Концепти "Дім" і "Родина" в російській, англійській та французькій мовній свідомості

Термінологічні позначення з лексемою Famille, що вживаються в біологічній і лінгвістичній науках [Ling.: ensemble de langues ayant une origine commune, ensemble des mots qui possиdent la mкme racine - у лінгвістиці: група споріднених мов; група спільнокореневих слів; Biol. Division systйmatique d'un ordre ou d'un sous-ordre qui regroupe les genres ayant de nombreux caractиres communs - у біології: систематизований розподіл на групи або підгрупи численних видів зі схожими ознаками], не актуалізовані Г. Флобером у двох проаналізованих романах. Мікропольова сема III. Дім пояснюється єдиним конституентом III.1. Сімейне вогнище: les йtudiants йtaient partis dans leurs familles - студенты разъезжались по своим семьям (=рос. `разъезжались по домам'). Таким чином, у процесі проведеного аналізу встановлено, що в концептах "Maison" і "Famille" акумулюється соціальний досвід, культурний рівень і національний менталітет представників франкомовного етносу.

ВИСНОВКИ

концепт дім родина мовний свідомість

У висновках до дисертаційної роботи узагальнено та підсумовано основні результати проведеного дослідження. Вони дають підстави констатувати, що новий погляд на лексичну семантику, який розглядається у світлі антропоцентричної й когнітивної лінгвістик, актуалізував у мовознавстві низку проблем: мовна картина світу та її національний, літературно-художній варіанти, лінгвокультурологічний концептуальний простір і концептосфера національної мови, мовна свідомість. Свідомість (мовна свідомість) має мовну природу, "маніфестує" себе в мові, а мова об'єднує людей в етнічну спільноту через концепти.

Сучасні підходи до вивчення концепту базуються на когнітивній і культурній наповненості останнього. Лінгвокогнітивний і лінгвокультурний підходи до розуміння концепту взаємодоповнюють один одного: лінгвокогнітивний концепт репрезентує напрямок від індивідуальної свідомості до культури, а лінгвокультурний - передбачає напрямок від культури до індивідуальної свідомості. Інакше кажучи, концепт як ментальне утворення у свідомості індивіда є виходом на концептосферу соціуму, тобто зрештою, на культуру, а концепт як одиниця культури є фіксацією колективного досвіду, що стає надбанням індивіда (В.І.Карасик). Оскільки концепт зазвичай відтворюється зі сліду, "залишеного ним в класичних зразкових текстах", у дисертаційному дослідженні здійснений концептуальний аналіз понятійних значень і смислів концептів "Дом", "Семья", "House", "Home", "Family", "Maison", "Famille", відображених у художньому мовленні письменників-класиків на матеріалі романів "Анна Каренина" ("Анна Кареніна") /Л.М. Толстой/; "The Forsyte Saga" ("Сага про Форсайтів") /Дж. Голсуорсі/; "Маdame Bovary", "L'Йducation Sentimentale" ("Мадам Боварі", "Виховання почуттів") /Г. Флобер/). Цей підхід зумовлений тим, що концепт у художньому творі стає засобом репрезентації культурної теми в концептуальній лінгвосистемі письменника, виявляючи унікальне злиття індивідуально-авторського розуміння із традицією національного вживання цього концепту.

У концептів "Дом", "House", "Home", "Maison", що репрезентують просторовий об'єкт, у польовій структурі виділяється загальне мікрополе I. Споруда. Його конституентна наповненість у концептах "Дом", "House", "Maison" складає три найменування. Концепти "Дом" і "Maison" включають семи: I.1. Будівля для житла; I.2. Місцеперебування суб'єкта; I.3. Будівля для практичної діяльності людини. Семантичне поле концепту "House" позбавлене конституента Місцеперебування суб'єкта, замість якого розглядається конституент Споруда для господарських потреб, відсутній у концептів "Дом" і "Maison". Концепт "Home" взаємопов'язаний з "House", оскільки є його семантичним доповненням, й інтерпретує в англійській культурі не об'єкт, а обжитий людиною простір, який у польовій структурі виражений першим мікрополем I. Місце проживання.

Конституент I.1. Будівля для житла концепту "Дом" включає три парцели: I.1.1.Сільська поміщицька садиба; I.1.2. Сільська селянська хата; I.1.3. Міська будівля.

I.1.1.Сільська поміщицька садиба частково збігається з парцелою I.1.1. Сільський маєток (концепт "Maison"), в якій російська сема - "помещичья усадьба" (=укр. "поміщицька садиба") замінюється позначенням французького "маєтку". У концепті "House" у вказаному конституенті представлена парцела I.1.2. Заміська будівля, яка експлікує виключно "заміську віллу", що не спостерігається в жодному іншому концепті. I.1.2. Сільська селянська хата (=рос. изба) - це селянський будинок, що є специфічним атрибутом лише російської національної культури. Сема I.1.3. Міська будівля осмислюється в трьох концептах ("Дом", "House", "Maison") із частковим уточненням, наприклад: I.1.1. Міський особняк - парцела концепту "House". Конституент I.2. Місцеперебування суб'єкта відображений у концепті "Дом" різноманітністю парцел і концептних сем, які передаються мовними засобами із прислівником дома/домой. Понятійні смисли концепту "Maison" у цьому конституенті розкриваються за допомогою прислівника місця а la maison. У концепті "Home" у вказаному конституенті так само, як і в концепті "Дом", зустрічається низка значень, що семантизують "батьківщину", "рідний населений пункт", "країну, державу", "найближчі околиці".

Конституент I.3. Будівля для практичної діяльності людини концепту "Maison" інтерпретує тільки державні й комерційні заклади, тоді як концепт "House", крім цих типів, виділяє "парламент", "театр", "навчальний заклад". У концепті "Дом" цей конституент обмежується переліком, наприклад, "пологового будинку", "виховного будинку", "будинку розпусти", "казенного дому".

Кожен концепт ("Дом", "House", "Home", "Maison"), що матеріалізує ідею "локусної спорідненості людей за місцем проживання", у польовій структурі осмислюється мікрополем II. Сім'я, яке репрезентоване конституентами, що розкривають сутність "домівки", "господарства сім'ї".

Конституент II.3. Рід, покоління реалізується у складі цього поля тільки в концепті "Дом".

Польова структуризація концептів "Семья", "Family", "Famille" ґрунтується на виділенні трьох аналогічних сегментів-мікрополів: I. Спорідненість, II. Шлюб, III. Дім. Основні конституенти, що складають кожен мікропольовий простір, збігаються у трьох лінгвокультурах. До них належать семи: I.3 Рід, покоління; II.1. Подружжя; II.2. Законний шлюб; III.1. Сімейне вогнище.

Конституент II.3. Громадянський шлюб виявлено лише в концепті "Семья". Конституент I.3 Рід, покоління концепту "Family" деталізовано двома парцелами - I.3.1. Старше покоління й I.3.2. Молодше покоління, які відсутні в семантичних полях концептів "Семья" і "Famille". Конституент III.2. Повсякденне життя, що входить до складу мікрополя III: Дім концептів "Семья" і "Family", не реалізується в концепті "Famille". Конституент I.2. Сімейство, включений у польову структуру концептів "Family" і "Famille", не розглядається в концепті "Семья" як окрема смислова одиниця мікрополя I. Спорідненість, а актуалізується як нуклеарний підтип, осмислений у складі понятійного значення I.1.Сукупність близьких родичів.

Таким чином, позначені концептами "Дом", "Семья", "House", "Home", "Family", "Maison", "Famille" реалії можна вважати культурними універсаліями, а виявлені відмінності в їхній семантичній наповненості в трьох мовах свідчать про відмінності в лінгвокультурному плані. Застосована методологія є перспективною для подальшого вивчення проблеми лінгвокогнітивного моделювання в концептології й етнолінгвістиці. Запропонований польовий підхід до аналізу концептів може використовуватися як основа для контрастивного етносемантичного аналізу способів вербалізації концептів.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Сорока Т.В. Концепт "Дом" в русском языковом сознании // Мова і культура: Наукове видання. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2003. - Вип. 6. - Т.III. Ч.I. - Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. - С. 360-367.

2. Сорока Т.В. Концепт "Семья" в русском языковом сознании // Мова: Науково-теоретичний часопис з мовознавства. - 2003. - №8. - С. 223-226.

3. Сорока Т.В. Концепт в представлении современной лингвистики // Мова і культура: Наукове видання. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. - Вип. 7. - Т.IV. Ч.I. - Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. - С. 223 - 227.

4. Сорока Т.В. Концепт "дом" в художественной речи Л.Н. Толстого // Русский язык и литература: Проблемы изучения и преподавания в Украине: Сб. науч. тр. - К., 2005. - С. 384-387.

5. Сорока Т.В. Концепт House в английском языковом сознании // Мова і культура: Наукове видання. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. - Вип. 8. - Т.III. Ч.2. Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. Теорія і практика перекладу. - С. 81-87.

6. Сорока Т.В. Концепт Family в английском языковом сознании // Наукові записки Луганського національного педагогічного університету. Вип 6. Серія "Філологічні науки": Зб. наук. праць [Концептологія: світ - мова - особистість] / Луган. нац. пед. ун-т ім. Тараса Шевченка. - Луганськ: "Альма-матер", 2005. - С. 258-263.

7. Сорока Т.В. К вопросу об определении феномена `языковое сознание' // Східнослов'янська філологія. Вип.11. Мовознавство. Ч.1. - Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2006. - С. 93-101.

АНОТАЦІЯ

Сорока Т.В. Концепти "Дім" і "Родина" в російській, англійській та французькій мовній свідомості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.12.15 - загальне мовознавство. - Донецький національний університет, Донецьк, 2006.

У дисертації пропонується цілісне дослідження лінгвокогнітивної структури концептів "Дім" і "Родина", відображених у мовній свідомості носіїв трьох неспоріднених мов - російської, англійської та французької - на матеріалі художніх прозаїчних творів. Завдяки використанню методології лінгвокогнітології, лінгвокультурології, когнітивної семантики в роботі уточнено підходи до вивчення концепту, його структура, аналізуються наявні в сучасній науці визначення цього феномену, здійснено відмежування концепту від суміжних понять і термінологічних синонімів. Обґрунтовано польовий підхід до аналізу концептів і принципи концептуального аналізу в ракурсі семантичного поля.

На основі виявлення понятійних значень з'ясовано смислове наповнення концептів "Дом", "Семья", "House", "Home", "Family", "Maison", "Famille" в ядерній площині й на периферійних ділянках у межах семантичних полів, у зв'язку із чим виділено загальнокультурні типові та національно-специфічні смислові складники досліджуваних концептів зазначених етнічних спільнот.

Ключові слова: мовна свідомість, мовна картина світу, концепт, концептуальний аналіз, семантичне поле, ядро поля, периферія поля, мікрополе, конституент.

АННОТАЦИЯ

Сорока Т.В. Концепты "Дом" и "Семья" в русском, английском и французском языковом сознании. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.15 - общее языкознание. - Донецкий национальный университет. - Донецк, 2006.

Диссертация является целостным исследованием лингвокогнитивной структуры концептов, отображенных в языковом сознании носителей трех неродственных языков - русского, английского и французского - на материале художественных прозаических романов рубежа веков (ХІХ - ХХ ст.) - периода критического реализма в литературе: русских концептов "Дом" и "Семья" в романе Л.Н. Толстого "Анна Каренина"; английских - "House", "Home", "Family" в романе Дж. Голсуорси "The Forsyte Saga" ("Сага о Форсайтах"); французских - "Maison", "Famille" в романах Г. Флобера "Маdame Bovary", "L'Йducation Sentimentale" ("Мадам Бовари", "Воспитание чувств").

В исследовании уточняются подходы к изучению концепта, его структура, анализируются имеющиеся в современной науке определения данного феномена; осуществлено отграничение концепта от смежных понятий и терминологических синонимов; используемая интегрированная методологическая база лингвокультурологии и когнитивной семантики служит для более детализированного изображения национально-языковой картины мира, частью которой являются описываемые концепты. Концепты "Дом", "Семья", "House", "Home", "Family", "Maison", "Famille" - это ментальные образования в коллективном языковом сознании представителей этнолингвокультур, опредмеченные рядом своих вербальных реализаций и раскрываемые в плане содержания разнообразием национально-специфических смысловых значений. Обоснован полевый подход к анализу концептов. Концепты "Дом", "House", "Home", "Maison" тесно связаны с концептами "Семья", "Family", "Famille": эти слова "зеркально" представлены в соответствующих микрополях их полевой структуры и являются важными составляющими концептосферы соответствующих лингвокультур. Ядром каждого семантического поля того или иного исследуемого концепта выступает его собственное "имя" - центральное слово, формирующее вокруг себя макрополе, которое, в свою очередь, распадается на определенное количество периферийных смысловых фрагментов - микрополей. Периферийное пространство концептов "Дом", "House", "Maison" раскладывается на два микрополя - I. Сооружение (зона ближней периферии) и II. Семья (зона дальней периферии), а концепта "Home" - на два микрополя, которые можно назвать: I. Место жительства (зона ближней периферии) и II. Семья (зона дальней периферии). Зона ближней периферии концептов "Семья", "Family", "Famille" делится на два сектора, образуя микрополя: I. Родство и II. Супружество. Зона дальней периферии, передающая национально-образный потенциал концептов, представлена III-им микрополем с номинацией Дом. Сложная полевая структура каждого исследуемого концепта членится секторами на более мелкие тематические микрогруппы - конституенты и парцеллы, представляющие собой совокупности смыслов, значения которых позволяют специфицировать ряд понятий, входящих в общую категорию - понятийную основу поля. Принципы концептуального анализа в ракурсе семантического поля имеют своей целью выявление прямопонятийных значений (входят в состав околоядерной зоны семантических полей), производно-понятийных значений (раскрывают свою семантическую сущность в пределах ближней периферии) и коннотативно-смысловых концептных значений (реализуются в области дальней периферии), в которых отражены денотативные признаки и глубинные лингвокультурные коннотации, ассоциативно-эмоциональные черты, национальные образы и оценки исследуемых концептов в трех языках на материале художественных романов. Определение смыслового объема исследуемых концептов в пределах семантических полей позволило выявить общечеловеческие универсалии и специфические концептные особенности в каждой этнолингвокультуре.

Ключевые слова: языковое сознание, языковая картина мира, концепт, концептуальный анализ, семантическое поле, ядро поля, периферия поля, микрополе, конституент.

Annotation

Soroka T.V. Concepts "Дом", "Семья", "House", "Home", "Family", "Maison", "Famille" in Russian, English and French language consciousness. - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Philology, speciality 10.02.15 - General Linguistics. - Donetsk National University, Donetsk, 2006.

Thesis is focused on integral research of linguacognitive structure of concepts "Дом", "Семья", "House", "Home", "Family", "Maison", "Famille" reflected in linguistic consciousness of native speakers of three uncognate languages - Russian, English and French - on the material of works of fiction. Using methodology of cognitive ethnolinguistics, cognitive semantics, the approaches are in process specified to the ways of concepts' studying; the structure of concept and its determinations existing in modern science are analysed, as well as the phenomenon "concept" is separated from contiguous notions and terminological synonyms. The field approach is grounded to the analysis of concepts; the principles of conceptual analysis are foreshortened in a semantic field.

Based on the forming meanings the content of concepts "Дом", "Семья", "House", "Home", "Family", "Maison", "Famille" is determined. The sense filling of the concepts is exposed in the nuclear planes and on the peripheral areas within the limits of the semantic fields. In this connection the typical and nationally-specific semantic constituents of explored concepts of the noted ethnic associations are found out.

Key words: language consciousness, language mapping of the world, concept, conceptual analysis, semantic field, field nucleon, field periphery, microfield, constituent.

Размещено на Allbest.ru