Функціонування прийменників в українському тексті: морфологічний та семантико-синтаксичний аспекти

де Л^Л(x) містить послідовність символів, а P^Л(x) містить інформацію про вилучення з цієї послідовності символів трьох знакових репрезентантів компонентів прийменникової конструкції - k₁ (ГС), k₂ (прийменник) і k₃ (ЗС). Структура правої частини набуває такого вигляду:

де в Л^С(x) фіксуються граматичні компоненти семантичних станів ГС, прийменника і ЗС, а також квазіграматичний компонент семантичного стану прийменника, в С^С(x) - лексичні та квазілексичні компоненти їхніх семантичних станів. Зв'язки між компонентами семантичних станів ГС, прийменника і ЗС можна представити так:

де G(k₁), G(k₂), G(k₃) - граматичні і квазіграматичні компоненти семантичних станів ГС, прийменника і ЗС, L(k₁), L(k₂), L(k₃) - лексичні і квазілексичні компоненти семантичних станів ГС, прийменника і ЗС, H(k₁), H(k₂), H(k₃) - оператори, які забезпечують зв'язки між цими компонентами семантичних станів складових прийменникової конструкції.

У процесі розробки словникової статті було вирішено подавати граматичні та квазіграматичні компоненти семантичних станів ГС, прийменника і ЗС у лівій частині словникової статті, що зумовлено принципом економності.

Відповідно до цього, схему словникової статті словника можна зобразити так:

Словник передбачається використати в лінгвістичних аналізаторах як джерело лексичної інформації в ідентифікації ЗПЗ у тексті.

ВИСНОВКИ

Залучення УЛКТ до аналізу функціонування мовних одиниць є доцільним і ефективним. Рапрезентативніть корпусу текстів сприяє одержанню статистично вірогідних результатів. У нашому випадку це дало змогу уточнити реєстр складених прийменників на основі сукупності формальних і семантичних ознак (69 одиниць), а також сформувати загальний реєстр прийменників української мови (230 одиниць).

За допомогою сформованих у межах вивчення ЛБД: лінгвістичної бази граматичних омографів з прийменниковим компонентом (ЛБОП), лінгвістичної бази прийменникових сполучень - претендентів на роль складеного прийменника, лінгвістичної бази зон прийменникових зв'язків (ЛБЗПЗ) - було досягнуто такі результати:

§ Дослідження функціонування мовних одиниць у тексті допомогло встановити появу нових лексем або нових значень лексем, зафіксованих у словниках. Розгляд граматичної омонімії прийменників з іншими лексико-граматичними класами слів у мові та в тексті дозволив сформулювати рекомендації щодо пояснення їх у новому академічному тлумачному „Словнику української мови”, а також виявити текстові умови усунення граматичної омонімії згаданих одиниць.

§ Розроблені автором алгоритми стануть частиною морфологічної розмітки УНЛК.

§ Окреслення особливостей прийменникових конструкцій з елімінованим головним словом становить частину дослідження еліпсису. Формалізація їхнього аналізу сприяє автоматичному виявленню еліптичних конструкцій у тексті і зробить ефективнішим автоматичний синтаксичний аналіз тексту.

§ Проаналізовані зони прийменникових зв'язків, визначення кількісних характеристик функціонування прийменників на синтаксичному рівні та виділення формальних ознак розпізнавання прийменників у тексті на основі створеної бази дозволили сформулювати принципи укладання правил ідентифікації зон прийменникових зв'язків у тексті як окремого модуля автоматичного синтаксичного аналізу (АСА).

Із застосуванням теорії семантичних станів встановлено семантичний стан прийменника як реалізацію конкретного семантичного відношення в тексті між головним і залежним словами, зумовлену семантичними станами останніх, що репрезентують об'єкти позамовної дійсності, між якими встановлюється конкретне відношення. Визначені 20 типів семантичних відношень, які поділяються на 131 конкретне семантичне відношення, у вираженні яких бере участь прийменник, лягли в основу побудови електронного семантичного словника.

Відповідно до засад інформаційної теорії лексикографічних систем створено електронний семантичний словник прийменникових конструкцій на основі ЛБЗПЗ з орієнтацією використання його як інструмента семантико-синтаксичного аналізу тексту.

Розроблені алгоритми та семантичний словник будуть використані в роботі морфологічного та семантико-синтаксичного аналізаторів як сервісних програм розмітки УНЛК.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Корпусна лінгвістика / В.А.Широков, О.В.Бугаков, Т.О.Грязнухіна та ін. - К.: Довіра, 2005. - 471 с.

2. Бугаков О.В. Аналіз граматичної омонімії прийменників у мові й у тексті // Мовознавство. - 2004. - № 5-6. - С. 87-98.

3. Бугаков О.В. Усунення граматичної омонімії прийменників в українському тексті // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. - Випуск 11. Книга 1. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. - С. 50-53.

4. Бугаков О.В. Функціонування складених прийменників у тексті // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. - Випуск 34, Ч.1. - Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2004. - С. 333-339.

5. Бугаков О.В. Автоматична ідентифікація складених прийменників в українському тексті // Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика: Зб. наукових праць. - Випуск 11. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2005. - С. 42-48.

6. Бугаков О.В. Зони прийменникових зв'язків у синтаксичній структурі українського речення // Мовознавство. - 2005. - № 5. - С. 75-87.

7. Бугаков О.В. Встановлення зон прийменникових зв'язків в українському тексті (модуль автоматичного синтаксичного аналізу) // Лексикографічний бюлетень. - К., 2006. - Вип. 13. - С. 91-95.

8. Бугаков О.В., Грязнухина Т.А., Рабулец А.Г. Формирование предложных текстоориентированных баз данных на корпусе украинских текстов // Труды международной конференции “MegaLing'2005. Прикладная лингвистика в поиске новых путей”. - СПб.: Изд-во “Осипов”, 2005. - С. 11-16.

Размещено на Allbest.ru