Граматична характеристика вільного поєднання в структурі простого речення

2) назви установ, організацій, фестивалів, вироблених продуктів тощо, напр.: Майже навпроти готелю „Львів” був скверик і автостоянка… (Ю. Винничук); Я взяв у буфеті тарілку салату „Дністер” і березовий сік (Л. Дереш);

3) номінативні одиниці на зразок магістраль Харків - Донецьк, поєдинок Петренко - Михайлюк тощо, напр.: Мати […] влаштувалася провідницею на поїзд Ковель - Москва (О. Ірванець); Тож не виключено, що тепер Ніколь із Кейтом і справді можуть випередити парочку Круз - Холмс і одружитися раніше за них (Україна молода);

4) назви організацій, різного типу закладів, творів, книг тощо, оформленні словосполучення або реченням, напр.: Зрозуміло, що це викликало чергові прокльони, а в кількох середніх школах Львова і Галичини книгу „Література могла бути іншою” навіть привселюдно спалили під час урочистих лінійок з нагоди дня знань (Ю. Андрухович); Вона стояла на виставці перед картиною „Мак червоний в росі…” і розгублено мацала у себе на голові заколоту в коси маківку (М. Гримич).

У Висновках узагальнено результати проведеного дослідження.

У Додатку подано порівняльну таблицю особливостей керування й вільного поєднання як форм підрядного синтаксичного зв'язку, зведені таблиці формально-структурних моделей конструкцій, у яких підрядний зв'язок встановлюється у формі власне-вільного поєднання та вільного поєднання у відмінковому вияві й узагальнювальну таблицю транспозицій відмінків за їхнього підпорядкування синтаксичній домінанті вільним поєднанням.

ВИСНОВКИ

Основний підсумок дисертаційного дослідження полягає у визначенні поняття „вільне поєднання” з позицій синтаксичного підходу до кваліфікації синтаксичних зв'язків, з'ясуванні статусу вільного поєднання в системі синтаксичних зв'язків української мови, окресленні й описі сфер його функціонування.

Сьогодні суто морфологічний підхід до інтерпретації граматичних явищ не задовольняє потреби мовознавства. Зважаючи на це, до кваліфікації підрядного зв'язку застосовуємо синтаксичний підхід та, як допоміжний, семантичний, відповідного до чого реалізація підрядного зв'язку в тій чи тій формі залежить не від морфологічного вираження ад'юнкта, а від його синтаксичної позиції щодо синтаксичної домінанти та семантико-синтаксичних відношень, що між ними встановлюються.

Вільне поєднання - форма підрядного синтаксичного зв'язку, за якої ад'юнкт знаходиться поза валентною рамкою синтаксичної домінанти, тобто не посідає позицію, відкриту її семантико-синтаксичною валентністю, таким чином, синтаксична домінанта не впливає на вибір морфологічної форми ад'юнкта. За формальними показниками вільне поєднання диференціюють на власне-вільне поєднання (функціонує у конструкціях, де ад'юнкт належить до класів незмінних слів) і вільне поєднання у відмінковому вияві (встановлюються у сполуках, де ад'юнктом виступає відмінок у некатегорійному значенні).

Відсутність морфологічних показників вільного поєднання спричинила переважання в його характері семантичного чинника над граматичним. Нерегулярними ознаками цієї форми підрядного зв'язку є порядок слів, зокрема, контактне розташування компонентів, та комунікативна настанова адресата, від врахування якої подекуди також залежить правильний вибір синтаксичної домінанти.

Вільне поєднання - одна з чотирьох форм реалізації підрядного прислівного й єдина форма репрезентації підрядного детермінантного синтаксичного зв'язку.

За синтаксичного погляду на підрядний зв'язок межі вільного поєднання, з одного боку, розширюються - за рахунок відмінкових форм, що функціонують в адвербіальній чи ад'єктивній сфері, які традиційно вважали слабкокерованими, а з іншого боку, звужуються, бо інфінітиви, що посідають синтаксичну позицію об'єктної субстанційної синтаксеми при предикатах певних лексико-семантичних груп, і прислівники, що є еквівалентами локативних синтаксем при локативних предикатах, потрактовуємо як керовані форми.

Приймаючи синтаксичний підхід до витлумачення природи підрядного синтаксичного зв'язку, натрапляємо на проблему розмежування таких його форм, як слабке керування й вільне поєднання у відмінковому вияві, підґрунтям розв'язання якої беремо диференційні ознаки цих двох форм підрядного зв'язку - валентно чи невалентно зумовлена позиція ад'юнкта щодо синтаксичної домінанти та характер семантико-синтаксичних відношень між синтаксичною домінантою й ад'юнктом.

Однією із специфічних рис вільного поєднання є його вторинність, тобто поява в структурі речення внаслідок певних дериваційних перетворень.

Цілісні словосполучення функціонують у мові як незмінні елементи й цим наближаються до класів незмінних слів, а тому у випадках незумовленості їх семантико-синтаксичною валентністю синтаксичної домінанти підпорядкування цих одиниць реалізовується у формі власне-вільного поєднання.

У сучасній українській мові вільно поєднуватися з синтаксичною домінантою може практично будь-який відмінок, окрім кличного, єдиною умовою цього є втрата ним предметної семантики через транспозицію до атрибутивної чи адвербіальної сфери.

Найпоширенішими конструкціями, у яких підрядний зв'язок встановлюється у формі вільного поєднання, є конструкції з ад'юнктом, що належить до класу незмінних слів - прислівником, інфінітивом або незмінним прикметником, а тому такі побудови утворюють ядерну зону функціонування цієї форми підрядного зв'язку. Напів'ядерну зону вільного поєднання становлять побудови з ад'юнктами, вираженими цілісними словосполученнями, родовим й орудним відмінком. У напівпериферійній зоні вільного поєднання розташовані сполуки з ад'юнктом-локативом та -акузативом. Периферійну зону вільного поєднання формують побудови, у яких роль ад'юнкта виконує датив або номінатив.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Кобченко Н.В. Вільне поєднання у відмінковому вияві (До постановки проблеми) // Наук. зап. Кіровогр. держ. пед. ун-ту ім. В. Винниченка. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2006. - Вип. 67. - Серія: Філол. науки (мовознавство). - С. 61-66.

2. Кобченко Н.В. Вільне поєднання безприйменникового генітива // Лінгвістичні студії: Зб. наук. пр. / МОН України. Черкас. нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. - Черкаси: Брама-Україна, 2006. - Вип. 2. - С. 113-120.

3. Кобченко Н.В. Реалізація вільного поєднання в конструкціях з прикладкою // Наук. зап. Вінниц. держ. пед. ун-ту ім. Михайла Коцюбинського: Зб. наук. праць. - Серія: Філологія. - Вінниця: Вид-во „Діло”™ СПД Данилюк В.Г., 2006. - Вип. 8. - С. 59-64.

4. Кобченко Н.В. Слабке керування й вільне поєднання у відмінковому вияві як реалізація валентної й невалентної сполучуваності // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. - Донецьк: ДонНУ, 2007. - Вип. 15. - С. 265-269.

5. Кобченко Н.В. Дериваційна природа вільного поєднання в конструкціях з дативом // Вісник Прикарпат. нац. ун-ту ім. Василя Стефаника. Філологія. - Івано-Франківськ: Вид.-дизайнер. від. ЦІТ, 2007. - Вип. ХV-ХVІІІ. - С. 164-167.

6. Кобченко Н.В. Форми підрядного зв'язку інфінітива з синтаксичною домінантою // Наук. зап. Кіровогр. держ. пед. ун-ту ім. В. Винниченка. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2007. - Вип. 73. - Серія: Філол. науки (мовознавство): У 2 ч. - Ч. 1. - С. 59-67.

7. Кобченко Н.В. Вільне поєднання на тлі синтаксичної деривації // Наук. пр. Кам'янець-Поділ. держ. ун-ту: Філол. науки. - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2007. - Вип. 15. - Т.1. - С. 85-88.

8. Кобченко Н.В. Проекція семантико-синтаксичної позиції локатива на рівень формально-граматичний // Укр. мова. - 2007. - № 4. - С. 53-64.

9. Кобченко Н.В. Специфіка вільного поєднання (До характеристики категорії підрядності) // Актуальні проблеми менталінгвістики: Зб. статей за матер. V Міжнар. наук. конференц. - Черкаси: Ант, 2007. - С. 68-70.

10. Кобченко Н.В. Контекст як критерій диференціації слабкого керування й вільного поєднання у відмінковому вияві // Имя и слово: Материалы международ. науч. конф., Брест, 19-20 апреля 2007 г.: В 2 ч. - Брест, 2007. - Ч. 1. - С. 208-211.

Размещено на Allbest.ru