Фразеологізми з назвами людей у лексичному наповненні

Дослідження семантики фразеологізмів з антропонімами й патронімами свідчить про те, що компоненти-власні назви, втрачаючи здатність виконувати видільну функцію, набувають іншої - характерологічної і виступають при цьому образним стрижнем внутрішньої форми ФО. Наявність у лексичному наповненні того чи іншого антропонімічного компонента зумовлена найчастіше екстралінгвальними чинниками, через що в корпусі досліджуваних фразеологізмів не зафіксовані ФО з іншомовними власними назвами. Антропонімічний компонент фразеологізмів свідчить про соціальні умови виникнення ФО, тому не фіксуються в корпусі досліджуваних ФО такі, що мають власні назви правителів країни. Засвідчено розширення групи пейоративно забарвлених антропонімів у лексичному наповненні ФО.

Фразеологізми з компонентом-назвою людини за статтю характеризуються тим, що актуалізація сем "вік" і "стать" безпосередньо залежить від семантичної структури досліджуваного слова-компонента. Загальне превалювання "жіночих" ФО для виділення негативного виявляється в значній кількості ФО з компонентом-назвою баба.

Аналіз фразеологічних одиниць з компонентом-назвою людини за міжперсональними стосунками продемонстрував асиметрію в кількості слів відповідної лексико-семантичної групи й наявності їх у лексичному наповненні ФО.

Фразеологізми з компонентом-назвою людини за спорідненістю й свояцтвом зафіксовані у складі 10 фразеосемантичних груп. Найчисленнішими є ФСГ, що характеризують власне особу - "риси характеру", "соціальний стан", "стосунки", "емоції й почуття". Причиною цього явища є особливості функціонування української сім'ї. Як правило, родини українців були великими й нараховували не одне покоління, а звідси й можливість бачити людину все життя й фіксувати найдрібніші зміни. Слова-компоненти батько, мати, син, дочка виявляють найбільші фразотворчі потенції, оскільки превалюють у лексичному наповненні фразеологізмів цієї групи й найчастіше демонструють наявність своїх словотворчих демінутивних варіантів, що можна пояснити специфікою національного виховання.

Ідеографічний аналіз фразеологізмів з назвами людей показав, що найбільш складним у кількісному і якісному плані виявилося фразеосемантичне поле "людина". Такий результат є цілком закономірним, оскільки в семантиці наведених ФО представлена інформація, яка відображає місце людини в картині світу народу, характеризує її з різних точок зору, демонструє національний підхід до виділення найбільш яскравих фрагментів, названих фразеологізмом.

Список праць, опублікованих автором за темою дисертації

1. Субстантиви у лексичному наповненні фразеологічних одиниць з назвами людей // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць. - Вип.1. - Харків, 1998. - С.114-118.

2. Роль антропонімічного компонента у лексичному наповненні фразеологізмів // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць. - Вип.2. - Харків, 1999. - С.122-125.

3. Фразеологізми як мовний засіб образотворення у поезіях Олександра Олеся // Олександр Олесь. Творча спадщина і сучасність: Зб. наук. праць. - Суми: Козацький вал, 1999. - С.250-254.

4. Рефлексація фольклорних традицій у фразеологізмах з компонентом-назвою людини за спорідненістю й свояцтвом // Українська мова і література: історія, сучасний стан, перспективи розвитку: Науковий щорічник. - Тернопіль: Збруч, 1999. - С.156-160.

5. Особливості функціонування слова-компонента враг у лексичному наповненні фразеологізмів// Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць. - Вип. 5. - Харків, 2000. - С.155-159.

6. Фразеологізми з антропонімічним компонентом в українській і російській мовах // Проблеми зіставної семантики: Збірник статей за доповідями Міжнародної наукової конференції з проблем зіставної семантики. - К., 1999. - С.238-240.

Размещено на Allbest.ru