Сучасна українська термінологія маркетингу: семантика та прагматика

З-поміж багатокомпонентних ТС в окрему групу виділяємо новий структурний тип термінів з використанням лапок для оформлення залежних компонентів, що перебувають у відношеннях кореляції з головним компонентом словосполучення: метод “процент від обсягу збуту”; ціноутворення “середні витрати плюс прибуток”.

В основному творення термінологічних словосполучень у терміносистемі маркетингу відбувається у відповідності з тенденцією до оптимізації співвідношення критеріїв “точність” - “короткість”. Питома кількість термінів, характеризованих за кількістю компонентів, перебуває в обернено пропорційній залежності від кількості компонентів у складі терміна: найбільшу частку становлять дво- та трикомпонентні терміни (відповідно близько 63% та 27%), найменшу - які складаються з п'яти і більше компонентів (2,6%). Продукування багатослівних термінів у маркетинговій терміносистемі зумовлене іманентними властивостями самої науки - великою кількістю складних понять, ознаки яких не вкладаються в межі однослівного позначення. Однак, до стандартизації таких термінів слід підходити дуже виважено, ретельно проаналізувавши всі можливості щодо їх скорочення без утрати суті поняття, бо, як показало дослідження, в маркетинговій термінології ще далеко не всі такі можливості вичерпано. УМТ потребує подальшого упорядкування щодо: 1) усунення зайвої синтаксичної синонімії, зокрема, між субстантивно-генітивними та субстантивно-ад'єктивними терміносполученнями: шкала інтервалів - інтервальна шкала; поведінка покупця - купівельна поведінка. Перевагу варто віддати субстантивно-ад'єктивним утворенням як таким, що найбільш послідовно й однозначно виражають атрибутивні відношення; 2) скорочення надміру громіздких лексичних конструкцій за рахунок: а) еліпсису надлишкових для вузької галузі науки означальних компонентів: багатомарочна стратегія маркетингу - багатомарочна стратегія; б) заміни багатослівної прийменниково-іменникової атрибутивної частини однослівним прикметниковим атрибутом: ціноутворення на базі конкуренції - конкурентне ціноутворення; аналіз на основі множинної регресії - множиннорегресійний аналіз; в) заміни багатокомпонентного прийменниково-іменникового атрибута на однослівний іменниковий: ціноутворення на базі аналізу беззбитковості - ціноутворення за беззбитковістю; викривлення, пов'язане з вибіркою - викривлення вибірки; г) заміни багатокомпонентного прийменникового словосполучення складним словом: ціноутворення на основі умов ФОБ - ФОБ-ціноутворення; ґ) деструктуризації зафіксованих багатокомпонентних термінів, утворених об'єднанням в єдине структурне ціле двох самостійних термінологічних словосполучень, у випадках, коли їхній поняттєвий обсяг абсолютно тотожний сумі поняттєвих обсягів кожного окремо взятого двокомпонентного складника, а дефініція, по суті, є тавтологією стосовно зовнішньої форми терміна: встановлення цін на супутні товари; д) уникнення сполучників сурядності шляхом розкладення словосполучень із сурядним зв'язком на самостійні складники, якщо це не супроводжується втратою смислу: споживчі товари і послуги - споживчі товари та споживчі послуги; або заміни сурядних сполучень складними словами, якщо вони вживаються на позначення єдиного, неподільного поняття: небезпеки і можливості - небезпеки-можливості (бо термін означає єдине поняття “прогнозні ситуації”); е) елімінації спільного для групи видових термінів компонента з родовим значенням, який легко домислюється на основі дефініцій: стратегія розширення ринкової присутності, стратегія скорочення продуктової номенклатури - розширення ринкової присутності, скорочення продуктової номенклатури; є) заміни напівпредикативних конструкцій із сполучниками підрядності прийменниковими ТС: гуртовики, які приймають замовлення поштою - гуртовики за поштовими замовленнями; ж) опущення лапок у словосполученнях, утворених на основі прислівного синтаксичного зв'язку кореляції: матриця “швидкість зростання ринку-ринкова частка” - матриця зростання/частка ринку.

У „Висновках” узагальнено результати дослідження, з яких найголовнішими є такі:

Виникнення й формування УТМ зумовлене конкретними суспільно-економічними процесами, що відбуваються в Україні, починаючи з 90-х років минулого століття: розвитком ринкових економічних відносин та наданням українській мові статусу державної.

УТМ створюється на основі виробленої в основному американськими вченими концептуально усталеної понятійної системи маркетингу, а отже, на основі концептуально оформленої англійської маркетингової термінології. На сучасному етапі процес формування української маркетингової терміносистеми ще не закінчився, вона є відкритою, вільною й потребує подальшого упорядкування.

Процеси інтеграції й диференціації, характерні для сучасної науки загалом, зумовили своєрідну стратифікацію маркетингової термінології (входження в систему разом з власне маркетинговими термінами базових загальноекономічних термінів та термінів суміжних галузей знань на основі системонабутих семантичних характеристик).

Лексико-семантичні та структурно-семантичні характеристики термінології маркетингу значною мірою зумовлені типом науки й характером обслуговуваного нею відрізка дійсності. Певні негативні аспекти плану вираження зумовлені іманентними властивостями терміносистеми загалом, тому, для маркетингу як науки описової та молодої більш прийнятним є рівень рекомендацій, аніж суворої регламентації.

УТМ формується на основі тісної взаємодії національного та інтернаціонального, є інтернаціональною за змістом та опирається в своєму розвитку на використання національних мовних ресурсів, що засвідчує досить високий потенціал української мови щодо здатності адекватного відображення специфічних реалій та узагальнення світового наукового досвіду.

УТМ являє собою організовану в структурному і семантичному планах сукупність найменувань, що відображає систему понять теорії маркетингу, обслуговує відповідну ділянку суспільної практичної діяльності й відповідає критеріям поняття “система” загальної теорії систем.

На семантичному рівні системність виявляється в наявності організованої сукупності різних за характером семантичної спільності груп термінів, що перекривають одне одного, та існуванні в межах цих груп мінімальних семантичних об'єднань: гіперо-гіпонімічних, антонімічних та синонімічних парадигм.

На словотвірному рівні системність виявляється у спеціалізації словотвірних засобів та структурних моделей для вираження певних категорій понять і в утворенні термінологічних словотвірних гнізд, часто з багатоступінчастою структурою, що відображають ієрархічну взаємозалежність понять.

Сучасний стан співвідношення системності плану змісту й плану вираження УТМ засвідчує потребу в подальшому внормуванні термінології маркетингу за рахунок елімінації баластних лексичних дублетів, необґрунтованих запозичень, усунення непродуктивних словотвірних моделей, правописної варіантності, а також на основі ширшого залучення національних засобів термінотворення.

маркетинг лінгвістичний термін

Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях

Екстралінгвістична детермінованість формування української маркетингової термінології // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 9. - Донецьк: ДонНУ, 2002. - С. 153 - 157.

Функціонально-семантичні аспекти маркетингового терміна // Ономастика і апелятиви: Зб. наук. праць. Випуск 16. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. - С. 269 - 274.

Адаптація іншомовних термінів у сучасній українській маркетинговій термінології // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. Випуск 5. - Київ: КНЕУ, 2003. - С. 122 - 126.

Вивчення маркетингової термінологічної лексики на заняттях з української мови // Мова і культура: Науковий щорічний журнал. - Випуск 5. - Київ: Вид. Дім Дмитра Бураго, 2002. - Т. V. - С. 292 - 296.

Формування національно-мовної основи української маркетингової термінології в донауковий період // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 12. - Донецьк: ДонНУ, 2004. - C. 275 - 279.

Размещено на Allbest.ru