Логіко-граматичні аспекти категорії причини

7. Аналіз реалізації категорії причини в конструкціях паратаксису засвідчив наявність причиново-наслідкових відношень у складносурядних реченнях, де найчастотнішим формальним засобом зв'язку виявився сполучник і, супроводжуваний іноді словами-конкретизаторами тому, через те. Репрезентантами каузативної семантики здатні поставати невласне-зіставлювальні речення, складові частини яких поєднуються сполучником а та граматикалізованими елементами тому, через те, отже, тож, отож, відтак тощо.

8. Одним із конституентів структурування категорії причини є безсполучникові складні речення з недиференційованим синтаксичним зв'язком, у яких причиново-наслідкові відношення постають імпліцитними через відсутність спеціалізованих граматичних індексів - сполучників. Реалізація причинового змісту можлива в конструкціях як типізованої, так і нетипізованої будови.

9. Категорія причини активно реалізується в багатокомпонентних складних реченнях, у яких, як правило, відтворюється цілий ланцюжок взаємозалежних подій, умотивовуються факти. З-поміж зазначених конструкцій переважають три- й чотирикомпонентні, де домінує підрядний зв'язок у поєднанні з сурядним та недиференційованим. Багатокомпонентні складні речення з причиновими відношеннями найбільше зорієнтовані на текстові величини ідентичного змісту.

10. Характерною ознакою категорії причини є можливість імпліцитного вияву. Імпліцитні конструкції відзначаються неспіввіднесеністю плану вираження й плану змісту, а відновлення такої структури можливе шляхом трансформації. Поліпредикативні одиниці імплікованої причиновості не є граматично неповними: хоча окремі елементи не мають формального вираження, однак вербалізовані конституенти вбирають у себе їхню семантику, забезпечуючи смислову достатність.

11. Категорія причини виявляє певну співмірність з текстовою категорією валентності, лівобічні й правобічні засоби витворення якої (як і взаємозумовленість причини й наслідку) уможливлюють змістовий рух тексту. Конститутивний потенціал категорії причини зумовлює з'яву цілісного причиново-наслідкового комплексу, що містить формальні засоби реалізації означеної категорії: лексеми, що містять сему “причина”, юнктурні компоненти, сполучники причинової семантики. Причинові відношення й засоби їхньої реалізації в межах надфразної єдності визначають характер організації складного синтаксичного цілого: наявність кількох каузальних ліній, парцеляція, пуант, включення до структури речення вставлених конструкцій.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Складнопідрядне речення причини як ознака стильової манери Василя Стуса // Актуальні проблеми української літератури і фольклору: Наук.зб. - Випуск 6. - Донецьк: ДонНУ, 2001. - С.245-254.

2. Еволюція поглядів на складнопідрядне речення з підрядним причини // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 9. - Донецьк: ДонНУ, 2002. - С.54-64.

3. Типологія складнопідрядних речень із значенням причини // Вісник Черкаського університету: Зб. наук. праць. Серія: Філологічні науки. Випуск 44. - Черкаси, 2003. - С.104-113.

4. Особливості реалізації причинових відношень у складносурядному реченні // Матеріали міжрегіональної конференції молодих учених. - Горлівка: Вид-во ГДПІІМ, 2003. - С.205-207.

5. Реалізація значення причини в тексті. // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 12. - Донецьк: ДонНУ, 2004. - С.292-295.

6. Типи каузальності у паратаксичних конструкціях // Донецький вісник наукового товариства ім. Шевченка. Т.5. - Донецьк: Східний видавничий дім. - 2004. - С.563-568.

7. Засоби реалізації причинової семантики в тексті // Українське мовознавство: Зб. наук. праць. Випуск 29-30. - К.: Видавничий дім Бураго, 2004. - С.160-164.

8. Імпліцитний вияв каузальних відношень у складному реченні // Функціонально-комунікативні аспекти граматики і тексту. - Донецьк: ДонНУ, 2004. - С.38-44.

Размещено на Allbest.ru