Антропонімія уманщини XVII - початку ХХІ ст.

Роль жіночих особових імен у формуванні прізвищ досліджуваного регіону менш помітна через те, що на території України іменування жінки служило засобом ідентифікації особи лише в окремих випадках.

Від власне імен-композитів прізвищеві назви та прізвища Уманщини творяться дуже рідко, частіше в їхніх основах відбиваються відкомпозитні імена у різних структурно-морфологічних варіантах.

Відтопонімні прізвищеві назви і прізвища мотивовані географічними назвами різних регіонів України та інших країн. Для творення цієї групи антропонімів використовувалися різні типи топонімів, серед яких в антропоосновах найчастотнішими є ойконіми. Фіксуються поодинокі випадки вживання в основах прізвищевих назв та прізвищ досліджуваного регіону гідронімів та катойконімів.

Найменування, в основах яких відтворена апелятивна характеристика особи, - це переважно агентивні назви, які таким чином відбивають традиційну матеріальну культуру жителів Уманщини, соціальний стан, різні види діяльності корінного населення. Рідше додатковим засобом ідентифікації особи виступають назви за місцем походження першоносія та етноніми, що виникали внаслідок міграційних процесів та контактів мешканців досліджуваної території з іншими етносами.

2. За характером розвитку мотиваційних відношень антропоніми Уманщини поділяються на назви зі зростальною (патронімно-посесивні), зростально-спадною (патронімні, локативні, ситуативні та назви з подвійною мотивацією, або такі, мотиви виникнення яких не встановлені) і з порівняно сталою динамікою розвитку (квалітативи й агентиви).

3. Виокремлюється п'ять способів творення прізвищевих назв та прізвищ Уманщини: афіксальний, морфолого-синтаксичний, лексико-семантичний, синтаксичний та слово- й основоскладання. З огляду на дериваційну неоднозначність прізвищевих типів, певна частина антропонімів кваліфікується як утворення подвійної словотвірної мотивації.

Афіксальним способом утворювалися прізвища від усіх класів антропонімів і апелятивних характеристик особи за допомогою патронімічних (-енк-о, -ич, -ович / -евич, -овець) та поліфункціональних (-ук / -чук, -ак / -чак, -ай, -ик / -ік, -к-о, -ець, -ій, -ок, -а) формантів. Протягом XVII?ХХ ст. переважають моделі, оформлені патронімічними формантами, що зумовлено високим ступенем антропонімізації цих суфіксів, а також регіональними особливостями (XVII ст. ? 43,66% / 4,20%, XVIII ст. ? 31,18% / 10,16%, ХІХ ст. ? 14,22% / 10,72%, ХХ ст. ? 17,71% / 11,51%). На початку ХХІ ст. домінантними виступають поліфункціональні форманти (16,88% / 18,74%).

До найпродуктивніших субстантивних прізвищетвірних формантів сучасних прізвищ Уманщини належать -енк-о та -ук (-чук). Суфікс -енк-о є питомим (корінним) на досліджуваній території, він бере активну участь у процесі творення нових прізвищевих назв та прізвищ на усіх часових зрізах. Суфікси _ук, -юк, -чук є запозиченими (принесеними) на територію Уманщини. У XVII ст. кількість назв зі згаданими формантами становить лише 0,10%. Протягом наступних століть спостерігається значне збільшення таких утворень (XVIII ст. ? 6%, ХІХ ст. ? 6,89%, ХХ ст. ? 8,58%, початок ХХІ ст. ? 12,19%), що пов'язано з міграційними процесами та впливом західних діалектів на місцеві говірки.

Прізвищеві назви та прізвища Уманщини, утворені лексико-семантичним способом, виникали шляхом трансантропонімізації, трансономізації та антропонімізації. У межах цієї групи назв переважають трансантропонімізовані типи, утворені від слов'янських відапелятивних імен-прізвиськ розряду “nomina impersonalia”, що зумовлено високим ступенем антропонімізації цього розряду лексики, різноманітного за семантикою і структурою основ.

Продуктивним на досліджуваній території виступає морфолого-синтаксичний спосіб. В основах сучасних прізвищ у формі присвійних прикметників фіксується найпоширеніший суфікс -ів / -ов; у формі відносних - -ськ(ий), -цьк(ий).

Встановлено абсолютну активність суфікса -ськ(ий), -цьк(ий) в основах прізвищевих назв та прізвищ регіону, що свідчить про його автохтонність на вказаній території. Значне збільшення цієї групи назв у ХІХ ст. пояснюється впливом польської мови на формування антропонімікону Уманщини.

Висхідною динамікою розвитку характеризується посесивний формант -_ов / -ев. Поява цієї словотвірної моделі на Уманщині зумовлена впливом російської мови на офіційно-ділову систему досліджуваного регіону, який із кінця XVIІI ст. перебував у складі Російської імперії.

Серед морфолого-синтаксичних утворень найменшою продуктивністю відзначаються прізвищеві назви та прізвища, вжиті у формі субстантивованих якісних та відносних прикметників, повних та коротких дієприкметників.

Встановлено, що словотвірний статус двокомпозитних утворень активно розкривається у межах словотвірного типу “основа прикметника + іменник”, що зумовлено високим ступенем антропонімізації іменників та прикметників у період становлення прізвищ.

Як продукт синтаксичного способу творення розглядаються подвійні прізвищеві назви та прізвища Уманщини (всього зафіксовано 8 таких утворень).

Аналіз дериваційних особливостей уманських антропонімів показав, що деякі з них характеризується словотвірною неоднозначністю, що пов'язано з полісемією, а іноді - із функціональною невизначеністю окремих суфіксів, які входять у структуру прізвищ (такі утворення належать до найменувань подвійної словотвірної мотивації).

4. На синхронному зрізі функціонування різних словотвірних типів прізвищ встановлено, що структурно-словотвірна база прізвищ не вирізняється на загальноукраїнському тлі й органічно вливається в антропонімійну систему мови, виявляючи значну подібність із прізвищевою системою Дніпровського Припоріжжя, північної Донеччини, Правобережного Побужжя та Середньої Наддніпрянщини, зберігаючи при цьому певні регіональні особливості.

5. Словотвірно-структурний аналіз антропонімів досліджуваного регіону уможливив укладання інверсійного словника сучасних прізвищ Уманщини, який унаочнює результати дисертаційного дослідження.

Отже, лінгвістичний аналіз антропонімії Уманщини на різних діахронних зрізах свідчить про те, що на сьогодні прізвищева система цього регіону повністю усталена і поєднує в собі як загальноукраїнські, так і регіональні особливості.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Варіаційні особливості прізвищ Уманщини / Ю. І. Блажчук // Актуальні питання антропоніміки / відп. ред. І. В. Єфименко. К., 2005 С. 39-43.

2. Власні особові назви як джерельна база творення прізвищ Уманщини ХІХ ст. / Ю. І. Блажчук // Проблеми граматики і лексикології української мови : зб. наук. праць / відп. ред. А. П. Грищенко.- К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2006. - С. 211-216.

3. Уманські прізвищеві назви ХVІІ ст., мотивовані християнськими особовими назвами / Ю. І. Блажчук // Східнослов'янська філологія : зб. наук. праць. Випуск 11. Мовознавство. Горлівка : Видавництво ГДПІІМ, 2006. -С. 96-103.

4. Семантика твірних основ прізвищ Уманщини ХVІІ ст. / Ю. І. Блажчук // Записки з українського мовознавства. Випуск 16 : зб. наук. праць / відп. ред. О. І. Бондар. Одеса : Астропринт, 2006. - С. 79-86.

5. Прізвища-композити в антропонімії Уманщини / Ю. І. Блажчук // Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Філологія. Випуск XVXVIII. Івано-Франківськ : Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ, 2007. С. 455458.

6. Прізвища Уманщини, мотивовані етнонімами та топонімами / Ю. І. Блажчук // Студії з ономастики та етимології. 2007 / НАН України. Ін-т укр. мови. Ред. кол. : В. П. Шульгач (відп. ред) та ін. К., 2007. С. 13-20.

7. Уманські прізвищеві назви XVII ст. з формантом -енк(о) / Ю. І. Блажчук // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць. Випуск 354?355. Слов'янська філологія. ? Чернівці : Рута, 2007. ? С. 99?104.

8. Дериваційні особливості прізвищ Уманщини / Ю. І. Блажчук // Вісник Уманського педуніверситету. Філологія (мовознавство) : зб. наук. праць / В. Г. Кузь (гол. ред.) та ін. К. : Знання України, 2004. С. 916.

9. Прізвища Уманщини, мотивовані термінологією ремесел, пов'язаних із застосуванням вогню / Ю. І. Блажчук // Актуальные вопросы славянской ономастики в ареальном, этимологическом и хронологическом аспектах / отв. ред. Р. М. Козлова. - Гомель : ГГУ им. Ф. Cкорины, 2006. -
С. 8-12.

10. Продуктивність чоловічих християнських імен в основах сучасних прізвищ Уманщини / Ю. І. Блажчук // Актуальні проблеми дослідження граматики та лексикології. - Вінниця : ВДПУ імені Михайла Коцюбинського, 2006. -С. 105-109.

11. Угорські запозичення в основах прізвищ Уманщини / Ю. І. Блажчук // Лінгвалізація світу : Теоретичний та методичний аспекти : зб. матеріалів Міжнародної наукової конференції. Черкаси : Брама-Україна, 2007. С. 116-121.

12. Вплив етнофактора на структуру антропонімікону Уманщини / Ю. І. Блажчук // Традиційне і нове у вивченні власних імен : тези доповідей Міжнародної ономастичної конференції. Донецьк - Горлівка - Святогірськ. 13-16 жовтня 2005 р. - Горлівка : Видавництво ГДПІІМ, 2005. - С. 64-67.

АНОТАЦІЇ

Блажчук Ю. І. Антропонімія Уманщини XVII ? початку XXI ст. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 ? українська мова. ? Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. ? Київ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню лексичної бази, мотиваційних відношень і словотвірної будови прізвищевих назв та прізвищ Уманщини XVII ? початку XXI ст. Шляхом лексико-семантичного аналізу з'ясовано роль різних класів онімної та апелятивної лексики у формуванні прізвищ. У цьому аспекті визначено склад слов'янських і християнських імен та розкрито семантику апелятивів української мови, відображених в основах прізвищевих назв та прізвищ Уманщини. Визначено основні мотиваційно-номінаційні групи уманського антропонімікону XVII ? початку ХХІ ст.: патроніми (матроніми), патронімно-посесивні назви, локативні назви, квалітативи, ситуативні назви та агентиви.

Словотвірно-структурний аналіз особових назв досліджуваного регіону дозволив виділити 5 основних способів їх творення: лексико-семантичний афіксальний, морфолого-синтаксичний, синтаксичний, слово- та основоскладання; фіксуються і назви подвійної словотвірної мотивації. У результаті дослідження встановлено продуктивність основних словотвірних моделей Уманщини як у синхронічному, так і в діахронічному плані. Укладено інверсійний покажчик прізвищ досліджуваного регіону, що унаочнює результати проведеного дослідження.

Комплексний аналіз прізвищевої системи засвідчує, що вона функціонує як невід'ємний складник української антропонімії.

Ключові слова: прізвище, онім, апелятив, патронім, посесив, квалітатив, агентив, локативна назва, ситуативна назва, структурно-словотвірна модель.

Блажчук Ю. И. Антропонимия Уманщины XVII ? начала XXI вв. ? Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова.? Киев, 2008.

В работе впервые в украинском языкознании исследуются лексико-семантические, мотивационные и словообразовательно-структурные особенности фамилий Уманщины XVII - начала XXI вв. Работа состоит из предисловия, трёх разделов, общих выводов, списка использованной литературы и приложений.

Во введении излагаются цели и задачи работы, методические принципы, новизна, теоретическая и практическая значимость исследования, характеризуются источники фактического материала.

Первый раздел представляет собой теоретическое введение в исследование. В нем проводится научный анализ литературы по изучаемой проблеме, раскрываются достижения отечественного и зарубежного языкознания, представлены историко-этнографические сведения о данном регионе, о формировании местного антропонимикона.

Во втором разделе рассматривается ономастическая и апеллятивная лексика, послужившая основой при образовании фамилий исследуемого региона, проанализированы все структурные варианты древнеславянских автохтонных и христианских имён, семантические группы имен и прозвищ апеллятивного происхождения (разрядов nomina personalia (личные названия) и nomina impersonalia (неличные названия), а также апеллятивные определения лица. Характеристика отыменных антропооснов позволила представить наиболее популярный репертуар имен, сохранившийся в антропоосновах данного региона, а также показала преимущество антропооснов, мотивированных мужскими христианскими вариантами, которые, в свою очередь, различны по степени продуктивности в образовании фамилий. Наиболее продуктивными в образовании фамилий исследуемой территории выступают имена и прозвища разряда nomina impersonalia (названия существ (кроме людей); растений и их плодов; различных предметов, орудий труда и т. п.).

Вследствие анализа мотивационных отношений были выделены следующие группы фамилий: патронимы (матронимы), патронимно-посессивные названия, локативы, квалитативы, ситуативные названия и агентивы. Наиболее распространенным разрядом являются патронимы и матронимы, что соответствует давней славянской традиции называть детей по отцу или матери.

В третьем разделе выделено 6 основных способов образования фамилий: лексико-семантический, аффиксальный, слово- и основосложение, морфолого-синтаксический, синтаксический. Определенная часть фамилий, с учетом трудностей установления словообразовательных отношений, квалифицирована как наименования с двойной словообразовательной мотивацией.

Лексико-семантическим способом образованы фамилии вследствие семантического переосмысления базового названия путём изменения его функции: собственное имя (или его дериват), прозвище, апеллятивное определение лица без формально-структурных преобразований переходило в наследственное именование. Аффиксальный способ образования фамилий заключается в одновременном изменении функции и структуры антропонима: перечисленные онимы усложнялись патронимическими и полифункциональными формантами и переходили в разряд наследственных родовых наименований. Наиболее распространёнными среди них являются модели с формантами -енко и -ук (-'ук), -чук. Морфолого-синтаксические образования ничем не отличаются от базового названия в структурном плане, но приобретают новые морфологические категории. К этой группе антропонимов относим фамилии посессивного типа (названия на -ов, -ев, -ин, -ін), а также словообразовательные модели на -с'к-ий (-ц'к-ий, -з'к-ий).

Среди фамилий, образованных путем слово- и основосложения, наиболее распространенной моделью выступает словообразовательный тип “основа прилагательного + существительное”, что объясняется высокой степенью антропонимизации существительных и прилагательных в период формирования фамилий.

Очень мало фамилий образовано синтаксическим способом, то есть путем сращения нескольких антропонимных элементов и их полной или частичной лексикализации.

Таким образом, антропонимия Уманщины это неотъемлемая часть общенациональной антропосистемы украинского языка, проявляющая как общеукраинские, так и региональные особенности.

Ключевые слова: фамилия, оним, апеллятив, патроним, посессив, квалитатив, агентив, локатив, ситуативное название, структурно-словообразовательная модель.

Blazhchuk Y. I. Anthroponomy of Uman district from the Seventeenth to the beginning of the Twenty First Centuries. ? Manuscript.

Thesis for Candidate's Degree of philological sciences (speciality 10.02.01 - Ukrainian language). - National Dragomanov University, Kyiv, 2008.

The dissertation is devoted to the analysis of lexical basis, motivational relations and structural word-building peculiarities of Uman District surnames of the seventeenth to twenty first centuries. Appellative and onym lexis that is a building block of stems of the Uman District surnames is established by the way of lexico_semantic analysis. All structural variants of old Slavonic autochthonous names (composite and those derived from the composite names), Christian names and nicknames of appellative nature, as well as appellative modifiers of a person that motivated the surnames stems of the anthroponyms are under analysis. Patronyms (matronyms), possessives, locatives, kvalitatives, agentives and situational names are main motivation_nominative groups defined in the study.

Derivational analysis of surnames of the period under study enabled us to come to a conclusion that they were formed by means of 5 ways: lexico_semantical, morphological, morphological_syntactical, syntactical and composition. The study defines most typical word-building surname types on synchronic and diachronic levels. The research enables us to introduce the surname material of the territory, which is systematized in an inversive order.

Comparative analysis of the Uman District surnames demonstrated that they function as a constituent part of Ukrainian anthroponymy.

Key words: surname, onym, appellative, patronym, possessive, kvalitative, agentive, locative, situational name, structure word-forming model.

Размещено на Allbest.ru