Прагматична самокорекція комунікантів в українському спонтанному мовленні (на матеріалі теле- та радіотекстів)
Аналіз прагматичної самокорекції як екстеріоризованої форми самоконтролю мовця у процесі керування спонтанним мовленням. Попередження помилок в українському спонтанному мовленні. Основні шляхи подолання негативної інтерференції в українському мовленні.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.08.2014 |
| Размер файла | 42,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Характер самокорекції свідчить про більшу увагу мовця до значення (порівняно з формою) мовного знака. Коригування з погляду мовця потребують передусім слово та речення (ядерна структура, пов'язана здебільшого з розподілом семантичних ролей у прагматичній ситуації).
Межі реалізованої самокорекції мовця у процесі породження висловлення свідчать про нерівномірне освітлення довільною увагою самоконтролю і неоднакову прагматичну значущість для мовця різних рівнів мови.
На матеріалі дослідження виявлено особливості механізму самоконтролю і самокорекції як екстеріоризованої форми самоконтролю у процесі породження висловлення. Суттєвою рисою процесу природного керування мовленням є обернено пропорційна залежність розподілу ступенів автоматизму й довільної уваги мовця між рівнями мови: у напрямку від рівня звукової форми до рівня семантики ступінь довільної уваги зростає, а ступінь автоматизму спадає. Коригованість помилок є прямо пропорційною до ступеня довільної уваги й обернено пропорційною до ступеня автоматизму.
Індивідуальний вибір комуніканта пов'язаний як з парадигматикою, так і з синтагматикою мовних одиниць. Парадигматичним аспектом самокорекції є відповідний мовній нормі або адекватний намірам мовця вибір слова з лексико-семантичного, функціонально-семантичного поля. Синтагматичний напрямок самокорекції комуніканта - це комунікативно зумовлені особливості структури висловлення (ремо-тематична організація висловлення, відповідність структурної схеми нормам української літературної мови). Матеріал дослідження свідчить про переважання парадигматичного напрямку самокорекції над синтагматичним.
Самокорекція комунікантів у спонтанному мовленні представлена ендоглосною варіативністю (внутрішньомовним вибором) та екзоглосною варіативністю (вибором між різними мовами). Міжмовний вибір становить специфіку процесу породження мовлення комунікантів-немонолінгвів. На підставі проведеного дослідження, до диференційних ознак некоординативного білінгвізму відносимо наявність етапу перекладу у процесі продукування висловлення. Екстеріоризований етап перекладу у спонтанному мовленні немонолінгвів - це операції виправлення комунікантом інтерферем, націлені на таке сприйняття адресатом комунікативних, професійних, особистісних якостей мовця, яке б сприяло досягненню адресантом конкретної мети.
Аналіз українськомовних дискурсів представників різних соціальних груп в аспекті взаємодії української та російської мов свідчить про переважання некоординативного типу білінгвізму (інтерферентні явища засвідчені у 97% проаналізованих дискурсів, отриманих методом суцільної вибірки з передач відповідного жанру).
Водночас особливості самокорекції в українському спонтанному мовленні немонолінгвів свідчать про підвищення соціального статусу української мови (операції виправлення мовцем інтерферем зафіксовані у 56% проаналізованих дискурсів). Самокоригування у мовленні білінгвів, спрямовані на подолання інтерферентного впливу, в умовах немонолінгвальної мовної ситуації вказують на те, що, крім інформативної функції, українська мова наділяється її носіями ще й прагматичною вагою.
Основний зміст дисертації викладено у таких публікаціях
1. Проценко О. Реалізація парадигматичних відношень у спонтанному мовленні як індикатор комунікативної стратегії мовця // Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. - Випуск 9. - К.: ВПЦ "Київський університет", 2003. - С.260-263.
2. Проценко О. Структура висловлення як засіб реалізації комунікативної стратегії позитивного самопредставлення мовця // Українське мовознавство. Збірник наукових праць. - Випуск 29-30. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. - С.176-179.
3. Проценко О. Вплив мовної компетенції на розгортання комунікативної стратегії позитивного самопредставлення мовця // Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. - Випуск 11. Книга 2. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. - С.102-105.
4. Проценко О. Вибір мовцем соціальної ролі як фактор коригувань у спонтанному мовленні // Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. - Випуск 14. Книга 2. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. - С.116-119.
5. Проценко О. Спонтанномовні засоби творення іміджу (на матеріалі телеінтерв'ю й радіоінтерв'ю) // Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. - Випуск 12. Частина ІІ. - К.: ВПЦ "Київський університет", 2004. - С. 201-205.
6. Проценко О. Прагматика операцій вибору в мовленнєвій діяльності комуніканта // Сумський державний педагогічний університет. Філологічні науки. Збірник наукових праць. - Суми, 2005. - С.77-84.
7. Проценко О. Мовленнєва діяльність білінгвів як об'єкт прагмалінгвістичного аналізу // Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. - Випуск 16. Книга 2. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. - С.108-112.
Анотація
Проценко О.В. Прагматична самокорекція комунікантів в українському спонтанному мовленні (на матеріалі теле - та радіотекстів). - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2006.
У дисертації здійснено прагмалінгвістичний і психолінгвістичний аналіз феномену самокорекції мовця у процесі породження висловлення на матеріалі сучасного українського спонтанного мовлення у теле - й радіоефірі. Самокорекція трактується як екстеріоризація механізму природного самоконтролю, основана на принципі зворотного зв'язку і пов'язана з активізацією довільної уваги. Виявлено нерівномірне освітлення довільною увагою самоконтролю різних планів мовного знака (домінування значення над формою) і різних рівнів мови (коригується насамперед рівень слова і речення). Самокорекція постає як варіативність поверхневих структур (формальних засобів вираження думки) щодо однієї глибинної структури (смислу). Обґрунтовано прагматичний потенціал вибору мовцем поверхневої структури (національної мови чи її різновиду, лексичного і граматичного значень, граматичної форми, синтаксичної конструкції): самовиправлення спрямовані на зміну релевантних для досягнення немовних цілей комуніканта аспектів висловлення. Досліджено внутрішньомовний і міжмовний різновиди самокорекції. Проаналізовано диференційну ознаку некоординативного білінгвізму - етап перекладу у процесі породження висловлення. Розроблено прогноз інтерферентних помилок в українському мовленні, спричинених впливом російської мови, і на підставі визначених механізмів появи і корекції мовцями таких помилок запропоновано можливі шляхи подолання негативного іншомовного впливу.
Ключові слова та словосполучення: спонтанне мовлення, мовленнєва помилка, прагматична самокорекція, природне керування мовленням, мовленнєвий автоматизм, довільна увага, інтерференція.
Аннотация
Проценко О.В. Прагматическая самокоррекция коммуникантов в украинской спонтанной речи (на материале теле - и радиотекстов). - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2006.
Диссертация посвящена прагмалингвистическому и психолингвистическому аспектам функционирования украинской спонтанной речи в теле - и радиоэфире. Прагмалингвистический подход обусловлен тем, что самокоррекция свидетельствует о выборе коммуникантом определенного языка общения, содержания и формы высказывания с целью воздействия на аудиторию зрителей и слушателей. Психолингвистическая направленность связана с теоретической и практической возможностью глубже исследовать процесс порождения и восприятия речи говорящим на основе анализа явления самокоррекции.
В результате исследования выявлены определенные закономерности процесса естественного управления спонтанной речью. Самокоррекция как экстериоризация механизма самоконтроля соотносится с расширением сферы действия произвольного внимания. Произвольное внимание может включаться до озвучивания, во время озвучивания или после озвучивания ошибочной, неточной, не соответствующей замыслу говорящего вербальной единицы. Самокоррекция коммуниканта реализуется на домоторной стадии речепорождающего процесса (и тогда она влияет на длину пауз), на этапе моторном (говорящий начинает, но не заканчивает слово, высказывание, заметив ошибку) и постмоторном (говорящий, исправляя ошибку, заменяет высказывание иным). В работе выявлена неравномерность освещения произвольным вниманием разных сторон языкового знака (доминирование значения над формой) и разных уровней языка (контролируются прежде всего центральный языковой уровень - уровень слова - и темо-рематическая структура предложения).
В диссертации спонтанные речевые отклонения от нормы и интенций говорящего и их самокоррекция описаны в парадигматическом (в широком значении слова) и синтагматическом аспектах. Освещены экстралингвальные и интралингвальные факторы появления таких отклонений в процессе порождения высказывания и активизации механизма контроля и коррекции.
Самокоррекция говорящего демонстрирует вариативность поверхностных структур (формальных средств выражения мысли), соотнесенных с одной глубинной структурой (смыслом). В работе раскрыт прагматический потенциал операций выбора говорящим поверхностной структуры (национального языка или его разновидности, лексического и грамматического значений, грамматической формы, синтаксической конструкции): самоисправления направлены на оптимизацию единиц и аспектов высказывания, релевантных для достижения неязыковых целей коммуниканта.
В диссертации рассмотрены внутриязыковая и межъязыковая разновидности самокоррекции говорящего. Проанализирован дифференциальный признак некоординативного билингвизма - этап перевода в процессе порождения высказывания. Экстериоризация этапа перевода в спонтанной речи немонолингвов - это операции исправления говорящим не соответственных выбранному языку общения языковых единиц.
Исследование свидетельствует о преобладании в Украине на современном этапе некоординативного типа билингвизма в плане взаимодействия украинского и русского языков и о повышении социального статуса украинского языка. В диссертации осуществлен прогноз ошибок в украинской речи, вызванных влиянием русского языка, и на основании обнаруженных особенностей возникновения и исправления говорящим таких ошибок предложены возможные пути преодоления отрицательного иноязычного влияния.
Ключевые слова и словосочетания: спонтанная речь, речевая ошибка, прагматическая самокоррекция, естественное управление речью, речевой автоматизм, произвольное внимание, интерференция.
Summary
Protsenko O. Pragmatic self-correction of a speakers in the Ukrainian spontaneous speech (on the material of TV and radiotexts). - Manuscript.
Thesis for the Candidate Degree in Philology. Speciality 10.02.01 - Ukrainian Language. - Taras Shevchenko Kyiv National University. - Kyiv, 2006.
The thesis is devoted to the pragmalinguistic and psycholinguistic analysis of a phenomenon of the speaker's self-correction during the process of generation of the expression on the material of modern Ukrainian spontaneous public speech in TV and radio ether. We consider self-correction as the control mechanism based on the principle of returnable connection and corresponded with inclusion of voluntary attention. The dissimilar illustration by voluntary attention of self-control of the different sides of a language sign (domination of meaning above the form) and different levels of language (the level of a word is corrected first of all) is revealed. The self-correction is a variation of surface structures (formal means of expression the idea), which corresponds with one deep structure (sense).
Pragmatic potential of a choice of surface structure (national language, lexical and grammatical meaning, grammatical form, syntactic construction) is stated; the self-corrections are directed to change those aspects of the expression, which are relevant for achievement the extralingual purposes of speaker. The intralinguistic and interlinguistic self-correction was examined.
By the analysis of interlinguistic self-correction the presence of a stage of translation during the process of generation of the speech at asymmetric bilingualism is revealed.
The prognosis of the interferent mistakes in the Ukrainian speech caused by the influence of Russian is elaborated and on the basis of the revealed mechanism of the appearance and the correction of such mistakes the possible ways of overcoming the negative interference are offered.
Key words and combinations of words: spontaneous speech, speech mistake, pragmatic self-correction, natural control by speech, speech automatism, voluntary attention, interference.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Культура мови. Типові відхилення від норми в сучасному українському мовленні на різних рівнях. Уроки зв'язного мовлення у школі. Нестандартні форми роботи на уроках розвитку мовлення. Приклад уроку з української мови "Письмовий твір-опис предмета".
курсовая работа [29,8 K], добавлен 30.04.2009Абревіація як елемент загальної культури, яка має свої традиції, ознайомитися зі станом формування сучасних абревіатурних скорочень, їх типами та моделями. Обґрунтування доцільності використання абревіацій в українському усному і писемному мовленні.
курсовая работа [66,8 K], добавлен 16.03.2014Одоративна лексика як складова частина сенсорної лексики. Її засоби художнього образу, багатство асоціативних образів, уявлень, форм вираження. Класифікація одоративної лексики, застосування у художньому мовленні (на матеріалі поезії Лесі Українки).
курсовая работа [46,6 K], добавлен 27.03.2012Пунктуація в діловій українській мові. Пунктуаційні норми в писемному мовленні фахівців технічної сфери. Використання пунктуаційної системи, особливості їі вживання і функціонування у мовленні фахівців технічної сфери. Виділення речення на письмі.
реферат [49,9 K], добавлен 05.01.2014Визначення головних помилок в українському кіноперекладі та шляхи їх запобігання. Розгляд основних способів перекладу кінофільмів, їх поширення у світі та історичні особливості, аналіз субтитрування та дублювання у контексті доместикації та форенізації.
дипломная работа [998,4 K], добавлен 14.02.2023Речення як вербальний засіб вираження інформації, що слугує комунікативним інтересам мовця. Аналіз результатів дослідження структурних особливостей розповідних складносурядних речень, вербалізованих у діалогічному мовленні персонажів німецького кіно.
статья [23,6 K], добавлен 27.08.2017Поняття культури мовлення. Норми сучасної української мови. Сутність і види білінгвізму (двомовності). Інтерференції в мовленні двомовної особи. Аналіз психічних особливостей породження мовленнєвої діяльності у контексті продуктивного білінгвізму.
реферат [28,1 K], добавлен 23.11.2011Визначення терміну "Займенник" та "Відносний займенник" у німецькій мові. Питальні займенники; приклади питальних займенників і вживання їх у сучасному мовленні. "Man" та "einer", "eine", "eines", "nichts" та "jemand" та вживання їх у мовленні.
презентация [1,1 M], добавлен 15.12.2015Правила написання автобіографії, приклад. Складні випадки керування в службових документах. Особливості узгодження географічних та інших назв з означувальним словом в офіційно-діловому мовленні. Основні правила правопису складних слів, приклади.
контрольная работа [21,0 K], добавлен 06.05.2009Суть асоціативних зв’язків, реалізованих у межах асоціативно-семантичного поля концепту "кохання". Виявлення найчастотніших асоціацій, породжуваних концептом "кохання". Збереження їхнього функціонально-прагматичного навантаження в українському перекладі.
статья [33,5 K], добавлен 07.11.2017
