Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект

Набір прототипових концептуальних схем, що структурують різні ізотипові образні простори американської поезії, розглядаємо як прототипову модель образного простору останньої.

У цьому образному просторі особливе місце займає концепт ЖИТТЯ, який репрезентовано дванадцятьома прототиповими концептуальними схемами, кожна з яких є концептуальною базою сукупності відповідних ізотипних СПО.

Кожна стулка віяла представлена прототиповою концептуальною схемою, яка є узагальненим змістом цілої низки СПО, розміщених в ньому за принципом членів прототипової категорії. Це означає, що ізотиповий образний простір має центр і периферію. В його центральній частині розташовані СПО, які втілюють лише одну прототипову концептуальну схему Як правило, такі СПО характеризуються простотою синтаксичної будови, тобто обіймають словосполучення або просте речення. На периферії образного простору знаходяться СПО, концептуальна структура котрих має більше ніж одну концептуальну схему, а на синтаксичному рівні вони представлені складними реченнями або складним синтаксичним цілим, що охоплює строфу чи цілий поетичний текст.

За аналогічною методикою можна окреслити образні простори інших концептуальних референтів (наприклад, ЛЮБОВ, ПРИРОДА, ЛЮДИНА тощо), втілених у словесних поетичних образах американської поезії.

Розділ ІІІ. “Типологія словесних поетичних образів в американській поезії”. В образному просторі американської поезії виділяються архетипні, стереотипні, ідіотипні й кенотипні СПО, які виокремлюються нами на основі комплексу критеріїв - функціонального, семантичного, синтаксичного й когнітивного. Провідним виявляється когнітивний критерій, що передбачає розрізнення типів знань, опредметнених у словесній тканині образів. Архетипні СПО втілюють емоційно навантажені передзнання та знання фольклору, біблійних й міфологічних сюжетів, стереотипні образи - аксіологічно забарвлені знання про світ взагалі. Нові СПО, ідіотипи й кенотипи, окрім знання про світ, передбачають залучення також і знань про мову, про можливості маніпулювання мовними одиницями в межах лінгвістичної та поетичної компетенції автора й читача.

Семантичний критерій, за яким шляхом концептуально-семантичного моделювання визначається узагальнений зміст СПО, дозволяє виявити категоріальні концептуальні схеми, на котрих ґрунтуються різні типи образів, та окреслити конфігурації образного простору американської поезії.

Так, сукупність архетипних концептуальних схем окреслює міфопоетичний шар американської поезії різних літературно-стильових напрямів. Прототипові концептуальні схеми втілюють усталені форми поетичного мислення, що є базою створення стереотипних СПО. Ідіотипні концептуальні схеми відбивають особливості когнітивного стилю різних поетів.

Синтаксичний критерій класифікації СПО враховує особливості синтаксичного впорядкування компонентів суб'єктної й об'єктної частини образу в словесній тканині поетичного тексту.

Субкатегоризація кожного з типів СПО проводиться за функціональним критерієм та видами мапування, що лежать в основі формування того чи іншого образу. У когнітивній лінгвістиці мапування (mapping) тлумачиться як проекція структур знання з однієї концептосферы на іншу, як аналогове мапування ознак і властивостей сутностей царини джерела на онтологічно споріднені сутності царини мети (G. Lakoff, M. Johnson, J. Grady, Z. Kхvesces, M. Freeman).

У нашій роботі крім аналогового виділяємо й інші види мапування, розмежовуючи концептуальне (аналогове, субститутивне, контрастивне, наративне) й мовне (конструктивно-творче). Кожен вид мапування втілює той чи інший вид поетичного мислення. Так, в основі аналогового (атрибутивного, релятивного і ситуативного) мапування лежить аналогове поетичне мислення, що дозволяє проектувати ознаки, відносини і події однієї області знання на іншу: “The shoots green as paint and leaves like tongue” (Logan). Субститутивне мапування розуміється як заміщення цілого частиною, однієї структури знання на іншу в ході реалізації асоціативного поетичного мислення: “There'll be many a dry eye at his funeral” (Sandburg). Парадоксальне поетичне мислення є основою контрастивного мапування, внаслідок чого одна царина знання чи зіштовхується, чи перехрещується з іншою: “My father moved through griefs of joy” (cummings). Нарративне мапування розглядається як проектування сюжету чи мотиву художнього твору, історичної або повсякденної події життя на зміст поетичного образа шляхом їхнього переосмислення в ході параболічного чи эссеистического поетичного мислення: “She stared at him in a “Et-tu-Brutus” look” (Snyder). І нарешті, конструктивно-творче мапування трактується в роботі як обігравання потенційних синтагматичних і парадигматичних властивостей мовних одиниць шляхом їхнього проектування на семантико-синтаксичну структуру СПО: “He sang his didn't and danced his did”(cummings).

Виявлення видів мапування служить визначенню функцій образу всередині кожного з типів СПО, додатковим критерієм розмежування типів образів.

Архетипними вважаються в роботі словесні поетичні образи, які відображають міфопоетичну картину світу в американській поезії. Вони класифікуються на образи-сюжети й образи-символи, в яких шляхом наративного мапування втілюються міфологічні, біблійні та фольклорні знання про світ. Для архетипних СПО-символів характерною є сугестивна функція. Остання розуміється нами як створення емоційного напруження, яке виникає через вживання амбівалентних символів. Наприклад, СПО “Life is a bowl of cherries” (Sandburg) -“Життя - це чаша з вишнями” - потребує знання змісту символів у англосаксонській та скандинавській традиціях, де вишня, так само як і яблуко, символізують плоди пізнання добра і зла, дари (Дж.Тресиддер).

Архетипні СПО-сюжети виконують пізнавально-творчу функцію, оскільки відображаючи явища й події міфопоетичної картини світу, вимагають активізації фонових, культурно-енциклопедичних знань. Так, у СПО “What America did you have when Charon quit poling his ferry and you got out on a smoking bank and stood watching the boat disappear on the black waters of Lethe” (Ginsberg), - початок освоєння Нового Світу американцями, відчуття невідомого й ті труднощі, з якими прийдеться зштовхнутися першим поселенцям, передаються А. Гінзбургом через проектування на словесний поетичний образ міфологічного сюжету про Харона, який перевозив душі в інший невідомий світ.

Ядром архетипів є міфологема. Розгортання міфологеми здійнюється шляхом наративного мапування через параболічне осмислення сюжетів, мотивів і символів, що містяться в Біблії, міфах та інших шедеврах світової культури. Сигналами наявності архетипних образів слугують власні назви та цитації з названих джерел, які використовуються поетами як стилістичний прийом алюзії. Так, наприклад, у СПО “Mother Marie Theresa / Like Proserpina, who fell / Six months a year from earth to flower in hell” (Lowell) - образ Матері Терези створюються через алюзію на архетипний сюжет про римську богиню рослинності Прозерпіну, аналога грецької богині Персефони, котра символізує щорічне відродження природи, плідність, доброту й благодійність.

Наративне мапування архетипного сюжету припускає його проектування на СПО як у незмінному, так і перефразованому вигляді. Так, Г. Лонгфелоу послуговується прямою цитацією з Біблії “Life is real! Life is earnest! / And the grave is not its goal; / Dust thou art to dust returnest, / Was not spoken of the soul” (Longfellow). У словесних поетичних образах К.Сендберга цитації із Біблії адаптовані до сучасної англійської мови: “Dust to dust, and ashes to ashes and then an old silence and a useless silence” (Sandburg) та використані для створення іронії: “In the poolrooms the young hear, “Ashes to ashes, dust to dust, If the women don't get you then the whisky must” (Sandburg).

Стереотипними вважаються в роботі усталені, вкорінені в поетичній свідомості СПО, в яких містяться багатократно повторювані елементи з віршованих текстів різних літературно-стильових напрямів. Основними функціями стереотипних образів є аксіологічна й характерологічна.

Стереотипні СПО - це колективне свідоме, що формує поетичну традицію. Вони побудовані за усталеними поетичними формулами, що відображають синкретичне, аналогове й асоціативне поетичне мислення, втілене в постійно повторюваних епітетах: “the blue clear sky”, “the bright golden sun”, “star eyes”, “pearl fog”, “the silver moon”, “gloomy fate”, “bitter days”, “the doggy life”, “sunny smile”; поетичних порівняннях: “cold as a stone”; “pretty as a flower”; “as whіte as snow”; оксиморонах: “sinful pleasure”, “painful pleasure”, “sweet sorrow”, “the living death”.

Стереотипні СПО поділяються нами на універсальні, культурно-специфічні й авторські. До універсальних відносимо СПО, що створені за допомогою постійних тавтологічних епітетів, у семантиці яких простежується тотожність ознак і властивостей, описуваних ними предметів. Наприклад, у стереотипних образах “thundering noise” та “chilling cold” обидва компоненти мають однакову сему “шум”, “холод” - відповідно.

Культурно-специфічні стереотипні поетичні образи формуються шляхом атрибутивного мапування певних властивостей тварин (зооніми) та рослин (фітоніми). У кожній мові, й в англійській зокрема, фітоніми й зооніми, крім своїх номінативних значень, наділені ще й символічними, які виражають своєрідність світовідчуття та світорозуміння народу. Виявлення культурно-специфічних СПО дає можливість встановити міжкультурні відмінності поетичного мислення. Культурно-специфічні СПО є ядром національної культури, центром образного простору американської поезії. В них віддзеркалені головні цінності американського образу життя й особливості менталітету американців.

Авторськими вважаємо стереотипні поетичні образи, які набули афористичності завдяки систематичному цитуванню оригінальних СПО в творах інших авторів. Діалектика функціонування стереотипу полягає в тому, що, з одного боку, в своєму формуванні вони запозичують культуреми пареміологічного фонду культури людства, а з другого - вони самі прагнуть стати крилатими виразами. Так, наприклад, джерелом формування СПО Р.Фроста “Good fences make good friends” у вірші “Mending Wall” “Сусіда добрий, якщо тин високий” є відоме англійське прислів'я “My house is my castle” - “Мій дім - це моя фортеця”. Але з часом, завдячуючи простоті синтаксичної структури та укоріненості спільних знань у автора й читача про певний фрагмент дійсності, цей словесний поетичний образ Р.Фроста увійшов у загальний культурний фонд американського народу.

Серед стереотипних “крилатих” словесних образів, які ми кваліфікуємо як авторські, на особливу увагу заслуговують ті, що втілюють загальнолюдські істини: “Publication is the auction of the Mind of Man” (Dickinson); “It is equal to live in a tragic land / To live in a tragic time” (Stevens); “He who is ridden by a conscience / Worries about a lot of nonscience” (Nash); “Purity is obscurity” (Nash); “Keep away from the little deaths” (Sandburg).

Новообрази максимально віддаляються від стереотипу, це пізнавально-творчі структури, які приводять до виникнення нового образного поняття (ідіотипи) або нового вузла у концептуальній сітці понять (кенотипи).

В ідіотипних і кенотипних словесних поетичних образах простежуються різні лінгвокогнітивні процеси й операції створення новизни.

Формування ідіотипних СПО пов'язано з процесами категоризації і вербалізації, головним чином з лінгвокогнітивними операціями наративного й конструктивно-творчого мапування на фонологічному, лексичному, морфологічному й синтаксичному рівнях. Натомість створення кенотипного образу характеризується процесами й операціями на передконцептуальному й текстовому рівнях.

Так, новизну ідіотипних СПО на концептуальному рівні забезпечують лінгвокогнітивні операції спеціалізації й модифікації, що ведуть до трансформації прототипових концептуальних схем, котрі лежать в основі стереотипних або архетипних СПО. Наприклад, стереотипний образ: “the river of life”, концептуальна структура якого представлена прототиповою схемою ЖИТТЯ Є ВОДНИЙ ПОТІК, набуває оригінальності й свіжості в поезії модерну завдяки ряду перетворень у концептуальній і вербальній іпостасях образу. Модифікація прототипової схеми за рахунок концептів ЯКІСТЬ, ІНТЕНСИВНІСТЬ, РУХ забезпечує формування ідіотипних СПО: “Life is a sticky river” (Milley); “life's clear stream” (Frost); “a waterfall of nights” (Ashbery).

Основною лінгвокогнітивною операцією створення новизни ідіотипних образів є конструктивно-творче мапування, тобто проектування потенційних властивостей мовних одиниць на словесну тканину образів у поетичному тексті. Так, створенню новизни словесного поетичного образу “Life is a run-on sentence” (Finegan), що ґрунтується на архетипному образі “Книга життя” - “The Book of Life” сприяють заміна об'єкта образу, втіленого в слові книга, на новий, виражений словом речення - sentence, і додавання до нього означення що біжить - run-on. Використання неологізму run-on у ролі епітета та полісемія самого слова sentence надає додаткового змісту всьому образу, в результаті чого останній може бути інтерпретований подвійно, як “Життя є реченням, що біжить, наче рядок у тексті або на моніторі комп'ютера” (завдяки асоціативному зв'язку між on-line і run-on), і як “Життя - це вирок, що наближається”.

У СПО К. Сендберга: “The dead say nothing / And the dead know much / And the dead hold under the tongue / A locked-up story” (Sandburg) - “Мертві нічого не говорять /Але мертві знають багато чого /Й мертві тримають під язиком / Закриту розповідь [тобто закриту книгу життя, закінчену історію життя - Л.Б.]” - архетипний образ “The Book of Life” одержує нове тлумачення завдяки наративному мапуванню міфологічного сюжету про Харона. Перевозячи душі померлих через річку забуття Стікс, він брав з них платню - монету, котру вони тримали під язиком - hold under the tongue. Ось чому під час похоронного обряду давні греки клали під язик небіжчиків монету - платню Харонові за переїзд у світ тіней (А.А. Тахо-Годі). Використання К. Сендбергом словосполучення a locked-up story замість архетипного the book of life та інакомовного вираження міфологічного сюжету (параболи) - the dead hold under the tongue - додає образу книга життя новизни. Формування й осмислення образу “the dead hold under the tongue a locked-up story” як закрита книга життя, вичерпана історія життя, заблокована інформація і, нарешті, як цінність досягається шляхом параболічного осмислення та компресії інформації міфа про Харона через субститутивне мапування властивостей, що приписуються монеті, на характеристику концепту ЖИТТЯ.

Апогеєм поетичної творчості є не лише нове висвітлення старих істин, а й створення таких образів, які не мають аналогів, призводять до порушення й навіть руйнування усталених поглядів на звичні явища й події життя, на процеси, що відбуваються в світі, та які викликають раптове осяяння в розумінні суті речей. Такі СПО ми називаємо кенотипами. Вони здійснюють “концептуальний прорив” у поняттєвій системі людини, обумовлений появою нового концепту або нового значення слова. Наприклад, у СПО У.Стівенса: “It was evening all afternoon” (Stevens) -“І весь день був сумним” - поетичний образ суму й печалі створюється за допомогою зштовхування антонімів evening і afternoon, внаслідок чого у слові evening виникає додаткове значення - сум.

У формуванні й осмисленні кенотипів простежуються три основних напрями. Перші два стосуються нових СПО, значення яких локалізовані в межах одного слова або всього СПО, їх новизна обумовлена або прирощенням значення в номінативних одиницях, або руйнуванням архетипних концептуальних схем. Третій спосіб формування кенотипу пов'язаний з розосередженням змісту кенотипу в образному просторі всього тексту.

Так, наприклад, у словесних поетичних образах Е. Камінгса: “septemberings arms of the year” (cummings ) - “щедрі руки року”; “his april touch drove sleeping selves to swarm their fates” (cummings) - “його ніжний дотик збудив сплячі я, щоб примусити боротися проти долі” - прирощення значення в словах septembering та april здійснюється завдяки конверсії іменника в прикметник, що пояснюється тенденцією лексичних одиниць англійської мови до функціональної переорієнтації (А.Е. Левицький).

У словесному поетичному образі У.Стівенса “The imperfect is our paradise” (Stevens) - “Недосконалість - наша благодать” - простежується руйнування архетипної схеми ДОСКОНАЛІСТЬ/ГАРМОНІЯ Є РАЙ на нову концептуальну схему БЛАГОДАТТЮ Є НЕДОСКОНАЛІСТЬ.

Формування кенотипів, зміст яких є розосередженим, відбувається через взаємодію образів у всьому образному просторі поетичного тексту. Суб'єкт кенотипного образу, як правило, міститься в заголовку вірша, а його об'єктна частина реконструюється шляхом інтеграції окремих СПО, що розосереджені по всій тканині тексту.

Розкриємо механізми створення такого кенотипного СПО на прикладі вірша Ендрю Лоренса (A. Lawrence) “Peoplization of America” - “Становлення народу Америки”:

I am part of that Power, not understood

Which always wills the Bad and always works the Good

New page was turned

When Twins were ruined.

Bіnladenism up-turned

Great Chain of Being

Manunkind new messia cured

And strong you-i peoplize the living

Смисл кенотипу “переростанню населення Америки у народ, в американську націю, її “людянизації” сприяє спільна біда, що лікує людей від нелюдяності, відчуження” генерується через взаємодію й взаємовплив всіх образів поетичного тексту.

Образний простір наведеного вірша побудовано шляхом конвергенції і дивергенції різних видів і типів СПО, які сполучаються між собою через суположення. Стереотипний СПО “New page was turned” є результатом конвергенції концептуальної метонімії - сторінка життя (ЧАСТИНА) стоїть замість життя (ЦІЛЕ) та концептуальної метафори ЖИТТЯ Є КНИГА, яка лежить в основі архетипного образу “The Book of Life”, взятого з Біблії “Another book was opened, which is the Book of Life” (Revelation 20:12). Розміщений у сильній позиції поетичного тексту (І.В. Арнольд), цей образ слугує орієнтиром, відправною точкою (vantage point) у перспективізації (R. MacLaury) кенотипу та в стратегії реконструкції образного простору вірша.

Ідіотипний СПО “Bіnladenism up-turned Great Chain of Being” також поєднує метафору й метонімію, підґрунтям яких виступають базові концептуальні схеми: ЖИТТЯ Є РУХ і ЖИТТЯ Є ВМІСТ (метафоричні) та ТЕРОРИЗМ стоїть замість ЗЛО (метонімічна). Словесна метонімія Bіnladenism, за якою стоїть концептуальна інтеграція метафори-персоніфікації БЕН ЛАДЕН Є ЗЛО й метафори-ототожнення ТЕРОРИЗМ Є ЗЛО, втілюється в словесну тканину тексту через конструктивно-творче мапування мовних одиниць Bіnladen і terrorism шляхом компресії. Словесний вираз Great Chain of Being - Великий ланцюг буття є універсальний культурний код, що має витоки з античності й включає набір базових концептуальних метафор, через які осмислюється буття (G. Lakoff, M. Turner). У контексті вірша завдяки взаємодії метонімії Bіnladenism з дієслівною метафорою up-turned Great Chain of Being та асоціації з відомими подіями, викликаної поетичним рядком When Twins were ruined, текстовий СПО наповнюється змістом “Події 11 вересня перевернули звичний хід американського життя, похитнули віру американців у стабільність і непорушність їх цінностей”. Зруйнування Всесвітнього Торгового Центру, розташованого у хмарочосах-близнюках, символізує спробу знищення віри у стабільність і непорушність економічної міцності США.

Дивергенція образів, завдяки якій виникає ефект напруженого очікування (О.П. Воробйова), зумовлена появою ідіотипного словесного поетичного образу-оксиморону “Bіnladenism, new messia” та кенотипного образу-метафори “And strong you-i peoplize the living” - “І сильні разом-ми олюднюєм буття”, або “І сильні всі я-і-ти будуємо націю з тих, хто живе”. Конвергенцію образів у поетичному тексті забезпечує інтертекстуалізації, що проявляється у використанні образів Е. Камінгса Manunkind, you-i та епіграфу, в якому СПО Й. Гете “Я той, що завжди хоче зла, та вічно сотворяє благо” перегукується з оксиморонним образом “Бенладенізм - новий месія, вилікував нелюдяність” - “Bіnladenism, new messia, cured manunkind”. Рамкова композиція, що створена розміщенням у сильних позиціях (на початку і в кінці тексту) однакових за змістом образів “Peoplization of America” та “you-i peoplize the living” також сприяє конвергенції образного простору.

Специфіка формування й осмислення кенотипу передбачає активізацію співтворчості автора й читача. Його зміст збагачується новими смислами залежно від фонових знань читача, від схем закріплення (reinforcement) та оновлення (refreshment) як форматів репрезентації структур знання, що активуються під час реконструкції образного простору поетичного тексту (G. Cook, E. Semino). В аналізованому вірші закріплення схеми знань забезпечується стереотипами, що втілені в образах “New page was turned”, “Great Chain of Being. Оновлення схеми знань виникає завдяки стилістичному прийому висунення, актуалізованому в неологізмах Е. Лоренса peoplize, Е. Камінгса you-i, що модифікує прототипове прочитання тексту й вимагає змін у стратегії й тактиці інтерпретації. Ефект очуднення (Б.В. Шкловський) зумовлює високий ступінь емотивності поетичного тексту, сприяє нарощенню інтенсивності, так званому “емотивному крещендо” (R.Tsur). Останнє, в свою чергу, активує нову схему, схему осяяння, як структуру, що встановлює зв'язок між операціями категоріального й передкатегоріального характеру. Осяяння як евристичний механізм творення нового смислу є позасвідомою когнітивною операцією, здійснення якої забезпечується в наведеному вірші конструктивно-творчим мапуванням мовних значень суфіксів -ization, -ize - дія, об'єднання на іменник people - люди, народ.

Таким чином, наявність у віршованому тексті кенотипу, смисл якого вилучається шляхом взаємодії різних типів СПО, сприяє закріпленню та оновленню схем знання та породжує нове знання шляхом осяяння.

Дослідження словесних поетичних образів у світлі когнітивної поетики із залученням міждисциплінарних знань дозволило встановити характер взаємодії між поетичним мисленням і його словесним втіленням та стверджувати, що якщо “метафорами ми живемо”, то словесними поетичними образами ми розуміємо життя.

ВИСНОВКИ

Еволюція СПО, його онтологічні й гносеологічні властивості зумовлені змінами типів художньої свідомості та розвитком видів поетичного мислення - від синкретичного міфопоетичного мислення в архаїчну епоху його становлення до аналогового й асоціативного в канонічний період розвитку та парадоксального, параболічного й есеїстичного поетичного мислення на індивідуально-творчому етапі поетичної творчості.

Види поетичного мислення впливають на характер СПО в аспекті використання експресивних засобів і стилістичних прийомів їхньої побудови та визначають основні тенденції віршованого мовлення в різних літературно-стильових напрямах.

Формування нових видів СПО - параболи й метаболи - викликане тенденціями віршованого мовлення до конвергенції, що виражається в концентрації тропів й активізації стилістичних фігур у межах окремого відрізка поетичного тексту, та дивергенції, яка проявляється в розосередженні образів по всій тканині поетичного тексту.

Механізми створення новизни СПО базуються на низці лінгвокогнітивних процесів, операцій і процедур, які забезпечують їх формування й функціонування у віршованому тексті. СПО як тривимірна величина, яка інтегрує передконцептуальну, концептуальну та вербальну іпостасі, гнучко змінює свої контури залежно від когнітивних і мовних операцій, що домінують у формуванні образу, а також від виду поетичного мислення, котрий зумовлює характер і напрям лінгвокогнітивних операцій мапування. Останні розуміються в роботі як концептуальне проектування та семантичне накладення структур знань про властивості й ознаки об'єктів і явищ навколишньої дійсності, опредметнених у номінативних одиницях суб'єктної та об'єктної частини СПО.

Залежно від видів поетичного мислення та концептуальних тропів, які є когнітивною базою СПО, виокремлюються різні види мапувань. Аналогове (атрибутивне, релятивне й ситуативне), субститутивне, контрастивне й наративне мапування пов'язані з концептуально-семантичною структурою СПО, тоді як конструктивно-творче відбиває його мовні властивості. Конструктивно-творче мапування слугує причиною семантичних змін і зсувів, що відбуваються у словесній тканині поетичного тексту внаслідок загальних тенденцій американського віршованого мовлення до аналітизації та синтезації, демократизації та елітаризації.

Реконструкція концептуальної сторони СПО уможливлює вияв прототипових концептуальних схем, що, в свою чергу, дозволяє окреслити окремі фрагменти прототипової образної картини світу американської поезії.

Різні типи СПО американської поезії складають її образний простір. У його межах виокремлюються ізотипові простори СПО, що вміщують архетипні, стереотипні, ідіотипні та кенотипні образи.

Архетипні СПО американської поезії відображають міфопоетичну картину світу. Стереотипні СПО, підґрунтям яких слугує синкретичне поетичне мислення, відбивають усталені прототипові схеми віршованого мовлення, вкорінені в художній свідомості внаслідок довгого історико-культурного розвитку поезії. Ідіотипні СПО є результатом індивідуально-творчого осмислення світу. Кенотипні СПО руйнують звичні концептуальні схеми, їх смисл створює концептуальний прорив у поняттєвій системі людини, в них відбита кристалізація нового досвіду людства.

Основні положення дисертації висвітлені в публікаціях автора:

1.Словесний поетичний образ в історико-типологічній перспективі: лінгвокогнітивний аспект: Монографія. - Херсон: Айлант, 2002. - 368 с.

2.Image Space of the Textual World of Contemporary American Poetry: Навчальний посібник з інтерпретації художнього тексту для студентів факультетів іноземних мов. - Херсон: Айлант, 1997. - 184 с.

3.Інтерпретація та переклад поетичного тексту: Навчальний посібник для магістрів та аспірантів факультетів іноземних мов. - Херсон: Айлант, 2001. - 92 с.

4.Поэтический словесный образ в свете прототипической семантики (на материале текстов современной американской поэзии) // Вісник Черкаського університету. Серія “Філологічні науки”. - Випуск 7. - Черкаси. - 1998. - С. 46-58.

5.Новообразы в современной американской поезии (лингвокогнитивный взгляд на природу образа) // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. - 1998. - Т. 1, № 1. - С. 50-59.

6.Архетипические словесные образы в современной американской поэзии // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. - 1999. - Т. 2, № 2. - С. 26-38.

7.Историческая ретроспектива словесного поэтического образа как художественной категории // Вісник Черкаського університету. Серія “Філологічні науки”. - Випуск 11. - Черкаси. - 1999. - С. 82-100.

8.Образна картина світу у віршованих текстах К.Сендберга та М.Рильського // Проблеми зіставної семантики: Збірник наукових статей за доповідями Міжнародної наукової конференції “Проблеми зіставної семантики”. - К.: КДЛУ. - 1999. - С. 320-324.

9.Образное пространство поэтического текста (на материале американской поэзии) // Науковий вісник ВДУ. Філологічні науки (романо-германська філологія). - Луцьк: Вежа. - 1999. - С. 80-82.

10.Когнитивные функции архетипических словесных поэтических образов (на материале американской поэзии) // Вісник Дніпропетровського університету. Мовознавство. - Вип. 4. - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського університету. - 1999. - С. 13-18.

11.Словесный поэтический образ: пути развития теории // Вісник Черкаського університету. Серія “Філологічні науки”. - Випуск 15. - Черкаси. - 2000. - С. 107-118.

12.Прототипическая модель концепта ЖИЗНЬ в американской поэзии // Науковий Вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету. Філологія, педагогіка і психологія. - 2000. - Вип. 2. - К.: Видавничий центр КДЛУ. - С. 132-139.

13.Лінгвокогнітивні механізми формування словесного поетичного образу (на матеріалі американської поезії) // Науковий Вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету. Філологія, педагогіка і психологія. - 2000. - Вип. 3. - К.: Видавничий центр КДЛУ. - С. 189-196.

14.Еволюція словесного поетичного образу в американській поезії епохи модернізму й постмодернізму // Південний архів: Збірник наукових праць. Філологічні науки. - Вип. УІІ. - Херсон: Айлант. - 2000. - С. 36-43.

15.Види аналогового мапування як когнітивні процедури формування словесних поетичних образів (на матеріалі американської поезії) // Південний архів: Збірник наукових праць. Філологічні науки. - Вип. VIIІ. - Херсон: Айлант. - 2000. - С. 117-124.

16.W. Whitman: Songs of the Leaves // Quarterly Literary Journal of Iowa University. - Winter 2000. - Vol. 17, № 3. - P. 125-128.

17.The study of American poetry: New perspectives // Південний архів: Збірник наукових праць. Філологічні науки. - Вип. IX. - Херсон: Айлант. - 2000. - C. 318-325.

18.Conceptual integration in poetic text interpretation // Наукові записки. - Випуск 22, Частина І. - Серія Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка. - 2000. - С. 23-31.

19.Prototypical vs non-prototypical interpretation of poetic texts // Journal of British and American Studies. - 2000. - Vol. VI. - Timisoara: Oradea. - P.160-166.

20.Image space exploration and schema theory in the interpretation of poetic text worlds // Південний архів: Збірник наукових праць. Філологічні науки. - 2000. - Вип. Х-ХІ. - Херсон: Айлант. - С. 37- 44.

21.Словесний поетичний образ у когнітивній парадигмі: огляд робіт американських лінгвістів // Філологічні студії: Науковий часопис Волинського державного університету імені Лесі Українки. - 2001. - № 2. - Луцьк: Волинський академічний дім “Планета”. - С. 24- 31.

22.Інтегративна модель інтерпретації поетичного тексту в контексті перекладу // Проблеми зіставної семантики: Збірник наукових статей. - Вип. 5. - К.: КДЛУ. - 2001. - С. 314-322.

23.Стереотипні словесні поетичні образи в американській поезії // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. - 2001. - Т. 4, №1. - С. 39-55.

24.Інтегративна модель інтерпретації поетичного тексту (на матеріалі американської поезії) // Науковий Вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету. Серія Філологія, педагогіка і психологія. - 2001. - Вип. 3. - К.: Видавничий центр КДЛУ. - С. 193-199.

25.Аналогове мапування в поетичному тексті (на матеріалі американської поезії) // Вісник Житомирського педагогічного університету. - Вип. 8. - Житомир: Редакційно-видавничий відділ Житомирського педагогічного університету ім. І. Франка. - 2001. - С. 153-159.

26.Типология образного пространства в американской поэзии // Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки. - 2001. - № 3. - Запоріжжя: Запорізький державний університет. - С. 17-23.

27.Словесний поетичний образ в американській “поезії мови” // Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. - Т. ХХХ. - К.: Логос. - 2002. - С. 153-160.

28.Словесний поетичний образ в концептуальній поезії (на матеріалі американської і російської поезії) // Південний архів: Збірник наукових праць. Філологічні науки. - Вип. ХІІІ. - Херсон: Айлант. - 2002. - С.117-124.

29.Shift in the function of deictic elements in R. Frost's dramatic narratives // Second International Conference of the International Association of Literary Semantics, Germany, 1-4 September, 1997: Abstracts. - Freiburg: The University of Freiburg Press. - 1997. - P. 37.

30.Poetic images as prototypes // 6-th International Cognitive Linguistics Conference, Sweeden, 10-16 July, 1999: Abstracts. - Stockholm: Stockholm University Press. - 1999. - P. 104.

31.Images in poetic texts: Cognitive tracks for interpretation // “Cognitive / Communicative Aspects of English”: International Conference and Summer School, Ukraine, 27-29 May, 1999: Abstracts. - Cherkasy: Cherkasy State University. - 1999. - P. 35.

Анотація

Бєлєхова Л.І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2002.

У дисертації пропонується новий, інтегрований підхід до розгляду еволюції словесного поетичного образу та теоретичної думки про нього крізь призму мереологічної моделі поетик - від античної, універсалістської, до когнітивної.

Дослідження зосереджено на розкритті природи словесного поетичного образу в ракурсі лінгвокогнітивної парадигми та побудові оригінальної типології образів американської поезії. Особлива увага приділяється лінгвокогнітивним механізмам створення нових образів, що здійснюють концептуальний прорив у осмисленні світу людиною.

Встановлено, що виникнення й функціонування нових словесних поетичних образів (ідіотипів й кенотипів) зумовлено взаємодією мовних і позамовних чинників їх розвитку на тлі змін типів художньої свідомості й видів поетичного мислення. Доведено, що механізмами створення ідіотипних і кенотипних словесних поетичних образів слугують лінгвокогнітивні операції мапування, розгортання, спеціалізації й модифікації, які, в свою чергу, включають лінгвокогнітивні процедури узагальнення, конкретизації, компресії, комбінації, нарощування, перспективізації й інтертекстуалізації. Визначено характер взаємозв'язку між видами поетичного мислення й способами мапування царин джерела на царини мети.

Інтегрований підхід до теорії образності дозволив удосконалити методику концептуального аналізу СПО й розробити інтегративну когнітивну модель словесного поетичного образу, яка розкриває механізми його формування у віршованому тексті та пропонує способи реконструкції образного простору поетичного текста.

Ключові слова: словесний поетичний образ, образний простір, архетип, стереотип, ідіотип, кенотип, лінгвокогнітивні операції й процедури, мапування, концептуальні схеми, образ-схеми.

Аннотация

Белехова Л.И. Образное пространство американской поэзии: лингвокогнитивный аспект. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Киевский национальный лингвистический университет, Киев, 2002.

В диссертации предлагается новый, интегрированный подход к рассмотрению эволюции словесного поэтического образа и теоретической мысли о нем сквозь призму мереологической модели поэтик - от античной, универсалистской, до когнитивной.

Исследование сосредоточено на раскрытии природы словесного поэтического образа в ракурсе лингвокогнитивной парадигмы и построении оригинальной типологии образов американской поэзии. Особое внимание уделяется лингвокогнитивным механизмам создания новых образов, которые осуществляют концептуальный прорыв в осмыслении мира человеком.

Установлено, что возникновение и функционирование новых словесных поэтических образов (идиотипов и кенотипов) обусловлено взаимодействием лингвистических и эктралингвистических факторов их развития на фоне изменений типов художественного сознания и видов поэтического мышления. Доказано, что механизмами создания идиотипных и кенотипных словесных поэтических образов служат лингвокогнитивные операции картирования, развертывания и модификации, которые, в свою очередь, включают лингвокогнитивные процедуры обобщения, конкретизации, компрессии, специализации, комбинации, наращивания, перспективизации и интертекстуализации. Уточнен характер взаимосвязи между видами поэтического мышления и способами картирования структур знания с области источника на область цели.

Под лингвокогнитивными процедурами понимаются установление подобия и различия в признаках и свойствах сущностей областей источника и цели словесных поэтических образов и их проецирование друг на друга; идентификация и поиск референтных связей между сущностями концептосфер и объектами реального и воображаемого мира; иносказательное выражение известных тем, сюжетов, мотивов и их проецирование на субъектную и объектную части словесного поэтического образа; интертекстуализация как воплощение межтекстовых связей между словесными поэтическими образами разных авторов.

Концептуально-семантический анализ словесных поэтических образов американской поэзии в соответствии с разработанным в работе комплексом критериев разграничения типов СПО позволил классифицировать их на старые (архетипные и стереотипные) и новые (идиотипные и кенотипные) поэтические образы. Архетипные словесные поэтические образы в американской поэзии отображают мифопоэтическую картину мира. Стереотипные словесные поэтические образы, в основе которых лежит синкретическое поэтическое мышление, отражают устойчивые формы стихотворной речи, укоренившиеся в художественном сознании в течение долгого историко-культурного развития поэзии. Идиотипные словесные поэтические образы являются результатом индивидуально-творческого осмысления мира. Кенотипные словесные поэтические образы разрушают привычные концептуальные схемы, их смысл создает концептуальный прорыв в понятийной системе человека.

Разные типы словесных поэтических образов американской поэзии составляют ее образное пространство. В его рамках выделяются изотипические (похожие) пространства словесных поэтических образов, где особое место занимает изотипическое пространство словесных поэтических образов, воплощающих концепт ЖИЗНЬ, являющееся составной частью образного пространства американской поэзии и включающее архетипные, стереотипные, идиотипные и кенотипные словесные поэтические образы.

Интегрированный подход к рассмотрению теории образности позволил усовершенствовать методику концептуального анализа СПО и разработать интегративную модель словесного поэтического образа, раскрывающую механизмы его формирования в стихотворном тексте и способы реконструкции образного пространства текста.

Ключевые слова: словесный поэтический образ, образное пространство, архетип, стереотип, идиотип, кенотип, лингвокогнитивные операции, процедуры, картирование, концептуальные схемы, образ-схемы.

Resume

Belekhova L.I. Image Space of American Poetry: Cognitive Perspective. - Manuscript.

Thesis for a doctoral degree in philology, by speciality 10.02.04 - Germanic languages. - Kyiv National Linguistic University, Kyiv, 2002.

The dissertation suggests a new integrative approach to the evolution of verbal poetic images viewed through the mereological model of poetics, from antique, universalistic, to cognitive. The research focuses on revealing the nature of verbal poetic image from a cognitive perspective and aims at building an original typology of images in American poetry. It highlights cognitive mechanisms that lead to the emergence of new poetic images which cause a possible breakthrough in the conceptualization of the world. It is proved that the mechanisms of new verbal poetic images formation in poetic texts are predetermined by cognitive operations of mapping, extension and modification alongside with cognitive procedures of generalization, compression, intertextualization, and perspectivization. Contours of the image space in American poetry are revealed via the analysis of conceptual and functional properties that characterize different types of verbal poetic images. The integrative approach to the theory of imagery helped to update the techniques of conceptual analysis of verbal poetic images and to work out the integrative cognitive model of verbal poetic image and image space reconstruction.

Key words: a verbal poetic image, image space, archetype, stereotype, idiotype, kainotype, cognitive operations and procedures, mapping, conceptual schemas, image-schemas.

Размещено на Allbest.ru