Іспанський поетичний текст другої половини ХХ століття в лінгвокогнітивному висвітленні

У другій половині ХХ століття в Іспанії гостро постає проблема національної мови: кастильська мова вже не є єдиною національною мовою. Статусу національних мов набувають каталонська, галісійська, баскська та валенсійська мови. У поетичних текстах Іспанії другої половини ХХ століття піднімається проблема мовної ідентифікації та самоідентифікації особистості, спостерігається відображення процесу роздвоєння мовної свідомості - автор, створюючи поетичний текст кастильською мовою, уводить рядки або навіть строфи однією з названих мов. Такий стильовий механізм надає функціонально-естетичного переосмислення мовній проблемі в Іспанії.

Лексеми, через які вербалізуються художньо-національні образи, є тими “ланцюжками”, що об'єднують книжно-медитативні, пейзажно-ліричні мікрообрази навколо центрального національно маркованого концепту “Espaсa”.

Окрім того, іспанська поезія другої половини ХХ століття породжує цікаві новообрази-кенотипи - образ прозорого дзеркала-скла, що не створює відображення; в'язниці як символу життя; тюремної камери як дому людини, який вона не хоче покидати; людини як в'язня, що не бажає звільнення.

Імпліцитний план поетичного тексту включає інтерсеміотичні глибинні лакуни, що є прикладами когнітивних, або крос-культурних розбіжностей (А.Д. Бєлова, О.О. Селіванова). Створюючи лакуни у тексті, навмисно або несвідомо, автор розраховує на наявність необхідних знань, когнітивних здібностей читача для їхнього відновлення. Заповнення таких лакун відбувається в результаті звернення свідомості читача до інших текстів літератури, культури, міфології, релігії, історії, науки, що дозволяє здійснювати когнітивно-інтерпретативні операції над поетичним текстом. Такі міжтекстові відношення з точки зору когнітивної поетики і складають сутність наративного мапування - лінгвокогнітивної операції, спрямованої на встановлення міжтекстових зв'язків у поезіях різних авторів або у творчості одного автора.

Іспанська поезія другої половини ХХ століття містить значні ресурси інтертекстуальності. Вони складають зв'язки іспанського поетичного тексту з міфологічним сюжетом, із текстами всесвітньо відомих авторів, з авторами різних епох власної країни. Стає очевидним, що інтертекстуальна активність набирає обертів саме тоді, коли читач не в змозі розв'язати мовну та дискурсивну девіацію тільки на рівні метафоричних чи метонімічних перенесень мови або на рівні асоціативних моделей. За таких умов читач намагається знайти джерело семантичного перетворення у сфері “індивідуально створеного смислу”, а літературна алюзія є засобом створення поетом і декодування читачем міжтекстових зв'язків: вона “натякає” на подію, людину або персонаж, які існували наспрвді чи були вигадані. Інтертекстуальність пояснює саму можливість взаємопроникнення текстів, факт існування їх в об'єднаному просторі у вигляді єдиного тексту, яким є вся людська культура, зокрема культура Іспанії.

ВИСНОВКИ

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі вивчення іспанського поетичного тексту другої половини ХХ століття як специфічної форми поетичного повідомлення, що розкриває інтеріоризовану поетом картину дійсності через створення індивідуально-авторської моделі світу. У своєму лінгвістичному втіленні іспанський поетичний текст цієї доби використовує особливі механізми формування змісту поетичних форм, концептуалізації дійсності, її вербальної репрезентації в образах, і, таким чином, є засобом емоційного, естетичного та психологічного впливу на читача.

Розкриття механізмів формування і функціонування поетичних форм в іспанському поетичному тексті, в основі яких лежить модифікація і деформація когнітивних процесів осмислення навколишнього світу у свідомості митця, відбувається за умови врахування характерних для іспанського художньо-поетичного дискурсу другої половини ХХ століття особливостей. По-перше, поет-постмодерніст прагне до відображення суперечливості й мінливості світу, вираження множинності поглядів, створення образів, спрямованих на розкриття світогляду та місця людини в сучасному життєвому просторі. По-друге, жанр поетичного повідомлення впливає на стиль іспанського поетичного мовлення, яке в другій половині ХХ століття характеризується фрагментарністю, відкритістю, зверненням до гри, інтерактивним напруженням при декодуванні, нетрадиційним пунктуаційним оформленням, розірваними реченнями і словами, що пояснюється процесами демократизації, візуалізації та декоративності поетичного мовлення.

Поетичні тексти другої половини ХХ століття є генераторами нових семантичних і образно-поетичних смислів, які змінюють художнє мовлення, способи сприйняття і пізнання світу. Іспанський поет другої половини ХХ століття у власних поетичних експериментах прагне вийти за межі знайомого, запропонувати у словесній тканині поетичного тексту нову сукупність і новий спосіб семантично-синтаксичних відношень, нові закономірності творчого лінгвокультурного процесу, тобто надати власну інтерпретацію мовно-естетичної норми. Окрім того, поезія Іспанії другої половини ХХ століття визначається тісним зв'язком власне авторських смислових інновацій з етнонаціональними традиціями іспанського віршування, оскільки іспанська поезія цього періоду відображає глибини міфопоетичного мислення іспанського народу, його національну психологію. Тому іспанський поетичний текст функціонує як посередник між життєвим досвідом конкретного індивіда другої половини ХХ століття й національними способами образного відтворення світу. Іспанський поет через поетичні тексти визначає, якою він бачить Іспанію і світ за межами своєї країни. Внаслідок кореляції з навколишньою дійсністю він не стільки відображає реальність, скільки створює власну інтерпретацію, когнітивну макромодель національно-культурної картини світу.

Однак іспанська поезія другої половини ХХ століття репрезентована не тільки власне етнічними, тобто національно маркованими концептами. Вона включає також універсальні концепти, соціопсихічні утворення, що виступають орієнтиром людського буття, які можна визначити як supra культурні концепти, що у другій половині ХХ століття набувають нових смислових контекстів. Іспанський поетичний текст цієї доби є складним утворенням, що, зберігаючи численні коди, передає, трансформує отримані та генерує нові поетичні повідомлення, враховуючи характеристики мовних особистостей. Це - нова мовна палітра, конгломерат багатомірних міжтекстуальних зв'язків, в якому інші тексти присутні на різних рівнях - у текстах попередньої культури і текстах сучасної культури. Це вільний, іронічний діалог, постмодерний пастиш - коктейль з тематик, часом сенсаційний, суміш з уривків найвідоміших оригінальних творів, який розкривається через наративне мапування.

Отримані результати не вичерпують проблематики цього дисертаційного дослідження. Перспективи вивчення графічного та семантичного кодування поетичних текстів із залученням методичного апарату когнітивної лінгвістики є далекосяжними як у галузі когнітивної поетики, так і в галузі когнітивної лінгвістики, психолінгвістики та етнолінгвістики. Предметом майбутніх студій може стати дослідження поетичних текстів Латинської Америки другої половини ХХ століття, оскільки воно дозволить встановити спільні та відмінні риси культурно-ціннісної картини світу цих двох іспанськомовних народів.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

Шевченко Л.О. Особливості структурної побудови поетичного тексту на синтаксичному рівні (на матеріалі іспанської мови) // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО: Мова, освіта, культура. - Вип. 8. - К.: Видавничий центр КНЛУ, 2003. - С. 36 - 40.

Шевченко Л.О. Лінгвостилістичний та системно-структурний аспекти аналізу поетичного тексту (на прикладі вірша Антоніо Мачадо “Мухи”) // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. - Вип. 2. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. - С. 420 - 427.

Шевченко Л.О. Змістова структура художнього (поетичного) тексту в лінгвокогнітивному висвітленні // Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наук. пр. - Вип. 11. Книга 2. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. - С. 220 - 224.

Шевченко Л.О. Слово як конструктивний елемент поетичного мовлення в рамках когнітивного підходу (на матеріалі іспанської мови) // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. - Вип. 12. Книга 2. - К.: ВПЦ Київський у-т, 2004. - С. 368 - 371.

Шевченко Л.О. Механізми формування та осмислення художніх образів у поетичному тексті у термінах лінгвокогнітивного підходу” (на матеріалі іспанської мови) // Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наук. пр. - Вип. 14. Книга 2. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. - С. 244 - 247.

Шевченко Л.О. Метатаксис як маркер кодових відхилень у синтаксичних структурах іспанського поетичного тексту // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. - Вип. 13. - К.: Видавничий центр КНЛУ, 2005. - С. 330 - 334.

Шевченко Л.О. Метаболи як форми реалізації поетичної функції та засоби формування етосу (на матеріалі іспанської мови) // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. - Вип. 6. - К., 2005. - С. 304 - 307.

Шевченко Л.О. Роль внутрішнього програмування як когнітивного складника у створенні ментальної структури поетичного тексту (на матеріалі іспанської мови) // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. - Вип. 16. Книга 2. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. - С. 343 - 347.

Шевченко Л.О. Аналіз когнітивної карти іспанського поетичного тексту другої половини ХХ століття // Мова і культура. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. - Вип. 8. - Т.ІІІ.Ч.1. Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. Мова сучасного мистецтва. - С. 122 - 127.

Шевченко Л.О. Принципи організації інформації в імпліцитному плані іспанського поетичного тексту другої половини ХХ ст. // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. - Вип. 18. Книга 2. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. - С. 277 - 281.

Шевченко Л.О. Вплив творчості на протікання процесу художньо-поетичної комунікації (на матеріалі іспанської мови) // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. - Вип. 19.- К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2006. - С. 337 - 343.

Шевченко Л.О. Графічні коди іспанського поетичного тексту другої половини ХХ століття // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. - Вип. 11. - К., 2007. - С. 406 - 411.

АНОТАЦІЯ

Шевченко Л.О. Іспанський поетичний текст другої половини ХХ століття в лінгвокогнітивному висвітленні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05 - романські мови. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2007.

Дисертацію присвячено дослідженню іспанських поетичних текстів другої половини ХХ століття у світлі лінгвокогнітивного підходу. У роботі визначено базові орієнтири вивчення поетичного тексту в межах когнітивної поетики, проаналізовано його місце в системі різновидів текстів, схарактеризовано умови формування мовної індивідуальності поетів Іспанії й іспанського поетичного тексту другої половини ХХ століття. У дисертації проведено графічні дослідження іспанського поетичного тексту, розкрито функціонування кодових девіацій, детально висвітлено стратегії формування естетичного простору іспанського поетичного дискурсу цієї доби та способи графічного кодування поетичних текстів. Проведені концептуальні дослідження поезії Іспанії другої половини ХХ століття у лінгвокогнітивному аспекті дозволили визначити основні універсальні і національно марковані концепти іспанського поетичного дискурсу цього періоду, описати засоби концептуалізації шляхом встановлення каналів метафоричного, метонімічного та оксиморонного перенесення. Проаналізовано систему художньо-поетичних і художньо-національних образів, визначено механізми інтерпретації та джерела когнітивного дисонансу, описано інтертекстуальні конструкції як способи наративного мапування в іспанських поетичних текстах другої половини ХХ століття.

Ключові слова: поетичний текст, девіація, універсальний концепт, національно маркований концепт, концептуальна метафора, концептуальна метонімія, художній образ.

АННОТАЦИЯ

Шевченко Л.А. Испанский поэтический текст второй половины ХХ столетия в лингвокогнитивном освещении. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.05 - романские языки. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2007.

Диссертация посвящена изучению лингвокогнитивных особенностей испанского поэтического текста второй половины ХХ столетия.

В первом разделе представлены теоретические положения, на которые опирается исследование, определены базовые ориентиры изучения поэтического текста в рамках лингвокогнитивной парадигмы, проанализировано его место в системе разновидностей текстов, показаны условия формирования языковой индивидуальности поэтов Испании и испанского поэтического текста в эпоху постмодернизма.

Во втором разделе проведены графические исследования испанского поэтического текста, определены механизмы его интерпретации, а также стратегии, которые формируют эстетическое пространство испанской поэзии данного периода, проанализировано функционирование кодовых девиаций в испанских поэтических текстах второй половины ХХ столетия.

В третьем разделе проанализирована система художественно-поэтических и художественно-национальных образов, определены основные концепты испанского поэтического дискурса второй половины ХХ столетия, описаны средства концептуализации окружающей действительности.

Ключевые слова: поэтический текст, девиация, универсальный концепт, национально маркированный концепт, концептуальная метафора, концептуальная метонимия, художественный образ.

SUMMARY

Shevchenko L.O. Spanish Poetic Text of the second half of the 20^th century from linguocognitive perspective. - Manuscript.

Thesis for Candidate Degree in Philology. Speciality 10.02.05 - Romanic Languages. - Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2007.

This thesis focuses on the research of Spanish poetic texts of the second half of the 20^th century from linguocognitive perspective.

The paper advances a new comprehensive complex approach to the investigation of the Spanish poetry against rhetorical, cultural and cognitive background. The work represents basic reference points of the investigation from the perspective of cognitive poetics, highlights the constituents and peculiarities of creation and interpretation processes of Spanish poetic texts. This thesis specifies the concepts of poetic norm and deviation, exposes their functioning in Spanish verses.

The description of the means of poetic text graphic coding such as creation of visual structures, numerous and irregular repetition of punctuation symbols, using computer symbols, figures and fraction, multilingual technique, writing proper names with small letters demonstrates creation of new aesthetics and emotivity, visuality and ornamentality of the Spanish poetry in the age of postmodernism. The analysis of strategies creating aesthetic space of the Spanish poetic discourse of the second half of the 20^th century, semantic and conceptual research made it possible for us to state the main universal and nationally marked concepts of the Spanish poetic discourse of the given period, to describe the means of conceptualization by determining metaphor, metonymy and oxymoron canals.

The investigation triggers the text-forming peculiarities of poetic and national literary images and linguistic means of their creation, states the modes of interpretation and the sources of cognitive conflict, describes the intertextual constructions in Spanish poetic texts of the second half the 20^th century.

Размещено на Allbest.ru