Граматичні труднощі перекладу німецьких науково-технічних текстів українською мовою

3. Нерідко труднощі німецько-українського науково-технічного перекладу зумовлені порушеннями граматичної норми німецької мови: дієслово-присудок може стояти не в кінці підрядного речення; означальне підрядне речення - не одразу після означального слова; порушена “рамкова” конструкція (відокремлюваний префікс стоїть не в кінці речення, а після дієслова, незмінювана дієслівна форма займає не останнє місце в реченні тощо). Під час перекладу необхідно правильно встановити глибинну структуру речення і перекладати його так, ніби цих відхилень у тексті оригіналу не існує.

4. У німецькій мові більш поширені іменники, утворені від дієслова за допомогою суфікса -er, що означають виконавця дії. В українській мові від цілої низки дієслів можна також утворити такі іменники, та від інших дієслів вони не утворюються, оскільки можуть набути статусу невиправданих неологізмів, що порушують лексичну норму української мови. Тому під час перекладу у 73,5% випадків вживається інший іменник, з яким могло б сполучитися це дієслово, та здійснюється трансформація німецького простого речення в українське складнопідрядне речення з підрядним означальним.

5. Досить складними для розпізнавання у німецькому науково-технічному тексті є випадки, коли іменник з поширеним означенням не має ані артикля, ані прийменника, внаслідок чого відсутньою виявляється головна ознака, за якою можна з'ясувати межі цього поширеного означення. У такому разі важливо перекладати спочатку саме поширене означення, а лише після нього усі пояснювальні слова.

6. Фізичні величини, що позначають температуру, тиск, час, швидкість, висоту, ширину тощо у німецькій мові вживаються у множині і у 97,8 % випадків перекладаються українськими відповідниками в однині.

7. За умови повного збереження смислу повідомлення під час перекладу німецьких речень із займенниками, що замінюють іменники, у перекладі українською мовою ці вказівні займенники у 64% випадків можна вилучати з речення перекладу, якщо це не порушує адекватності перекладу.

8. Дієприкметникові звороти з Partizip I та Partizip II найчастіше починаються з присудкової групи, а сам Partizip II замикає зворот, але, якщо він розташований на його початку, то такий дієприкметник у 56,9% випадків перекладається українською мовою іменником.

9. Якщо Partizip II перекладається українською мовою іменником з прийменником, то останні переносяться на початок речення, тоді як у німецькому реченні Partizip II стоїть завжди в кінці, тобто після усіх залежних слів дієприкметникового звороту.

10. Таким чином, у роботі виявлено та проаналізовано граматичні труднощі, що виникають під час перекладу науково-технічної літератури з німецької мови українською, класифіковано помилки, що можуть виникати внаслідок розбіжностей граматичного устрою німецької та української підмов науки і техніки, проаналізовано причини їх виникнення та запропоновано можливі прийоми перекладу з метою досягнення адекватності. Серед напрямків подальших наукових пошуків доцільно зазначити глибше порівняння новітніх тенденцій розвитку української та німецької підмов науки і техніки на інших мовних рівнях, проведення досліджень інших труднощів перекладу науково-технічної літератури з української мови на німецьку, пошук інших відповідників конкретних українських граматичних явищ у німецькій мові та висвітлення відповідних прийомів перекладу.

Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях:

1. Кур'янова М.О. Навчальний посібник з граматичних проблем перекладу науково-технічної літератури з німецької мови на українську. - К: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2005. - 63 с.

2. Кур'янова М.О. Переклад дієслівних номінацій повинності у німецькомовних технічних текстах // Мовні і концептуальні картини світу. - К.: Видавництво “Логос”, 2002. - Вип. 7. - С. 290-296.

3. Кур'янова М.О. Переклад німецьких еліптичних речень у науково-технічній літературі // Мовні і концептуальні картини світу. - К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2003. - Вип. 9. - С. 147-151.

4. Кур'янова М.О. Заміна іменника вказівним займенником у німецькому реченні науково-технічного контексту та знаходження відповідників цьому явищу в українській мові // Мовні і концептуальні картини світу. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2004. - Вип. 14. - Кн. 1. - С. 227-230.

5. Кур'янова М.О. Переклад українською мовою німецьких прикметників на -lich, -ig, -isch, -bar у науково-технічній літературі // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - Х.: ВЦ Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна, 2004. - № 632 (Філологія). - Вип. 42. - С. 58-61.

6. Кур'янова М.О. Переклад німецьких речень з неповною рамкою та без рамки // Мова і культура. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2003. - Вип. 6. - Т. ІV. Міжкультурна комунікація. Теорія і практика перекладу. - С. 234-239.

7. Кур'янова М.О. Прийоми перекладу „es“ з української мови на німецьку у науоково-технічному контексті // Мовні і концептуальні картини світу. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2005. - Вип. 16. - Кн. 1. - С. 227-230.

Размещено на Allbest.ru