Структурно-семантичні і функціональні особливості метакомунікативного блоку прощання (на матеріалі англомовного художнього дискурсу)

(15) She turned to see Charlie's pale face and tightened lips, and he growled at her and physically pushed her and the girl back the way they had come, and away from the hideous sight that had met them.

`Get out of here, both of you. I'll get someone to help.' Audrey quickly grabbed the girl's arm and propelled her back outside the church (D. Steel. Wanderlust, p. 143).

Як показує емпіричний матеріал, міміка людини має велике значення, оскільки вона є основним каналом передачі людських емоцій.

Під пантомімічними невербальними засобами комунікації розуміємо рухи тіла, позу, особливості ходи. У змістовному відношенні пози сприяють передачі людських стосунків та емоцій при розмиканні контакту. Поза - одна з найменш підконтрольних свідомості форм невербальної поведінки, спостереження за нею дає значущу інформацію про стан людини - напружена вона чи розкута, налаштована на бесіду чи чекає, щоб піти. Характер ходи вказує на фізичний та емоційний стан людини на фінальному етапі спілкування. У МКБП розрізняємо ритмічну, швидку, повільну, напружену або розслаблену ходу; широкі або короткі кроки та ін., наприклад:

(16) He turned on his heel and left, abruptly, quickly (A. Alexander. Linda, p. 16).

(17) He shook their hands once more before he hurriedly left the club (D. Steel. Wanderlust, p. 347).

Означення abruptly, quickly, hurriedly вказують на швидкість ходи, з якою один із співрозмовників покидає місце розмови.

Тактильний вид невербальної поведінки прощання - це фізичний контакт у вигляді дотику. При розмиканні контакту найбільш поширеними у сучасній англомовній літературі є такі приклади торкання: погладжування, поплескування по плечу, обійми, поцілунок, рукостискання при розставанні, наприклад:

(18) Linda retrieved her lunch from the refrigerator and kissed her parents good-bye (A. Alexander. Linda, p. 70).

Серед родичів або закоханих, як правило, спостерігаємо прощальний поцілунок, який може замінювати вербальне прощання.

Миремічні невербальні засоби комунікації сигналізують про емоційний, психічний та фізичний стан індивіда. Поглянувши на годинник, можна сигналізувати співрозмовнику про пізній час або про те, що необхідно йти, наприклад:

(19) Gwen disengaged herself and glanced at her watch; it was 8:20. `It's time, Captain, sir. We'd better go' (A. Hailey. Airport, p. 54).

Крім жестів, міміки, погляду в МКБП важливу роль відіграє фонаційне (акустичне) супроводження фраз, яке прикрашає речення додатковими відтінками, що виражають ті чи інші емоції. До фонаційного виду належать такі види невербальної інформації, як тембр голосу, мелодика мовлення (зміна висоти голосу), енергетичні характеристики (сила звучання та її зміна). При розмиканні контакту акустичним чином можуть бути закодовані основні емоції (страх, гнів, радість, смуток, здивування) та емоційний стан (доброзичливість, стривоженість, упевненість), наприклад:

(20) `Get out of my room!' Annabelle shouted at her, hurling her hairbrush at the door. `Get out of my house!' Audrey closed the door softly behind her and she heard the sound of breaking glass (D. Steel. Wanderlust, p. 238).

За допомогою фонаційного невербального засобу комунікації стає зрозумілим емоційний стан комунікантів, їх стривоженість гнів та небажання пролонгувати спілкування.

Різноманітні психофізичні прояви емоційного стану людини можуть обумовлюватися ситуацією спілкування або атиповими індивідуальними особливостями мовця, до яких належать сміх, покашлювання, заїкання тощо.

Необхідно зазначити, що в процесі завершення інтеракції невербальна поведінка співрозмовників здебільшого об'єднує одночасно використання декількох каналів: голосового, мімічного, жестового та ін., наприклад:

(21) And then, finally, as the train began to pull away, he smiled at her. It was his farewell gift to her, the gift of letting her go off on her adventures. Harcourt had held her too tightly when he kissed her good-bye (D. Steel. Wanderlust, p. 44).

Таким чином, невербальні засоби комунікації у сукупності дозволяють адекватно інтерпретувати наміри комунікантів при розмиканні контакту.

ВИСНОВКИ

Застосування функціонально-семантичного та дискурсивного підходів до вивчення мовленнєвих явищ уможливлює трактування метакомунікації як процесу регулювання динаміки мовленнєвого спілкування за допомогою конвенціональних метакомунікативних одиниць. Метакомунікативні одиниці - це репліки, які забезпечують узгоджувальну взаємодію партнерів у процесі інтеракції, а метакомунікація відповідно пов'язана із забезпеченням успішного спілкування у 3 фазах: встановлення, підтримання та розмикання мовленнєвого контакту. Відповідно метакомунікація пов'язана з процедурними або ритуальними діями, які залежно від фази діалогічного дискурсу поділяються на контактовстановлюючі, контактопідтримуючі та контакторозмикаючі. Контакторозмикаючі метакомунікативні одиниці - це стереотипізовані мовленнєві одиниці, які призначені для розмикання мовленнєвого контакту. Вони можуть бути представлені формулами мовленнєвого етикету (стереотипними формулами прощання) та вільними передзавершальними / постзавершальними висловленнями, які разом утворюють МКБП. Контакторозмикаючі метакомунікативні одиниці функціонують в МКБП, який розуміємо як соціально марковану ситуацію, що характеризується канонізованою поведінкою учасників розмикання мовленнєвого контакту, а також має перебіг у часі і певні етапи розвитку.

Структура МКБП має 3 етапи: передзавершальний, завершальний та постзавершальний. Контакторозмикаючі метакомунікативні висловлення відповідно поділяються на передзавершальні, завершальні та постзавершальні. Їх номенклатура та функції є різними. Передзавершальні та постзавершальні метакомунікативні висловлення здійснюють регулювання соціальних та індивідуально-особистісних стосунків комунікантів. За їх допомогою регулюється інформативний компонент комунікативної ситуації, оскільки уточнюється зміст досягнутих згод та закріплюється факт їх досягнення у свідомості партнера по спілкуванню.

Передзавершальний та постзавершальний етапи розмикання мовленнєвого контакту представлені метакомунікативними висловленнями, які складаються з набору передзаверзавершальних та постзавершальних одиниць. У ролі передзавершальних чи постзавершальних метакомунікативних висловлень (залежно від їх місцеположення відносно завершальних формул прощання) функціонують такі мовленнєві одиниці: заява про вичерпність теми комунікації (2%), компліменти (3%), висловлення, які підбивають підсумки інтеракції (4%), вираження задоволення від зустрічі (5%), повідомлення про необхідність розставатися (7%), вибачення (7%), висловлення, які виражають надію на подальші комунікативні контакти (8%), запрошення (8%), вдячність/подяка (17%), побажання (19%). У 10% випадків фаза розмикання мовленнєвого контакту була відсутня. Про відсутність даної фази свідчило те, що комунікація, незалежно від того, досягли співрозмовники своєї комунікативної мети чи ні, була перервана.

На завершальному етапі розмикання мовленнєвого контакту відбувається обмін стереотипними формулами прощання. Основною особливістю завершального етапу спілкування є фіксація змін у людській поведінці, констатування розмикання мовленнєвого контакту. Завершальний етап омовлюється формулами прощання: офіційними, нейтральними та неофіційними. До найбільш уживаних метакомунікативних засобів, які функціонують у МКБП, перш за все, належать звернення (у 75% випадків розмикання мовленнєвого контакту). Вибір форм звернення при розмиканні мовленнєвого контакту обумовлюється комунікативним контекстом, який вміщує рольові відносини між партнерами (симетричні або асиметричні), соціально-психологічну дистанцію між ними, умови спілкування та інші фактори.

Актуалізація регулятивного аспекту контакторозмикаючих метакомунікативних одиниць сприяє ефективній взаємодії учасників спілкування, оскільки забезпечує безперебійну інтеракцію та призводить до реалізації комунікативних інтенцій. Результати, отримані в ході проведення дослідження, розширюють уяву про роль контакторозмикаючих метакомунікативних одиниць в організації та регуляції англомовного діалогічного дискурсу. МКБП у цілому характеризується меншою перевагою одного з комунікантів, але навіть у тих ситуаціях прощання, де асиметрія стосунків наявна, англійці прагнуть цю перевагу завуалювати, дотримуючись принципу рівності, який, поряд з автономією особи, також є однією з найважливіших культурних цінностей. У кожному з виділених етапів МКБП мовці послуговуються комунікативними стратегіями, за допомогою яких учасник розмикання мовленнєвого контакту співвідносить свої комунікативні цілі з їх мовним вираженням, і відповідно тактиками, які є конкретним мовленнєвим утіленням стратегії. Серед стратегій позитивної ввічливості найбільш вживані стратегії, в яких мовець реалізує свою солідарність зі слухачем, повагу; ті, які слугують установленню спільності інтересів комунікантів, підкреслюють кооперативний характер і зміцнюють взаємодію - у цілому виступають як засіб свідомого стимулювання спілкування. Серед стратегій негативної ввічливості - конвенціоналізованих стратегій запобігання загрози особі - у МКБП стабільно відзначаємо стратегії, які демонструють дистанційованість і шанобливість, повагу до свободи слухача і його незалежності. Стратегії дистанційованості складають основу мовленнєвого етикету, що робить їх особливо значущими в МКБП. В 10% аналізованих прикладів розмикання мовленнєвого контакту було здійснено за допомогою експресивної та ненормативної лексики, зокрема негативно-оцінної, зниженого стилю.

Декодування інформації, яка зберігається в МКБП, здійснюється за допомогою невербальних (кінетичних, миремічних та фонаційних) засобів комунікації, які доповнюють зміст контакторозмикаючого комунікативного ходу адресанта та можуть супроводжувати вербальні повідомлення або заміняти їх. Поширеними невербальними засобом розмикання мовленнєвого контакту є кінетичні невербальні засоби (65%) та сукупність декількох каналів (45%): голосового, мімічного, жестового. Регулятивна значущість невербальних засобів розмикання контакту, які на психофізичному рівні передають відчуття розлуки (розставання) при прощанні, може домінувати над регулятивною значущістю семантично вихолощених стандартних формул прощання. Цим пояснюється факт “витиснення” вербальних метакомунікативних сигналів невербальними. Найпоширенішими невербальними засобами в МКБП є синонімічна парадигма: кивок, легкий / глибокий уклін, припіднімання головного убору, рукостискання, поплескування по плечах, обіймання, поцілунок тощо.

Отримані результати свідчать про виконання всіх дослідницьких завдань, поставлених у роботі, які можуть бути використані для подальшої наукової розробки проблематики МКБП, Перспективним убачається дослідження інших фаз фатичної метакомунікації, зокрема встановлення та підтримання мовленнєвого контакту в ракурсі їх етнокультурної та гендерної специфіки в різних типах дискурсу.

ОСНОВНІ ІДЕЇ ТА ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Мовні засоби вербалізації дискурсу “прощання” в сучасній англійській мові // Вісник СумДУ. Серія Філологічні науки. - Суми: Вид-во СумДУ, 2001. - № 2 (23). - С. 24-31.

2. Лингвистическая прагматика текстов прощания в английском языке // Вісник СумДУ. Серія Філологічні науки. - Суми: Вид-во СумДУ, 2002. - № 3 (36). - С. 58-62.

3. Роль невербальних засобів комунікації в дискурсі прощання // Вісник СумДУ. Серія Філологічні науки. - Суми: Вид-во СумДУ, 2005. - № 6 (78). - С. 23-31.

4. Прагмалингвистика текстов прощания в современном английском языке // Текст - текстолінгвістика, дискурс - дискурсознавство у світі когнітології: Зб. наук. пр. - Львів: ПП “Арал”, 2005. - С. 145-150.

5. Статус подяки / вдячності у дискурсі прощання // Культура народов Причерноморья. - Симферополь: Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, 2006. - № 82. - Т. 1. - С. 211-214.

6. Феномен запрошення як передзавершальна метакомунікативна одиниця діалогічного дискурсу прощання // Вісник СумДУ. Серія Філологічні науки. - Суми: Вид-во СумДУ, 2006. - № 3 (87). - С. 180-183.

7. Передзавершальний етап розмикання комунікативного контакту (на матеріалі сучасної англійської мови) // Вісник СумДУ. Серія Філологічні науки. - Суми: Вид-во СумДУ, 2006. - Том І, № 11 (95). - С. 47-52.

8. Передзавершальний метакомунікативний блок “запрошення” на фінальному етапі англомовної діалогічної взаємодії // Культура народов Причерноморья. - Симферополь: Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, 2007. - № 110. - Т. 1. - С. 272-275.

9. Передзавершальний метакомунікативний блок “вибачення” на фінальному етапі мовленнєвої взаємодії в англомовному художньому діалогічному дискурсі прощання // Studia Germanica et Romanica: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання. - Донецьк: ДонНУ, 2007. - Т. 4. - №3 (12). - С. 38-46.

10. Когнітивно-лінгвістичні особливості прощання на матеріалі англомовного художнього діалогічного дискурсу // Вісник Запорізького національного університету: Зб. наук. пр. Серія Філологічні науки. - Запоріжжя: ЗНУ, 2007. - № 2. - С. 115-121.

11. Speech Etiquette and Ways of Expressing Farewells // Pragmatics and Beyond. - Харків: Харків. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2001. - P. 27-29.

12. Paralinguistic elements of the farewell discourse // Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація. - Харків: Харків. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2005. - С. 94-96.

13. Статус побажання в дискурсі прощання // Всеукраїнський науковий форум: Сучасна англістика: Стереотипність і творчість. - Харків: Торсінг Плюс, 2006. - С. 78-80.

14. Функціонування мовленнєвого етикету “прощання” в королівській спадщині (XV-XIX ст.) // Актуальні проблеми перекладознавства та навчання перекладу в мовному вузі. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2006. - С. 104-106.

15. Реалізація мовленнєвого етикету в англомовному художньому діалогічному дискурсі прощання // Лінгвістичні та методологічні проблеми навчання мови як іноземної. - Полтава: АСМІ, 2006. - С. 65-68.

Размещено на Allbest.ru