Лексико-граматична структура турецького газетного тексту

10. Дослідження мови турецької газети доводить, що одним з найважливіших параметрів газетного стилю є використання іменного словосполучення. Завдяки своїй структурі іменні конструкції вирішують одне із завдань журналістики - лаконічне, але цілісне відтворення змісту факту. Особливо вдало цю функцію вдається виконувати за допомогою ізафетних ланцюгів.

11. Значне місце в системі виражальних засобів та архітектонічних критеріїв, що складають композицію багатьох жанрів газети, належить питальним реченням - прямим, риторичним, питанням-відповідям. У діалогічному мовленні пряме питання позбавлене ефекту несподіваності, його поява й структура передбачається мовною ситуацією. У монологічному мовленні питання являє собою зупинку в повідомленні, а репліка-відповідь містить значну кількість інформації. Питання-відповіді виступають активним елементом авторського монологу в статті, кореспонденції, репортажі, а також інших жанрах турецької газетної публіцистики.

12. З метою посилення суб'єктивно-модального плану висловлювання до складу газетних речень вводяться вставні, вставлені конструкції та відокремлення, які додають у семантику речення нові значення, проте не мають зв'язків із жодним членом речення.

13. Пряму мову часто застосовують для надання розповіді переконливості й колоритності. Автор публіцистичного твору, переконуючи читача в тій або іншій оцінці суспільних явищ науковим аналізом суспільного життя, системою аргументів, логікою роздумів, прагне зберегти автентичність чужих висловлень. Слова автора відрізняються від самостійних речень тим, що без прямої мови вони не мають закінченого смислу, але разом з тим, вони виконують службову роль, вказуючи на те, хто, коли і за яких обставин виголосив текст прямої мови, можуть називати дію, що супроводжувала ці слова, емоційний стан, в якому вони були вимовлені, або мету висловлення.

14. У межах одного дослідження неможливо охопити все коло питань, пов'язаних з проблемами публіцистичного стилю сучасної турецької мови. Перспектива наукових досліджень засобів масової інформації, зокрема газетних текстів, полягає в поглибленому вивченні мовної специфіки окремих газетних жанрів, їх структурно-композиційних, лексико-граматичних, зображувально-виражальних особливостей. Важливою теоретичною і практичною проблемою залишається питання взаємодії мови газети з іншими різновидами літературної мови.

Література

1. Мовна специфіка інформаційних жанрів турецької газети» // «Мовні і концептуальні картини світу. Випуск 9: Збірник наукових праць - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2003. - С. 247-251.

2. Турецький газетний заголовок як елемент лінгвоструктури тексту та його залежність від типу повідомлення // Мовні і концептуальні картини світу. Вип. 12: Збірник наукових праць - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004. - С.171-175.

3. Структурно-композиційна організація турецького газетного репортажу та його жанрово-стилістичні особливості // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. - К.: Вид. центр КНЛУ, Вип. 15. - 2005. - С. 132-139.

Результати дослідження також відображено в тезах та матеріалах конференцій:

4. Мовні особливості аналітичних жанрів турецької газети // «Україна - країни Сходу в ХХІ столітті: діалог мов, культур, цивілізацій». - Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. - К., 2004. - С.119-122.

5. Граматична структура турецького газетно-інформаційного повідомлення. / Тези доповідей міжнародної наукової конференції «VIII сходознавчі читання А.Кримського». - К., 2004. - С.83-85.

Размещено на Allbest.ru