошедшего времени на -ши / -вши.

В диссертации исследуется ударение деепричастий настоящего времени на -tji и прошедшего времени на -ъљі / -vъљі от позднепраславянского периода до наших дней. Исследуемый материал сопоставляется с ударением в современном украинском языке. Детально анализируются случаи расхождения в акцентуации деепричастий в давних памятниках ХVI - ХVIII ст. и в современном украинском литературном языке. Сравнительный анализ исследуемого грамматического класса показал, что большинство деепричастий сохранило изначальное (позднепрасловянское) ударение. Расхождения в ударении деепричастий настоящего времени на -чи объясняются взаимным влиянием деепричастий разных акцентных типов и влиянием акцентуации инфинитивных форм. Большинство деепричастий прошедшего времени на -вши сохранило ударение соответствующих инфинитивов.

Основные результаты диссертации могут быть использованы при создании истории украинского ударения, при составлении словаря ударений украинского литературного языка, при чтении общих и специальных курсов на филологических факультетах учебных заведений.

Ключевые слова: деепричастие, ударение, акцентуация, акцентный тип, акцентная парадигма.

SUMMARY

Tishechkina K. V. The History of Participles' Accent of the Ukrainian Language. - Manuscript.

Dissertation for admission a scientific degree of the Candidate of Philological Science in specialty 10.02.01 - The Ukrainian language. - O. O. Potebnia Institute of Linguistics, NAS Ukraine.

Stress of participles in Ukrainian literary heritage of XVI - XVIII centuries, which are compared with stresses in contemporary modern literary language are investigated in the dissertation.

The cases of divergence in stresses of participles are analyzed in details investigating evidences of the ancient 20 Ukrainian literary heritage, dialectological works, old and modern Ukrainian dictionaries.

Key words: participle, intonation stress, syllable stress, logical stress, types of accent, accent paradigm.

Размещено на Allbest.ru