Семантичні, прагматичні та структурні особливості висловлювань із запереченням заперечення (на матеріалі сучасної французької мови)

ВИСНОВКИ

Заперечення заперечення є одним із різновидів подвійного заперечення, що представляє собою у французькій мові співіснування двох чи більше негативних елементів в одному висловлюванні. Заперечення заперечення має місце в тому випадку, коли таке співіснування двох негативних елементів в одному висловлюванні призводить до їх взаємної нейтралізації.

У результаті вживання у висловлюванні конструкцій заперечення заперечення це висловлювання набуває стверджувального змісту, тобто відбувається перехід із негативного поля до позитивного. Інформативне значення висловлювання, що виникає в результаті вживання заперечення заперечення, може бути як еквівалентним стверджувальному, так і може мати характер посиленого/ослабленого твердження.

Відповідно до теорії поліфонії, висловлювання, що містять заперечення заперечення, можуть належати до трьох основних типів заперечення: металінгвістичного, полемічного та дескриптивного.

Висловлювання, що містить заперечення заперечення, у порівнянні з семантично однопорядковим висловлюванням, що не містить заперечення, має більшу аргументативну силу на користь одного й того ж висновку, що може бути зроблений у результаті вживання обох висловлювань.

Семантика заперечення заперечення зумовлена аргументативною (прагматичною) спрямованістю висловлювання, і саме від цієї аргументативної (прагматичної) спрямованості залежить, чи буде інформативне значення висловлювання в результаті вживання двох негативних значень еквівалентне стверджувальному чи ж набуде характеру посиленого або ослабленого твердження. У такий спосіб аргументативна спрямованість висловлювання, що залежить від мовленнєвої стратегії мовця, дозволяє здійснювати вплив на співрозмовника.

Уживання заперечення заперечення в мовленні обумовлено комунікативно-прагматичними інтенціями мовця, в основі яких лежать принцип стимулювання співрозмовника до взаємного розуміння, що є одним з основних принципів остенсивно-інференційної комунікації, й закон вичерпної повноти висловлювання, що відповідає першій максимі якості Грайса.

У ході дослідження структурних особливостей реалізації заперечення заперечення в дискурсі було визначено засоби вираження заперечення заперечення. Заперечення заперечення може бути виражено граматичними й лексико-граматичними засобами, експліцитно й імпліцитно.

При інтеграції ірреальних форм кондиціонала, які являють собою імпліцитно виражені засоби заперечення, з експліцитно вираженими компонентами заперечення висловлювання переводиться в область стверджувальної предикації. Таким чином, було встановлено, що інтеграція ірреальних форм кондиціонала із запереченням є окремим випадком заперечення заперечення.

У дискурсі заперечення заперечення може вживатися в монологічному й діало-гічному мовленні. Взаємна нейтралізація двох негативних значень може здійснюватись як в одному висловлюванні, так і в надфразній єдності, що включає суміжні діалогічні й монологічні репліки.

В результаті вживання заперечення в негативно-оцінних висловлюваннях відбувається зміна поляризації аксіологічного значення висловлювання, наслідком чого є зміщення по оцінній шкалі з негативної зони в позитивну. У ряді випадків заперечення заперечення здатне впливати на зниження категоричності оцінки.

Аналіз оцінних висловлювань, що містять заперечення заперечення, у світлі теорії мовленнєвих актів показав, що вони можуть мати різне актомовленнєве наповнення у залежності від комунікативно-прагматичних намірів мовця. Основним прагматичним типом оцінних мовленнєвих актів, які містять заперечення заперечення, є експресиви. Поряд з експресивами було виділено також такі прагматичні типи як констативи, квеситиви, комісиви і директиви.

У межах дослідження прагматичних і семантичних особливостей оцінних висловлювань, що містять заперечення заперечення, здійснено аналіз уживання заперечення заперечення в рекламному дискурсі. В цьому випадку заперечення заперечення дозволяє домогтися максимального перлокутивного ефекту і сприяє формуванню позитивної оцінної позиції адресата стосовно об'єкта, що рекламується.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНІ В ПУБЛІКАЦІЯХ

1. О некоторых особенностях взаимодействия отрицания отрицания с иллокутивными речевыми актами // Вісник Харківського ун-ту. Сер. Романо-германська філологія. - Харків: Константа. - 1999. - № 435. - С. 100-103.

2. О некоторых особенностях интерпретации высказываний с двумя отрицательными маркерами универсума // Единство системного и функционального анализа языковых единиц: Материалы междунар. конф. (Белгород, 12-13 октября 1999). - Белгород: БГУ. - 1999. - Вып. 4. - С. 59-60.

3. О синтагматическом взаимодействии отрицательных значений в современном французском языке // Актуальні питання лінгвістики та методики викладання іноз. мов: Тези доповідей наук. конф. (Харків, 4-6 лютого 1996). - Харків: Основа. - 1997. - С. 51-53.

4. Отрицание отрицания в оценочных высказываниях // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур: Матеріали VII міжнар. конф. - Сер. Філологічні науки. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2001. - Т.1. - С. 31-32.

5. Прагматична характеристика негативно-оцінних мовленнєвих актів, які взаємодіють із запереченням //Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. - Харків: ХДПУ. - 2000. - Вип. 5. - 57-60.

6. Прагматический аспект интеграции ирреальных форм кондиционала с отрицанием (на материале французского языка) // Вісник Харківськ. ун-ту. Сер. Романо-германська філологія. - Харків: Константа. - 1999. - № 430. - С. 111-114.

7. Проблема отрицания отрицания в современном французском языке // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. - Харків: ХДПУ. - 1998. - Вип. 1. - С. 225-235.

АНОТАЦІЯ

Музейник І.В. Семантичні, прагматичні та структурні особливості висловлювань із запереченням заперечення (на матеріалі сучасної французької мови). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05. - романські мови. - Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню семантичного, прагматичного й структурного аспектів заперечення заперечення в сучасній французькій мові. Було здійснено комплексне дослідження висловлювань із запереченням заперечення у французькій мові в межах інтегративної прагматики. В результаті вживання у висловлюванні двох негативних значень це висловлювання набуває стверджувального змісту, тобто відбувається перехід із негативного поля до позитивного. Таким чином, інформативне значення висловлювання, що виникає в результаті вживання заперечення заперечення, може як бути еквівалентним стверджувальному, так і мати характер посиленого/ослабленого твердження.

В дисертації визначено прагматичні характеристики заперечення заперечення і виявлено залежність семантичного результату вживання у висловлюванні двох негативних значень від аргументативної (прагматичної) спрямованості висловлювання. У процесі дослідження особливостей реалізації заперечення заперечення в сучасному французькому дискурсі було визначено засоби вираження заперечення заперечення. Було здійснено аналіз прагматичних та семантичних особливостей оцінних висловлювань, що містять заперечення заперечення, у французькому дискурсі й у рекламі, зокрема.

Ключові слова: заперечення заперечення, інформативне значення, еквівалентне/посилене/ослаблене твердження, позитивне поле/ негативне поле, аргументативна (прагматична) спрямованість, аргументативна сила, остенсивно-інференційна комунікація, інтеграція, негативно-оцінне висловлювання.

Музейник И.В. Семантические, прагматические и структурные особенности высказываний с отрицанием отрицания (на материале французского языка). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.05. - романские языки. - Киевский национальный лингвистический университет, Киев, 2003.

Диссертация посвящена исследованию семантических, прагматических и структурных особенностей высказываний с отрицанием отрицания во французском языке.

В значительной части исследований, посвященных проблеме лингвистической категории отрицания, в основном рассматриваются ее основные функциональные значения. В связи с этим изучение вторичных функций отрицания, то есть случаев, когда формы отрицания употребляются не для выражения его основного категориального значения, приобретает особую актуальность. В употреблении подобных форм отрицания особое место занимают конструкции отрицания отрицания.

В результате проведенного комплексного анализа высказываний с отрицанием отрицания на материале французского языка получены новые данные об их структурных, семантических и прагматических характеристиках, а также установлена их взаимосвязь и взаимозависимость.

В ходе исследования было выявлено, что при употреблении в высказывании двух отрицательных значений высказывание приобретает утвердительный смысл, при этом информативное значение высказывания может как быть эквивалентным утвердительному, так и иметь характер усиленного/ослабленного утверждения.

Были определены прагматические характеристики отрицания отрицания и выявлена зависимость семантического результата употребления в высказывании двух отрицательных значений от аргументативной (прагматической) направленности высказывания, определяемой речевыми стратегиями говорящего. В основе прагматической направленности высказывания лежат принципы остенсивно-инференциальной коммуникации, а также закон исчерпывающей полноты высказывания.

В процессе исследования структурных особенностей реализации отрицания отрицания во французском дискурсе были определены средства выражения отрицания отрицания. Отрицание отрицания может быть выражено грамматическими и лексико-грамматическими средствами, эксплицитно и имплицитно.

В дискурсе отрицание отрицания может употребляться в монологической и диалогической речи. Взаимная нейтрализация двух отрицательных значений может осуществляться как в одном высказывании, так и в сверхфразовом единстве, включающем смежные диалогические и монологические реплики.

Был проведен анализ прагматических и семантических особенностей оценочных высказываний, содержащих отрицание отрицания. В результате употребления отрицания в негативно-оценочных высказываниях происходит явление обратной поляризации аксиологического значения высказывания, то есть смещение по оценочной шкале из отрицательной зоны в положительную. Были установлены основные прагматические типы оценочных речевых актов, содержащих отрицание отрицания.

В рамках исследования оценочных высказываний, содержащих отрицание отрицания, была выявлена семантико-прагматическая роль отрицания отрицания во французском рекламном дискурсе. Было установлено, что употребление отрицания отрицания в рекламных слоганах приводит к усилению их перлокутивного эффекта, что способствует достижению главной коммуникативно-прагматической цели рекламного дискурса - формированию положительной оценочной позиции адресата.

Ключевые слова: отрицание отрицания, информативное значение, эквивалентное/усиленное/ослабленное отрицание, положительное/ отрицательное поле, аргументативная (прагматическая) направленность, аргументативная сила, остенсивно-инференциальная коммуникация, интеграция, негативно-оценочное высказывание.

Muzeynik I.V. Semantic, Pragmatic and Structural Peculiarities of Utterances with Double Negation in Modern French. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in Philology, speciality 10.02.05 - Romance Languages. - Kyiv National Linguistic University, Kyiv, 2003.

The thesis focuses on the study of semantic, pragmatic and structural aspects of utterances with double negation in Modern French. The comprehensive analysis of utterances with double negation in Modern French was carried out from the integrated pragmatics' perspective. Due to the use of two negative meanings in an utterance the utterance acquires an affirmative sense, resulting in its transition from the negative field to the positive one. Thus, the informative meaning of an utterance that emerges as a result of double negation can remain both identical to the affirmative one or gain a semantic shade of intensified/weakened affirmation.

In the thesis, semantic and pragmatic features of double negation are determined, the dependence of semantics of an utterance with two negative meanings from its argumentative (pragmatic) purpose is revealed. In the course of examining the peculiarities of double negation realization in Modern French discourse, means of double negation have been established. Semantic and pragmatic peculiarities of evaluative utterances with double negation in French discourse and in advertisements in particular were also defined.

Key words: double negation, informative meaning, equivalent/intensified/weakened affirmation, positive field, negative field, argumentative (pragmatic) purpose, argumentative force, ostensible-inferential communication, integration, utterance of negative evaluation.

Размещено на Allbest.ru