Структура і семантика праслов'янського слова в генетичному гнізді *VEr-

У підрозділі 2.2.5. "Парадигма з k-детермінативом" відновлено комплекс формацій із семантичним потенціалом 'плести', 'зморщуватися', 'завивати', 'жбурляти', 'щось здеформоване'. Параграф 2.2.5.1. присвячений реставрації похідних з апофонією е-ряду: *vеrkati/*verиati( < *verkзti), законсервованих у слвн. vrйиati 'жбурляти', с.-х. врека 'мазня, каракулі', макед. наврекнато 'різко, брутально', *verиьn'a; *vьrkati/*vьrиіti, їх префіксальних форм, форм з s-mobile (*svьrka/ъ/*svьrиь > укр. свuрка 'назва рослини', пор. укр. шквирк 'т.с.' з к-епентезою, серб. Svrke - топонім). Параграф 2.2.5.2. репрезентує деривати з апофонією о-ряду: *vоrkati ( > с.-х. тдв?акати 'відтяти, відсікти', рос. діал. варакать 'бруднити, зіпсувати'), *vоrkъ/*vоrkа, *Vorkut(')a - антропонім, *vorkъsa, *vorkuza; *vъrka/*vъrиa/ь/*svъrиь та ін. Тут же етимологізується с.-х. швр/ћа, шврћо 'малюк, тендітна людина', 'м'якотіла людина', значення якого сягає 'щось вкорочене, зсохле ( > мале)'. Вихідна форма тоді *svъrиa, пов'язана з псл. діал. *svъrkаti(sк)/*svъrиiti ( > ч. scvrkat(se) 'зсихатися, зморщуватися', слвн. svаkati 'згортати, зморщуватися', ст.-сл. скверчити 'стиснути, скрутити'; консонанти с і к у чеському і старослов'янському прикладах мають епентетичний характер. Можливо, ізоглоса *svъrиа/ь колись мала продовження на українських теренах, пор. бойк. зверчaстий 'похилий' < *сверч(а).

Підрозділ 2.2.6. "Парадигма з l-детермінативом" містить нечисленну кореневу групу з основними семантичними ознаками 'викривленість, здеформованість': *na vъrl'e < *na vъrlje ( > с.-х. наврље 'навскоси', укр. "наверлe становити стовпа"), *vъrlь ( > с.-х. чврљка 'дерев'яний клин'), *vъrlanъ/*vъrlana, vъrlоgъ, *vъrlyga, *vъrlati/*vъrliti (пор.: п. діал. uwбrlaж 'забруднити', wбrlaж siк 'бруднитися, валятися, волочитися'; н.-луж. wyrliњ 'катати, кружити(ся); котитися, качатися, хитатися' - модифікація базової семантики) та ін. Відзначимо, що відновлення прототипів цієї етимологічної групи ускладнене високою ймовірністю функціонування серед них формацій, що постали на базі поєднання кореня *vьr- з ад'єктивним суфіксом -l- i похідних від них. Тут же розв'язується питання генези вживаного у складі російського прислів'я зв'язаного лексичного компонента чувы/рло (пор. "чувы/рло братское") < *иevъrlo з префіксальним ие- (якщо це не стала форма дієприкметника середнього роду на -l- від *иеvyr'ati/*иevyriti, тобто *иevyrlо). Оскільки цим виразом характеризували незграбну, нестатурну людину, стрижнем етимологiчної семантики була ознака кривизни, кострубатості.

Підрозділ 2.2.7. "Парадигма з т-детермінативом" об'єднує комплекс похідних зі стрижневими семами 'скручувати; роїтися; вити' і чільними праформами типу і.-є. *uorm-/*urm-, *uermis 'гробак, комаха', *urmn- 'скручувати, вертіти; роїтися; вити' (сонант n, імовірно, суфікс). Типологія семантичних універсалій, які ґрунтуються на зрушеннях типу 'гнути', 'крутити', 'звиватися' > 'змія', 'гробак', доводить, що названі вище базові семеми є еволюцією 'гнути' Ця коренева група значною мірою відновлюється на ономастичному матеріалі, що свідчить про давність процесу руйнування гнізда з подібним показником. У 2.2.7.1. відтворені формації з апофонією е-ряду: *verma ( > блр. вярэ/ма 'зарості лози'); *vьrmъ ( > д.-р. вермие < *вьрмиe 'сарана', д.-серб. Bpьмь - топонім), *vьrmenь (якщо це не рефлекс *vьrmy, -еnе), *vьrmьnъ(jь) та ін. У 2.2.7.2. схарактеризовано похідні з апофонією о-ряду: *Vormina - топонім (рос. Воромина Нижняя и Средняя - топоніми), *vormotъ; *Vъrma (рос. Варма, Вармы - гідроніми), *Vъrmina - топонім, *vъrmaиь та ін.

У підрозділі 2.2.8. "Парадигма з n-детермінативом" здійснено реконструкцію словотвірного гнізда слів, для яких стрижневим критерієм мотивації була ознака вигнутості: *vorna/*vornь ( < *vornjь), *vornьcь ( > укp. дiал. вуpуна 'деталь ткацькoгo веpcтата для пiднiмання i oпуcкання кoлiщат' < *вopуна, с.-х. вpвњ 'затичка (у бoчцi)'; poc. дiал. вoлoг. вopoнйц 'oдин із двoх деpев'яних бpуcкiв, poзташoваних пеpпендикуляpнo oдин дo oднoгo вiд печi дo cтiн, який пiдтpимує пеpетинку'). Етимoлoгiчна cемантика тут виcтупає як пoняття oбмеження дiї, пpocтopу, пор. ще: д.-p. звopoнити 'зачинити', c.-х. завpањивати 'затикати' ( < *вpањити), що сягають псл. діал. *vorniti. Відновлюючи варіант *vorna, автopи ЕСУМ слушно пpипускають його генетичну iдентичнicть з укp. вip, oтвip, вopoк. Тут же реконструюються: *vornica > *vorniиьka; *vъrneta, *vъrn'a ( < *vъrnja); *vьrnмjь. Вокалічний елемент -і- між детермінативом -n- і формантом -sto вказує на можливість реконструкції твірного *vьrniti для *vьrnisto, відбитого у кашубському veшсisti 'те, чим б'ють, наприклад, різка'. Цікавим є приклад дії дериватеми із вказівним займенником sь- у функції префікса, пор. *Sьvernica ( > болг. Севрeница - топонім). Проте звук [е] після с- може виявитися епентезою, що ліквідувала збіг приголосних, тоді с- вказує на s-mobile, а праформа реконструюється як *Svernica.

Значною за кількістю праформ є реконструйована у підрозділі 2.2.9. "Парадигма з р-детермінативом" із семантикою 'ткати', 'вистріпувати', 'крутити'. У 2.2.9.1. подані структури з генетичними зв'язками на рівні чергувань: *vьrpati, *vьrpo, *vorpati/*vorpiti та ін. Пcл. *vьrpoliti ( > кашуб. varpolёc, varpoli 'ткати', c.-х. вpпoљити cе 'веpтiтиcя') має вiдiменникoве пoхoдження, на щo вказує iменникoвий cуфiкc -ol-. Не виключено ,однак, що сегмент -ol- виконував функцію експресивного дієслівного форманта, приєднуючись до дієслівної же основи. Тоді твірним для *vьrpoliti було *vьrpati. У підпункті 2.2.9.2. розглядаються деривати, структура яких не мотивована системними відношеннями праслов'янської мови. Ця категорія формацій поділяється на дві групи. До першої (2.2.9.2.1.) належать похідні з апофонією е-ряду: *Verpъ/a - топонім, *verpexъ, *verpiti/*verpмti; *vьrpъ/*vьrpa, *Vьrpalь, *Vьrpolьje - топоніми та ін. До другої (2.2.9.2.2.) належать похідні з апофонією о-ряду: *vorpъ, *vorpajь/*vorpanъ та ін. Стосовно назви *vorpajь додамо, що до її рефлексів належать не тільки епітети хліба чи нареченого в народній поезії, а й назви на позначення некмітливої, безглуздої, сліпої людини, небіжчика, нерпи. Тому твірною основою для цього архаїчного регіоналізма (сх.-сл.) вважаємо кореневе *vorp- із загальним семантичним наповненням 'щось вигнуте, викривлене, скручене', яке зазнало трансформації в кожному окремому вжитку.

Підрозділ 2.2.10. "Парадигма з s-детермінативом" ставить на меті розгляд лексем, сформованих у праслов'янську добу на базі різних кількісно-якісних варіантів індоєвропейської основи, утвореної долученням s ( > псл. -х-) -детермінатива до *uer-/*uor-/*ur-. Тут же аналізуються деривати від *vers-/*vors-/*vrs-, що утворилися за часів власне праслов'янської мови. Уся ця група слів мала базову семантику 'щось піднесене', 'в'язати, плести', 'ворушити', 'рухатися'. У 2.2.10.1. реконструйовані деривати з апофонією е-ряду: *verxati/*verxti/*verљti, *vьrs(ь)l'ati - з давніми основами; *versovьnъ(jь)/*vьrsьnъ(jь) - з інноваційною основою; *vьrxъnь(jь), *vьrxъcьkъ, *vьrsь/*vьrsa та ін. з давньою основою; *vьrsati (пор. укр. діал. бoрсаться 'заплутуватися (про нитки, пряжу)', де анлаут б- < обв- унаслідок перерозкладу префіксальної форми на об- із попереднім випадінням [в], блр. діал. вэ/рсаць 'шнурувати') та ін. з інноваційною. У 2.2.10.2 реставровані похідні з апофонією о-ряду: *vоrxъ, *vorxadlo, *vorxоba та ін. з давніми основами; *vorsаti, *vъrsаti ( > укр. діал. варсaт' 'шпиняти, штрикати', рос. діал. варсанyть 'з силою вдарити чимось гострим') та ін. з інноваційними основами. Семантично ізольованим на тлі наведених лексем виглядає укр. діал. бойк. вoрситися 'затьмарюватися; хмаритися; сердитися, обурюватися', що пояснюється спеціалізацією етимологічного *'(на)суватися; штовхати' після входження слова в коло народної метеорологічної термінології. Тобто воно відбивало таку рису хмарного покриву, як нагромадження, насування насичених (темних) повітряних мас. Семеми 'сердитися', 'обурюватися' виникли як наслідок розвитку переносного значення, з яким функціонує етимологічно тотожний дієслову вoрситися ( < *vъrsiti se) поліський ад'єктив соврoсливи 'гнівна, сердита, зла людина'. Враховуючи відсутність у поліському ареалі твірної основи для останнього, а також метатезу -op- > -po-, яка створила додаткові умови для стирання внутрішньої форми прикметника, видається доцільною проекція в праслов'янську площину, тобто первісно було *sovъrs(ь)livъ(jь) з пізнішим послабленням лабіальної артикуляції префіксального голосного (проміжна ланка *сувросливи). Сам же префікс *so- приєднався до незбереженого девербативного ад'єктива *vъrs(ь)livъ(jь).

Підрозділ 2.2.11. "Парадигма з t-детермінативом" містить значну групу дериватів, сформованих на базі індоєвропейського етимона *uert-/*uort-/*urt- 'вертіти, крутити'. У 2.2.11.1. подаються деривати з генетичними зв'язками на рівні чергувань: *vьrtмti/*vьrtati > *vеrtкћь (пор.: укр. веретя/ж 'ланцюжок', яке вже пов'язувалось з основою *vert- в ЕСУМ, кашуб. **vшeciћ 'ланцюг для в'язання худоби' з субституцією *к > i в суфіксі, як у кашуб. jiиny < псл. *киьnъ), *vеrtкdь, *vеrtel'ь та ін. У 2.2.11.2. розглянуті деривати, структура яких не мотивована системними відношеннями праслов'янської мови. Цей підпункт має два відгалуження. У першому (2.2.11.2.1.) репрезентовані деривати з апофонією е-ряду: *vьrtъ/*vьrtь, *vьrtъkъ(jь), *vьrt(ь)livъ(jь), *sъvьrtati, *uvьrtati, *vьrtigolvъ, *vьrtіgozъ, *vьrtіpкta та ін. Укр. діал. карп. гівер|н'иенка, гевер|н'иенка, геверн'а нка 'запасне кермо на плоті' продовжує праформу *gavьrtnoti, виступаючи похідним від втраченого в українській мові її рефлекса *гавертнути ~ вертати, вернути. Сегмент ga- ( > га-) є преформантом, варіантним до gy-: пор. *gavьrtati/*gyvьrtati, *gavьrtnoti/*gyvьrtnoti - дієслова, у яких ga-/gy-, на думку І.П.Петлєвої, постали або як одзвінчення давнього ka-, або ж як вокалізація g-протези. Дослідниця подає низку болгарських лексем, на основі яких реконструюємо архетипи, наведені вище: гавъртам, гивъртам, гаврътна, гиврътна 'перекидати, перегортати'. Зважаючи на відсутність результатів першої палаталізації, перехід а > e, у > i у префіксальній частині вказаних репрезентантів доцільно датувати історичною добою. Наведені прототипи є пізньопраслов'янськими регіональними (карпатськими) утвореннями, реліктами карпатської міграції слов'ян. У другому (2.2.11.2.2.) реставровані лексичні одиниці з апофонією о-ряду: *vortiti/*vortati, *vortjati(sк), *vortiиь, *vort(ь)livъ(jь), їх префіксальні форми *sъvortjati, *zavortiti/*zavortjati, *vortolomьnъ(jь) та ін.

Завершує реконструкцію дослідженого генетичного гнізда підрозділ 2.2.12. "Парадигма з v-детермінативом", у якому відновлюється коренева група, складники якої поділяються на два хронологічних шари. До першого належать праслов'янські продовження і.-є. *uru-/*uoru- 'мотузок' (*vьrvь/a > *vьrvъka/*vьrvica та ін.), до другого - похідні від основ, утворених долученням v-детермінатива до *vеr-/*vr- у добу праслов'янського діалектного стану. Останні мають стрижневу семантику 'рухатися' (пор. рефлекси *vervati/*vьrvмti: с.-х. врева 'метушня, шум' < *вревати; кашуб. vёrvas 'метушня, непосида, волоцюга', де експресивний суфікс -аs указує на віддієслівну деривацію, с.-х. зх. в`рвити, пд.-зх. в`рвjeти 'товпитися' та ін.) і 'тверде потовщення', пор. *vъrvаlь/*vъrvolь/*vъrvulь, *vъrvenь/*vъrvetъ: укр. діал. вурвyль 'невелике затвердіння на тілі від укусу комахи; чиряк', блр. діал. вурвaлак 'шматочок дерева, оцупок', п. діал. warwol 'риб'ячий жир' (тобто 'жирова речовина, що міститься всередині набряклості, пухиря'; аналогічне семантичне зрушення спостерігається у східних слов'ян); блр. діал. вурвiняц 'ворушка людина'; укр. діал. вурвeтиль 'здоровaнь' ( < *'щось товсте'). Принципово можлива аблаутна пара до *vъrvolь - *vьrvolь, на що вказує полаб. vervolai 'зміцнені'.

У висновках сформульовані найзагальніші результати проведеного дослідження.

1. Комплексна реконструкція праслов'янського генетичного гнізда з етимоном *ver- 'крутити, гнути, вертіти; вергати' виявила складну організацію цієї дериваційно-етимологічної мікросистеми. Строкатість значеннєвого спектру дослідженої кореневої групи зумовлює значний ступінь її активності, що відбиваєтья в кількості сформованих у її межах лексем, серед яких назви із галузі культурного життя і стратегічної орієнтації слов'янських народів. Тому цілком закономірним є відновлення розрядів лексики, що відбиває процес обробітку землі, операції, пов'язані з текстильною справою (чесанням, прядінням, тканням), реставрація назв реалій домашнього побуту, географічних апелятивів. Відповідно, процес творення нових понять ґрунтувався на семантичних зрушеннях етимологічного 'крутити, гнути' у: а) 'плести', 'зв'язувати'; б) 'сукати', 'скручувати' > 'ткати' > 'тканина, рядно, зморшка'; в) 'робити складки; нападати', 'гніватися'; г) 'зачиняти, огороджувати, замикати' > 'замкнений простір'; ґ) 'деформувати', 'нищити', 'щось кострубате, розстовбурчене, вигнуте, викривлене'; д) 'чесати'; е) 'крутити, гнути' > 'звиватися'; є) 'просувати', 'пхати' > 'плести', 'щось тверде, опукле'.

Етимологічна семантика базових праформ звужувалась і розширювалась залежно від вагомості ознак предметів, явищ, відношень дійсності, що лягли в основу мотивації. Звуження первісного значення твірних слів призводило і до повної втрати внутрішньої форми. Причиною цього був вихід у семантичному боці слів на перший план побутової,стратегічної значущості реалій, яка стирала першоознаки 'щось викривлене, здеформоване','скручене'.

2. З ретроспективного погляду на дистрибоване гніздо у його розвитку виокремлюються два великі хронологічні зрізи. До першого з них (праіндоєвропейського) належать деякі з базових основ, що очолюють окремі субпарадигми, а до другого - утворені від них власне праслов'янські морфо-семантичні комплекси та нечисленні слов'янські поширення індоєвропейського етимона зі своїми низками похідних.

3. Аблаутна інфраструктура генетичного гнізда з коренем *ver-/*vor-/*vr- розмежовує його формації на дві категорії. До першої (кількісно меншої) належать деривати з генетичними зв'язками на рівні кореневих чергувань, тобто процес словотворення тут супроводжується ізоляцією (подовженням) апофонічного вокалізму. Друга (кількісно більша) репрезентована колом похідних, що не охоплені жодною з морфонологічних (аблаутних) моделей, які діяли в дописемні часи. Найпродуктивнішим зі ступенів кореневого голосного виявився ступінь редукції.

4. Афіксальний фонд гнізда *ver- є досить строкатим, проте переважна більшість формантів повторюється рідко. Найбільшу словотвірну активність виявили суфікси -al-/-ol-/-el-, -ьj-, -ak-/-ac-, -an-, -ik-, -ъk-, -in-, -ic-, -ьc- з атрибутивним, демінутивним і просторовим значеннями. Oсобливо відзначимо структуральний -j-, функцією якого була модифікація як елементарних, так і суфіксальних твірних основ. Префіксальна деривація, в основному, репрезентована префіксами ka-/ko-, na-, sъ-/so-, za-, o-, љa-.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Реліктова префіксація в слов'янському етимологічному гнізді *ver- // Наукові записки. - Вип. 16. - Серія: Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград: РВГ ІЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 1999. - С. 165 - 176.

2. Деривати з k-детермінативом у праслов'янському генетичному гнізді кореня *ver- // Наукові записки. - Вип. 20. - Серія: Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград: РВГ ІЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 1999. - С. 229 - 238.

3. До питання про внутрішню форму деяких нижньонаддніпрянських діалектизмів // Записки з українського мовознавства. - Одеса, 1999. - Вип. 8. - С. 46 - 52.

4. Динаміка етимологічного гнізда праслов'янського кореня *verp-/*vьrp- як генетичної мікросистеми // Наукові записки. - Вип. 22. - Серія: Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград: РВГ ІЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2000. - С. 225 - 232.

5. Етимологічні гнізда коренів *vern-, *verp- у праслов'янській мові // Наукові записки. - Вип. 30. - Серія: Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград: РВГ ІЦ КДПУ ім. В. Винниченка., 2000. - С. 269 - 278.

6. До реконструкції та генетичної інтерпретації деяких слов'янських лексем // Восточноукраинский лингвистический сборник. - Донецк: Донеччина, 2000. - Вып.VI. - С. 250 - 253.

7. Етимологічне гніздо з коренем *vъrl- у праслов'янській мові // Українське і слов'янське мовознавство. Міжнародна конференція на честь 80-річчя професора Йосипа Дзендзелівського. -Ужгород, 2001. - С. 235-237.

8. Українські оніми та діалектизми з праслов'янським *ver- в основі // Українська ономастика. Матеріали наукового семінару, присвяченого 90-річчю Кирила Кузьмича Цілуйка. - К., 1998. - С. 73 - 77.

9. Гніздо з основою *vьrx-/*vьrљ- за даними слов'янської ономастичної та апелятивної лексики (матеріали для реконструкції) // Slavica та Baltica в ономастиці України. - К., 1999. - С. 104 - 108.

10. Рефлекси коренів *verm-/*vьrz- y слов'янській ономастичній та апелятивній лексиці // Українська пропріальна лексика. - К., 2000. - С. 56 - 61.

Размещено на Allbest.ru