Конотативна семантика сучасних ідеологічно забарвлених номінативних одиниць (на матеріалі української преси 90-х років ХХ століття)

Щоб привернути увагу через форму й загострити сприйняття конотативного значення, особливістю якого є імпліцитність, формальна невираженість, сучасні публіцисти все частіше вдаються до мовної гри. Вона відбувається на всіх мовних рівнях, однак найчастіше - на лексико-семантичному рівні при полісемії (червоний прапор - червона кров), омонімії (хмара, мороз - Хмара, Мороз), паронімії (прогрес - регрес). У мовній грі використовуються не лише наявні в мові номінативні одиниці, а й утворюються нові, здебільшого внаслідок переоформлення слова за зразком іншого (шовінофреніки, дурнодні), телескопічного словотворення (ідолологія).

Незважаючи на те, що стилістична сема не входить до конотативного макрокомпонента, вона, надаючи різних форм вираження тих самих емоцій, є важливим джерелом збагачення емоційно-оцінних мовних засобів. Так, результатом гри слів є створення в стилістично нейтральному слові додаткового значення для передачі гумористичної, іронічної чи сатиричної експресії, тобто комічна гіперсемантизація слова. Фонові знання - важливий чинник у розумінні змісту мовної гри та розкодуванні її додаткових значень.

ВИСНОВКИ

1. Одна з тенденцій розвитку мовознавчої науки сьогодні - залучення до лінгвістичного аналізу соціальних вимірів - дає змогу глибше проникнути в саму природу мови, повніше виявити умови її функціонування та динаміку розвитку, представити в новому світлі онтологічну картину мови як суспільного явища. На лексико-семантичному рівні української мови доленосні події в житті українського суспільства наприкінці 80-х - на початку 90-х років ХХ століття в сукупності з інтралінгвальними чинниками вплинули на створення нового гетерогенного за концептуальним змістом і мовним оформленням сучасного ідеологічного тезаурусу. Внаслідок потенційної здатності всіх слів мови (універсальних й ідіоетнічних апелятивів і онімів) бути ідеологізованими через необмежену співвіднесеність із референційною сферою описати конотативну семантику ІЗНО можна лише з позицій певного виокремленого ідеологічного узусу, визначивши ступінь співвідношення цінностей, відображених у мовних одиницях цього узусу, зі світоглядно-ментальною ціннісною картиною лінгвонаціональної спільноти. Що більше точок перетину ідеологічних і національних цінностей, то більше можливостей конотативної оцінки закріпитися узуально. У нашій роботі таким став ревіталізований на початку 90-х років національний ідеологічний узус, у межах якого тематично й хронологічно неоднорідні ІЗНО становлять єдине ЛСП на основі спільного конотативного значення, протиставляючись ІЗНО комуністичного ідеологічного узусу.

2. Конотативна еволюція семантики ІЗНО є перманентним явищем у розвитку будь-якої природної мови й відображає здатність останньої втілювати зміну культурно значущих для суспільства орієнтирів. Але порівняно з процесами ідеологізації, деідеологізації, переідеологізації, вторинної ідеологізації в конотативній семантиці ІЗНО радянського періоду, що характеризувалися штучним насадженням ідеологічних, виразно зорієнтованих пейоративних і меліоративних конотацій, у мові сучасної української преси вони відбуваються природніше, без “зовнішнього” силового втручання. З цієї причини чітких меж у відзначених процесах немає: та сама номінативна одиниця може зазнавати впливу різних семантичних модифікацій. Тому йдеться про динамічні процеси мови на синхронному зрізі, про зміни в конотативній семантиці ІЗНО, але не завжди про результати. Однак у деяких ІЗНО, що з'явилися внаслідок процесів реідеологізації, переідеологізації (різні радянізми), можна констатувати не виникнення, а дискретне закріплення відповідної емосеми, оскільки асоціативні семи внутрішньої форми конотативного макрокомпонента є не спорадичними, а стереотипізованими під впливом неофіційного дискурсу радянського періоду.

3. Основну частку сучасних кількісно та якісно багатших (порівняно з радянським політичним дискурсом) ІЗНО становлять не власне лексико-семантичні ідеологічні інновації, а ІЗНО, у конотативній семантиці яких відбулися зрушення в напрямку до реідеологізації, переідеологізації та вторинної ідеологізації. Вони є частковим виявом загальних закономірностей розвитку сучасної лексико-семантичної системи української мови, зокрема тенденцій до демократизації, інтелектуалізації, ревіталізації деяких номінацій і їхньої писемної фіксації. Це відобразилося в збагаченні корпусу ІЗНО розмовними, лайливими словами, західноукраїнськими словами, російськими запозиченнями, фоновими словами української культури та культур інших народів.

У пропріальному просторі характерною ознакою останнього десятиліття стала персоніфікація соціально значущих подій і поява ідеологічно забарвлених універбатів, композитів і суфіксальних дериватів, утворених від прізвищ відомих політичних діячів (колишніх і сучасних).

4. Аксіологічні інновації, які з'явилися внаслідок наведених структурно-семантичних змін у конотативному значенні ІЗНО, є здебільшого носіями негативної або енантіосемічної оцінок, що свідчить про неоднозначне ставлення мовців до нових і старих соціальних реалій та закоріненість у суспільній свідомості радянських ідеологічних стереотипів (квазістереотипів, за В.М. Телією). Але якщо в процесах ідеологізації, переідеологізації домінують пейоративні аксіонеологізми, то в процесі реідеологізації - меліоративні, тому що наявність яскраво вираженої національної специфіки визначає здебільшого позитивність оцінки будь-якого явища з боку носія мови. Про це свідчать також метафоричні (у широкому значенні) контексти як вербалізовані стереотипи уявлень й оцінок певних інтраобразів. У силовому полі сучасного політичного дискурсу - це національно специфічні метафори-символи й органістичні метафори. Стереотипи, які на них ґрунтуються, є завжди позитивними.

5. Дослідження конотативної семантики ІЗНО національного ідеологічного узусу засвідчило перспективність вивчення одного з найбільш дифузійних лінгвістичних концептів - конотації крізь призму етнолінгвокультурології, лінгвоаксіології та соціолінгвістики. Поєднання постулатів цих лінгвістичних сфер із традиційним підходом до конотативної проблематики - ономасіологічним і семасіологічним аспектами структурної лексичної семантики, по-перше, спростовує думку про малозначущість і другорядність конотації, увиразнюючи її важливість як носія етноспецифічної інформації в міжкультурній комунікації, по-друге, дало змогу дослідити складну взаємодію лінгвістичних і соціальних чинників у вторинній номінації, схарактеризувати специфіку конотативних процесів пострадянського періоду, класифікувати тематично й хронологічно неоднорідні номінації, виявити їхні парадигматичні, синтагматичні й епідигматичні зв'язки, простежити, як трансформації конотативного макрокомпонента і його складників семантичної структури ІЗНО пов'язані зі змінами лінгвокреативних орієнтирів соціуму.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

Перифраза як засіб заперечення новомови (на матеріалі української та російської мов) // Проблеми зіставної семантики: Зб. наук. статей. - К.: КДЛУ, 2001. - Вип. 5. - С. 193-197.

Конотативно-ідеологічний потенціал фразеологічних одиниць в тексті // Наука і сучасність: Зб. наук. праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. - К.: Логос, 2001. - Т. ХХV. - С. 245-252.

Лінгвонім українська мова як об'єкт оцінки в сучасному політичному дискурсі // Вісник Київського лінгвістичного університету. Сер. Філологія.- К.: КНЛУ, 2002. - Т. 5. - № 2. - С. 13-19.

Гра слів як лінгвостилістичний засіб комічної гіперсемантизації ідеологізованих лексико-фразеологічних одиниць // Слов'янський вісник: Зб. наук. праць. Серія “Філологічні науки” Рівненського інституту слов'янознавства Київського славістичного університету. - Рівне: РІСКСУ, 2003. - Вип. 4. - С. 76-82.

Склад і семантика ідеологічно маркованих фразеологізмів // Славянская фразеология в ареальном, историческом и этнокультурном аспектах: Материалы международной научной конференции. - Гомель: ГГУ имени Ф. Скорины, 2001. - С. 207-210.

Динамічні процеси у фразеології української мови 90-х років ХХ ст. // Sіowo. Tekst. Czas - VI. Nowa frazeologia w nowej Europie: Materiaіy VI Miкdzynarodowej Konferencji Naukowej. - Szczecin; Greifswald: Wydawnictwo naukowe Uniwersytetu Szczeciсskiego, 2002. - S. 383-387 (у співавторстві з М.П. Кочерганом).

Семантичний процес реідеологізації у мові сучасної української публіцистики // Лексико-граматичні інновації в сучасних слов'янських мовах: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. - Дніпропетровськ: ПБК “ЕКОНОМІКА”, 2003. - С. 174-178.

Конотативно-оцінний аспект ідеологічно забарвлених онімів // Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики: Тези Всеукраїнської наукової філологічної конференції. - Черкаси: ЧІТІ, 2001. - С. 103-104.

Експресивно-оцінна метафора в сучасній українській періодиці (лінгвофілософський аспект) // Мова у слов'янському культурному просторі: Тези доповідей і повідомлень Міжнародної наукової конференції. - Умань: Графіка, 2002. - С. 116-117.

Російські запозичення в сучасній українській періодиці (прагмалінгвістичний аспект) // Традиція і сучасне в українській культурі: Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 125-річчю Гната Хоткевича. - Харків: НТУ “ХПІ”, 2002. - С. 124-125.

АНОТАЦІЯ

Мінчак Г.Б. Конотативна семантика сучасних ідеологічно забарвлених номінативних одиниць (на матеріалі української преси 90-х років ХХ століття). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. - Інститут української мови НАН України, Київ, 2003.

У дисертації пропонується новий комплексний підхід до вивчення конотативної семантики ідеологічно забарвлених номінативних одиниць сучасної української мови пострадянського періоду. Спираючись на теорію мовної номінації, у дослідженні визначено лексико-семантичне поле національного ідеологічного узусу в зіставленні з комуністичним ідеологічним узусом та виявлено структурно-семантичні зміни в конотативному макрокомпоненті ідеологічно забарвлених номінативних одиниць.

Основну увагу в роботі приділено розкриттю специфіки ідеологічно забарвлених номінативних одиниць в ономасіологічному і семасіологічному аспектах з урахуванням головних постулатів лінгвоаксіології, етнолінгвокультурології та соціолінгвістики. Це дало змогу простежити зміни конотативного значення аналізованих номінацій у трьох напрямках - індукування, редукування та субституції і виявити на їх основі п'ять семантико-структурних процесів - ідеологізацію, реідеологізацію, деідеологізацію, переідеологізацію, вторинну ідеологізацію. У межах зазначених процесів класифіковано апелятиви й оніми за таксономічним принципом. Із застосуванням елементів контент-аналізу встановлено перевагу ідеологічно забарвлених номінативних одиниць з негативною чи енантіосемічною оцінкою внаслідок процесів ідеологізації та переідеологізації і з меліоративною - у процесі реідеологізації.

Визначено провідну роль мовних контрастів як засобу увиразнення змін конотативної семантики ідеологічно забарвлених номінативних одиниць в українській пресі 90-х років.

Ключові слова: конотативна семантика, ідеологічно забарвлені номінативні одиниці, конотативний макрокомпонент, соціально-ідеологічна емотивність, національний ідеологічний узус, комуністичний ідеологічний узус, лексико-семантичне поле ідеології.

АННОТАЦИЯ

Минчак Г.Б. Коннотативная семантика современных идеологически окрашенных номинативных единиц (на материале украинской прессы 90-х годов ХХ столетия). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Институт украинского языка НАН Украины, Киев, 2003.

В диссертации предлагается новый комплексный подход к изучению коннотативной семантики идеологически окрашенных номинативных единиц современного украинского языка постсоветского периода. Опираясь на теорию языковой номинации, в исследовании определено лексико-семантическое поле национального идеологического узуса в сопоставлении с коммунистическим идеологическим узусом и выявлены структурно-семантические изменения в коннотативном макрокомпоненте идеологически окрашенных номинативных единиц. Последний состоит из двух микрокомпонентов - собственно семантического элемента и социально-идеологической эмотивности, которая является базовой в структуре лексического значения идеологизированных единиц. Анализ коннотативной семантики идеологически окрашенных номинатем базируется на ином понимании социально-идеологической оценки - не как классового явления, а как воплощения культурной оппозиции “свое” - “чужое”.

Наблюдаются существенные преобразования современного лексико-семантического поля идеологии не только в его маргинальной части, но и в складе ядра, что связано с изменением ценностной картины мира в начале 90-х годов ХХ столетия. Характерной чертой современных идеологизированных номинаций является их национальная своеобразность.

Основное внимание в работе уделяется раскрытию специфики идеологически окрашенных номинативных единиц в ономасиологическом и семасиологическом аспектах с учетом основных постулатов лингвоаксиологии, этнолингвокультурологии и социолингвистики. Такой подход дал возможность проследить изменения коннотативного значения этих номинаций в трёх направлениях - индуцирования, редуцирования, субституции и выявить на их основе пять семантико-структурных процессов - идеологизацию, реидеологизацию, деидеологизацию, переидеологизацию, вторичную идеологизацию. В работе подчеркивается более естественный характер коннотативного значения современных идеологически окрашенных номинативных единиц по сравнению с процессами идеологизации, деидеологизации, переидеологизации, вторичной идеологизации в коннотативной семантике данных номинатем коммунистического идеологического узуса. Впервые в современной украинской лингвистике зафиксирован новый процесс в коннотативной семантике - реидеологизация, которая обусловлена экстралингвальной ситуацией, советской языковой политикой, а также внутриязыковыми факторами. В частности, этот процесс свидетельствует о способности языка не только продуцировать новое, но и регенерировать моменты, связанные с культурной памятью семантики слова.

В ходе анализа этих процессов выделены три типа коннотативного значения - денотативно-коннотативный, коннотативно-денотативный, собственно коннотативный; установлена степень закрепления коннотативных сем в семантике идеологизированных номинаций (окказиональная - узуальная); классифицированы апеллятивы и онимы по таксономическому принципу; отмечены самые продуктивные способы их образования; указано на большой процент идеологизации абстрактных языковых единиц (как социально или оценочно маркированных номинаций, так и социально-оценочно нейтральних). Заслуживает особого внимания процесс апеллятивизации онимов, образованных от имен или фамилий известных бывших и современных политических деятелей.

С применением элементов контент-анализа установлено преимущество идеологически окрашенных номинативных единиц с негативной или энантиосемической оценкой в процессах идеологизации и переидеологизации и с мелиоративной - в процессе реидеологизации.

Самым ярким средством выражения изменений коннотативной семантики идеологически окрашенных номинативных единиц в прессе 90-х годов ХХ столетия являются языковые контрасты: логико-семантические и собственно языковые (игра слов). Описаны три типа отношений между идеологически окрашенными номинативными единицами при логико-семантических контрастах - контрарность, конверсия, корреляция и указано на несколько типов игры слов.

Ключевые слова: коннотативная семантика, идеологически окрашенные номинативные единицы, коннотативный макрокомпонент, социально-идеологическая эмотивность, национальный идеологический узус, коммунистический идеологический узус, лексико-семантическое поле идеологии.

RESUME

Minchak H.B. Connotative semantics of the modern ideologically marked nominative units (in Ukrainian press of the 1990s of the XX century). - Manuscript.

Thesis for Candidate Degree in Philology by speciality 10.02.01 - Ukrainian Language. - Institute of Ukrainian Language of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2003.

This dissertation offers a new complex approach to the study of connotative semantics of ideologically marked nominative units in the Ukrainian language of post-Soviet period. On the basis of the theory of language nomination we single out the ideological lexico-semantic field in the national ideological usage comparing to the one in the communist ideological usage. We highlight the structural and semantic changes in the connotative macrocomponent of ideologically marked nominative units.

On the basis of the main postulates of linguoaxiology, sociolinguistics and ethnolinguoculturology this paper investigates the specific features of ideologically marked nominative units in their onomasiological and semasiological aspects. On these grounds we studied the three directions of the main changes of connotative meanings of these nominations - induction, reduction, substitution. We define the main five structural and semantic processes - ideologization, reideologization, the loss of ideological meaning, the change of ideological meaning, the secondary ideologization. Within the framework of these processes appelatives and onims are classified according to the principle of taxonomy. Using the elements of the analysis of the content we have found out that ideologically marked nominative units with negative and enanthiosemantical estimation have preference due to the processes of ideologization and the change of ideological meaning and those with meliorational estimation have preference due to the processes of reideologozation.

It has been found out that language contrasts are the main means of intensification of the changes of connotative semantics of ideologically marked nominative units in Ukrainian press of the 1990s.

Key words: connotative semantics, ideologically marked nominative units, connotative macrocomponent, social and ideological emotivity, national ideological usage, communist ideological usage, lexico-semantic field of ideology.

Размещено на Allbest.ru